Ухвала суду № 48425715, 14.08.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/13519/15-к

Провадження № 1-кс/638/2474/15

14 серпня 2015 року Дзержинський райсуд м. Харкова в складі :

головуючого слідчого судді Семіряд І.В.

при секретарі Вороніні Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкові клопотання слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Х\О Шаповалова І.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м. Харкові, громадянина України, українця, с середньо - спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,-

за участю :

ст.. прокурора Сапсай І.В.

слідчого Шаповалова І.І.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника Радченко О.В.

В С Т А Н О В И В:

14.08.2015 року слідчий СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Х\0 Шаповалов І.І., за погодженням з ст.. прокурором прокуратури Дзержинського району м. Харкова Сапсай І.В. звернувся до Дзержинського райсуду м. Харкова з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_2, в проміжок часу між 22 год. 00 хв. 12.08.2015 року та 03 год. 00 хв. 13.08.2015 року з почуттів особистої неприязні, маючи злочинний умисел спрямований на знищення автомобіля марки «Mersedes - Vito», яким користується волонтерська організація, заздалегідь придбавши у невстановленої досудовим слідством особи на території м. Харкова вибуховий пристрій, а саме : корпус ручної гранати Ф1 , що містить заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою - 50-56 грамів; підривач типу УЗРГМ до ручних гранат, що містить заряд комбінованої вибухової речовини ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам, при конструктивному приєднанні (вгвинчуванні запала в корпус), вони відповідно будуть являти один цілий виріб - ручну осколкову гранату Ф-1 з підривачем УЗРГМ та відноситься до категорії боєприпасів, яку ОСОБА_2, без передбаченого законом дозволу, незаконно зберігав та носив при собі.

Прибувши за адресою: м. Харків, вул. Данілевського, буд. 17, ОСОБА_2 довести звій злочинний намір до кінця не зміг з обставин які від нього не залежали в зв'язку з відсутністю зазначеного автомобіля за вказаною адресою. Після чого, повертаючись на велосипеді в бік житлового масиву « Олексіївка », на вул. 23 Серпня в м. Харкові, біля зупинки громадського транспорту ОСОБА_2 був зупинений співробітниками міліції, які в нього виявили та вилучили ручну осколкову гранату Ф-1.

Крім цього, 13.08.2015 року, в проміжок часу з 13 год. 30 хв. до 15 год. 30 хв. знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_2, з добровільної наданої ним згоди було проведено огляд місця події в ході проведення якого, було виявлено та вилучено ручний реактивний протитанковий гранатомет РПГ-18 «Муха» в запечатаній полімерній упаковці, який було направлено на судово вибухо - технічну експертизу.

У судовому засіданні слідчий СВ Шаповалов І.І. та ст. прокурор Сапсай І.В. вказане клопотання підтримали повністю, просили його задовольнити, з підстав на які слідчий посилається в своєму клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю, та пояснив, що при вказаних обставинах, ним було вчинено вказане кримінальне правопорушення. Гранату він придбав з метою використання для підриву волонтерського автомобіля. Він тричі маючи при собі гранату, намагався вчинити підрив автомобіля, однак у зв»язку з тим, що у визначені дні автомобіль був відсутній на місці стоянки, тому вчинити задумане йому не вдалося. Мета вказаних дій є незгода з діями влади України. В квартирі також він зберігав гранатомет, який був вилучений співробітниками міліції. Просив застосувати у відношенні нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Радченко О.В. в судовому засіданні наголошувала на тому, що на теперішній час відсутні підстави для обрання щодо її підзахисного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, думку захисника, вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено наступне :

Матеріал досудового розслідування внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220480003842 від 13.08.2015 року за фактом вчинення ОСОБА_2, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України.

13.08.2015 року о 16 годині 50 хвилин ОСОБА_2 було затримано в порядку ст.ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України слідчим СВ.

13.08.2015 року о 20 годині 20 хвилин слідчим СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Х\О Шаповаловим І.І., було вручено ОСОБА_2 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України.

14.08.2015 року о 12 годині копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Слідчим у своєму клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яка фактично не заперечується як самим ОСОБА_2 так і іншими учасниками провадження - свідками, матеріалами кримінального провадження, а саме : протоколами огляду місця події, висновком експерта вибухотехнічної експертизи.

За вчинення вказаного злочину, передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, так як вказаний злочин віднесений, відповідно до ст.. 12 КК України, до категорії тяжкого.

У якості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим зазначено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, повторно вчиняти злочини, негативно впливати на свідків.

Зазначений факт, на думку суду, підтверджений матеріалами справи, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 не працює, за місцем реєстрації не мешкає, офіційної сім»ї не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних та сімейних зв»язків, інкриміноване кримінальне правопорушення має зухвалий та цинічний характер, так як ОСОБА_2 мав намір неодноразово використати гранату в громадському місці, з метою знищення чужого майна - автомобіля, який знаходився на вулиці, тобто в громадському місці, способом, який міг становити реальну загрозу для життя та здоров»я осіб, які могли знаходитися не лише поблизу автомобіля, а і на значній відстані від нього. При цьому, свій злочинний умисел, ОСОБА_2 виконати не зміг лише з об»єктивних причин - відсутності автомобіля у визначеному місці.

Вказані обставини свідчать про аморальну поведінку ОСОБА_2, зухвале ігнорування ним правопорядку, нехтування загально прийнятних норм поведінки в суспільстві, його протиправні дії становлять підвищену суспільну небезпеку, що свідчить про наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень в разі застосування більш м"якого запобіжного заходу.

Крім того, характер інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, мета, з якою останній незаконно зберігав бойові припаси, наполегливість в здійсненні своєї мети, свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню, з метою уникнення покарання за вчинення тяжкого злочину та продовжити свою злочинну діяльність.

Аналізуючи наведене, а також особу ОСОБА_2, суд приходить до висновку про те, що інші більш м"які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, а також не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, тому у відношенні ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В той же час, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Таким чином, відповідно до вище перелічених статей вважаю за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 визначити розмір застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, а саме в сумі 97440 гривень, яку він має право у будь - який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 205, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Х\О Шаповалова І.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_2, - задовольнити.

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському СІЗО № 27 УДПтСУ в Харківської області, строком до 11.10.2015 року до 16 годині 50 хвилин включно.

Встановити ОСОБА_2 заставу в розмірі 97440 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок ТУ ДСА у Харківській області, за наступними реквізитами : УДКС України в Дзержинському районі м. Харкова, р/р 31210206700003, МФО 851011, Банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, Код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999654, код суду ЄДРПОУ 02894036.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1. прибувати до слідчого Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України у Харківській області із встановленою ним періодичністю чи за викликом;

2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: І.В. Семіряд