Рішення № 4844077, 30.09.2009, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

30.09.2009р. Справа №10/8-14/25

За позовом Заступника прокурора Облонського району м. Києва, вул. Лайоша Гавро, 16-а, м. Київ, 04210 в інтересах держави в особі:

1. Кабінету Міністрів України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008

2. Українського фонду підтримки підприємництва, вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011

3. Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс", вул. Космічна, 36, с. Засулля, Лубенський район, 37552; фактична адреса: вул. Садова, 4, м. Лубни, 37500

третя особа, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра", вул. Артема, 15, м. Київ, 04053

про дострокове розірвання фінансового договору № 11-НПК від 05.12.2003 р. та стягнення боргу

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Представники сторін:

від позивача: 1. Чемерис В.М., дов. № 11-04/7159 від 18.09.2009 р.

2. Чернишенко А.М., дов. від 04.06.2007 р.

3. представник не викликався

від відповідача: представник не викликався

від третьої особи: представник не викликався

від прокуратури: Лядецька Оксана Валентинівна, посвідчення № 67 від 16.05.2005р.

В судовому засіданні 22.09.2009 р. оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення, про що присутні представники прокуратури та сторін повідомлені під розписку (в матеріалах справи). Повний текст рішення складений, підписаний та оголошений в судовому засіданні 30.09.2009 р.

Господарський спір в судах розглядався неодноразово. Рішенням від 07.10.2004 р. по справі № 20/285 (а.с. 64, т. І) за позовом заступника Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Українського фонду підтримки підприємництва, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс", м. Лубни про дострокове розірвання договору № 11-НПК від 05.12.2003 р. та стягнення боргу в сумі 930144,71 гривень позовні вимоги були задоволені частково - розірвано договір № 11-НПК від 05.12.2003 р., стягнуто на користь Українського фонду підтримки підприємництва суму боргу з урахуванням пені та штрафних санкцій в сумі 913974,03 гривень, в доход державного бюджету України державне мито в сумі 1700,00 гривень та на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження в частині стягнення 16170,68 припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Вказане рішення було оскаржене до КМАГС, який своєю постановою від 13.12.2004 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким стягнуто з ТОВ "Стелс", м. Лубни на користь Українського фонду підтримки підприємництва, м. Київ суми боргу з урахуванням пені та штрафних санкцій в сумі 227065,37 гривень. в решті позовних вимог було відмовлено. Постановою від 25.04.2006 р. ВГСУ касаційна скарга ТОВ "Стелс", м. Лубни була залишена без задоволення, а вказана вище постанова КМАГС без змін. Постанова КМАГС набирала законної сили 25.04.2006 р. та не оскаржувалась.

11.01.2007 р. рішенням господарського суду Полтавської області по справі № 10/8 (а.с. 97-99, т. ІІ) позовні вимоги Прокурора Оболонського району м Києва в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України, м. Київ та Українського фонду підтримки підприємництва, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стелс", м. Лубни про дострокове розірвання договору № 11-НПК від 05.12.2003 р. та стягнення 956146,95 гривень за рахунок заставленого майна позовні вимоги були задоволені частково - стягнуто з ТОВ "Фірма "Стелс" на користь Українського фонду підтримки підприємництва 700000,00 гривень фінансової підтримки, 106021,92 гривень відсотків за користування фінансовою підтримкою, 59106,97 гривень пені, 91018,07 гривень інфляційних втрат та 1515,60 гривень по сплаті державного мита, стягнуто з ТОВ "Фірма "Стелс" в доход державного бюджету України 8045,87 гривень державного мита та 118,00 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог про дострокове розірвання договору припинити провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач у справі - ТОВ "Фірма "Стелс", м. Лубни звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, м. Київ (надалі КМАГС) з апеляційною скаргою № 25-юр від 20.01.2007 р. Постановою /КМАГС / від 24.07.2007 р. апеляційна скарга була залишена без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.2007 р. залишено без змін.

Відповідач - ТОВ "Фірма "Стелс", м. Лубни звернулося до Вищого господарського суду України, м. Київ (надалі ВГСУ) з касаційною скаргою на постанову КМАГС від 24.07.2007 р., в якій просило суд касаційної інстанції скасувати вказану постанову, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Постановою ВГСУ від 11.12.2007 р. касаційна скарга була задоволена: постанова КМАГС від 24.07.2007 р. була скасована, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Справа № 10/8 ухвалою від 28.01.2008 р. прийнята на новий розгляд господарським судом Полтавської області на підставі постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2007 р. у новому складі суддів. Суддя Іваницький О.Т. на новий розгляд справу прийняв, присвоївши № 10/8-14/25, та розглянув по суті згідно вказівок постанови Вищого господарського суду України від 11 грудня 2007 року і з застосуванням норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин (а.с.55-59, т. ІІІ).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.01.2008р. про прийняття справи на новий розгляд відповідно до статті 38 ГПК України від повіреного за умовами угоди від 21.04.2006 р., що була укладена між відповідачем у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стелс", м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю "МегаИндустрия", м. Санкт-Петербург, Росія, - від останнього було витребувано докази в підтвердження розробки плану антикризових дій, що дозволили б в найкоротші строки, без негативного впливу на виробничі процеси відповідача у справі (довірителя за угодою), погасити всю заборгованість останнього перед Українським фондом підтримки підприємництва (другий позивач у справі) за договором № 11-НПК від 05.12.2003 р. та докази на підтвердження вжиття всіх можливих засобів щодо втілення розробленого плану. Вимог вказаної ухвали та послідуючих ухвал суду про відкладення розгляду справи від 11.03.2008 р., 28.03.2008 р., 21.05.2008 р., 11.06.2008 р., 04.07.2008 р., 10.09.2008 р., 29.10.2008 р., 10.12.2008 р., 21.01.2009 р., 11.03.2009 р., 06.05.2009 р., 12.05.2009 р. та 04.08.2009 р. ТОВ "МегаИндустрия", м. Санкт-Петербург, Росія не виконало, повноважного представника в засідання суду жодного разу не направило. Ухвали, що надсилались на адресу ТОВ "МегаИндустрия", м. Санкт-Петербург, Росія повертались на адресу господарського суду з відміткою пошти про те, що визначена особа відсутня за вказаною адресою.

11.03.2009 року господарським судом Полтавської області в пункті 4 ухвали було визначено, що для встановлення адреси ТОВ "МегаИндустрия", м. Санкт-Петербург, Росія необхідно направити Арбітражному суду міста Санкт-Петербурга та Ленінградської області відповідне доручення про надання правової допомоги у вирішенні цього питання.

24.03.2009 р. за № 437 відповідне доручення було надіслано до Арбітражного суду м. Санкт-Петербурга та Ленінградської області. 03.06.2009 р. за вхід. № 07133 канцелярії суду надійшла ухвала Арбітражного суду м. Санкт-Петербурга та Ленінградської області про залишення судового доручення господарського суду Полтавської області без виконання, оскільки відповідно до п. 1 статті 74 арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації судове доручення виконується в судовому засіданні арбітражного суду. На повідомлення та виклики в судове засідання ТОВ "МегаИндустрия", м. Санкт-Петербург, Росія свого представника не направило, а ухвали суду, що направлялися на його адресу, поверталися поштою з відміткою про відсутність організації за вказаною адресою.

Суд вважає що в цьому засіданні за можливе розглянути справу по суті без участі представника ТОВ "МегаИндустрия", м. Санкт-Петербург, Росія та без доказів, що були витребувані від нього, оскільки всі заходи щодо можливості витребування доказів господарським судом були виконані. Крім того, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації № 2082В-8/2009 від 29.04.2009 р. (в матеріалах справи) свідчить про те, що ТОВ "МегаИндустрия" знаходиться за вказаною в ухвалах суду адресою і, фактично, ігнорує вимоги суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розглядається позовна заява про дострокове розірвання фінансового договору № 11-НПК від 05.12.2003 р. та стягнення боргу в сумі 804490,01 гривень, а також заява про збільшення розміру позовних вимог від 11.03.2008 р. № Н-17 (вхід. № 04647 від 24.03.2008 р. та № 04964 від 28.03.08р. канцелярії суду) /а.с. 112-116, та а.с. 191-195, т. ІІІ / позовні вимоги були збільшені до суми 1221945,04 гривень, з яких 700000,00 гривень розмір фінансової підтримки, 73332,69 гривень пені, 161743,25 гривень - відсотки за користування фінансовою підтримкою та 286878,10 гривень збитків від інфляції . Загальна сума заборгованості за Договором № 11-НПК від 05.12.2003 р. (фінансова підтримка у формі кредиту через уповноважений банк) станом на 01.03.2008р., склала 1221945,04 гривень. Вказану заборгованість і просить стягнути прокурор Оболонського району у м. Києва на користь другого позивача - Українського фонду підтримки підприємництва за рахунок звернення стягнення на заставлене нерухоме майно: соляний склад, позначений на плані приватизованої земельної ділянки літерою "А-1", загальною площею 461,69 м2 та підвал , позначений на плані земельної ділянки літерою "А-1", загальною площею 131,1 м2, що знаходиться за адресою: вул. Садова, 4, вартістю 2004760,00 гривень, а також за рахунок звернення стягнення на заставлене рухоме майно; холодильне устаткування ІХМВ-10 в кількості 2 (дві) шт., інвентарні № 8, та № 9; холодильне устаткування МВВ-4 в кількості 2 (дві) шт., інвентарні № 11 та № 13; харчові ємності з нержавіючої сталі та харчового алюмінію ємністю 1,5 м3 в кількості 2 (дві) шт., інвентарні № 17 та № 23, що належать відповідачу на підставі Витягу з балансу № 173 від 08.12.2003 р.

Судовий процес відповідно до положень статті 44 ГПК України фіксується за допомогою звукозаписувального технічного засобу АК "Діловодство" та відображається в протоколі судового засідання відповідно до приписів статті 811 ГПК України.

29.02.2008 р. за № 1-5-7/57 (вхід. № 03363 від 23.03.2008 р. канцелярії суду) суду Українським фондом підтримки підприємництва, м. Київ (другий позивач у справі) була подана заява про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", м. Київ. 11.03.2008 р. від представника Кабінету міністрів України, м. Київ (перший позивач у справі) поступило клопотання про виключення з кола позивачів Кабінету міністрів України шляхом заміни його на Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, м. Київ. Суд вказану заяву другого позивача, розглянувши її по суті, задовольнив, а клопотання першого позивача задовольнив частково, залучивши ухвалою про відкладення розгляду справи від 11.03.2008 р. до участі у справі в якості позивача Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, м. Київ, а також в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра", м. Київ. В частині виключення з кола позивачів першого позивача Кабінету міністрів України, м. Київ клопотання було залишено без задоволення.

Згідно вимог ч.1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від одержання позовної заяви. В зв’язку з закінченням двох місяців 28.03.2008 р. представниками прокуратури та сторін на підставі статті 22, ч. 4 ст. 69 ГПК України було подано суду клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд вказане клопотання прийняв, залучивши його до матеріалів справи, розглянув по суті та ухвалою від 28.03.2008 р. задовольнив.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зокрема, до них належить ратифікована Верховною Радою України Конвенція про захист прав людини та основних свобод , яка, як і інші міжнародні договори, підлягає застосуванню при розгляді справ судами. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

24.03.2008 року вхід. № 04647 та 28.03.2008р. № 04964 канцелярії суду перший заступник прокурора Оболонського району м. Києва А.В. Щасний подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (в порядку статті 22 ГПК України) –(а.с. 112-116 та а.с. 191-195,т. 3 ) і просить суд стягнути з ТОВ “ Стелс" на користь Українського фонду підтримки підприємництва борг в сумі 1221945 (один мільйон двісті двадцять одну тисячу дев’ятсот сорок п’ять) гривень 04 коп., в т.ч. 700000 (сімсот тисяч) грн. –фінансової підтримки; 161734 (сто шістдесят одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 25 коп. відсотки за користування фінансовою підтримкою; 73332 (сімдесят три тисячі триста тридцять дві) грн. 69 коп. –пені; 286878 (двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 10 коп. - збитки від інфляції. Вимоги в сумі 1221945,04 грн. просить задовольнити за рахунок звернення стягнення на заставлене нерухоме майно: соляний склад, позначений на плані приватизованої земельної ділянки літерою "А-1", загальною площею 461,69 м2 та підвал , позначений на плані земельної ділянки літерою "А-1", загальною площею 131,1 м2, що знаходиться за адресою: вул. Садова, 4, вартістю 2004760,00 гривень, а також за рахунок звернення стягнення на заставлене рухоме майно; холодильне устаткування ІХМВ-10 в кількості 2 (дві) шт., інвентарні № 8, та № 9; холодильне устаткування МВВ-4 в кількості 2 (дві) шт., інвентарні № 11 та № 13; харчові ємності з нержавіючої сталі та харчового алюмінію ємністю 1,5 м3 в кількості 2 (дві) шт., інвентарні № 17 та № 23, що належать відповідачу на підставі Витягу з балансу № 173 від 08.12.2003 р. Суд вищевказану заяву прийняв до розгляду, залучив до матеріалів, розглянув по суті і, після ознайомлення з її змістом представниками сторін задовольнив її.

