АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Справа №617/1370/14-ц Головуючий
Провадження№22-ц/790/3379/2015 1-ї інстанції: Глоба М.М. Категорія: визнання недійсними Доповідач: Трішкова І.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2015 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: - Крилової Т.Г., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Доля О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 12 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_5, ОСОБА_4, комунального підприємства "Вовчанське бюро технічної інвентаризації, третя особа: приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротова Ірина Кирилівна про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та договору дарування частини жилого будинку частково недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що жилий будинок у с. Радянському Вовчанського району Харківської області раніше належав ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя вона заповіла все своє майно у рівних частках ОСОБА_6 та ОСОБА_4 26 вересня 2000 року державний нотаріус ВДНК видав ОСОБА_6 та ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого вони успадкували після померлої в рівних частках жилий будинок АДРЕСА_1 з господарськими спорудами: літня кухня, тамбур, вбиральня, гараж, ворота та огорожа. Поділ спадкового майна між спадкоємцями не проводився. Натомість 14 грудня 2004 року на підставі зазначеного свідоцтва ОСОБА_4 подарував ОСОБА_5 /4 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель. Разом з тим, до спадкового майна входили жилий будинок, літня кухня, тамбур та вбиральня, а тому зазначення у свідоцтві в якості спадкового майна та у договорі дарування гаражу, воріт та огорожі є протиправним та незаконним. Окрім цього, вартість спадкового майна державним нотаріусом ВДНК взята станом на 1997 рік і складає 25267 грн. 00 кой., що не відповідає вартості 22229 грн. 00 коп. інвентаризаційної справи. Як зазначено у інвентаризаційній справі, гараж, ворота та огорожа збудовані у 1998 році після смерті ОСОБА_8
Позивач зазначив, що КП «ВБТІ» надало 14 вересня 2000 року довідку-характеристику, яка містить неправильні відомості щодо складу спадкового майна та не відповідає дійсності - додатково були зазначені у складі спадкового майна гараж, ворота та огорожа, побудовані у 1998 році. Окрім цього, на час відкриття спадщини, приміщення літньої кухні не існувало, оскільки вона була знищена 14 жовтня 1995 року пожежею. ОСОБА_6 самостійно відновив та заново збудував приміщення літньої кухні - сауни вже після смерті ОСОБА_8, а у 1998 році самостійно побудував гараж, ворота та огорожу. Таким чином, до складу спадкового майна на час відкриття спадщини входили: будинок з прибудовою, тамбур та вбиральня. Просив визнати довідку характеристику КП «ВБТІ» від 14 вересня 2000 року, видану за запитом ВДНК - про склад спадкового майна на жилий будинок АДРЕСА_1 (з надвірними будівлями) на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 - незаконною та такою, що стосовно складу та вартості майна не відповідає дійсності; зобов'язати КП «ВБТІ» надати до ВДНК законну довідку-характеристику про склад та вартість спадкового майна на житловий будинок АДРЕСА_1 (з надвірними будівлями) на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1; свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 26.09.2000 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 стосовно складу та вартості спадкового майна частково недійсним; зобов'язати ВДНК видати ОСОБА_6 та ОСОБА_4 нове свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_8 з зазначенням дійсного правильного складу та вартості спадкового майна, а саме: «Свідоцтво видане на спадкове майно, що розташоване на земельній ділянці Червоноармійської першої сільради площею, 0,25 га у АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку з прибудовою, цегляний, жилою площею 52,9 кв.м. та надвірних будівель: тамбура літ. «б», вбиральні літ. «У». Оцінка вартості спадкового майна становить 22229 гривень; визнати договір дарування частини житлового будинку АДРЕСА_1 стосовно складу та вартості спадкового майна частково недійсним; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились.
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 12 березня 2015 року позов задоволений частково.
Довідка-характеристика комунального підприємства «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» № 1096 від 14 вересня 2000 року, видана за запитом Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області - про склад спадкового майна на жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 стосовно складу та вартості спадкового майна визнана такою, що не відповідає дійсності, виключивши із неї - літню кухню літ. «Б», гараж літ. «Г», ворота літ. «№», огорожа літ. «№1» та зазначивши оціночну вартість майна, яке увійшло до переліку - будинку літ. «А-1» з прибудовою - 16828 грн. 00 коп., тамбуру літ. «б» - 220 грн. 00 коп., вбиральні літ. «У» - 504 грн. 00 коп., а всього загальною вартістю - 17552 грн. 00 коп.
Визнані частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом НОМЕР_1 та НОМЕР_2, видані Вовчанською державною нотаріальною конторою Харківської області за реєстровим № 3923 26 вересня 2000 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 кожному на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 стосовно складу та вартості спадкового майна, яке увійшло до переліку, виключивши із них - літню кухню літ. «Б», гараж літ. «Г», ворота літ. «№», огорожу літ. «№1» та зазначивши оціночну вартість спадкового майна, яке увійшло до переліку - будинку літ. «А-1» з прибудовою, тамбуру літ. «б», вбиральні літ. «У» - 17552 грн. 00 коп.
