Рішення № 4844248, 22.09.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2009 р.

Справа № 22/5215

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА", м. Первомайський Харківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо", смт. Деражня

про стягнення 215692,68 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо", смт. Деражня Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА", м. Первомайський Харківської області

про визнання недійсним п.6.4 Договору поставки товарів №12 від 10.11.2006р.

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач за первісним позовом: Ільчишен А. В. - представник за довіреністю від 15.12.2008 р.

відповідач за первісним позовом: Лучковський В.В. - представник за довіреністю (присутній в судовому засіданні 08.09.2009 р.)

Рішення приймається 22.09.2009р., оскільки в судовому засіданні 08.09.2009р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач за первісним позовом в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 215692,68грн., посилаючись на укладений між сторонами договір поставки №12 від 10.11.2006р., видаткові накладні на загальну суму 288700,00грн. Представник позивача вказує на те, що станом на 24.10.2008р. за відповідачем рахується основна заборгованість в сумі 66160,01грн. Відповідно до умов договору поставки позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 136186,40грн. штрафу в розмірі 0,5% несплаченої суми за кожен день затримки, а також 18% річних від суми заборгованості на суму 13346,27грн. 31.03.2008р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №139 про сплату боргу в сумі 248160,01грн. Однак, відповідач на вказану претензію жодної відповіді позивачу не надав. В матеріали справи позивачем наданий акт звірки розрахунків станом на 24.10.2008р., відповідно до якого борг відповідача перед позивачем становить 66160,01грн. Втім, вказаний акт підписаний лише позивачем.

Позивач за первісним позовом 21.09.2009р. подав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 63642,85грн., з яких 33160,01грн. - основний борг, 13267,54грн. - індекс інфляції, 17215,30грн. - 18% річних, посилаючись на укладений між сторонами договір поставки №12 від 10.11.2006р., видаткові накладні на загальну суму 288700,00грн., претензію №139 від 31.03.2008р. В заяві про зменшення позовних вимог позивач за первісним позовом зазначає, що 21.09.2009 р. відповідач за первісним позовом перерахував кошти в сумі 33000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №417. Даного доручення в матеріали справи не надано.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Відповідач проти суми позову вказаного у заяві від 21.09.09р. не заперечує. Вказує на те, що в зв'язку із складним фінансовим становищем не спроможне до 01.12.09р. погасити суму боргу і просить відстрочити виконання рішення до вказаної дати.

Позивач за зустрічним позовом в зустрічній позовній заяві просить суд визнати недійсним пункт 6.4. договору поставки №12 від 10.11.2006р. в частині нарахування штрафу за кожен день затримки платежу. Посилається на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в якому вказано, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Умова п.6.4. договору №12 про нарахування штрафу за кожен день затримки суперечить законодавчо встановленому визначенню штрафу (ч.2 ст. 549 ЦК України) та є недійсною.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечує. Вказує на те, що посилання позивачем за зустрічним позовом на норми статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не стосуються справи тому, що дія цього закону поширюється на порядок нарахування та сплати пені, проте позовні вимоги за первісним позовом стосуються сплати штрафу. Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто неустойка існує у вигляді штрафу та пені, в договорі поставки товарів №12 від 10 листопада 2006 року укладеному між ТОВ "ТЕРРА" та ТОВ "Динамо" мова йдеться про сплату штрафу. Пунктом 6.4. договору передбачено що, за несвоєчасну оплату поставлених товарів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день затримки. Згідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Крім того згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. В даному випадку між сторонами укладено договір поставки товарів №12 від 10.11.06р., яким передбачено розмір штрафних санкцій. Пунктом 6.1. вищевказаного договору передбачено, що у разі порушень умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки, що були спричинені невиконанням умов договору. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, визначених у статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином. відповідно до умов договору та вимог ГК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також, ч.1 ст.193 ГК України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цивільним законодавством передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, ст.610 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є, його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Правовим наслідком порушення зобов'язання відповідно до статті 611 ЦК України є, зокрема сплата неустойки, обумовленої договором. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 6.5. договору поставки товарів передбачено, що у разі затримки платежів за отриманий товар, покупець сплачує 18% річних від суми заборгованості. Умови договору поставки товарів №12 від 10 листопада 2006року погоджені обома сторонами, підписані та скріплені печатками. Таким чином, ТОВ "Динамо" згідно умов договору повинно сплатити ТОВ "ТЕРРА" штраф у розмірі 0,5 % від неоплаченої суми за кожен день затримки та 18% річних від суми заборгованості. Звертає увагу на те, що саме ТОВ "Динамо" запропонувало ТОВ "ТЕРРА" умови вищевказаного договору поставки. Отже, на підставі вищенаведеного, можна зробити висновок, що чинне законодавство України допускає можливість виконання зобов'язання та сплату штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань передбачених договором. Також вказує, на постанови Вищого господарського суду України по аналогічним справам та посилаються на вищевказані статті Цивільного та Господарського Кодексів України (постанови Вищого господарського суду України по справам: №9/321 від 05.04.05р.; №33/227 від 22.06.05р.; №527/12-05 від 31.01.06р.).

