Ухвала суду № 48424339, 11.08.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"11" серпня 2015 р. Справа № 926/1246/15 За позовом Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм"

до Департаменту економіки ОСОБА_1 міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 обласна рада

про визнання договору недійсним

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача ОСОБА_2, представник за довіреністю від 29.04.2015р.;

від відповідача не з'явився;

від третьої особи ОСОБА_3, представник за довіреністю від 26.01.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Обласне комунальне підприємство "Буковина-Фарм" звернулось з позовом до Департаменту економіки ОСОБА_1 міської ради про визнання договору недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 16.04.2013р. між Департаментом економіки ОСОБА_1 міської ради, який уповноважений ОСОБА_1 міською радою і діяв від імені та і інтересах територіальної громади м.Чернівці (далі-Орендодавець) та обласним комунальним підприємством «Аптека №100», правонаступником якого є обласне комунальне підприємство «Буковина-Фарм» (далі-Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №83.Згідно п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради №442/11 від 06.06.2007р. та заяви №02/01-11-1311/0 від 09.04.2013р. передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 398,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Чернівці, вул. Червоноармійська, буд.85 на 1-му поверсі та в підвалі будівлі, з метою використання його під аптеку (далі- Майно). Далі позивач зазначає, що майно належить до обєктів комунальної власності, але неправомірно знаходиться власності ОСОБА_1 міської ради, у тому числі і на момент укладання договору №83 від 16.04.2013р. Оскільки належним власником (розпорядником) майна є ОСОБА_1 міська рада, що встановлено відповідним рішення суду, тому даний договір має бути укладеним саме з належним власником майна та орендна плата має сплачуватись саме на його рахунок. У звязку з вищезазначеним, позивач просить визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №83 від 16.04.2013р.

Також 23.07.2015р. разом з позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якому останній просить забезпечити позов Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм» до Департаменту економіки ОСОБА_1 міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 обласної ради про визнання договору оренди нерухомого майна недійсним, шляхом зупинення стягнення в рамках виконавчих проваджень на підставі таких виконавчих документів, що знаходяться на виконанні в Першотравневому ВДВС ЧМУЮ:

- рішення Господарського суду Чернівецької області за наказом №926/27/15 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2015 р., ВП №4693055);

- рішення Господарського суду Чернівецької області за наказом № 926/27/15 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2015 р., ВП №4690455);

- рішення Господарського суду Чернівецької області за наказом № 926/1100/14 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2015р.,ВП №47176225);

- рішення Господарського суду Чернівецької області за наказом № 926/1100/14 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2015р.)

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.07.2015р., справу та заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.08.2015р.

04.08.2015р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, у звязку з безпідставністю.

11.08.2015р. від представника ОСОБА_1 обласної ради надійшли письмові пояснення на позов, в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

На призначений день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві, просив задовольнити подану заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, однак 03.08.2015р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області подав клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з перебуванням представника відповідача у щорічній відпустці.

Представник третьої особи просив задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у письмових поясненнях на позов та підтримав заяву позивача про забезпечення позову.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд не знайшов підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Господарський суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, а також із власної ініціативи.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. N16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обовязковість рішень суду закріплена також й в статті 129 Конституції України.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права визначено в Законі України Про судоустрій та статус суддів, в частині другій статті 13 якого встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обовязкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, вищевказаними правовими нормами не передбачено можливості забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих проваджень щодо рішень, які набрали законної сили та підлягають виконанню.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Суддя М.О. Гурин