Рішення № 48416368, 05.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015Справа №910/22639/14

За позовом: спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

до: товариства з обмеженою відповідальністю "АК ІНЖИНІРІНГ";

про: стягнення 438.469,18 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Зарубайко П.І. - за довіреністю від 14.07.2015 № 361;

відповідача: Шумейко О.О. - за довіреністю від 03.06.2015 № 12/2015; Гуриненко О.М. - за довіреністю від 18.03.2015 № 10/2015.

С У Т Ь С П О Р У:

Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АК ІНЖИНІРІНГ" про стягнення 438.469,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за договором від 21.02.2014 №7/07 про надання послуг баштовими кранами щодо повної та своєчасної оплати абонентської плати за період з березня 2014 по жовтень 2014 за користування баштовим краном Liebherr 132 ЕС- Н8, який був встановлений на об'єкті відповідача в результаті чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 438.469,18 грн, з яких: основна заборгованість складає 400.000,00 грн; 23 834,25 грн - пеня; 4 884,93 грн - 3 % річних та 9.750 грн - інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2014 у справі № 910/22639/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015, позов задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2015 вказані вище судові акти скасовано, а дану справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 27.05.2015 № 04-23/552 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/22639/14, за результатами якого зазначену справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2015 справу № 910/22639/14 прийнято до провадження судді Балац С.В.

Відповідач, скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив та додаткові пояснення, якими позов відхилив повністю, з огляду на те, що відповідачем в порушення п. 2.1.6. укладеного між сторонами спору договору не надано дозвіл на експлуатацію баштового крану, який засвідчує введення крану в експлуатацію та його можливість здійснювати роботи на конкретному об'єкті. Крім того, відповідач зазначив, що акт здачі-прийняття робіт на суму 300.000,00 грн не був підписаний відповідачем, а акти приймання наданих послуг, за якими позивач вимагає здійснення оплати на суму 400.000,00 грн відповідачу взагалі не надані.

До господарського суду надійшли письмові пояснення позивача в яких останній зазначив, що пуск у роботу а також надання дозволу відповідно до п. 2.1.7 Договору не є обов'язковим для початку надання послуг за Договором. Крім того, до початку надання послуг за договором вчинення дій, зокрема, пуск у роботу та надання рішення про можливість експлуатації крану є неможливим, відтак вимоги про стягнення суми боргу за простій крану є правомірними та обґрунтованими.

В судовому засіданні 05.08.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи уповноважених представників сторін по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між спільним українсько-французьким підприємством з іноземними інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (власник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА" (виконавець) укладено договір № 31/08 на передачу у монтаж крану.

За умовами пункту 1.1. цього договору власник передає в монтаж, а виконавець приймає на себе зобов'язання прийняти для монтажу баштовий кран Liebherr 132 ЕС-Н8 на будівельному об'єкті виконання робіт виконавцем: "Комплекс по наданню послуг населенню (спортивний комплекс) з багатоповерховим паркінгом за адресою: вул. Академіка Заболотного, 37, у Голосіївському районі м. Києва".

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АК ІНЖИНІРІНГ" (далі - замовник/відповідач) та спільним українсько-французьким підприємством з іноземними інвестиціями "ОСНОВА-СОЛСИФ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - виконавець/позивач) укладено договір надання послуг баштовими кранами від 21.02.2014 №7/07 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги баштовими кранами Liebherr 132 ЕС-Н8 під час виконання замовником будівельно-монтажних та вантажно-розвантажувальних робіт на будівельному об'єкті виконання робіт замовником: "Комплекс по наданню послуг населенню (спортивний комплекс) з багатоповерховим паркінгом за адресою: вул. Академіка Заболотного, 37, у Голосіївському районі м. Києва" (об'єкт), а замовник в порядку та на умовах визначених цим договором, зобов'язався прийняти надані виконавцем послуги та сплатити їх вартість (п. 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 1.2. Договору, перелік баштових кранів, якими виконавець надає послуги баштовими кранами Liebherr 132 ЕС-Н8 за цим договором, кількість, ціна послуг, що є предметом цього Договору визначені сторонами у протоколі узгодження вартості послуг (додаток №1 до Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна договору орієнтовно становить: 1.941.309,60 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.3.2. Договору сторони погодили, що у випадку вимушеного простою баштових кранів замовник оплачує виконавцю години простою з розрахунку ціни послуг, погоджених сторонами протоколом узгодження вартості послуг (додаток №1), що є невід'ємною частиною даного договору. Згідно з протоколом узгодження вартості послуг монтажу-демонтажу баштових кранів Liebherr 132 ЕС-Н8 від, що є додатком №1 до Договору, розмір мінімальної абонентської плати роботи баштового крану за календарний місяць складає 50.000 грн.

Відповідно до пункту 3.4.1. Договору незалежно від фактичного часу надання виконавцем послуг баштовими кранами у звітному місяці, загальна вартість послуг баштових кранів (однієї одиниці баштового крану) за звітний місяць надання послуг не може бути меншою, ніж погоджено сторонами у протоколі узгодження вартості послуг (додаток №1), що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 3.9. договору замовник щомісячно в термін до 20 числа місяця, наступного за звітним, оплачує послуги, надані виконавцем в звітному місяці надання послуг.

У відповідності до п. 2.1.6 Договору, позивач зобов'язаний до початку надання послуг за Договором надати відповідачу копію дозволу на експлуатацію баштових кранів, виданого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці (держгірпромнагляд) у відповідності до НПАОП 0.00-1.01-07 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів".

Пунктом 2.1.7 Договору встановлено, що позивач зобов'язаний до початку надання послуг за Договором забезпечити виконання пунктів 7.1.3, 7.2.3 НПАОП 0.00-1.01-07 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів", а саме реєстрацію баштових кранів в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці (держгірпромнагляд) та пуску у роботу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, зазначений баштовий кран Liebherr 132 ЕС-Н8 був встановлений та змонтований на будівельному об'єкті відповідача, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.2014 № 11.

У зв'язку з відсутністю фінансування будівництво об'єкта не здійснювалось, також не здійснено надання послуг за Договором.

Спір між сторонами даного судового процесу виник внаслідок порушення, на думку позивача, відповідачем обов'язку з оплати за Договором. За твердженнями позивача у останнього наявні підстави для стягнення боргу з абонентської плати роботи баштового крана за Договором у зв'язку із простоєм у період з березня по жовтень 2014 в сумі 400.000,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача прострочення грошового зобов'язання, позивачем заявлено позовну вимогу про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 23.834,25 грн, а також відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з останнього 4. 884,93 грн - 3 % річних та 9.750 грн - інфляційних втрат.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 №132 (далі - Правила), ці правила встановлюють вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок (пункт 1.1. Правил).

Згідно пункту 7.1.3 Правил, для реєстрації суб'єкт господарювання, у якого у власності або в користуванні (оренда, лізинг тощо) є вантажопідіймальний кран або машина та який має намір їх експлуатувати, подає письмову заяву та паспорт вантажопідіймального крана або машини. У заяві зазначається наявність у суб'єкта господарювання дозволу на експлуатацію цих вантажопідіймальних кранів або машин, одержаного відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03, а також наявність відповідальних працівників, зазначених у пункті 7.4.1 цих Правил, і навченого персоналу для обслуговування та ремонту вантажопідіймальних кранів або машин. Якщо у суб'єкта господарювання відсутні необхідні фахівці, то в заяві зазначається наявність договору зі спеціалізованою організацією на виконання відповідних робіт, зазначених у пункті 7.4.1 цих Правил. Водночас згідно з приписами пункту 7.2.1. Правил, перед пуском у роботу вантажопідіймальних кранів і машин суб'єкт господарювання повинен одержати відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03 дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на експлуатацію цих вантажопідіймальних кранів і машин. Пуск у роботу вантажопідіймальних кранів і машин здійснюється на підставі рішення про можливість їх експлуатації, зокрема, після монтажу, пов'язаного із установленням вантажопідіймального крана чи машини на нове місце (пункт 7.2.2. Правил). Згідно з пунктом 7.2.3. Правил, рішення про можливість експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, що підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, приймається посадовою особою цього органу, крім випадків, зазначених у пунктах 7.2.9. і 7.2.10. цих Правил. У випадках, зазначених у підпунктах "1" - "3" пункту 7.2.2. цих Правил, рішення про можливість експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин приймається на підставі результатів попередньо проведеного повного технічного огляду, крім випадку, зазначеного у пункті 7.2.4. цих Правил. Додатково посадовою особою перевіряється виконання вимог, викладених у пункті 7.4.1. цих Правил. При цьому згідно з пунктом 7.2.14. Правил, рішення про можливість експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин засвідчується відповідним записом у паспорті вантажопідіймального крана чи машини особою (працівником), яка прийняла це рішення.

В матеріалах справи наявний дозвіл № 1527.10.30-45.21.1 державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (держгірпромнагляд), відповідно до якого позивачу дозволяється виконання робіт підвищеної небезпеки. Однак, вказаний дозвіл не відповідає вимогам, які визначені та узгоджені сторонами у п. 2.1.6, 2.1.7 Договору.

Листом від 27.03.2014 № 41 відповідач звернувся до позивача з вимогою про необхідність здійснення процедури вводу кранів в експлуатацію, який отриманий позивачем 27.03.2014 за вх. № 237. Однак, позивач залишив вимоги вказаного листа без виконання.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що в порушення п.п. 2.1.6, 2.1.7 Договору позивачем дозвільна документація на введення баштового крану в експлуатацію на об'єкті не підготовлена.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві від 18.03.2015 № 04-13/1341 в якому зазначено, що пуск у роботу баштового крану Liebherr 132-Н8, який належить позивачу і змонтований на об'єкті "Комплекс по наданню послуг населенню (спортивний комплекс) з багатоповерховим паркінгом за адресою: вул. Академіка Заболотного, 37, посадовими особами територіального управління держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві не проводився.

Підсумовуючи сукупність наведених вище фактів та обставин даного спору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 400.000,00 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки наявність на об'єкті змонтованого, але не введеного в експлуатацію крану відповідно до норм закону та умов Договору, не може бути підставою для початку відліку виконання зобов'язань відповідача за Договором в частині оплати наданих послуг чи простій баштового крану.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 23.834,25 грн, а також відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з останнього 4. 884,93 грн - 3 % річних та 9.750 грн - інфляційних втрат та подана до суду заява позивача про збільшення позовних вимог задоволенню не підлягають, оскільки мають похідний характер від основного зобов'язання.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 14 серпня 2015 року

Суддя С.В. Балац