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні 18 грудня 2008 року надав письмове клопотання, в якому просить суд вжити заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66,67 ГПК України, шляхом накладення арешту на майно або рахунки відповідача за первісним позовом. Вказує, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання з оплати поставленої продукції, має фінансові труднощі, які можуть унеможливити виконання рішення суду.

У задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про вжиття заходів до забезпечення позову (накладення арешту на майно або на рахунки відповідача за первісним позовом) відмовити, так як він не довів, що не вжиття заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

10 листопада 2006 року сторони уклали договір поставки товарів №12. Згідно умов договору позивач за первісним позовом - ТОВ "ТЕРРА" (постачальник) зобов'язується передати у власність покупцю - відповідачу за первісним позовом ТОВ "Динамо", пластівці вівсяні в мішках по 25 кг та суміш пластівців (вівсяні, житні, ячмінні та пшеничні в рівній пропорції) в мішках по 25 кг (ТУУ 15.6-30150670-002:2005) (далі разом іменується товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму (ціну). Асортимент, кількість, терміни, ціна одиниці товару і загальна сума кожної поставки зазначаються відповідно в заявці покупця (п.п. 1.1, .1.2 договору).

Постачальник по покупець до 25 числа кожного місяця шляхом підписання специфікації узгоджують асортимент та кількість товару, який буде поставлено в наступному місяці, але постачальник зобов'язується на протязі дії цього договору поставляти покупцю кожний місяць таку мінімальну кількість: пластівців вівсяних - 10000кг, суміш пластівців - 50000кг.

Заявка покупця надсилається попередньо не менш ніж 5 календарних днів до дати поставки товару у формі, що дозволяє фіксувати замовлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма, факс, е-mail). Постачальник гарантує виконання прийнятого замовлення. Після отримання заявки постачальник зобов'язаний як підтвердження його одержання підписати заявку, поставити печатку і відправити його по факсу покупцю. Копії замовлень, підписані постачальником і спрямовані покупцю по фаску, можуть бути використані як письмові докази у суді. Постачальник зобов'язаний поставити товар покупцю в кількості, асортименті й у термін зазначений у заявці за наступними цінами: вівсяні пластівці - 1,9грн., суміш пластівців - 1,75грн. (п.п. 2.1, 2.2. договору).

Пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця. Товар поставляється на умовах DDР-Хмельницька обл., м. Деражня, вул. Миру, 118/1, що передбачені Інкотермс "Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати", введених в дію з 01.01.2000р. Покупець має право відмовитися від замовлення без згоди постачальника у випадку затримки постачання більш ніж 3 дня від дати постачання зазначеної в заявці (п.п. 2.4, 2.5 договору).

Постачальник відпускає товари за цінами згідно прайс-листа підписаного сторонами, який є невід'ємною частиною даного договору. Покупець оплачує товар протягом тридцяти календарних днів від дати поставки. Тридцятий день від дати поставки являється кінцевим терміном стопроцентного розрахунку з постачальником. При оплаті товару покупець може зменшити суму платежу на суму штрафних санкцій, та інших належних покупцю платежів, у разі погодження з постачальником письмово (п.п. 5.1, 5.2 договору).

У разі порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки, що були спричинені невиконанням умов договору (п. 6.1 договору).

За несвоєчасну оплату поставлених товарів, покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день затримки (п. 6.4 договору). У разі затримки платежів за отриманий товар, покупець сплачує 18% річних від суми заборгованості (п. 6.5 договору).

Вартість цього договору визначається сумою накладних, за якими покупець одержував товари (п. 8.1 договору).

Пунктом 9.2 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2007р. В тому випадку, якщо сторони, в строк не менше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії цього договору, не повідомлять одна одну про бажання розірвати договір, то останній вважається продовженим строком на один рік.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплені гербовими печатками. За 20 днів до закінчення терміну дії договору (31.12.2007р.) сторони не повідомили про бажання розірвати останнього, отже строк дії договір продовжений до 31.12.2008р.

У відповідності до видаткових накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1368410,01грн., що підтверджується підписаними та скріпленим печатками видатковими накладними, а відповідач здійснив часткову проплату на загальну суму 1302250,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями про сплату:

видаткова накладна №309 від 12.11.06р. на суму 19399,99грн. (оплата платіжним дорученням №910 від 18.12.06. на суму 19400,00грн.), видаткова накладна №61 від 22.02.07р. на суму 37000,00грн. (оплата платіжними дорученнями №1277 від 26.03.07р. та №1287 від 22.02.07р. на суму 37000,00грн.), видаткова накладна №86 від 08.03.07р. на суму 42600,00грн. (оплата платіжним дорученням №1337 від 10.04.07р. на суму 42600,00грн.), видаткова накладна №103 від 16.03.07р. на суму 21400,00грн. (оплата платіжними дорученнями №1380 від 19.04.07р. та №1386 від 20.04.07р. на суму 21400,00грн.), видаткова накладна №134 від 29.03.07р. на суму 36900,00грн. (оплата платіжним дорученням №1409 від 25.04.07р. на суму 36900,00грн.), видаткова накладна №143 від 04.04.07р. на суму 52800,00грн. (оплата платіжними дорученнями №1469 від 10.05.07р. та №420 від 15.05.07р. на суму 52800,00грн.), видаткова накладна №155 від 15.04.07р. на суму 53350,00грн. (оплата платіжними дорученнями №1526 від 23.05.07р. та №424 від 25.05.07р. на суму 53350,00грн.), видаткова накладна №178 від 05.05.07р. на суму 23911,25грн. (оплата платіжними дорученнями №1569 від 06.06.07р. та №1612 від 15.06.07р. на суму 23911,25грн.), видаткова накладна №185 від 12.05.07р. на суму 33450,00грн. (оплата платіжними дорученнями №1577 від 07.06.07р. та №1612 від 15.06.07р. на суму 33450,00грн.), видаткова накладна №211 від 27.05.07р. на суму 47000,00грн. (оплата платіжними дорученнями №1678 від 05.07.07р. та №1730 від 17.07.07р. на суму 47000,00грн.), видаткова накладна №220 від 03.06.07р. на суму 28087,50грн. (оплата платіжними дорученнями №1730 від 17.07.07р., №1739 від 18.07.07р. та №1751 від 20.07.07р. на суму 28087,50грн.), видаткова накладна №234 від 16.06.07р. на суму 51700,00грн. (оплата платіжними дорученнями №1751 від 20.07.07р., №1767 від 26.07.07р., №1784 від 01.08.07р. та №1844 від 16.08.07р. на суму 51700,00грн.), видаткова накладна №250 від 06.07.07р. на суму 53051,26грн. (оплата