Рішення № 48416208, 11.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2015Справа №910/16350/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції ", м. Київ

про стягнення 286 152,42 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники:

від позивача: Мовчан А.О. (довіреність б/н від 10.10.2014 року);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції " про стягнення 286 152,42 грн., з яких 169 637,67 грн. основної заборгованості, 41 677,34 грн. пені, 2 455,05 грн. 3% річних, 72 382,36 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки від 01.08.2013 р. № 913/13-П в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/16350/15, розгляд останньої призначено на 16.07.2015 р.

16.07.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 р. розгляд справи відкладено на 11.08.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування доказів.

11.08.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, у яких останній зазначив, що після порушення провадження у справі, 30.06.2015 р. з відповідачем була підписана угода про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 11 266,53 грн., а 31.07.2015 р. відповідачем було повернено позивачу товар на суму 43 464,13 грн.

У судовому засіданні 11.08.2015 р. позивач подав заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині суми основного боргу у розмірі 54 730,66 грн.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно з ч. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК України щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що відповідно до довіреності від 30.12.2014 р., представник позивача Мовчан А.О. не має обмежень повноважень щодо подання заяв про відмову від позовних вимог, суд приймає заяву позивача про відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 54 730,66 у зв'язку з чим припиняє провадження в цій частині позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 11.08.2015 р. відповідно до ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" (далі - покупець) укладено договір поставки № 219/13-П (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується систематично доставляти і передавати на умовах та у встановлені цим Договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору, за цим Договором найменування товару, його асортимент та ціна визначається Специфікацією (додаток № 1 до Договору), що є його невід'ємною частиною.

Датою поставки товару є дата товарної (товарно-транспортної, видаткової) накладної, або інша більш пізня дата, яка зазначена уповноваженим представником покупця на товарній (товарно-транспортні, видатковій) накладній, якщо така зазначена (п. 2.7 Договору).

Відповідно до п.1.6.Договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем. Датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю.

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється на підставі належним чином оформлених накладних (товарних,товарно-транспортних, видаткових, податкових).

Згідно з п. 5.8 Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 01.08.2013 р.) оплата здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України в строк 35 (тридцять п'ять) календарних днів з дати поставки товару (п.2.17. Договору).

Додатковою угодою №3 від 30.04.2015 р. до Договору сторони погодили викласти п. 5.8 Договору в наступній редакції: «покупець оплачує / перераховує грошові кошти за поставлений товар на рахунок постачальника з відстрочкою платежу 1 (один) календарний день з дати поставки товару».

