Вирок № 48437524, 13.08.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14500/15-к

В И Р О К

іменем України

"13" серпня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Фещенко Є.В.,

за участю прокурора: Миколаєнка А.О.,

захисника: ОСОБА_1,

за участю потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12015100040007718 від 28 травня 2015 року за обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого неофіційно шиномонтажником на СТО по вулиці Алма-Атинській, 8 у м.Києві, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого в силу ст.89 КК України,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.289ч.1, 185ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 26 травня 2015 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, знаходячись неподалік від території колишнього заводу «Експериментальних конструкцій», що розташований по вулиці Алма-Атинській, 8 у м.Києві, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, побачив автомобіль «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_1, що належав ОСОБА_2, при цьому у нього виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, будучи достовірно обізнаним про те, що в офісному приміщенні знаходяться ключі від автомобіля «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_1, ОСОБА_3 через кватирку проник до вказаного офісного приміщення, де в одній з шухляд столу взяв ключі від даного автомобіля.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, використовуючи брелок сигналізації, що був на комплекті ключів, відкрив автомобіль «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_1 та проник до салону вказаного автомобіля, після чого за допомогою ключа замка запалювання запустив двигун автомобіля та розпочав рух на ньому, незаконно заволодівши вищезазначеним транспортним засобом, а саме: автомобілем «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_1, що належав потерпілому ОСОБА_2 В подальшому, 27 травня 2015 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_3, керуючи вказаним автомобілем у дворі будинку №30 по вулиці Новодарницькій у м.Києві, не впорався з керуванням, внаслідок чого потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, що призвело до пошкодження транспортного засобу на загальну суму 11806 гривень 63 копійки. Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 залишив місце події.

Крім того, 07 червня 2015 року ОСОБА_3, знаходячись по вулиці Алма-Атинській, 8 у м.Києві, помітив на лавочці поряд з мийкою свого знайомого ОСОБА_2, біля якого на землі лежав ключ від офісного приміщення по вулиці Алма-Атинській у м.Києві, у якому ОСОБА_2 здійснює свою підприємницьку діяльність по збору меблів, про що ОСОБА_3 було достовірно відомо, при цьому у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в приміщення, ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, непомітно для потерпілого ОСОБА_2 підібрав ключ та направився до офісного приміщення, що розташоване по вулиці Алма-Атинській, 8 у м.Києві на території колишнього заводу «Експериментальних конструкцій». Діючи далі, ОСОБА_3, переконавшись, що власники приміщення відсутні та, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключа відкрив замок вхідних дверей, після чого проник в приміщення офісу, звідки таємно викрав, належне потерпілому ОСОБА_2 майно, а саме: дриль марки «REBIR», дриль марки «CRAFT», дриль марки «Інтерскол» та дриль марки «Макіта» загальною вартістю 1089 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та пояснив, що дійсно 26 травня 2015 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, він, знаходячись неподалік від території колишнього заводу «Експериментальних конструкцій», що розташований по вулиці Алма-Атинській, 8 у м.Києві, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, побачив автомобіль «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_1, що належав його знайомому ОСОБА_2, при цьому він вирішив заволодіти вказаним транспортним засобом. З цією метою, будучи достовірно обізнаним про те, що в офісному приміщенні знаходяться ключі від автомобіля «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_1, він через кватирку проник до вказаного офісного приміщення, де в одній з шухляд столу взяв ключі від даного автомобіля. Після цього, він, використовуючи брелок сигналізації, що був на комплекті ключів, відкрив автомобіль «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_1 та проник до салону вказаного автомобіля, після чого за допомогою ключа замка запалювання запустив двигун автомобіля та розпочав рух на ньому. В подальшому, 27 травня 2015 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, він, керуючи вказаним автомобілем у дворі будинку №30 по вулиці Новодарницькій у м.Києві, не впорався з керуванням, внаслідок чого потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, що призвело до пошкодження транспортного засобу. Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди він залишив місце події. Крім того, 07 червня 2015 року він, знаходячись по вулиці Алма-Атинській, 8 у м.Києві, помітив на лавочці поряд з мийкою свого знайомого ОСОБА_2, біля якого на землі лежав ключ від офісного приміщення по вулиці Алма-Атинській у м.Києві, у якому ОСОБА_2 здійснює свою підприємницьку діяльність по збору меблів, про що йому, ОСОБА_3, було достовірно відомо, при цьому, він вирішив вчинити крадіжку інструментів з офісного приміщення. З цією метою, він непомітно для потерпілого ОСОБА_2 підібрав ключ та направився до офісного приміщення, що розташоване по вулиці Алма-Атинській, 8 у м.Києві на території колишнього заводу «Експериментальних конструкцій». Діючи далі, він, переконавшись, що власники приміщення відсутні та, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключа відкрив замок вхідних дверей, після чого проник в приміщення офісу, звідки таємно викрав, належне потерпілому ОСОБА_2 майно, а саме 4 дрилі, з якими залишив місце вчинення злочину та розпорядився в подальшому на власний розсуд.

Свою винність ОСОБА_3 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, послався на те, що потерпілий є його знайомим, з яким вони підтримують приятельські стосунки, при цьому пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, а також зазначив, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згоден повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Крім того, зазначив, що вибачився перед потерпілим, який його вибачив, при цьому цивільний позов потерпілого на загальну суму 12895 гривень 00 копійок визнав в повному обсязі та зобов'язався його відшкодувати.

Дані обвинуваченим ОСОБА_3 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.289ч.1, 185ч.3 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також протоколів огляду місць події та висновків судово-кримінілістичної, судово-трасологічної експертиз, звіту про оціку збитків, завданих пошкодженням автомобіля «Тойота», внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Винність ОСОБА_3, який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованих йому злочинів знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ст.289ч.1 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом та за ст.185 ч.3 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, який працює неофіційно, не одружений, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, майно потерпілому повернуто частково, який просив суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти волі.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_3 злочинів, один з яких, передбачений ч.3 ст.185 КК України, відноситься до тяжких злочинів, враховуючи вищезазначені дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної, вчинив корисливі злочини, в тому числі у стані алкогольного сп'яніння, що визнано обставиною, яка обтяжує відповідальність, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України.

Речові докази по справі: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_1, який повернуто на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити у володінні та розпорядженні потерпілого ОСОБА_2, мобільний телефон з двома сім-картами, що належить ОСОБА_3 та знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві слід повернути ОСОБА_3; сірники та предмет схожий на ремінь, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів - знищити, змив з керма автомобіля, три змиви з коробки передач та мікрочастини з водійського сидіння - зберігати при матеріалах кримінального провадження; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4, який повернуто останньому на зберігання залишити в розпорядженні ОСОБА_4; договір оренди автомобіля зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у розмірі 982 гривні 08 копійок на користь держави за залучення експертів (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 12895 гривень 00 копійок підлягає задоволенню в повному обсязі, як такий, що знайшов підтвердження в судовому засіданні та повністю визнаний обвинуваченим.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.289ч.1, 185ч.3 КК України і призначити йому покарання за ці злочини:

- за ст.289ч.1 КК України призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ст.185ч.3 КК України призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної Пенітенціарної служби України в м.Києві та Київській області до набрання вироком законної сили залишити без змін та вважати продовженим до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з 11.06.2015 року.

Речові докази по справі: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Тойота Ауріс» д/н НОМЕР_1, який повернуто на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити у володінні та розпорядженні потерпілого ОСОБА_2, мобільний телефон з двома сім-картами, що належить ОСОБА_3 та знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві слід повернути ОСОБА_3; сірники та предмет схожий на ремінь, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів - знищити, змив з керма автомобіля, три змиви з коробки передач та мікрочастини з водійського сидіння - зберігати при матеріалах кримінального провадження; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4, який повернуто останньому на зберігання залишити в розпорядженні ОСОБА_4; договір оренди автомобіля зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у розмірі у розмірі 982 гривні 08 копійок на користь держави за залучення експертів (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 12895 гривень 00 копійок задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 12895 гривень 00 копійок на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, потерпілому, обвинуваченому та захиснику.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: