Ухвала суду № 48442730, 28.11.2014, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/3718/14

ун. № 759/20092/14-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2014 року слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Борденюк В.В., при секретарі - Трегубенку М.В., розглянувши, погоджене зі старшим прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва А. Музики, клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві Д. Карасьова про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 ч. 1, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 4 ст. 190 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до реєстру досудових розслідувань №012014100080000295 від 12.01.2014 року,

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві Д. Карасьова про застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, яке перебуває на праві власності у ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1, та заборони власнику вказаного майна розпоряджатись ним будь-яким чином та використовувати його.

Старший слідчий клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи із такого.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що що в 1998 році ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заснували Споживче товариство «Діамед» (ЄДРПОУ 30176704). Відповідно до статуту, товариство займалось роздрібною товаро-реалізацію лікарських засобів, при цьому, товариство мало у власності приміщення, які здавало в оренду, а саме: одноповерхова будівля за адресою: АДРЕСА_2, частина будівлі по АДРЕСА_3, частина будівлі по АДРЕСА_4, квартира по АДРЕСА_5, частина будівлі по АДРЕСА_6, частина будівлі у АДРЕСА_7. Також, у власності СТ «Діамед» перебувають одинадцять транспортних засобів. З моменту заснування головою правління товариства, відповідно до протоколу загальних зборів, було обрано ОСОБА_6

Згідно показів свідка ОСОБА_4 встановлено те, що в 2013 році ОСОБА_6, обіймаючи посаду голови правління СТ «Діамед», використовує майно, цінності та грошові кошти Товариства не за цільовим призначенням, при цьому, жодного разу не проводив розподілу прибутку співвласникам товариства. У 2012 році було оформлено кредит у АТ «ПроКредитБанк» у розмірі 500 000 доларів США та відкрита кредитна лінія на 125 000 доларів США на викуп приміщення та поповнення оборотних коштів. Частину коштів ОСОБА_6 використав для будівництва свого будинку за адресою: АДРЕСА_8. Також, свідок ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_6 використовував грошові кошти Товариства для ремонту квартири своєї рідної сестри.

Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що 10.01.2014 були проведені Загальні збори Товариства, на яких було переобрано голову правління та вирішено призначити перевірку фінансово-господарської діяльності за період роботи головою правління ОСОБА_6 Головою правління Товариства обрано ОСОБА_4. в матеріалах кримінального провадження наявна довідка від 22.01.2014, надана головою правління СТ «Діамед» ОСОБА_4 на запит слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо нерухомого та рухомого майна, яке перебуває на балансі товариства станом на 22.01.2014.

З вказаної вище довідки вбачається, що на балансі СТ «Діамед» перебувають наступні приміщення:

- нежитлове приміщення, площею 167,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, придбане на підставі договору купівлі продажу від 18.12.2003;

- нежитлове приміщення, площею 291 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, придбане на підставі договору купівлі продажу від 06.12.2005;

- нежитлове приміщення, площею 264,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, придбане на підставі договору купівлі продажу від 06.12.2005;

- нежитлове приміщення, площею 612,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, придбане на підставі договору купівлі продажу від 24.03.2006;

- нежитлове приміщення, площею 40,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, придбане на підставі договору купівлі продажу від 24.09.2009;

- нежитлове приміщення, площею 28,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9., придбане на підставі договору купівлі продажу від 14.12.2010;

- нежитлове приміщення, площею 469.1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10, придбане на підставі договору купівлі продажу від 29.10.1999;

- квартира НОМЕР_1, площею 88,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11, придбане на підставі договору купівлі продажу від 30.08.2006.

Водночас, 11.03.2014 отримано відповідь з Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, з якої вбачається, що частина нежитлових приміщень, що на праві приватної власності належали СТ «Діамед», відчужено на підставі договорів купівлі-продажу ТОВ «Діамед».

Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно частини 3 статті 170 арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

За змістом наведених правових норм такий вид забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту може бути застосований лише щодо майна, власником якого є обвинувачений, підозрюваний, або особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Водночас власником будинку, на який орган досудового слідства просить накласти арешт у межах провадження № 012014100080000295 року не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим; при цьому чинне цивільне.

Крім того, слідчий не вказав підстав накладення арешту на майно, а також не обґрунтував необхідність таких заходів забезпечення.

Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 132, 170,171, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя: