Рішення № 48429035, 17.04.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/7595/12

Провадження № 2/645/315/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 р. Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.

При секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, головне управління державної міграційної служби України в Харківської області, Служби у справи дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод в здійсненні права користування та зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду про усунення перешкод в здійсненні права користування та зняття з реєстрації відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6 В обґрунтування своїх вимог вказав, що позивач з 1996 року є основним наймачем квартири № 38 по Салтівському шосе, 120 в м. Харкові. В квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_2 та відповідачі по справі дружина ОСОБА_3, донька ОСОБА_6 Позивач зазначив, що з відповідачкою ОСОБА_3 перебувають в шлюбі, але більше десяти років не проживають разом та звязок не підтримують. З вересня 1998 році відповідачі виїхали з квартири, забрали свої речі і на даний час, позивач, ніякої інформації про них не має, їхньої нової адреси йому не відомо. Також, позивач зазначив, що більше десяти років відповідачі спірною квартирою не користуються, повністю припинили виконувати обовязки членів сімї, повязані з утриманням, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг, в звязку з чим позивач змушений сплачувати комунальні платежі за відповідачів. Відповідачі не мешкають за вказаною адресою, їх власних речей в квартирі не має, у вказаній квартирі зареєстровані, але на теперішній час не проживають. З моменту виїзду зі спірної квартири, відповідачі квартирою не цікавляться, комунальні платежі не сплачують. Данні обставини перешкоджають позивачу розпоряджатися квартирою за власним розсудом.

До судового засідання позивач не зявився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не зявилася, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином, надала до суду заяву з проханням слухати справу за її відсутності.

Представник ОСОБА_4, ОСОБА_7, у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень представник ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_4 ніколи не втрачала інтересу до квартири. Відповідач тимчасово виїхала з квартири у звязку з народженням дитини, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки разом з позивачем по справі, своїм батьком, вона не мала можливості разом мешкати, внаслідок надмірного зловживання останнім часом спиртних напоїв. На підтвердження своїх заперечень представник відповідача, надав суду квитанцію за листопад 2006 року про сплату відповідачами комунальних послуг. Крім того, представник зазначив, що позивач не довів належними доказами своїх позовних вимог.

Третя особа, ОСОБА_5, який діяв за дорученням від імені позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Третя особа, ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_9, підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, та зазначили, що відповідачі по справі більш ніж 10 років у спірній квартирі не мешкали, квартирою не цікавились. ОСОБА_5, 05.06.2009 року за договором купівлі-продажу придбав спірну квартиру, здійснював там ремонт, та до квітня 2012 року йому не було відомо про існування спору щодо квартири. Він за цей час поставив нові двері, робив у ній ремонт, та з дня покупки квартири та до цього часу ніхто в квартиру не приходив та нею не цікавився.

У судовому засіданні були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначила, що вона з 2002 року мешкає у квартирі АДРЕСА_1, є сусідкою позивача по справі. З часу вселення до своєї квартири, вона бачила, що у квартирі № 38 мешкає тільки ОСОБА_2 про існування у нього доньки, їй відомо тільки зі слів сусідів. Також свідок зазначила, що у 2008 році вона підписувала акт на проживання відповідачів у квартирі, оскільки вона їх ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні зазначила, що вона приблизно 25 років мешкає у квартирі АДРЕСА_2, є сусідкою позивача по справі. Вона знає позивача по справі та знала його дружину. Свідок пояснив, що дружина позивача виїхала з квартири, коли її доньці було приблизно 10 років та більше вона їх ніколи не бачила. Їй відомо, що позивач працював на заводі, скарг на нього від мешканців будинку не було. Свідку не відомо, що позивач зловживав спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні зазначила, що вона з 1970 року мешкає у квартирі АДРЕСА_3, є сусідкою позивача по справі. Вона знає позивача по справі як гарну людину, середнього достатку. Їй відомо, що внаслідок того, що позивачу нічим було платити за квартиру, він її продав. Свідок був знайомив з дружиною позивача, ОСОБА_3, яка вже не мешкає у квартирі понад 15 років. Останній раз свідок бачила ОСОБА_3 та її доньку, коли останній було пять або шість років.

Представник третьої особи, головне управління державної міграційної служби України в Харківської області, у судове засідання не зявився, заперечень за позовом не надав, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник третьої особи, Служба у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, до судового засідання не зявився, про день та слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, через канцелярію суду надав заяву з проханням слухати справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення сторін по справі, їх представників, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню за наступними підставами.

Як вбачається, з листа КП „Жилкомсервіс Фрунзенської філії дільниці № 56 від 20.02.2009 р. в квартирі № 38 по Салтівському шосе, 120 у м. Харкові зареєстровані позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 23.10.1996 р., та відповідачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Також, повідомлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не зверталися до КП „Жилкомсервіс з питань перешкод в проживанні за вказаною адресою за період з 01.04.2007 р. по теперішній час, інформація про проживання вказаних осіб з 1998 р. відсутня.

Згідно даних існуючої медичної документації Міської поліклініки № 20 м. Харкова від 04.03.2009 р. - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, які зареєстровані в квартирі 38 по Салтівському шосе, 120 у м. Харкові в період з 01.01.2004 року по теперішній час в міську поліклініку № 20 за медичною допомогою не зверталися.

Як вбачається з відповіді Харківського поштамту від 05.03.2009 р. за період з 01.09.1998 р. по 31.12.2007 р. перевірити надходження рекомендованої кореспонденції за адресою м. Харків, Салтівське шосе, 120 кв. 38 на імя ОСОБА_3, ОСОБА_6 не має можливості, т.я. строк зберігання виробничих документів становить 1 рік, а за період з 01.01.2008 р. по 03.03.2009 р. кореспонденція не надходила, в видачі не значиться, періодичні видання не передплачували.

Згідно позовних вимог, відповідачі фактично з вересня 1998 р. та по теперішній час за вказаною адресою не проживають. Квартиру звільнили та втратили інтерес до цього житла, оплату за квартирні та комунальні послуги не вносять, не цікавляться квартирою, речей в квартирі не має.

Посилання представника позивача на той факт, що ОСОБА_13 тимчасово не мешкала у квартирі внаслідок народження у неї дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, не може служити підставою для відмови у задоволення позову, оскільки ОСОБА_13 не довела факту її проживання до народження дитини у спірної квартири. Також, не знайшло підтвердження факт порушення прав малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, оскільки на час розгляду справи він у квартири не проживав та не був зареєстрований, а ОСОБА_4 була визнана такою, що втратила права користування квартирою заочним рішенням суду 20 березня 2009 року.

Як вбачається з акту КП „Жилкомсервіс Фрунзенської філії дільниці № 56 від 08.08.2008 р., в квартирі 38 по Салтівському шосе, 120 м. Харкова ОСОБА_3, ОСОБА_6 приблизно з 01.09.1998 року не проживають. Їх речей в квартирі не має, квартплату за оплату за комунальні послуги не сплачують. Питання про вселення відповідачів за весь час їх не проживання не ставилося, перешкод до їх проживання в квартирі ніхто ніколи не чинив.

Суд ставиться критично до заперечень представника відповідача щодо визнання неналежним доказом зазначеного акту, оскільки опитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 зазначила, що вона мешкає у зазначеному будинку з 2002 року та ніколи не бачила відповідачів по справі.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

У ст. 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України вказано, що у справах про визнання наймача або членів його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, та ОСОБА_3, ОСОБА_6 визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою 38 по Салтівському шосе, 120 у м. Харкові та анульована їх державна реєстрація. Відповідач ОСОБА_13 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення тільки у грудні 2009 року. Відповідно до договору купівлі-продажу від 05 червня 2009 року власником спірної квартири став ОСОБА_5 відповідно до його пояснень, ніхто за весь час володіння ним квартирою, нею не цікавився та не приходив. Надання квитанції представником відповідача за листопад 2006 року не є підтвердженням факту проживання відповідачів у квартирі з листопада 2006 року до часу розгляду справи.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11, які є сусідами позивача по вказаній квартирі та які підтвердили факт не проживання у квартирі відповідачів по справі останні десять років. Також, були досліджені відповіді з Міської поліклініки № 20 м. Харкова від 04.03.2009 р., Харківського поштамту від 05.03.2009 р., акт КП „Жилкомсервіс Фрунзенської філії дільниці № 56 від 08.08.2008 р, які у своїй сукупності дають підстави суду дійти до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 втратившими право користування жилим приміщенням - квартирою 38 по Салтівському шосе, 120 у м. Харкові та анулювати державну реєстрацію ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 за вказаною адресою.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