Таким чином предметом господарського спору у справі на момент вирішення її по суті та прийняття судового рішення є звернення стягнення на заставлене майно відповідно до договору застави від 08.12.2003 р. в рахунок погашення виниклої заборгованості в сумі 1221945,04 гривень (а.с. 29-30, т. І)

Представник першого позивача - Кабінету міністрів України, м. Київ (надалі КМУ) - вимоги прокурора Оболонського району м. Києва підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник другого позивача - Українського фонду підтримки підприємництва, м. Київ (надалі УФПП) - заявлені вимоги підтримує та просить суд позовну заяву задовольнити з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.03.2008 р. № Н-17 до суми 1221945,04 гривень та звернення стягнення на заставлене майно.

Третій позивач у справі - Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, м. Київ (надалі Держкомпідприємництво) - своїм листом № 8214 від 26.09.2008 р. повідомив суд про те, що спірний фінансовий договір № 11- НПК від 05.12.2003 р. був укладений між УФПП та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стелс", м. Лубни (надалі ТОВ "Фірма "Стелс") без будь-яких узгоджень з Держкомпідприємництвом, тому останній не може надати суду витребувані ухвалами суду документи, які стосуються укладання та виконання спірного договору, так як вони знаходяться лише у сторін договору.

Належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання відповідач свого представника в судове засідання 22.09.2009 р. не направив, докази в підтвердження поважності неприбуття представника не подав, вимог ухвали суду від 04.08.2009 р. не виконав. У своєму відзиві на позовну заяву від 06.02.2006 р. за вих. № 3юр (вхід. № 01547 від 09.02.2006 р. канцелярії суду) представником відповідача Мельником І.О. зазначено, що позовна заява підлягає відмові у прийнятті до розгляду, оскільки в господарському суді розглядалася справа № 20/258 між тими ж сторонами та про той же предмет спору і з тих же підстав, а у відзиві на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог до суми 1221945,04 гривень та звернення стягнення на заставлене майно від 29.10.2008 р. за вих. № 1-10/08 (вхід. № 18083 від 29.10.2008 р. канцелярії суду) представник відповідача Какун Н. М. просить суд повно та всебічно дослідити обставини справи, сприяти у отриманні від ТОВ "МегаИндустрия", м. Санкт-Петербург, Росія та залученні до матеріалів справи доказів, необхідних для визначення суми боргу та прийняти справедливе, обґрунтоване рішення.

20.01.2009 р. за № 208/09 (вхід. № 0646 від 20.01.2009 р. канцелярії суду) від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ВАТ КБ "Надра", м. Київ поступила заява про розгляд справи без участі представника, оскільки всі документи, що були витребувані судом ухвалами суду про відкладення розгляду справи від нього, були надані та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень керуючись законом, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника прокуратури, представників позивача - Кабінету міністрів України, Українського фонду підтримки підприємництва , суд встановив: що згідноПоложення про порядок використання Українським фондом підтримки підприємництва коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні (наказ Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 7 квітня 2003 року № 41 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2003 року за № 300/7621 який набрав чинності через 10 днів після державної реєстрації в Мін'юсті України) вбачається, що Фонд здійснює фінансування забезпечення реалізації державної політики підтримки підприємництва в Україні, у тому числі реалізацію заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні за рахунок коштів: наданих - коштів Державного бюджету України на відповідний рік; залучених - добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, що здійснюють фінансування підприємницьких проектів та програм разом з Фондом; власних - надходжень від власної статутної діяльності, передбаченої Статутом і не забороненої чинним законодавством; інших надходжень, не заборонених законодавством України.

Кошти, що надходять до Фонду на розвиток підприємництва в Україні, у тому числі малого підприємництва, використовуються на фінансування:

- заходів Національної програми, цільових програм розвитку підприємництва та підприємницьких проектів;

- витрат Фонду, пов'язаних з організацією виконання та реалізацією заходів Національної програми, цільових програм розвитку підприємництва та підприємницьких проектів, з упровадженням державної політики підтримки підприємництва;

- діяльності Фонду щодо заснування регіональних/місцевих фондів підтримки підприємництва та створення інфраструктури для надання суб'єктам підприємницької діяльності методичної, методологічної, правової, консультативної та іншої допомоги;

- створення підприємств та організацій, зокрема тих, чия діяльність спрямована на розвиток та підтримку підприємництва;

- організаційних та інших заходів з питань розвитку підприємництва, у тому числі проведення з'їздів, конференцій, семінарів, видання книг, телепрограм тощо.

Основними критеріями для здійснення фінансового забезпечення та реалізації державної політики підтримки підприємництва, у тому числі малого підприємництва, є відповідність цільових програм та підприємницьких проектів пріоритетним напрямкам розвитку та підтримки підприємництва, їх значення для соціально-економічного розвитку держави, регіону, задоволення державних та регіональних потреб, конкурентоспроможність продукції та кредитоздатність підприємства.

Фонд здійснює фінансове забезпечення реалізації державної політики підтримки підприємництва, у тому числі малого підприємництва, у таких формах:

- фінансовий кредит через уповноважений банк;

- гарантії (поруки) банкам та небанківським фінансовим установам для одержання кредитів суб'єктами підприємницької діяльності;

- часткова компенсація відсоткової ставки за надані кредити суб'єктам підприємницької діяльності в банках та небанківських фінансових установах;

- фінансова допомога на безповоротній основі на фінансування цільових програм та проектів у рамках Національної програми;

- безпроцентна фінансова допомога на поворотній основі.

Метою надання державної фінансової підтримки у формі фінансового кредиту через уповноважений банк є забезпечення доступу суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема суб'єктів малого підприємництва, до кредитних ресурсів. Загальними засадами діяльності Фонду у сфері надання фінансової підтримки у формі фінансового кредиту суб'єктам підприємницької діяльності є:

- конкурсний (тендерний) відбір проектів;

- строковість;

- платність;

- забезпеченість;

- цільове призначення кредитних коштів.

Надання фінансової підтримки у формі фінансового кредиту здійснюється на підставі рішень конкурсної комісії (тендерного комітету).

Фінансова підтримка у формі фінансового кредиту надається суб'єктам підприємницької діяльності строком до 3 років.

Після прийняття конкурсною комісією (тендерним комітетом) рішення щодо надання фінансової підтримки у формі фінансового кредиту укладається тристоронній фінансовий договір між Фондом, уповноваженим банком та суб'єктом підприємницької діяльності.

Передача Фондом уповноваженому банку документів для кредитування здійснюється тільки після надання Фонду суб'єктом підприємницької діяльності забезпечення за фінансовими зобов'язаннями.

Фонд здійснює моніторинг впровадження проекту з метою контролю ефективності використання коштів та забезпечення їх своєчасного повернення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»за КПКВ 8681030 «Заходи по реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні в 2003 році»було передбачено видатки із загального фонду бюджету в обсязі 2000,00 тис. грн.. та спеціального фонду –50000,00 тис. гривень.

Згідно узгодженого: головою комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності С.В. Буряк 02.01.2003р. ; головою комітету Верховної Ради України з питань бюджету П.О. Порошенко 02.01.2003р.; головою комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва Ю.І. Єхануровим 02.01.2003р. і затвердженим головою Держпідприємництва О.В.Кужель 02.01.2003р. Розподілу фінансового забезпечення по виконанню заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2003 рік, затверджених Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002р. № 654-р Українським фондом підтримки підприємництва за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України на 2003 рік загальний обсяг фінансування складає 50 000 тис. грн. Запровадження програм кредитування суб’єктів малого підприємництва складає 12000,0 тис. грн. / розділ 3 / - див. а.с. 153-157 т.3.

05 грудня 2003 року між Українським фондом підтримки підприємництва з однієї сторони ТОВ фірма “Стелс" (позичальник) з другої сторони та уповноваженим банком Відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра" було укладено договір № 11-НПК в м. Києві (фінансова підтримка у формі кредиту через уповноважений банк). Предметом даного договору є надання позичальнику фінансової підтримки у формі кредиту через уповноважений банк для придбання коптильного обладнання, автоматичної лінії переробки цінних порід риб, автотранспорту та сировини в сумі 1000000 (один мільйон) гривень строком на 36 (тридцять шість) місяців із сплатою 7 (сім) відсотків річних.

Пунктами 1.2-1.3 договору визначено, що надання фінансової підтримки буде здійснюватися одноразово на цілі, визначені у п. 1.1 договору шляхом перерахування Фондом коштів з спеціального реєстраційного бюджетного рахунку № 35243001000344, відкритого у Печерському відділенні Державного казначейства УДК м. Києва, МФО 820019, відповідно до плану використання коштів, який є невід’ємною частиною договору. Надання фінансової підтримки буде здійснюватися за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України, що надходять на реалізацію заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, згідно з п. 27 ст. 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік».

Пунктом 2.4. Договору 11-НПК від 05.12.2003 р. передбачено, що відсотки за користування фінансовою підтримкою сплачуються щомісяця, в останні банківський день поточного місяця. Станом на 01.03.2008 р. заборгованість Відповідача по відсоткам за користування фінансовою підтримкою склала 161734,25 гривень.

За умовами п. 2.6. вказаного вище договору за порушення сплати відсотків та повернення фінансової підтримки, Відповідач сплачує пеню за кожний день прострочення платежу, яка обчислюється від суми простроченого боргу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який обчислюється пеня. Станом на 01.03.2008 р. пеня склала 73332,69 гривень.

Крім того, другий Позивач нарахував відповідачу збитки від інфляції, які станом на 01.03.2008 р. становили 286878,10 гривень.

За наказом Господарського суду Полтавської області у справі № 20/285 від 12.04.2005 р., виданого на підставі Постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.12.2004 р. у тій же справі, з Відповідача на користь другого Позивача стягнуто 205000,00 гривень фінансової підтримки, 1033,19 гривень відсотків за користування коштами, 14137,49 гривень пені, 6894,69 інфляційних збитків, а всього 227065,37 гривень. Станом на 01.03.2008 р., заборгованість по отриманій фінансовій підтримці склала 700000,00 гривень.

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 2 від 22.03.2004 р. до договору № 11-НПК від 05.12.2003 р., укладеної сторонами, Відповідач зобов’язаний був погасити фінансову підтримку за наступним графіком:

з 05.04.2004 р. по 05.06.2004р. - щомісячно по 50000,00 гривень;

05.01.2005 р. - 100 000,00 гривень;

05.02.2005 р. - 100 000,00 гривень;

з 06.01.2006 р. по 05.12.2006 р. - щомісячно по 41666,67 гривень.

Зобов’язання, передбачені п. 2 Додаткової угоди № 2 від 22.03.2004 р., Відповідач не виконав.

В забезпечення виконання зобов’язань за Договором 11-НПК від 05.12.2003 р. між другим Позивачем та Відповідачем 08.12.2003 р. був укладений Договір застави.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору застави в забезпечення виконання фінансових зобов’язань Відповідач передав другому Позивачу в заставу:

соляний склад, позначений на плані приватизованої земельної ділянки літерою "А-1", загальною площею 461,69 м2, що знаходиться за адресою: м. Лубни, вул. Садова, 4;

підвал, позначений на плані земельної ділянки літерою “А-1”, загальною площею 131,1 м2, що знаходиться за адресою: м. Лубни, вул. Садова, 4,загальною вартістю 2004760,00 гривень.

