Постанова № 48424615, 11.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2015 року Справа № 904/2315/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Науменко І.М.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 06.03.14, представник (був присутнім в судовому засіданні 16 червня 2015 року), ОСОБА_2, довіреність №144 від 02.03.15, представник (був присутнім в судовому засіданні 30 липня 2015 року)

представники сторін в судове засідання 11 серпня 2015 року не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 травня 2015 року у справі № 904/2315/15

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЕТС", м. Дружківка, Донецька область

до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 1 381 783,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05 травня 2015 року (суддя Рудовська І.А.) позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЕТС", м. Дружківка, Донецька область до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м. Дніпропетровськ про стягнення 1 381 783, 26 грн. заборгованості за договором купівлі продажу №117 від 09 липня 2014 року задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЕТС" 1 044 505,09 грн. основного боргу, 89 652,02 грн. пені, 69 980,39 грн. 25 % річних, 177 645,76 грн. 20 % штрафу, 27 635,66 грн. судового збору.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по договору купівлі-продажу № 117 від 09 липня 2014 року.

Суд першої інстанції визнав обгрунтованим нарахування позивачем за неналежне виконання відповідачем пені в розмірі 89 692,02 грн., 25% річних в розмірі 69 980,39 грн., 20% штрафу в розмірі 177 645,76 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Посилаючись на ч.1 ст.77, п.2 ч.3. ст.104 Господарського процесуального кодексу України, постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" апелянт наголошує на тому, що судове засідання 05 травня 2015 року, в якому господарським судом було прийнято оскаржуване рішення у даній справі, проводилось без участі представника відповідача, по причині знаходження останнього в іншому судовому засіданні, що підтверджується певними доказами, у звязку з чим відповідач був позбавлений права надати суду додаткові документи, відзив на позовну заяву, навести доводи та захистити свої права та законні інтереси.

Крім того, відповідач зазначає, що в оскаржуваному рішенні господарського суду не зазначено, яким чином було розраховано суму пені, як ця сума нарахована в національній валюті України відповідно до ст.533 Цивільного кодексу України, чи враховано зазначені вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" щодо можливого строку нарахування пені та граничного її розміру. Апелянта стверджує про відсутність у матеріалах справи та в оскаржуваному рішенні розрахунку 25% річних, штрафу та розмір стягнення саме в гривні на день прийняття рішення згідно приписів ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України.

Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду від 05 травня 2015 року та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЕТС" відмовити в повному обсязі.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним, просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою від 18 червня 2015 року апеляційний господарський суд вимагав від позивача представити докладний розрахунок пені, штрафу, річних або письмові пояснення з приводу механізму здійснення розрахунку штрафних санкцій, від відповідача представити контррозрахунок санкцій.

На виконання вимоги зазначеної ухвали позивач надав суду докладний розрахунок суим штрафу, пені, річних, який долучено до матеріалів справи.

Від апелянта витребуваний контррозрахунок розміру штрафних санкцій не надійшов, представник апелянта в судові засідання не з`явився, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями №№ 12905/15, 11075/15.

18 червня 2015 року розгляд справи відкладався до 30 липня 2015 року. В судовому засіданні 30 липня 2015 року оголошено перерву до 11 серпня 2015 року.

В судове засідання 11 серпня 2015 року представники сторін не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 09.07.2014 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЕТС" (продавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" (покупець) укладений Договір купівлі-продажу № 117 (далі - Договір) за умовами п.1.1. якого продавець зобовязується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та сплатити на умовах даного Договору екскаватор-навантажувач Volvo BL6lb новий одна одиниця іменується в подальшому товар, відповідно з технічною характеристикою, викладеною в Додатку № 1, яка є невідємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору загальна вартість товару з урахуванням ПДВ, складає 1 182 432, 72 грн.

Загальна вартість товару з ПДВ, вказана в п. 1.2. Договору, еквівалентна 100 547,00 доларів США по курсу продажі, встановленому на Міжбанківському валютному ринку (МБВР) на 09.07.2014 року (11,7600 грн. за 1,00 дол. США) п.1.3. Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що покупець оплачує продавцю загальну вартість товару по даному Договору в наступному порядку: - на протязі пяти календарних днів з моменту підписання даного договору передоплату в розмірі, еквівалентному 16800 дол. США; - остаточний розрахунок повинен бути здійснений протягом девятнадцяти місяців з моменту передачі товару згідно п. 3.2. даного договору шляхом щомісячного внесення рівних платежів від залишеної суми вартості товару, вказаної в п. 1.2. договору. Платежі повинні здійснюватися до 10-го числа поточного місяця.

Згідно п.2.2. Договору всі оплати покупцем вартості товару здійснюються в безготівковій формі виключно в національній валюті України гривні банківським переказом на банківський рахунок продавця, вказаний в пункті 11.1. даного Договору, з урахуванням абзацу другого п. 2.2. даного Договору.

У звязку з тим, що імпортна складова товару рівна 100 %, покупець зобовязаний здійснювати оплату в гривнах по середньому курсу продажі долара США, встановленому на Міжбанківському валютному ринку (МБВР) на банківський день, попередній дню оплати, якщо такий курс змінився більш чим на 2 % відносно курсу, вказаного в п. 1.3. Договору. У випадку, якщо середній курс продажу долару США, встановлений на МБВР на банківський день, попередній дню оплати не перевищує більш чим на 2 % вказаний в пункті 1.3. Договору оплата здійснюється по курсу, встановленому в пункті 1.3. Договору.

При цьому вартість товару, виражена в гривнях при кожній оплаті автоматично перераховується по відповідному курсу долара США та є погодженою.

Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами, та діє до виконання сторонами всіх зобовязань, взятих сторонами по даному Договору (п.8.1. Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару відповідачу та факт отримання останнім товару підтверджується актом прийому-передачі товару, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 18).

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо повної сплати товару в строки, обумовлені договором купівлі-продажу № 17 від 09 липня 2014 року, не виконав.

За отриманий товар відповідачем сплачено платіжним дорученням №1349 від 10 вересня 2014 року 100 000 грн., платіжним дорученням № 1375 від 11 липня 2014 року 100 000 грн., платіжним дорученням №5219 від 09 жовтня 2014 року 100 000 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.19, 21, 23).

Всього, таким чином, відповідачем оплачено 300 000 грн.

Станом на 11 березня 2015 року залишок заборгованості складає суму еквівалентну 48 027, 86 доларів США, що в перерахунку на національну валюту відповідає 1 044 505 грн. 09 коп.

Згідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько договірними зобовязаннями.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено порушення відповідачем зобов'язання з оплати основного боргу.

Отже, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 044 505,09 грн.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.5.3 договору поставки сторони встановили, що в разі порушення покупцем порядку або строків оплати вартості товару покупець:

- сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення;

- сплачує продавцю 25 (двадцять п`ять) процентів річних від суми несвоєчасно оплачених грошових коштів за весь час прострочення платежу (ст.625 Цивільного кодексу України);

- в разі, якщо прострочення оплати продовжується більше тридцяти календарних днів, покупець додатково сплачує продавцю штраф в розмірі 20 % від суми простроченого таким чином платежу.

Також сторони домовились, що строк позовної давності для нарахування і стягнення будь-яких платежів по даному договору (в тому числі нарахування і стягнення неустойки всіх видів) становить три роки, нарахування штрафних санкцій, передбачених даним договором припиняється в момент фактичного виконання зобов`язання у повному обсязі (п.п.5.10, 5.11 договору).

Згідно розрахунку доданого до позовної заяви позивачем заявлено до стягнення пеня в розмірі 4122,33 доларів США, що в перерахунку на гривні становить 89 652,02 грн. за період з 12 серпня 2014 року по 11 березня 2015 року, 25% річних в розмірі 3 217, 80 доларів США, що в перерахунку на гривню становить 69 980, 39 грн., штраф 20% у розмірі 8 168, 41 доларів США, що в перерахунку на національну валюту становить 177 645, 76 грн.