За умовами п.5.11. Договору, оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар за період з 03.11.2014 р. по 18.05.2015 р., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 03.11.2014 р. №№ 80333048, 80333054, 80333056, 80333071, 80333075, 80333076, 80333078, 80333065, 80333068, 80333049, 80333050, 80333051, 80333052, 80333055, 80333057, 80333058, 80333059, 80333061, 80333062, 80333064, 80333066, 80333070, 80333072, 80333073, 80333074, 80333053, 80333060, 80333063, 80333067, 80333069, 80333077; від 10.11.2014 №№ 80333677, 80333678, 80333689, 80333645, 80333649, 80333664, 80333667, 80333684, 80333687, 80333692, 80333655, 80333675, 80333681, 80333647, 80333653, 80333658, 80333676, 80333679, 80333685, 80333688, 80333690, 80333691, 80333693, 80333686, 80333694, 80333650, 80333680, 80333683; від 14.11.2014 р. №№ 80334179; від 18.11.2014 р. №№ 80334464, 80334465; від 19.11.2014 №№ 80334473, 80334490, 80334469, 80334472, 80334475, 80334483, 80334487, 80334488, 80334489, 80334491, 80334492, 80334470, 80334474, 80334476, 80334477, 80334480, 80334481, 80334482, 80334484, 80334485, 80334486, 80334515, 80334516, 80334478; від 21.11.2014 р. №№ 80334471, 80334479; від 24.11.2014 №№ 80334892, 80334896, 80334906, 80334908, 80334916, 80334893, 80334902, 80334909, 80334897, 80334900, 80334903, 80334891, 80334901, 80334912, 80334915, 80334898, 80334905, 80334890, 80334895, 80334907, 80334911, 80334914, 80334894, 80334899, 80334904, 80334910, 80334913, 80334917; від 01.12.2014 р. №№ 80335455, 80335457, 80335463, 80335468, 80335471, 80335454, 80335469, 80335470, 80335473, 80335475, 80335447, 80335450, 80335464, 80335476, 80335448, 80335449, 80335452, 80335456, 80335458, 80335459, 80335465, 80335467, 80335472, 80335474, 80335453, 80335466, 80335451, 80335460, 80335461, 80335462; від 08.12.2014 р. №№ 80336157, 80336161, 80336168, 80336170, 80336171, 80336186, 80336159, 80336160, 80336163, 80336174, 80336181, 80336175, 80336177, 80336156, 80336158, 80336162, 80336165, 80336166, 80336173, 80336164, 80336167, 80336176, 80336182, 80336184, 80336169, 80336183, 80336185, 80336193, 80336172, 80336194; від 15.12.2014 р. №№ 80336824, 80336829, 80336836, 80336837, 80336846, 80336849, 80336831, 80336839, 80336845, 80336847, 80336812, 80336825, 80336827, 80336830, 80336832, 80336838, 80336848, 80336826, 80336828, 80336833, 80336835, 80336842, 80336843, 80336834,80336840, 80336841, 80336844; від 22.12.2014 р. №№ 80337559, 80337563, 80337569, 80337572, 80337578, 80337554, 80337581, 80337561, 80337562, 80337564, 80337574, 80337575, 80337582, 80337556, 80337560, 80337566, 80337570, 80337571, 80337573, 80337576, 80337557, 80337568, 80337579, 80337558, 80337565, 80337567, 80337577, 80337555, 80337580; від 25.12.2014 р. №№ 80337852, 80337849, 80337848, 80337850, 80337851; від 29.12.2014 р. №№ 80338178, 80338186, 80338165, 80338187, 80338166, 80338168, 80338171, 80338175, 80338177, 80338180, 80338181, 80338182, 80338176, 80338169, 80338170, 80338174, 80338184, 80338185, 80338188, 80338172, 80338183, 80338167, 80338173,80338179; від 12.01.15 80338475, 80338480, 80338484, 80338471, 80338476, 80338477, 80338481, 80338474, 80338478, 80338479, 80338482, 80338485, 80338470, 80338472, 80338483, 80338473; від 19.01.2015 р. №№ 80338970, 80338975, 80338979, 80338988, 80338972, 80338980, 80338963, 80338964, 80338968, 80338971, 80338981, 80338982, 80338959, 80338965, 80338969, 80338974, 80338976, 80338978, 80338986, 80338987, 80338960, 80338967, 80338973, 80338984, 80338985, 80338961, 80338962, 80338966, 80338977, 80338983; від 26.01.2015 р. №№ 80339449, 80339463, 80339467, 80339469, 80339451, 80339452, 80339453, 80339458, 80339465, 80339450, 80339455, 80339457, 80339462, 80339464, 80339456, 80339459, 80339454, 80339466, 80339468; від 02.02.2015 р. №№ 80339942, 80339944, 80339932, 80339933, 80339935, 80339936, 80339937, 80339938, 80339940, 80339934, 80339945, 80339939, 80339941, 80339943; від 09.02.2015 р. №№ 80340403, 80340409, 80340404, 80340405, 80340406, 80340410, 80340414, 80340415, 80340408, 80340412, 80340416, 80340411; від 06.05.2015 р. №№ 80345693, 80345698, 80345704, 80345706, 80345702, 80345705, 80345707, 80345709, 80345710, 80345694, 80345696, 80345703, 80345692, 80345695, 80345699, 80345701, 80345708, 80345697; від 12.05.2015 р. №№ 80345974, 80345967, 80345968, 80345972, 80345966, 80345971, 80345973, 80345977, 80345969, 80345970, 80345976; від 18.05.2015 р. №№ 80346331, 80346336, 80346337, 80346345, 80346348, 80346335, 80346339, 80346343, 80346346, 80346347, 80346333, 80346341, 80346332, 80346338, 80346344, 80346334, 80346340, 80346342.

Зазначені накладні підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

30.04.2015 р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до п. 1 якої сторони досягли взаємної згоди з наступних питань:

- прострочена заборгованість покупця перед постачальником за поставлений відповідно до умов Договору товар станом на момент укладення Угоди складає 234 564,78 грн.;

- метою погашення існуючої заборгованості покупець з моменту укладення Угоди здійснює кожного вівторка та четверга платежі в рахунок погашення заборгованості сумами у розмірі не менше 20 000 грн., що в сумі щотижня складає - не менше 50 000 грн.

Однак, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України, відповідач за поставлений позивачем товар вчасно та у повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим останній звернувся з позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначалося вище, між сторонами укладено Договір поставки № 219/13-П від 01.08.2013 р. (з Додатками, Специфікаціями та протоколом розбіжностей).

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором та поставляв відповідачу товар за період з 03.11.2014 р. по 18.05.2015 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи копіями видаткових накладних, підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками,

Відповідач лише частково здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких залучені до матеріалів справи.

Так, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за період 01.11.2014 р. по 09.07.2015 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, заборгованість відповідача перед позивачем становить 169 637,67 грн.

Стаття 629 ЦК України визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У судовому засіданні 11.08.2015 р. представник позивача подав заяву про часткову відмову від позову в частині стягнення 54 730,66 грн., яка була прийнята судом.

Так, 30.06.2015 р. між сторонами було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 11 266,53 грн.

Крім того, за твердження позивача, відповідачем повернено товар на суму 43 464,13 грн., а тому позивач відмовився від позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 54 730,66 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 54 730,66 грн. основного боргу підлягає припиненню.

З урахуванням усього вище викладеного, сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 114 907,01 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 41 677,34 грн. пені, 2 455,05 грн. 3% річних та 72 382,36 грн. інфляційних втрат.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 8.14 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей), у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, передбачених п. 5.8 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення.

Додатковою угодою № 3 до Договору сторони погодили викласти п. 8.14 Договору в наступній редакції: у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, передбачених п.5.8. Договору, покупець за несвоєчасну оплату поставленого товару сплачує постачальнику:

- на суму простроченої заборгованості / порушення грошового зобов'язання покупця, що існує в період з 1 по 35 день прострочення / порушення включно -пеню у розмірі 0,00001% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, 0,00001% річних та індекс інфляції 0,00001% за порушення грошового зобов'язання, що сторони погодили відповідно до ч 2 ст. 625 ЦК України;

- на суму простроченої заборгованості / порушення грошового зобов'язання покупця, що існує в період з 36 дня прострочення / порушення по день сплати заборгованості - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період існування простроченої заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, 3% (три проценти) річних та індекс інфляції згідно чинного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано обґрунтований розрахунок пені у розмірі 41 677,34 грн., 3% річних у розмірі 2 455,05 грн., інфляційних втрат у розмірі 72 382,36 грн., розрахованих з урахуванням часткових оплат, по кожній накладній окремо.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 114 907,01 грн. основної заборгованості, 2 455,05 грн. 3% річних, 72 382,36 грн. інфляційних втрат, 41 677,34 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 54 730,66 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе/Бастіонна, буд. 1/2, код 38451148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5, код 30384724) 114 907,01 грн. основної заборгованості, 2 455,05 грн. 3% річних, 72 382,36 грн. інфляційних втрат, 41 677,34 грн. пені та 4 628,43 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2015 р.

Суддя С.О. Турчин