Вищезазначене майно належить Відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна № Н/161Ф від 21.07.2000 р. і розташоване на земельній ділянці, експертна вартість якої становить 14819, 75 гривень, яка належна тому ж Відповідачу на підставі Акту на право приватної власності на землю, виданого Лубенською міськрадою 29.08.2001 р., зареєстрованого в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 8.

Крім цього, згідно з Договором застави від 08.12.2003 р. в забезпечення виконання фінансових зобов’язань Відповідач передав другому Позивачу в заставу рухоме майно, а саме:

- холодильне устаткування ІХМВ-10 в кількості 2 (дві) шт., інвентарний № 8 та № 9, належне Відповідачу на підставі Витягу з балансу № 173 від 08.12.2003 р.;

- холодильне устаткування МВВ-4 в кількості 2 (дві) шт., інвентарний № 11 та № 13, належне Відповідачу на підставі Витягу з балансу № 173 від 08.12.2003 р.;

- харчові ємності з нержавіючої сталі та харчового алюмінію ємністю 1,5 м3, в кількості 17 (сімнадцять) шт., належне Відповідачу на підставі Витягу з балансу № 173 від 08.12.2003р.;

- електрообладнання: шафи силові електричні в кількості 2 (дві) шт., інвентарний № 17 та № 23, належне Відповідачу на підставі Витягу з балансу № 173 від 08.12.2003р.

Згідно до п. 3.2.4 Договору застави від 08.12.2003р. у випадку порушення Відповідачем графіку погашення сум основного боргу та відсотків за Договором № 11-НПК від 05.12.2003 р., другий Позивач набуває право задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави.

09.06.2003 р. між Українським фондом підтримки підприємництва та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»було укладено договір (доповнений додатковими угодами № 1 від 26.12.2003 р., № 2 від 25.11.2005 р., № 3 від 15.12.2006 р. та № 4 від 24.12.2007 р.) на закупівлю послуг уповноваженого банку для здійснення фінансової підтримки підприємництва за рахунок бюджетних коштів, відповідно до якого банк взяв на себе зобов’язання надавати Українському фонду підтримки підприємництва послуги щодо розрахунково-касового обслуговування рахунків замовника та суб’єктів підприємницької діяльності, що одержать фінансову підтримку у замовника в рамках реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва за рахунок бюджетних коштів (а.с.85-92, т. ІV).

Незважаючи вимоги господарського суду у відповідності до вимог статей 38, 65 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Та приписи статей 33-36 ГПК України що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

А також приписи статті 35 ГПК України якщо обставини, визнанні господарським судом загальновідомими, то вони не потребують доказування, а факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При вирішенні предмету спору у справах, які уже розглядались господарським судом Полтавської області ( № 20/285 від 07.10.2004р. а.с. 64, т.1 та10/8 від 11.01.2007р. а.с. 97-99, т.2) не було досліджено обставин та встановлено факту що дійсно головний розпорядник кредитів отримав з Державного казначейства кошті передбачені на фінансового забезпечення по виконанню заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2003 рік в сумі 12000,0 тис. грн.. і після 02.01.2003 року перерахувало їх Українському фонду підтримки підприємництва до 11.12.2003 р., а послідній із цих коштів надав фінансовий кредит відповідачу.

Зі змісту платіжного дорученням № 396 від 11.12.2003 р. вбачається, що було перераховано грошові кошти в розмірі 1000000,00 гривень: ПЛАТНИК –Український фонд підтримки підпр, код 19019491, Банк платника: УДК у м. Києві, код банку 820019, ДЕБЕТ рах. № 35243001000344, п. 1.2 та п. 2.1 Догов № 11-НПК (дописка кульковою ручкою на платіжному дорученні, не оговорена), ОДЕРЖУВАЧ –ТОВ Фірма Стелс, Код 30891180, банк одержувача: ФІЛІЯ АКБ «НАДРА»В М, ЛУБНИ, код банку 331780, КРЕДИТ рах. № 26002000056001 п. 2.1 Договору № 11- НПК (дописка кульковою ручкою на платіжному дорученні, не оговорена), Призначення платежу: Фінан підтримка у формі кредиту викон заходу НЦ догов №11НПК 05.12.2003р. розп11-НПК 10.12.2003р. КЕКВ 1170; КПК 8681030 (а.с. 215, том IV). Вказане платіжне доручення засвідчено не банком, а Українським фондом підтримки підприємництва.

Планами руху коштів ТОВ фірми “Стелс" (додаток № 1 та № 2 до договору № 11-НПК від 05.12.2003 р. –а.с. 9-10, т. ІV) було визначено, на придбання якого обладнання та на виконання яких робіт будуть використані надані грошові кошти. В підтвердження перерахунку коштів третя особа –банк –надала виписки про рух коштів по розрахунковому рахунку ТОВ Фірма “Стелс", код ЄДРПОУ 30891180 (а.с. 13-20, т. ІV).

З вказаних виписок не вбачається, які саме кошти (із державних чи власних коштів Українського фонду підтримки підприємництва) і на які цілі були перераховані вказані суми.

За наявними у справі документами суд не може встановити, за рахунок яких коштів –державних, залучених, власних – був наданий кредит переможцю тендера ТОВ Фірма “Стелс", м. Лубни в сумі 1000000,00 гривень.

Згідно нової редакції Статуту Українського фонду підтримки підприємництва (ідентифікаційний код 19019491) затвердженого 5 січня 2004 року головою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Богословською І.Г. та зареєстрованого Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією реєстраційний № 31382 від 28.01.2004р. –Український фонд підтримки підприємництва ( далі Фонд ) створений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995р. № 687 “ Про Український фонд підтримки підприємництва” для забезпечення реалізації державної підтримки підприємництва (п.1.1. Статуту).

У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Статутом (п.1.2).

Фонд організує свою роботу у взаємодії з органами державної влади і місцевого самоврядування в Україні, з банківськими і небанківськими фінансовими кредитними установами, державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями, в тому числі з міжнародними, іншими юридичними і фізичними особами (п.1.3).

Пунктами 2.1-2.3 Статуту визначено мету, основні завдання та види діяльності фонду. Фонд утворений з метою сприяння розвитку і підтримки підприємництва, створення економічних і організаційно-правових умов для його становлення в Україні, реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні.

Основними завданнями Фонду є:

фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка суб’єктів підприємницької діяльності;

Участь у створенні фондів підтримки підприємництва, бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, ресурсних центрів, консультаційних та інформаційних систем, міжнародних та вітчизняних організацій, господарських структур тощо, які сприяють розвитку та підтримці підприємництва,тощо.

Для вирішення своїх завдань Фонд здійснює такі види діяльності:

здійснення фінансового забезпечення реалізації державної політики підтримки підприємництва, в тому числі реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні;

надання фінансово-кредитної підтримки на платній, безоплатній, поворотній основі для реалізації програм підтримки підприємництва та підприємницьких проектів через уповноважені банки у відповідності з чинним законодавством;

часткова компенсація відсоткової ставки за отримані суб’єктами підприємницької діяльності кредити в установах банків та інших фінансово-кредитних установах;

надання порук комерційним банкам та небанківським фінансово-кредитним установам для одержання кредитів суб’єктами підприємницької діяльності;

впровадження сучасних кредитно-інвестиційних механізмів підтримки та розвитку підприємництва;

фінансування заходів по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів для малого та середнього підприємництва;

здійснення заходів, спрямованих на залучення та ефективне використання коштів вітчизняних та зарубіжних інвесторів, тощо.

Правовий статус фонду визначено пунктами 3.1-3.8 статуту, а саме:

фонд є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в банках, круглу печатку із своїм найменуванням , необхідні штампи, бланки та інші реквізити. Фонд може від свого імені передавати іншим особам майнові права, бути позивачем і відповідачем в суду, господарському та третейському судах (п.3.1).

Фонд є неприбутковою організацією (п.3.2 статуту).

Фонд має право: здійснювати операції з цінними паперами, в тому числі з векселями, відповідно до чинного законодавства України; встановлювати кореспондентські відносини з банками та небанківськими фінансово-кредитними установами, включаючи зарубіжні; організовувати та проводити фінансування наукових досліджень, науково-практичних конференцій, симпозіумів, у тому числі міжнародних, які пов’язані з розвитком підприємництва та діяльність фондів підтримки підприємництва /п.3.4 статуту/.

Майно фонду та його джерела складаються з коштів Державного бюджету, виділених для реалізації державної політики у сфері підтримки та розвитку підприємництва, в тому числі на реалізацію заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва; власних коштів; залучених коштів ( п.6.1 Статуту).

Кошти на реалізацію заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва щорічно передбачаються в Державному бюджету України та одержуються Фондом від Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва –головного розпорядника коштів (п. 6. Статуту ).

Власними коштами Фонду є кошти, що одержуються Фондом від усіх видів діяльності відповідно до цього статуту, в тому числі повернутої фінансової підтримки та нарахованих відсотків за користування нею, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством. Ці кошти залишаються в розпорядженні Фонду і використовуються на розвиток підприємництва, виконання поставлених завдань, утримання апарату Фонду (п. 6.3).

Залучення коштів Фонду провадиться за рахунок вітчизняних та іноземних інвестицій, в тому числі кредитів (кредитних ліній), наданих Україні іноземними державами, міжнародними фінансовими організаціями та іноземними банками відповідно до міжнародних договорів України, інших джерел, не заборонених законодавством ( п. 6.4 Статуту) .

Пунктом 6.5 статуту визначено порядок використання Фондом коштів, а саме: Положенням про використання Фондом коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні, що затверджується Державним комітетом України з питань регуляторної політики і підприємництва та реєструється в Міністерстві юстиції України.

Фонд самостійно розпоряджається своїм майном яке відображається на його балансі (в тому числі і коштами) використовує його згідно чинного законодавства України та затвердженого кошторису (п.п. 6.6-6.1).

Розділом 7 (пунктами 7.1-7.3 статуту) визначено здійснення господарської, фінансової та іншої діяльності Фонду, розпорядження ним одержаними надходженнями для реалізації завдань, визначених цим Статутом.

Відносини Фонду з іншими організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на договірній основі.

Фонд несе в установленому законодавством порядку відповідальність за невиконання своїх зобов’язань.

Таким чином за змістом свого статуту п.п.2.1-2.3. 3.1-3.8,6.1-7.3 ( нова редакція ) /див. а.с.38-47 т.1, а.с. 54-61, т.ІУ / затвердженого Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва 5 січня 2004р. голова Богословська І.Г. та зареєстровано Печерською районною в Києві державно. Адміністрацією, реєстраційний № 31382 від 28.01.2004р. заступник голови Кондрашова Н.М. та взятого на облік в ДПІ у Печерському районі за № 31741 22.05.01 ( зміни прийняті 09.03.2004р. ) і пенсійному фонді України в Печерському районі м. Києва за № 28014 від 20.09.2004р. Український фонд підтримки підприємництва відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ” із змінами та доповненнями та визнання неконституційними окремих положень цього закону на підставі рішення Конституційного Суду України № 19-рп/200 (019р710-08) від 02.10.2008 р. та офіційного тлумачення до Закону в рішенні Конституційного Суду України № 27-рп/2008 (027р710-08) від 03.12.2008р. (надалі Закон) повинен належати до юридичної особи, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка повинна бути внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.

В преамбулі Закону визначено, що цей закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Метою цього закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг (стаття 1 Закону ).

Статтею 1 цього закону визначення терміни у такому значенні:

Кредитна установа –фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;

Фінансовий кредит –кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент;

Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

Ринки фінансових послуг –сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг

З метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів;

Учасники ринків фінансових послуг –юридичні особи та фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг;

В статті 3 закону визначено що положення цього закону не поширюються на: діяльність в Україні фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій; діяльність Державного казначейства України та державних цільових фондів.

Умови надання фінансових послуг визначено статями 4-6 цього закону.

Статтею 5 цього закону визначено право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, а саме Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності.

Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно - правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

Статтею 2 закону визначено що цей закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з наданням фінансових послуг. Частинами 2,4-5,6 статті 4 Закону визначено, що фінансовими вважаються такі послуги як довірче управління фінансовими активами; залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій та поручительств; переказ грошей тощо.

