Рішення № 48416199, 13.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2015

Справа №910/16507/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

про стягнення 139 326,32 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 139 326,32 грн., з яких 83 070,36 грн. – сума основного боргу, 36 842,53 грн. - інфляційні втрати, 1 392,85 грн. - 3% річних, 18 020,58 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування № 7/3015-Р-92М/13 від 19.12.2013 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, у зв’язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 83 070,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/16507/15, розгляд останньої призначено на 16.07.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 р. розгляд справи відкладено на 13.08.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання 13.08.2015р. представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 03.08.2015 р., в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством “Укрнафта” (далі - замовник) та Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Надра України” (далі - виконавець) укладено договір про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування № 7/3015-Р-92М/13 (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов’язується виконати для замовника, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити роботи з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування з метою видобування корисних копалин на Коханівському родовищі в інтервалі глибин 1050-1450 м., відповідно до умов цього Договору.

Обсяг робіт, етапи (підетапи) та строки їх виконання наведені в календарному плані (Додаток 1), який є невід’ємною частиною цього Договору та складається виконавцем щорічно (п. 1.2 Договору).

Так, з календарного плану на 2013 рік (додаток № 1 до Договору) вбачається, що сторони погодили, зокрема, строки виконання етапу робіт – грудень 2013 року, а також вартість робіт – 83 070,36 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору, вартість робіт за цим Договором визначається Протоколом узгодження договірної ціни у додатках до цього договору на проведення робіт, який є невід'ємною частиною цього договору.

Протоколом узгодження договірної ціни на 2013 рік (додаток № 2 до Договору) сторони погодили, що ціна робіт з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування з метою видобування корисних копалин на Коханівському родовищі на 2013 рік становить 83 070,36 грн.

У п.п. 4.1, 4.2 Договору сторонами визначено, що по завершенню кожного етапу (підетапу) виконавець надає замовнику підписаний ним акт здавання-приймання виконаних робіт в 2-х примірниках та звіт у письмовій формі. Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звіту та акту здавання-приймання виконаних робіт, якщо вони відповідають умовам Договору, зобов'язаний направити Виконавцю підписаний та належним чином оформлений акт здавання-приймання виконаних робіт.

14.01.2014 року позивачем та відповідачем було підписано акт № Н-00000067 здачі-приймання робіт (надання послуг) по Договору.

Згідно з п. 2.1.2 Договору, замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами цього Договору, здійснювати оплату за виконані роботи.

Однак, в порушення умов Договору відповідач не оплатив виконані позивачем роботи на суму 83 070,36 грн., у зв’язку з чим, останній звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування № 7/3015-Р-92М/13 від 19.12.2013 р. є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 5.2 Договору, замовник перераховує виконавцю попередню оплату у розмірі 100% від вартості робіт за відповідним етапом (підетапом). Перерахування попередньої оплати здійснюється на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2014 позивач надіслав відповідачу рахунок-фактуру № Н-00000760 за проведення моніторингу (Коханівське родовище) на суму 83 070,36 грн., який був одержаний відповідачем 10.11.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0304701851721.

Проте відповідач, в порушення умов п. 5.2. Договору, не виконав свої зобов'язання щодо сплати грошових коштів.

Доказів здійснення оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 83 070,36 грн., суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання робіт позивачем та отримання їх відповідачем підтверджений матеріалами справи і не спростовані відповідачем, а обов'язок їх оплати встановлений договором та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 83 070,36 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача, за порушення умов Договору, 36 842,53 грн. інфляційних втрат, 1 392,85 грн. 3% річних, 18 020,58 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Положеннями п. 6.2 Договору встановлено, що у разі несвоєчасного перерахування попередньої оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань з оплати.

Позивачем, відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства, нараховано пеню у розмірі 18 020,58 грн. за період з 25.11.2014 р. по 23.05.2015 р.

Суд, перевіривши розрахунок пені позивача, встановив його обґрунтованість та арифметичну вірність, а тому вимога про стягнення пені у розмірі 18 020,58 грн.підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем надано розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 25.11.2014 р. по 16.06.2015 р. у розмірі 1 392,85 грн. та 36 842,53 грн. відповідно.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, встановив його обґрунтованість та арифметичну вірність, а тому вимоги про стягнення 36 842,53 грн. інфляційних втрат та 1 392,85 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 83 070,36 грн. основного боргу, 36 842,53 грн. інфляційних втрат, 1 392,85 грн. 3% річних, 18 020,58 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5, код 00135390) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Надра України” (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 54, код 31169745) 83 070,36 грн. основної заборгованості, 36 842,53 грн. інфляційних втрат, 1 392,85 грн. 3% річних, 18 020,58 грн. пені та 2 786,53 витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2015 р.

Суддя С.О. Турчин