Рішення № 48415599, 12.08.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/67/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015 справа № 908/2192/15-г

за позовом: комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради (69057, місто Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А)

до відповідача: приватного підприємства Будівельно-комерційна фірма Паллада (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 3)

про стягнення 434056,73 грн.

головуючий суддя Носівець В.В.,

судді Попова І.А., Давиденко І.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01/1501 від 24.12.2014 р., паспорт серії АР №030115 від 15.08.1997 р.;

від відповідача: не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 02.04.2015 р. звернувся позивач комунальне підприємство Облводоканал Запорізької обласної ради з позовною заявою до відповідача приватного підприємства Будівельно-комерційна фірма Паллада про стягнення 434056,73 грн. Підставою для звернення з позовом зазначено безпідставне утримання відповідачем грошових коштів у розмірі 434056,73 грн., які перераховані йому під час дії договору поставки № 189 від 29.08.2013 р., який на думку позивача є розірваним. Тобто, правова підстава набуття зазначених грошових коштів відпала. В обґрунтування позову позивач посилався на ст.ст. 11, 1212, 1213 ЦК України.

Ухвалою суду від 03.04.2015 року порушено провадження у справі № 908/2192/15-г, присвоєно справі номер провадження 18/67/15, судове засідання призначене на 21 травня 2015 року. Ухвалою суду від 21.05.2015 р. продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 11.06.2015 р. Ухвалою суду від 11.06.2015 р. розгляд справи відкладено на 15.06.2015 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області № 01-04/207/15 від 15.06.2015 р. справу № 908/2192/15-г передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Носівець В.В., судді Попова І.А., Давиденко І.В.

Ухвалами суду від 15.06.2015 р. справу передано та прийнято на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Носівець В.В., судді Попова І.А., Давиденко І.В., судове засідання призначено на 29.07.2015 р. Розгляд справи відкладався на 12.08.2015 р.; здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за наявними у справі документальними доказами та закінчений 12.08.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмові пояснення № 12/1088 від 10.08.2015 р., відповідно до яких вказував про наявність між сторонами договору поставки № 189 укладеного 29.08.2013 р. В рамках дії договору позивачем в період серпень-вересень 2013 р. перераховано продавцю грошові кошти в розмірі 781037,48 грн. Відповідачем, на виконання вказаного договору поставки, передано позивачу товар на загальну суму 4830383,52 грн., який в подальшому повернутий продавцю, про що сторонами складені акти приймання-передачі від 17.02.2014 р. до договору поставки № 189. Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.07.2015 р. у справі № 908/1420/15-г, яке має преюдиційне значення при вирішенні даної справи, встановлені факти наявності між сторонами окремих господарських правовідносин, що виникли на підставі накладних № РН-0000003 від 21.02.2014 р., № РН-0000004 від 06.03.2014 р., № РН-0000005 від 10.04.2014 р., № РН-0000006 від 23.04.2014 р., № РН-0000007 від 12.05.2014 р. Заявою про залік зустрічних однорідних вимог від 15.09.2014 р. № 12/1036 позивач повідомив відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог сторін, а саме кредиторських вимог позивача за договором поставки № 189 від 29.08.2013 р. на суму 781037,48 грн. та кредиторських вимог відповідача до позивача за видатковими накладними 2014 року щодо оплати поставленого товару на суму 346980,75 грн. Таким чином, після проведеного заліку у відповідача залишилась заборгованість перед позивачем у розмірі 434056,73 грн. Дана сума є залишком передоплати за товар, яка сплачена позивачем за договором № 189 від 29.08.2013 р. З огляду на викладене, позивач вважає, що враховуючи положення ст. 693 ЦК України в нього наявні правові підстави для стягнення залишку невикористаної попередньої оплати.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав. Про час і місце судового засідання відповідач попереджений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно з Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20555126 від 13.05.2015 р. адреса приватного підприємства Будівельно-комерційна фірма Паллада: 69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 3. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, місце та час розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будівельно-комерційна фірма «Паллада» (продавець, відповідач у справі) та комунальна установа «Облводоканал» Запорізької обласної ради (покупець, позивач у справі) 29.08.2013 р. уклали договір поставки № 189 (надалі договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобовязується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію, найменування, ціна та кількість якої визначається сторонами у відповідності до специфікацій, які є невідємною частиною договору.

Пунктами 2.1 2.2 договору встановлено, що поставка продукції здійснюється за умовами DDU Інкотермс-2000, місце поставки склад покупця в м. Запоріжжя. Покупець зазначає продавцю місце поставки товару для передачі на відповідальне зберігання: Запорізька область, Вільнянський район, с. Люцерна, вул. Совхозна, 4-а, територія ЗАТ «Запоріжметалоптторг». Продавець надає покупцю наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості на продукцію.

Ціна одиниці продукції визначається сторонами у специфікації (п. 3.1 договору). Строк поставки продукції протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 5.1 договору покупець сплачує продукцію у безготівковій формі в наступному порядку: 15% від вартості продукції попередня оплата протягом 1-го робочого дня з моменту підписання цього договору на підставі рахунку (п.п. 5.1.1 договору); залишок вартості продукції частинами протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідних рахунків (п.п. 5.1.2 договору).

У відповідності до умов договору сторонами підписані специфікації № 1 від 29.08.2013 р. на суму 2406918,80 грн., № 2 від 23.09.2013 р. на суму 2423464,72 грн.

На виконання п. 5.1 договору позивачу виставлені рахунки № СФ-0000130 від 29.08.2013 р. на суму 361037,48 грн., № СФ-0000133 від 17.09.2013 р. на суму 400000,00 грн., № СФ-0000183 від 26.09.2013 р. на суму 2423464,72 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив передоплату за товар в загальній сумі 781037,48 грн. платіжними дорученнями № 2412 від 18.10.2013 р. на суму 90000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000183 від 26.09.2013 р.), № 2410 від 18.10.2013 р. на суму 100000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000183 від 26.09.2013 р.), № 2408 від 18.10.2013 р. на суму 100000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000183 від 26.09.2013 р.), № 2256 від 26.09.2013 р. на суму 15000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000133 від 17.09.2013 р.), № 2252 від 15.09.2013р. на суму 15000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000133 від 17.09.2013 р.), № 2216 від 24.09.2013р. на суму 10000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000133 від 17.09.2013 р.), № 2209 від 24.09.2013 р. на суму 5000,00 грн. (рах. № СФ-0000133 від 17.09.2013 р.), № 1944 від 05.09.2013 р. на суму 2000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000130 від 29.08.2013 р.), № 2137 від 17.09.2013 р. на суму 5000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000133 від 17.09.2013 р.), №2041 від 11.09.2013 р. на суму 1037,48 грн. (підстава рах. № СФ-0000130 від 29.08.2013р.), № 2013 від 10.09.2013 р. на суму 2000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000130 від 29.08.2013 р.), № 1976 від 09.09.2013 р. на суму 2000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000130 від 29.08.2013 р.), № 2181 від 20.09.2013 р. на суму 15000,00 грн. (підстава рах. №СФ-0000133 від 17.09.2013 р.), № 2163 від 19.09.2013 р. на суму 15000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000133 від 17.09.2013 р.), № 2148 від 18.09.2013 р. на суму 20000,00 грн. (підстава - № СФ-0000133 від 17.09.2013 р.), № 1922 від 04.09.2013 р. на суму 2000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000130 від 29.08.2013 р.), № 1910 від 03.09.2013 р. на суму 2000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000130 від 29.08.2013 р.), № 1872 від 30.08.2013 р. на суму 100000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000130 від 29.08.2013 р.), № 1845 від 29.08.2013 р. на суму 250000,00 грн. (підстава рах. № СФ-0000130), № 810 від 23.09.2013 р. на суму 30000,00 грн. (підстава рах. № СФ-000133 від 17.09.2013 р. (арк.с. 24-38, 110).

Відповідач поставив позивачу у 2013 році товар на загальну суму 4830383,52 грн. за видатковими накладними № РН-0000041 від 29.08.2013 року на суму 2406918,80 грн. та № РН-0000056 від 26.09.2013 року на суму 2423464,72 грн.

Сторони договору 17.02.2014 р. підписали Акти приймання-передачі до договору поставки № 189 від 29.08.2013 р. (арк.с. 90-93), відповідно до яких покупець повернув на користь продавця продукцію за договором № 189 на загальну суму 4830383,52 грн.

У 2014 році відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 346980,75 грн. з посиланням на договір № 189 від 29.08.2013 р. згідно наступних видаткових накладних: № РН-0000003 від 21.02.2014 р. на суму 72353,09 грн.; № РН-0000004 від 06.03.2014 р. на суму 110017,04 грн.; № РН-0000006 від 23.04.2014 р. на суму 87744,97 грн.; № РН-0000005 від 10.04.2014 р. на суму 32508,66 грн.; № РН-0000007 від 12.05.2014 р. на суму 44356,99 грн.

Позивач 15.09.2014 р. спрямував на адресу продавця заяву про залік зустрічних однорідних вимог № 12/1036 від 15.09.2014 р. (арк.с. 39-41), відповідно до якої борг КУ «Облводоканал» ЗМР перед ПП «Будівельно-комерційна фірма «Паллада» за договором поставки, укладеним усно та видатковими накладними № РН-0000003 від 21.02.2014 р., № РН-0000004 від 06.03.2014 р., № РН-0000005 від 10.04.2014 р., № РН-0000006 від 23.04.2014 р., № РН-0000007 від 12.05.2014 р. в сумі 346980,75 грн. є погашеним повністю. Борг ПП «Будівельно-комерційна фірма «Паллада» перед позивачем за договором поставки № 189 від 29.08.2013 р. в сумі 781037,48 грн. є погашеним частково, залишок боргу становить 434056,73 грн.

Листом № 12/1067 від 19.09.2014 р. (арк.с. 42-44) позивач вимагав негайного перерахуванням відповідачем залишку отриманої попередньої оплати у розмірі 434056,73 грн.

Зазначений лист відповідачем не отримано, на поштовому конверті міститься поштова відмитка про закінчення терміну зберігання.

Внаслідок невжиття відповідачем дій щодо добровільного повернення залишку отриманої попередньої оплати у розмірі 434056,73 грн., позивач, керуючись ст.ст. 1212, 1213 ЦК України звернувся з позовом до суду.

Порушення права позивача пов'язано з позбавленням його можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення субєктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позивачем визначені всі норми права, які, на його думку, можуть призвести до відновлення його порушеного права. Приймаючи до уваги рекомендації Вищого господарського суду України, які викладені в абзаці 7. п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції де розяснено, що господарський суд, зясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Виходячи з наданих документів, суд дійшов висновку, що між сторонами наявні правовідносини, які регулюються договором поставки № 189 від 29.08.2013 р. та параграфами 1, 3 глави 54 ЦК України і які, в даному випадку, застосував суд.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобовязання щодо його виконання.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи доведений факт здійснення позивачем попередньої оплати у сумі 781037,48; повернення продукції відповідачу, яка поставлена в рамках дії договору № 189 від 29.08.2013 р. на загальну суму 4830383,52 грн.; отримання продукції на 346980,75 грн.; здійснення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 346980,75 грн.

Відповідач поставку продукції, або повернення суми попередньої оплати не довів, тому вимогу позивача про стягнення 434056,73 грн. суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не надані докази, яки б спростовували позицію позивача повністю або частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства «Будівельно-комерційна фірма «Паллада» (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 3, код ЄДРПОУ 34156058, п/р 26001194645201 в філії ЗРУ АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 313731) на користь комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, код ЄДРПОУ 03327115, п/р 26005702930007 в АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) грошові кошти в сумі 434056,73 грн. (чотириста тридцять чотири тисячі пятдесят шість грн. 73 коп.), 8681,13 грн. (вісім тисяч шістсот вісімдесят одну грн. 13 коп.) судового збору. Видати наказ.

Головуючий суддя В.В.Носівець

Суддя І.А. Попова

Суддя І.В. Давиденко

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 14 серпня 2015 р.