Ухвала суду № 48412805, 23.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/16285/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Ісаєвська О.В.

Доповідач Корчевний Г.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого - Корчевного Г.В.

Суддів - Лапчевській О.Ф., Слободянюк С.В.

при секретарі - Охневській Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві про скасування постанови державного виконавця, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року відмовлено у відкритті провадження ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. києві про скасування постанови державного виконавця.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, та постановити нову, якою направити справу для подальшого розгляду до Печерського районного суду м. Києва.

Посилаючись на те, що вона є незаконною, необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що суд неправомірно зазначив, що така заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що оскарження дій державної виконавчої служби в порядку виконання рішення суду не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства шляхом подання позовної заяви, такий порядок передбачений розділом VІІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, а саме шляхом звернення зі скаргою у строки, визначені законом на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця під час виконання ним судового рішення.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Колегія суду приймає до уваги посилання апелянта на те, що ухвала не відповідає нормам процесуального законодавства, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Суд першої інстанції вказує, що оскарження дій державної виконавчої служби в порядку виконання рішення суду не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства шляхом подання позовної заяви, такий порядок передбачений розділом VІІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, а саме шляхом звернення зі скаргою у строки, визначені законом на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця під час виконання ним судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що такі недоліки заяви можуть бути виправлені з боку ОСОБА_1 при наданні можливості з боку суду першої інстанції.

В силу ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладений у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Суд не звернув уваги на зазначені вимоги та дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження, що в силу вимог законодавства доцільним є залишення заяви без руху з наданням терміну для усунення недоліків такої позовної заяви шляхом усунення позивачем недоліків.

Відповідно до п.3 ч 1.ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що існують підстави для скасування ухвали з передачею до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,312,313-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року - задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві про скасування постанови державного виконавця - передати до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття.

Ухвала набираєзаконної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: