Рішення № 48416454, 10.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 911/2393/15

за позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Оленівка, Чорноморський р-н, АР Крим

про стягнення 4535,20 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач ОСОБА_2 дов. №47-5 від 05.01.2015;

відповідач не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 4535,20 грн. заборгованості за договором про надання послуг №161/413 від 01.04.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2015р. у справі №911/2393/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 06.07.2015р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 10.08.2015 року, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем витребуваних документів.

В судове засідання 10.08.2015 року відповідач повторно не направив свого повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою від 06.07.2015 року про розміщення інформації про дату проведення судового засідання на офіційному сайті господарського суду Київської області, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів, зокрема відзиву на позов до суду не надав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача було надано витребувані судом документи та докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з доданими до неї додатками.

Присутній у судовому засіданні 10.08.2015 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У судовому засіданні 10.08.2015 року, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01 квітня 2008 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (підприємство) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (споживач) укладено договір про надання послуг № 162/413.

Відповідно до п. 1.1. Договору, підприємство на підставі укладених договорів з виробниками та постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК «Водоканал», АТ «Київенерго», СП «Укр-Кан-Пауер») зобовязуються транспортувати по внутрішньо будинкових мережах Споживачу, що є власником нежилого приміщення площею 84,0 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Перова, 23-б, комунальні послуги, виставляти Споживачеві платіжні документи за Договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх постачальній організації.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що споживач зобовязується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Відповідно до Переліку комунальних послуг (додаток №1) відповідачу надаються комунальні послуги з центрального опалення.

Згідно з п. 2.2. Договору, Споживач повинен до 10 числа поточного місяця оплатити платежі за комунальні послуги поточного місяця в сумі, що визначається на рівні сум минулого місяця (останнього опалювального місяця).

Перерахунок за фактично спожиті комунальні послуги здійснюється на підставі табулярів та груп рахунків, що надходять від постачальників комунальних послуг місяцем пізніше, шляхом добору або зарахування надмірно сплачених коштів в рахунок майбутніх платежів.

Суму по кожному виду комунальних послуг, добір (зарахування), ПДВ предявляються до сплати платіжною вимогою-дорученням за три банківські дні до моменту їх оплати. Споживач отримує платіжні вимоги-доручення під розпис відповідальної особи.

Відповідно до п. 5.5. договору, строк його дії встановлений з 01.04.2008 року по 01.04.2011 року.

Після закінчення дії даного Договору він може бути продовжений на той же термін і на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення даного договору жодна зі сторін не повідомить іншу про його припинення або зміну умов.

Доказів припинення договору про надання послуг № 162/413 матеріали справи не містять, у звязку з чим, суд прийшов до висновку, що на даний час Договір є чинним.

Як стверджує позивач, він свої зобовязання за договором виконав належним чином та на підставі розробок по груп-рахункам на потреби опалення за період з грудня 2008 року по січень 2012 року, виставив відповідачу платіжні вимоги на оплату послуг, які оплачені в повному обсязі не були.

Крім того, 03.04.2015 року представниками позивача було складено акт про те, що вручити платіжну вимогу-доручення № 162/413 від 26.03.2015 року на оплату комунальних послуг за Договором № 162/413 на суму 4535,20 грн. споживачеві ФОП ОСОБА_1 за адресою м. Київ, бул. Перова, 23-б не було можливості, оскільки споживач був відсутній, а приміщення зачинене.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач свої зобовязання за договором в частині своєчасної оплати наданих послуг виконував неналежним чином, за ним утворилась заборгованість в розмірі 4535,20 грн. за період з 01.12.2008 року по 31.01.2015 року, що за словами позивача.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься у статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобовязання було встановлено п. 2.2 договору (до 10 числа поточного місяця).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст. 33 ГПК України.

Зважаючи на те, що надані послуги, не оплачені відповідачем у повному обсязі, доказів оплати суду відповідачем не надано, вимога позивача про стягнення з відповідача 4535,20 грн. заборгованості є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02002, Автономна республіка Крим, Чорноморський р-н, с. Оленівка, вул. Таврійська, 18, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) 4535 (чотири тисячі пятсот тридцять пять) грн. 20 коп. основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 13.08.2015р.

Суддя О.В. Щоткін