Рішення № 48424056, 11.08.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2015 р.Справа № 922/3835/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків простягнення 3974,71 грн.за участю представників:

позивача - не з`явився.

відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю № 805 від 15.05.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова компанія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шляхом відшкодування збитків в сумі 3974,71 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2015 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.08.2015 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 20.07.2015 року позивач надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (вх. № 28905).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 31.07.2015 року представник відповідача надав заперечення на позов (вх. № 30567), в яких визнає позовні вимоги в частині стягнення 985,82 грн. В своїх запереченнях відповідач посилається на висновок експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2015 року розгляд справи було відкладено на 11.08.2015 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.08.2015 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 31659) про долучення до матеріалів справи документів.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 10.08.2015 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 31898) про розгляд справи без його участі.

Суд, розглянувши дане клопотання визнав його таким, що не суперечить чинному законодавству, а тому задовольняє його.

Представник позивача в судове засідання 11.08.2015 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про вручення.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.08.2015 року позовні вимоги визнав в частині стягнення 985,82 грн., в іншій частині просив суд позов залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників позивача та відповідача (ТОВ "Міжнародна страхова компанія"), судом встановлено наступне.

04 вересня 2013 року в м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Polo Sedan», державний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «I-Van A70A», державний № НОМЕР_2 під керуванням водія Чалигава Бєсіка Джимшеровича (винний водій), цивільна відповідальність власника застрахована за полісом АС/0017547 у ТДВ «Міжнародна страхова компанія» (відповідач).

Майнові інтереси власника автомобіля «Volkswagen Polo Sedan», державний № НОМЕР_1 були застраховані ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова компанія» (позивач) за договором добровільного страхування транспортного засобу № 28-0199-РМ2-13-00242 від 10.04.2013 року, у відповідності до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Вищезазначена дорожньо - транспортна пригода сталася з вини водія Чалигава Бєсіка Джимшеровича, що підтверджується довідкою ДАІ у Харківській області № 9260680 та Постановою Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/15521/13-п від 30.09.2013 року, якою визнано Чалигава Бєсіка Джимшеровича винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України (а.с. 20).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Характер та обсяг отриманих збитків в результаті ДТП, позивач підтверджує висновком ТОВ «Автодром Харків» від 27.09.2013 року (а.с. 24).

Відповідач заперечував проти розміру витрат, та зазначив, що звернувся до ХНДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_2 з проханням провести авто товарознавче дослідження щодо визначення розміру збитку та відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 10903 від 16.12.2013р. розмір збитку, що був спричинений становить 18988,00 грн. У зв`язку з чим, вважає , що рахунок на який посилається позивач не є належним доказом, оскільки відповідно до ст.29 Закону не містить коефіціенту зносу складових, що підлягають заміні. А позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 985,82 грн., оскільки відповідачем було сплачено 17002,18 грн. 17.02.2014 року згідно платіжного доручення №7045.

Посилається на лист ВСУ "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011, в якому роз`яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком авто товарознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору страхування було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі: 21976,89грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17803 від 07.10.2013 року (а.с. 32).

Цивільно - правова відповідальність водія автомобіля «I-Van A70A», державний № НОМЕР_2 була застрахована у відповідача (ПрАТ "Страхова компанія «Українська страхова компанія").

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з заявою № 6017/1756-УСГ від 06.11.2013 року щодо виплати (страхового) відшкодування в порядку регресу (а.с. 34).

Відповідач дану заяву отримав, про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи (а.с. 35).

17.02.2014 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист (№ 226, а.с. 36), в якому зазначив про те, що ТОВ «Міжнародна страхова компанія» визнає розмір страхового відшкодування в сумі 17002,18 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено страхову виплату позивачу в сумі 17002,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7045 від 17.02.2014 року.

На думку відповідача невідшкодована сума збитків позивача складає 3974,71 грн. (21976,86грн. (сума виплати страхового відшкодування) 1000,00 грн. (сума франшизи) - 17002,18 грн. (сплачена відповідачем сума відшкодування) = 3974,71 грн.).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно ст. ст. 3-5 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Оскільки винна особа у ДТП має поліс страхування цивільно-правової відповідальності, а отже, відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто, обов'язок відшкодувати шкоду замість винуватця у заподіянні такої шкоди, несе Страховик (Відповідач) в межах встановлених лімітів відповідальності та в порядку ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Виходячи із цього, відповідальною особою в розумінні ст. 27 ЗУ Про страхування та ст. 993 Цивільного Кодексу України, в силу положень ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є саме Відповідач.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правова відповідальність власників наземних транспортних засобів» у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу, відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Такий порядок встановлено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Постановою КМУ №8 від 05.01.1998 року «Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів» та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому розрахунок суми збитку повинен бути проведеним з урахуванням прав відповідача відповідно до «ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Мінюста №142/5/2092 від 24.11.2003 року.

В матеріалах справи наявний висновок експертного товарознавчого дослідження Харківського науково-дослідного інституту ім. Засл. Проф. ОСОБА_2 № 10903 від 16.12.2013 року, виконаного на замовлення відповідача, в якому зазначено про те, що величина вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, пошкодженого у результаті ДТП (04.09.2013 року) автомобіля НОМЕР_3 , складає: 18988,00 грн.

Відповідно до ст.. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі

договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою

сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

В даному випадку, розрахунок збитків, зроблений ТОВ «Автодром Харків», на який посилається позивач, як на підставу відшкодування страхового відшкодування не містить посилань на те, які запасні частини і складові підлягають ремонту або заміні, вартість і склад використаних лакофарбових матеріалів. Також даний розрахунок не місить відомостей щодо зносу транспортного засобу.

В матеріалах справи також відсутні відомості щодо того чи має ТОВ «Автодром Харків» статус оцінювача.

Вимоги до звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положенням (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Порядок оцінки розміру збитків визначається відповідно до положень ОСОБА_2.

Таким чином, належним підтвердженням розміру збитків є висновок експерта, або спеціаліста авто товарознавця.

В даному випадку, позивачем не надано таких доказів.

Враховуючи викладені обставини, належним доказом понесених збитків є висновок експертного товарознавчого дослідження Харківського науково-дослідного інституту ім. Засл. Проф.. ОСОБА_2 № 10903 від 16.12.2013 року, наданий відповідачем.

Отже, враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, пошкодженого у результаті ДТП (04.09.2013 року) автомобіля НОМЕР_3, складає: 18988,00 грн., а відповідачем вже було сплачено позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 17002,18 грн. та з урахуванням франшизи (1000,00 грн.), сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача становить 985,82 грн.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, господарський суд, всебічно повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи та подані сторонами докази, дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» підлягають частковому задоволенню в сумі 985,82 грн.

В частині стягнення з відповідача 2988,89 грн. страхового відшкодування, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню 453,14 грн. судового збору.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 990, 993, 1188 ЦК України, ст.ст. 9, 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 12, 22, 29, 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (61023, м. Харків ,вул. Мироносицька, 99А-3, код ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, р/р № 26505010031361 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 30859524) 985,82 грн. страхового відшкодування збитків та 453,14 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача 2988,89 грн. страхового відшкодування відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_4