платіжними дорученнями №1844 від 16.08.07р., №1848 від 16.08.07р. та №1863 від 22.08.07р. на суму 53051,26грн.), видаткова накладна №273 від 29.07.07р. на суму 42600,00грн. (оплата платіжним дорученням №1863 від 22.08.07р. на суму 42599,99грн.), видаткова накладна №313 від 18.08.07р. на суму 53410,00грн. (оплата платіжними дорученнями №1914 від 31.08.07р., №1937 від 07.09.07р., №1971 від 14.09.07р., №1975 від 17.09.07р. та №2019 від 27.09.07р. на суму 53410,00грн.), видаткова накладна №329 від 29.08.07р. на суму 47000,00грн. (оплата платіжними дорученнями №2019 від 27.09.07р., №2050 від 04.10.07р. та №2110 від 23.10.07р. на суму 47000,00грн.), видаткова накладна №361 від 15.09.07р. на суму 47000,00грн. (оплата платіжними дорученнями №2096 від 18.10.07р., №2110 від 23.10.07р. та №2162 від 31.10.07р. на суму 47000,00грн.), видаткова накладна №399 від 30.09.07р. на суму 49000,00грн. (оплата платіжними дорученнями №2162, №2173 від 02.11.07р. та №2184 від 07.11.07р. на суму 49000,00грн.), видаткова накладна №418 від 10.10.07р. на суму 49000,00грн. (оплата платіжними дорученнями №2184, №2189 від 08.11.07р., №2222 від 15.11.07р., №2222 від 15.11.07р., №2243 від 20.11.07р. та №2247 від 23.11.07р. на суму 49000,00грн.), видаткова накладна №437 від 20.10.07р. на суму 70200,00грн. (оплата платіжними дорученнями №2247 від 23.11.07р., №2266 від 27.11.07р., №2266 від 27.11.07р., №2290 від 30.11.07р., №2348 від 19.12.07р. та №2354 від 20.12.07р. на суму 70200,00грн.), видаткова накладна №483 від 17.11.07р. на суму 54000,00грн. (оплата платіжними дорученнями №2354 від 20.12.07р., №2358 від 21.12.07р., №2372 від 25.12.07р. та №2418 від 09.01.08р. на суму 54000,00грн.), видаткова накладна №515 від 05.12.07р. на суму 54000,00грн. (оплата платіжними дорученнями №2468, №2474 від 22.01.08р., №2487 від 24.01.08р., №2524 від 01.02.08р., №2524 від 01.02.08р., №2526 від 05.02.08р., №2532 від 05.02.08р. та №2595 від 22.02.08р. на суму 54000,00грн.), видаткова накладна №531 від 16.12.07р. на суму 57550,01грн. (оплата платіжними дорученнями №2418 від 09.01.08р., №2427 від 14.01.08р., №2444 від 15.01.08р. та №2468 від 18.01.08р. на суму 57550,00грн.), видаткова накладна №549 від 26.12.07р. на суму 55300,00грн. (оплата платіжними дорученнями №2595, №2612 від 26.02.08р., №2623, №2629 від 28.02.08р. та №2635 від 29.02.08р. на суму 55300,00грн.), видаткова накладна №7 від 15.01.08р. на суму 60000,00грн. (оплата платіжними дорученнями №2635 від 29.02.08р., №7 від 20.03.08р. та №443 від 31.03.08р. на суму 60000,00грн.), видаткова накладна №31 від 26.01.08р. на суму 60000,00грн. (оплата платіжними дорученнями №443 від 31.03.08р., №2782 від 03.04.08р., №3169 від 10.07.08р. та №3180 від 15.07.08р. на суму 60000,00грн.), видаткова накладна №57 від 09.02.08р. на суму 67200,00грн. (оплата платіжними дорученнями №2948 від 15.05.08р., №2966 від 20.05.08р., №3094 від 26.06.08р., №3104 від 27.06.08р., №3180 від 15.07.08р., №3234 від 30.07.08р. та №3313 від 28.08.08р. на суму 67200,00грн.), видаткова накладна №83 від 24.02.2008р. на суму 68000грн. (часткова оплата платіжним дорученням №3104 від 27.06.08р. на суму 1840,00грн.), видаткова накладна №95 від 02.03.2008р. на суму 33500грн. (оплата платіжними дорученнями №3141 від 04.07.08р., №3154 від 08.07.08р. та №3169 від 10.07.08р. на суму 33500,00грн.).