Реєстрація установи як фінансової повинна відбуватися відповідно до Положення про Державний реєстр фінансових установ, яке затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 р. № 41.

Організація, повноваження і порядок діяльності спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг визначено приписами статей 23-47 Закону України “ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг № 2664-Ш від 12 липня 2001 року із змінами та доповненнями Уповноважений орган - спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг здійснює державне регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері; захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг; координація діяльності з іншими державними органами; запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг . Уповноважений орган у межах своєї компетенції : розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов’язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об’єднаннями, контролює їх виконання; здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ; видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг та затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок контролю за їх додержанням, тощо ( ст.28 Закону).

Ухвалою суду від 29.10.2008 р. за клопотанням Відповідача № 2-10/08 від 29.10.2008 р. (вхід. № 18084 від 29.10.2008 р. канцелярії суду) від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України були витребувані відомості стосовно того, чи зареєстрований Український фонду підтримки підприємництва як фінансова установа України.

Листом № 14873/12-9 від 02.12.2008 р. (вхід. № 20134 від 05.12.2008 р. канцелярії суду) Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України була надана відповідь, що станом на 25.11.2008 р. (а, в такому випадку, і на момент укладання договору № 11-НПК від 05.12.2003 р.) Український фонд підтримки підприємництва статусу фінансової установи не набував, з заявою про внесення інформації про нього до Державного реєстру фінансових установ до Держфінпослуг не звертався.

Оскільки Український фонд підтримки підприємництва не має статусу фінансової установи, то в такому випадку він і не мав права надавати фінансову послугу у вигляді надання фінансового кредиту.

Прокуратура Оболонського району м. Києва та другий Позивач так і не подали суду для огляду в засіданні оригіналів первинних бухгалтерських документів та належним чином засвідчені їх світлокопії для матеріалів справи відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 р.( реєстри господарських операцій, бухгалтерські проводки по рахунках, податкові накладні, фінансові звіти, тощо які б підтверджували отримання коштів з Державного казначейства в січні-листопаді 2003 року і їх використання за цільовим призначенням.

Не зважаючи на вимоги суду про надання суду кредитної справи спеціального реєстраційного бюджетного рахунку № 35243001000344 у Печерському відділені Державного казначейства УДК м. Києва, МФО 820019 на реалізацію заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні в 2003 році та належним чином засвідчену її світлокопію для матеріалів справи, рух коштів по рахунках у філії уповноваженого банку поточного рахунку № 26002000056001, МФО 331780, № 26504000622001, МФО 322584 в Першій Київській філії уповноваженого банку відповідно до умов договору № 8-НП від 11 червня 2003 року між Українським Фондом підтримки підприємництва та уповноваженим ”Банком”, який здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків Українського фонду підтримки підприємництва та суб’єктів підприємницької діяльності, що одержали кредит у фонді за рахунок бюджетних коштів в рамках реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні в 2003 році. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –уповноважений банк –ВАТ комерційний банк “ Надра ” м. Київ надіслала суду лист /вхід. № 07666 від 21.05.2008 р. канцелярії суду/ - (а.с. 1, т. ІV) , в якому повідомила, що інформацію про рух коштів по рахунку № 26504000622001, МФО 322584, який було відкрито у Першій Київській філії ВАТ КБ «Надра»Українському фонду підтримки підприємництва, у зв’язку із закриттям в 2004 р. Першої Київської філії банку, відновити не можливо.

В акті Рахункової палати України ( Департамент контролю видатків АПК та виробничу інфраструктуру) про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України у 2003 та 1 півріччі 2004 року Українським Фондом підтримки підприємництва на реалізацію заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні від 07.07.2004 року вказано (.а.с.158-166 т.3) що наказом Державного комітета України з питань регуляторної політики та підприємництва ( далі Комітет ) від 30.12.2003р. ; 143 внесено зміни ( доповнення) до статуту Фонду шляхом викладення його у новій редакції.

Фонд створено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.95р. № 687 “ Про Український фонд підтримки підприємництва ” для забезпечення реалізації державної політики підтримки підприємництва. Основними завданнями Фонду є:

Участь на державному рівні у розробці і реалізації міжнародних, державних, міжрегіональних, а також, які мають державне значення, галузевих, регіональних , місцевих програм, проектів розвитку підприємництва та підтримки вітчизняного товаровиробника, у тому числі Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні; фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка суб’єктів підприємницької діяльності недержавного сектору економіки; створення регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва, бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, консультаційних та інформаційних систем, міжнародних та вітчизняних організацій, спільних підприємств та неприбуткових структур тощо, які сприяють розвитку та підтримці підприємництва; сприяння залученню вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку підприємництва в Україні. Для вирішення своїх завдань Фонд здійснює такі види діяльності ( в редакції статуту 2002-2003 років): управління фінансовими ресурсами, спрямованими державою та залученням з інших джерел на підтримку та розвиток підприємництва в Україні; надання фінансової підтримки на платній, у тому числі на умовах кредиту, та безоплатній, поворотній та безповоротній основі; часткова сплата відсотків за користування кредитами, отриманими суб’єктами підприємницької діяльності в комерційних банках та небанківських фінансово кредитних установах; надання гарантій, порук комерційним банкам та небанківським фінансово-кредитним установам для одержання кредитів суб’єктами підприємництва; придбання засобів виробництва, обладнання для подальшої передачі їх суб’єктам підприємництва в оренду (лізинг) через лізингові або інші уповноважені на те структури , в тому числі через ті, які засновані Фондом; компенсація частки лізингових платежів лізингоодержувачам –суб’єктам підприємницької діяльності по договорах фінансового лізингу. Фонд є неприбутковою організаціє.

Майно Фонду складається з: коштів Державного бюджету України, виділених для реалізації державної політики у сфері підтримки і розвитку підприємництва; коштів, одержаних від приватизації державного майна; внесків учасників; доходів від статутної діяльності та добровільних внесків; іншого майна та коштів з джерел, не заборонених законом. Утримання Виконавчого органу Фонду здійснюється за рахунок зазначених вище коштів, в межах затвердженого кошторису.

Майно Фонду може використовуватись як застава для забезпечення по всім видах зобов’язань, включаючи залучення позикових коштів. Майно Фонду збільшується за рахунок надходжень від його діяльності, внесків, пожертвувань та інших джерел.