Суд першої інстанції погодився з розрахунком неустойки, річних позивача і стягнув вказані суми з відповідача.

Проте, з такими висновками господарського суду не можна погодитись.

Розрахунок пені, річних, штрафу наданий позивачем до позовної заяви свідчить, що розрахунок санкцій та річних виконано в доларах США.

Згідно зі ст.524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні, проте, в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 Цивільного кодексу України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань).

Таким чином, максимальний розмір пені повязаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.

Вказане стосується штрафу та 25% річних.

На вимогу апеляційного господарського суду позивач надав розрахунок пені, штрафу, 25% річних, виконаний в національній валюті України гривні, обраховані із суми основного зобовязання, вираженого в гривнях за курсом долару США по відношенню до гривні на час виникнення грошового зобов`язання.

Згідно перерахунку, наданого позивачем до суду апеляційної інстанції, розмір 25% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 12 серпня 2014 року по 11 березня 2015 року. становить 48 756, 35 грн. (а.с.91-92), розмір пені за вказаний період становить 63 887,90 грн. (а.с.93-94), розмір штрафу становить 124 121,74 грн.

Проаналізувавши подані позивачем розрахунки, судова колегія встановила, що в період прострочення позивач зараховує день 09 жовтня 2014 року, коли відбулось часткове погашення боргу (100 000 грн.), що є невірним, оскільки день сплати боргу або частини боргу не включається в період часу, за який здійснюється стягнення річних та пені.

Відтак, розмір 25% річних за період з 12.08.2014р. по 08.10.2014р. становить 3514,24 грн. (замість 3574,83 грн., вказаних позивачем), за період з 11.09.2014р. по 08.10.2014р. розмір 25% річних становить 1782,04 грн. (замість 1 845, 68 грн.). Таким чином, загальний розмір 25% річних, нарахований позивачем зменшується до 48 632, 2 грн.

Розмір пені за період з 12.08.2014р. по 08.10.2014р. становить 3514,24 грн. (замість визначених позивачем 3574,83 грн.), за період з 11.09.2014р. по 08.10.2014р. 1782,04 грн. (замість визначених позивачем в перерахунку 1 845, 68 грн.). Таким чином, Загальний розмір пені, нарахований позивачем зменшується до 63 736, 8 грн.

Розрахунок штрафу 20% наданий позивачем на вимогу апеляційного господарського суду відповідає діючому законодавству, розрахований згідно умов договору, виходячи із помісячної оплати суми основного боргу і становить 124 121,74 грн.

Виходячи з наведеного, стягненню, крім основного боргу, підлягає пеня в розмірі 63 763, 80 грн., 25% річних в розмірі 48 632, 20 грн., штраф 20% в розмірі 124 121,74 грн.

Суд першої інстанції не перевірив належним чином розрахунок неустойки, річних, не врахував, що день сплати боргу не включається до періоду прострочення, не звернув увагу на те, що нарахування неустойки, річних здійснювалось в доларах США, що призвело до неправильного визначення розміру неустойки, річних, які підлягають стягненню.

Отже, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 травня 2015 року в частині стягнення річних, пені, штрафу підлягає зміні на підставі п.1 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49, 93, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" м.Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 травня 2015 року у справі № 904/2315/15 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" м.Дніпропетровськ (49044, м.Дніпропетровськ, вул.Рогальова, 21-а) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЕТС" м.Дружківка Донецької області (84201, Донецька область, м.Дружківка, вул. Енгельса, 108-21) 1 044 505,09 грн. основного боргу, 63 763,80 грн. пені, 48 632,20 грн. 25% річних, 124 121,74 грн. штрафу, 25 618,20 грн. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ЕТС", м. Дружківка Донецької області (84201, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 108-21) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м. Дніпропетровськ (49044, м. Дніпропетровськ, вул.Рогальова, 21-а) 1 008, 70 грн. витрат по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку. Видати наказ.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області".

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Суддя І.М. Науменко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 13.08.15 р.)