Отже, станом на 24.10.2008р., згідно договору поставки товарів №12 від 10.11.2008р. та накладної від 24.02.2008 р., за відповідачем за первісним позовом рахується заборгованість в сумі 33160,01грн.

В зв'язку з непогашення відповідачем за первісним позовом в добровільному порядку боргу по договору поставки товарів №12 від 10.11.2008р. позивач за первісним позовом на суму боргу 66160,01 нарахував відповідачу 18% річних в сумі 17215,30грн. за період з 25.03.08р. по 01.09.09р., згідно п.6.5 договору.

Також, відповідно до ст.625 ЦК України, позивач за первісним позовом нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 3587,56грн. за період з 25.03.08р. по 27.06.08р. на суму боргу 68000грн., а також на суму боргу 66160,01грн. за період з 27.06.08р. по 01.09.09р. нарахував 18% річних в сумі 9692,82грн.

Позивачем за первісним позовом на адресу відповідача надіслано претензію №139 від 31.03.2008р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №160474 від 07.04.2008р.

22.12.2008р. позивачем за первісним позовом було направлено для підписання акт звірки взаєморозрахунків на суму 66160,01грн., що підтверджується квитанцією про поштове відправлення.

Суду не надано доказів підписання вказаного акту відповідачем за первісним позовом. Згідно акту звірки наданого відповідачем за первісним позовом заборгованість ТОВ "Динамо" становить 17160,01грн. Проте доказів на підтвердження вказаного факту відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Відповідач за первісним позовом вважаючи, що між сторонами не досягнуто згоди щодо нарахування пені по пункту 6.4 договору просить суд визнати недійсним пункт 6.4. договору поставки №12 від 10.11.2006р. в частині нарахування штрафу за кожен день затримки платежу. Посилається на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в якому вказано, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. На думку позивача за зустрічним позовом, умова п.6.4. договору №12 про нарахування штрафу за кожен день затримки суперечить законодавчо встановленому визначенню штрафу (ч.2 ст. 549 ЦК України) та є недійсною.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п. 2.4 Договору товар поставляється, на умовах DDP, що передбачені Інкотермс "Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати", введених в дію з 01.01.2000р.

Згідно з Указом Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році (Правила ІНКОТЕРМС).

Відповідно до п. 9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) термін "поставка" використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс., що означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо відправки товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний отримати товар. Якщо після отримання товару в пункті призначення покупець виявить, що товар не задовольняє умовам договору купівлі-продажу, він зможе використовувати проти продавця будь-які засоби захисту своїх інтересів, надані йому договором купівлі-продажу та застосовним правом.

Відповідно до п. А.4. ІНКОТЕРМС (Поставка) продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, у відповідності зі статтею А.3, а за наявності декількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду.

Відповідно до п. Б.4. (Прийняття поставки) покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач за первісним позовом передав у власність відповідача за первісним позовом товарно-матеріальні цінності, а останній зобов'язувався прийняти їх та сплатити за них певну грошову суму. При цьому дата на накладних є датою поставки та отримання товару відповідачем за зустрічним позовом.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зміст позовної заяви, вимоги цивільного законодавства України та п.5.2 договору, у позивача за первісним позовом по накладній від 24.02.2008 р. виникло право вимагати повного розрахунку за поставлений товар з 26.03.2009 р.

Факт наявності у відповідача за первісним позовом заборгованості перед позивачем (за первісним позовом) за договором поставки товарів в сумі 63642,85 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме вказаним договором, накладною від 24.02.2008 р., платіжними дорученнями, доказами часткової сплати, тощо.

Відповідачем за первісним позовом доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості у повному розмірі не подано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення основного боргу в сумі 33160,01 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язанами з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

У разі затримки платежів за отриманий товар, покупець сплачує 18% річних від суми заборгованості (п. 6.5 договору).

Таким чином, позивач за первісним позовом правомірно нарахував відповідачу інфляційні в сумі 13267,54грн. за період з березня 2008р. по вересень 2009р. по накладній від 24.02.2008 р., які підлягають стягненню з відповідача.

Також, позивач за первісним позовом нарахував відповідачу за первісним позовом 18% річних, згідно п.6.5 договору, в сумі 17215,30грн. Втім правомірним є нарахування 17189,92грн. 18 % річних за період з 26.03.08р. по 01.09.09р., які також підлягають стягненню з відповідача. В решті стягнення 18% річних в сумі 25,38грн. необхідно відмовити.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. (п. 1 ст. 548 ЦК України).

Аналіз договору поставки товарів №12 від 10.11.2008р., свідчить проте, що сторони домовились про забезпечення виконання зобов'язання, а саме щодо несвоєчасної оплати отриманих матеріальних цінностей відповідач за первісним позовом сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплаченої суми за кожен день затримки.

Вказаним договором сторони, також визначили розмір неустойки, який є більшим ніж встановлений імперативним приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань". Проте, вказана обставина не може слугувати підставою для задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки стягуючи неустойку суд не позбавлений права обмежити останню подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, визнання недійсним пункту 6.4 договору зробить неможливим забезпечення виконання зобов'язання у вигляді стягнення неустойки, що в свою чергу звільнить відповідача за первісним позовом від сплати санкцій.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Вище викладене спростовує доводи позивача за зустрічним позовом в частині визнання недійсним п. 6.4 договору.

З врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача з підстав викладених у зустрічному позові є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, судом звертається увага позивача за зустрічним позовом, що згідно п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

В порядку та на умовах, визначених договором щодо надання юридичних послуг від 15.12.2008р., замовник (позивач за первісним позовом) доручає, а фізична особа-підприємець Ільчишен А.І. (виконавець) бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу у вигляді представлення інтересу замовника, як позивача, по справі №22/5215 в господарському суді Хмельницької області.

Замовник сплачує винагороду виконавцю шляхом 100% передоплати, у розмірі 7600 грн.

Платіжним дорученням №1193 від 16.12.2008року позивачем сплачено фізичній особі-підприємцю Ільчишену А.І. 7600,00грн. за договором про надання юридичних послуг.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки, у відповідності до договору від 15.12.2008року юридичні послуги надавались позивачем за первісним позовом фізичній особі-підприємцю та кошти в сумі 7600,00грн. сплачено ним фізичній особі-підприємцю, проте вказаний підприємець не є адвокатом та на нього не розповсюджуються норми Закону України "Про адвокатуру". В зв'язку з цим в задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про відшкодування витрат пов'язаних з наданням юридичної допомоги в сумі 7600 грн. необхідно відмовити.

Відповідач за первісним позовом в заяві від 22.09.2009 р. просить суд відстрочити виконання рішення суду до 01.12.2009 р., посилаючись при цьому на скрутне фінансове становище підприємства. Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні проти відстрочки виконання рішення суду до 01.12.2009 р. не заперечив.

Відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

За таких обставин, враховуюче скрутне фінансове становище відповідача за первісним позовом та позицію позивача за первісним позовом, суд вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання, та відстрочити виконання рішення суду до 01.12.2009 р.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА", м. Первомайський Харківська область до товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо", смт. Деражня про стягнення 63642,85 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо" (смт. Деражня, вул. Миру, б.118/1, код 319749822067) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА" (Харківська область, м. Первомайський, 3 мікрорайон, б.11, кв.2, код 301506720285) 33160,01грн. (тридцять три тисячі сто шістдесят гривень 01 коп.) - основного боргу, 13267,54грн. (тринадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень 54 коп.) - індексу інфляції, 17189,92грн. (сімнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 92 коп.) - 18% річних, 636,43грн. (шістсот тридцять шість гривень 43коп.) - державного мита, 118,00грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Відстрочити виконання рішення до 01.12.2009 р.

В решті суми позову відмовити.

У зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо", смт. Деражня Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА", м. Первомайський Харківської області про визнання недійсним п.6.4 Договору поставки товарів №12 від 10.11.2006р. відмовити.

Суддя

Віддрук. 3 прим.:1 - до справи, 2 - позивачу,3 - відповідачу. Помічник судді-Цимбалюк І.О.