Пасивний доход Фонду складається із надходжень від операцій з належними йому активами, дивідендів (процентів) від цінних паперів та інших фінансових інструментів, а також надходжень з інших джерел, які не заборонені чинним законодавством і відповідають виключним видам діяльності Фонду.

Положення про порядок використання Фондом коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні, затверджено наказом Комітету від 07.04.2009 р. № 41 та зареєстроване в Міністерстві юстиції за № 300/7621 від 14.04.2003 р. (до цього періоду діяло Положення, затверджене наказом Комітету від 06.10.1998 р. № 25-ф).

Фонд здійснює фінансове забезпечення реалізації державної політики підтримки підприємництва, у тому числі малого підприємництва, у таких формах:

- фінансовий кредит через уповноважений банк;

- гарантії (поруки) банкам та небанківським фінансовим установам для одержання кредитів суб'єктами підприємницької діяльності;

- часткова компенсація відсоткової ставки за надані кредити суб'єктам підприємницької діяльності в банках та небанківських фінансових установах;

- фінансова допомога на безповоротній основі на фінансування цільових програм та проектів у рамках Національної програми;

- безпроцентна фінансова допомога на поворотній основі.

Фондом не проводилась реєстрація договорів. На виконання Національної програми договорам присвоювався код НП, а при наданні кредиту –НПК.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»відбір проектів по реалізації національної програми здійснюється на конкурсних засадах згідно з Положенням, що затверджується Кабінетом міністрів України. Але таке положення Кабінетом міністрів не затверджено –Фонд запровадив свою схему відбору проектів та надання кредитів для реалізації заходів по програмі кредитування.

Відповідно до Протоколу № 12 від 18.07.2003 р. засідання Тендерного комітету Українського фонду підтримки підприємництва щодо проведення конкурсу на виконання заходів Національної програми за рахунок бюджетних коштів «Фінансування проекту малого підприємництва в галузі харчової промисловості» в сумі 1000 тис. гривень», визнано переможцем ТОВ «Фірма «Стелс», м. Лубни, Полтавська область.

З цим товариством укладено тристоронній договір від 05.12.200 № 11-НПК про надання йому фінансової підтримки у формі кредиту через уповноважений банк для придбання коптильного обладнання, автоматичної лінії переробки цінних порід риб, автотранспорту та сировини в сумі 1000,00 тис. грн.., строком на 36 місяців, із сплатою 7 відсотків річних. Термін погашення кредиту, згідно з графіком, з 05.01.2004 по 05.12.2006 року.

В пунктах 1.22., 1.22.1., 1.22.2. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із послідуючими змінами та доповненнями) визначено, що Фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про заставу" (надалі ЗУ "Про заставу") заставою може бути забезпечена дійсна вимога, і застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про заставу" - застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та у порядку, передбачених законом, а застава рухомого майна може бути зареєстрована у Державному реєстрі застав рухомого майна, ведення якого покладено на держателя названого реєстру - Міністерство юстиції України. Стаття 15 Закону у цій редакції набрала чинності з 01.03.99, і отже, підлягає застосуванню лише до пов'язаних із заставою правовідносин, які виникли після зазначеної дати.

Факт реєстрації обтяження рухомого майна заставою має вагоме публічне значення, оскільки дозволяє усім заінтересованим особам виявити наявність чи відсутність такого обтяження, що дозволяє захистити інтереси суб'єктів при укладенні правочинів щодо цього майна. До Державного реєстру обтяжень рухомого майна, крім інформації про цивільно-правові обтяження, вносяться також обтяження, що виникають на підставі податкової застави. Договори про відчуження та заставу рухомого майна посвідчуються нотаріусом лише після перевірки відсутності податкової застави та інших застав за даними Державного реєстру застав рухомого майна.

Реєстрація обтяження згідно ч. 3 ст. 577 ЦК України може здійснюватися за заявою як заставодержателя, так і заставодавця, проте особою, заінтересованою у внесенні відповідного запису до Реєстру є заставодержатель.

Відповідно до статті 572 Цивільного Кодексу України (надалі ЦК України) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (Заставодавець) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 574 ЦК України передбачено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Положення статті 577 ЦК України встановлюють, що якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Другий Позивач у справі - Український фонд підтримки підприємництва - витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна суду не подав, чим не зміг підтвердити реєстрацію вказаного майна в Державному Реєстрі як самого договору застава так і заставленого майна.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, другий Позивач 29.11.2005 р. за № 1-5-12/614 надіслав Відповідачу пропозицію про розірвання договору. Листом № 541 від 17.12.2005 р. Відповідач повідомив, що договір № 11-НПК від 05.12.2003 р. був укладений на строк 36 місяців - з 05.12.2003 р. по 04.12.2006 р. включно і програма користування наданими коштами розрахована на строк дії договору, то і підстави для дострокового розірвання вказаного договору у другого Позивача відсутні.

Надалі другий Позивач своїм правом звернення до Відповідача з пропозицією про розірвання договору № 11-НПК від 05.12.2003 р. по закінченню терміну його дії не звертався, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження цих обставин.

Прокурор та позивачі так і не довели суду, що дійсно кошти які були надані відповідачу відповідно до договору № 11-НПК від 05.12.2003р. є держаними згідно з Законом України “ Про Державний бюджет України на 2003 рік ” за КПКП 8681030

“ Заходи по реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні в 2003 році” і ці кошти були отримані головним розпорядником коштів Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва та перераховані на рахунок другого позивача.

Український фонд підтримки підприємництва не є фінансовою установою відповідно до статей 1, 7-8 до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ” із змінами та доповненнями та визнання неконституційними окремих положень цього закону на підставі рішення Конституційного Суду України № 19-рп/200 (019р710-08) від 02.10.2008 р. та офіційного тлумачення до Закону в рішенні Конституційного Суду України № 27-рп/2008 (027р710-08) від 03.12.2008р.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

На підставі вищенаведеного, матеріалів справи суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи та керуючись статями 42 - 44, 22, 23, 26, 29, 32-36, 38, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 811, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові повністю.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повний текст рішення складений, підписаний та оголошений в судовому засіданні 30.09.2009 р.