Визнаний договір дарування 1/2 частини житлового будинку, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, посвідчений 14 грудня 2004 року приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротовою Іриною Кирилівною, зареєстрований в реєстрі за № 1435 недійсним в частині майна, яке увійшло до переліку, виключивши із нього - літню кухню літ. «Б», гараж літ. «Г», ворота літ. «№» та огорожу літ. «№1» та зазначивши індексовану вартість відчужуваної частки жилого будинку з відповідною часткою надвірних будівель з урахуванням діючої індексації -14092 грн. 50 коп., всього жилого будинку - 28185 грн. 00 коп.
В інший частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим прийняте судом рішення є незаконним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим прийняте судом рішення є незаконним.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_8, як померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
26.09.2000 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, оскільки 10.06.1986 року ОСОБА_8 склала заповіт, згідно якого брати отримували кожен по ? частині житлового будинку.
За запитом ВДНК 14.09.2000 року КП «ВБТІ» була надана довідка - характеристика, згідно якої станом на 28.08.1997 року по АДРЕСА_1 розташовані наступні будівлі та споруди: будинок з прибудовою літ. «А-1», вартістю 13082 грн. 00 коп., літня кухня літ. «Б», вартістю 5632 грн. 00 коп., тамбур літ. «б», вартістю 255 грн. 00 коп., вбиральня літ. «У», вартістю 368 грн. 0 коп., гараж літ. «Г», вартістю 4639 грн. 00 коп., ворота літ. «№», вартістю 538 грн. 00 коп., огорожа літ. «№1», вартістю 231 грн. 00 коп., загальною вартістю 25267 грн. 00 коп.
На підставі вказаної довідки-характеристики ВДНК були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом НОМЕР_1 від 26.09.2000 року та НОМЕР_2 від 26.09.2000 року, згідно яких ОСОБА_6 та ОСОБА_4 успадкували після померлої ОСОБА_8 в рівних долях кожний жилий будинок з прибудовою, жилою площею 52,9 кв.м. та надвірні будівлі: літню кухню літ. «Б», тамбур літ. «б», вбиральню літ. «У», гараж літ. «Г», ворота літ. «№», огорожу літ. «№1», загальною вартістю 25267 грн. 00 коп.
Як вбачається з договору дарування частини жилого будинку, посвідченого 14 грудня 2004 року нотаріусом Кротовою І.К., ОСОБА_4 14.12.2004 року подарував ОСОБА_5 1/2 частину вказаного жилого будинку з прибудовою, жилою площею 52,9 кв.м. та надвірних будівель: літню кухню літ. «Б», тамбур літ. «б», вбиральню літ. «У», гараж літ. «Г», ворота літ. «№», огорожу літ. «№1».
Заслухавши сторони, перевіривши докази, суд прийшов до правильного висновку, що довідка - характеристика стосовно складу та вартості майна є такою, що не відповідає дійсності, оскільки до спадкового майна на час відкриття спадщини літня кухня літ. «Б», гараж літ. «Г», ворота літ. «№» та огорожа літ. «№1» не входили, а вартість будинку з прибудовою літ. «А-1», тамбуру літ. «б» та вбиральні літ. «У» зазначена не вірно.
З огляду на наведене, суд задовольнив позовні вимоги.
При цьому суд першої інстанції посилався на те, що підстав для застосування строків позовної давності не має, оскільки сторони не заявляли про застосування таких строків до винесення рішення суду.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як передбачено ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В судовому засіданні встановлено, що 26.09.2000 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 одержали свідоцтво про право власності на жилий будинок із складом надвірних будівель, які були зазначені у довідки - характеристики, виданої Вовчанським БТІ.
Таким чином, про порушення свого права позивач ОСОБА_6 дізнався ще у 2000 році.
Частиною 3 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач ОСОБА_4 участі у судовому засіданні першої інстанції не приймав, доказів належного повідомлення ОСОБА_4 про день та час місця розгляду справи матеріали справи не містять.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Свої заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_4 надав тільки в апеляційній скарзі, де просив застосувати наслідки спливу позовної давності.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_4 також наполягала на застосування наслідків спливу позовної давності.
За таких обставин, судова колегія вважає за можливе застосувати наслідки спливу позовної давності, оскільки поважних причин пропущення строків позовної давності не встановлено.
Частиною 4 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Керуючись ст..ст. 303,307,309, 314,319 ЦПК України, судова колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 12 березня 2015 року скасувати.
ОСОБА_6 відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 48429588, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 06.08.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 617/1370/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: