Ухвала суду № 48418000, 03.04.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/462/13-ц Головуючий у 1-й інст. Мозговий В.Б.

Категорія 57 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Заполовського В.Й.,

при секретарі судового засідання: Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі

справу за скаргою ОСОБА_1 на постанови головного державного виконавця ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Кошман Л.А. про відкриття виконавчого провадження

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 лютого 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на постанови державного виконавця ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження та просив визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати постанови від 11 січня 2013 року ВП №35896542 та ВП №35896272.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 лютого 2013 року в задоволені скарги відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення скарги в повному обсязі. Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду суперечать обставинам справи та є наслідком неправильного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема, подання виконавчих листів не переривало строку пред'явлення виконавчих документів до виконання; виконавчі документи не відповідали вимогам ст.18 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки не містили ідентифікаційних кодів.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що головним державним виконавцем відділу ДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції постановами від 11 січня 2013 року відкриті виконавчі провадження ВП №№ 35896542, 35896272 про примусове виконання виконавчих листів №№2-2065, 2-2062, виданих 25 травня 2011 року Новоград-Волинським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Райффайзен банк Аваль" заборгованості за кредитом на суму 74 519 доларів США 28 центів, що еквівалентно 593 173,46 грн., та судових витрат у сумі 1 828,50 грн. (а.с.3,8-9).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.

Строки виконання судових рішень встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили (п.1 ч.2 ст.22 Закону України „Про виконавче провадження").

Згідно п.1 ч.1 ст.23 Закону України „Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Як убачається із виконавчих листів рішення суду набрало законної сили 04 травня 2011 року.

Постановами державних виконавців відділу ДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції від 07 березня 2012 року, від 15 червня 2012 року, від 24 грудня 2012 року відмовлялося в прийнятті до провадження вище вказаних виконавчих листів та у відкритті виконавчих проваджень з примусового виконання(а.с.10,11,12).

Наявність постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження свідчить про факти пред'явлення виконавчих документів до виконання.

Оскільки сам факт пред'явлення виконавчого документа до виконання є підставою для переривання строку давності пред'явлення виконавчого документу до виконання, то доводи апеляційної скарги відносно залежності факту переривання строку від причини відмови у відкритті виконавчого провадження не ґрунтуються на нормах права.

Інший довід апеляційної скарги відносно відсутності у виконавчих листах ідентифікаційних номерів (кодів) стягувача та боржника також не спростовує висновків суду першої інстанції. Так, у виконавчих листах ідентифікаційний номер стягувача зазначений - 20404691. Що ж стосується ідентифікаційного номеру боржника, то така вимога закону не була обов'язковою на момент видачі виконавчих листів та у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вказав ідентифікаційний номер боржника. Ідентифікаційні номери стягувача та боржника містяться у оскаржуваних постановах.

З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін, перевірено встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів.

Ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,312,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: