Постанова № 48411101, 14.08.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 року м. ЧернігівСправа № 825/2334/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" до Митного посту "Прилуки" Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 28.07.2015 року звернувся з позовом до Митного посту "Прилуки" Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України і просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 20.02.2015 № 102040000/2015/000065/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні(випуску) товарів № 102040000/2015/05072.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 19.03.2015 № 102040000/2015/000082/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні(випуску) товарів № 02040000/2015/05087.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 02.04.2015 № 102040000/2015/000088/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів № 102040000/2015/05094.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 24.04.2015 № 102040000/2015/000101/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні(випуску) товарів № 102040000/2015/05107.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 28.04.2015 № 102040000/2015/000106/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні(випуску) товарів № 102040000/2015/05112.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 29.04.2015 № 102040000/2015/000110/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні(випуску) товарів № 102040000/2015/05118.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2,3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено перелік документів, що надаються декларантом на підтвердження митної вартості товару, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, що передбачено ч. 5 ст. 53 МК України. Однак, всупереч вищевказаним вимогам Закону, відповідач, витребувавши висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару, не зазначив, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з вже поданих документів неможливо встановити такі складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Отже, сам факт неподання позивачем додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем того, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач посилався на те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості. Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Відповідно до умов Контракту у позивача не виникало обовязку, при визначенні митної вартості, додавати складові митної вартості до ціни, оскільки вони (складові митної вартості) вже були в неї включені. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Позивач, скориставшись таким правом, при поданні митної декларації, надав наявні в нього прайс-листи. Позивач вважає, що відповідач в рішеннях про коригування митної вартості товарів не навів належних та допустимих доказів, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребував додаткові документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, то такі дії відповідача свідчать про протиправність рішень про коригування митної вартості товарів. Окрім цього, позивач зазначає, що спірні рішення не містять посилання на умови поставки встановлені договором (контрактом), обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної відповідачем у рішеннях. Так, за умовами контракту, витрати, повязані з доставкою товару позивачу, у повному обсязі здійснюються за рахунок продавця та включені до ціни товару, при цьому митна вартість товару, на яку посилається відповідач може складатися з ціни товару за договором та витрат декларанта (покупця товару), відповідно до п. 10 ст. 58 Митного кодексу України. У звязку з цим, не можливо встановити чи є подібними умови поставки та розрахунок митної вартості аналогічного товару, відомості про які наявні у відповідача, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої митної вартості товару. Крім того, у разі неприйняття в якості підтвердження митної вартості наданих позивачем додаткових документів, відповідач мав право самостійно здійснити дії для її перевірки, наприклад провести митну експертизу.

Позивач зазначає, що та обставина, що у відповідача є інформація про те, що аналогічний товар у приблизно той самий час розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом та не свідчить про наявність порушень з боку позивача, а тому не може призводити до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже торгові відносини субєктів господарювання є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну, як то умови і обсяги поставок, наявність знижок, затрачений час на виготовлення товару та рік виготовлення, періоди доставок, наявність попиту та пропозиції, тощо. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на протиправність винесених відповідачем рішень про визначення митної вартості товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з врахуванням уточнення підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Чернігівської митниці Державної фіскальної служби позовні вимоги не визнав просив в їх задоволенні відмовити, зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару та при проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять усіх складових митної вартості, а саме: прайс-листів, каталогів, прейскурантів виробника товару, виписок з бухгалтерської документації. Позивачем надано виписку з бухгалтерської документації, замість прайс-листа виробника калькуляцію та експертний висновок. Однак, при проведенні експертного дослідження експертом використовувалась калькуляція планувальника експорту, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Таким чином, зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості. Отже, дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості. Крім того, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 МК України здійснити розрахунки на основі обєктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості та прийнятті рішення про коригування митної вартості, митницею використовується наявна цінова інформація у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості посадовою особою митниці використовувалася МД від 07.11.2014 № 102040000/2014/046803, згідно якої встановлено, що мінімальний рівень митної вартості на спірний товар згідно ЄАІС складає 20,75 дол. США/кг.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. З ст. 57 МК України). При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що згідно частини 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні. Чернігівська митниця зазначає, що у звязку з відсутністю можливості застосування інших методів, при здійсненні митної оцінки, був застосований резервний метод. Крім того, Чернігівська митниця зазначає, що позивач скористався наданим йому правом щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобовязання з метою надання додаткових документів, які б підтверджували визначену ним за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митну вартість спірного товару. Однак позивач не скористався правом на надання додаткових документів. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення про визначення митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації є законними та не підлягають скасуванню.

Представник відповідача митного посту «Прилуки» Чернігівської митниці в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив та заперечень на позов не подав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що на підставі Контракту № 14/02 від 13.05.2013 (а.с. 21-27), укладеного з Filtrona Filters Products UK Ltd. (в подальшому назва якого була змінена на Essentra Filters Products Limited, надалі - «Продавець»), позивач імпортує фільтропалички для виробництва сигарет (надалі - «товар») в кількості та асортименті, що визначаються в додатках до Контракту (а.с. 28-30).

На підставі додатків до Контракту, позивач протягом лютого-квітня 2015 року імпортував фільтропалички для виробництва сигарет, потрійні вугільні фільтропалички з повітряною камерою та ниткою діаметром 7,70 мм (код товару 56012290) партіями, а саме:

на підставі додатків № 8, 9 від 11.02.2015 до контракту (№ TFB056907 - 1886,000 тис. шт., № TFB052984 - 4337,800 тис. шт., № TFB054555 - 4337,800 тис. шт.);

на підставі додатку № 11 від 11.02.2015 до контракту (№ TFB056907 - 2640,400 тис. шт., № TFB052984 - 3772,000 тис. шт., № TFB054555 - 4149,200 тис. шт.);

на підставі додатку № 11 від 11.03.2015 до контракту (№ TFB056907 - 2640,400 тис. шт., № TFB052984 - 2829,000 тис. шт., № TFB054555 - 5092,200 тис. шт.);

на підставі додатку № 11 від 11.03.2015 до контракту (№ TFB052984 - 7544,000 тис. шт., № ТРВ054555 - 3017,600 тис. шт.);

на підставі додатку № 11 від 11.03.2015 до контракту (№ ТРВ052984 - 5092,200 тис. шт., № ТРВ054555 - 5469,400 тис. шт.);

на підставі додатку № 11 від 11.03.2015 до контракту (№ ТРВ052984 - 5658,000 тис. шт., № ТРВ054555 - 4903,600 тис. шт.).

Відповідно до п. 5.1. Контракту, поставки товару здійснювались на умовах DAP, Прилуки, Україна, склад покупця (Інкотермс 2010).

Згідно з п. 5.8. Контракту, для митного оформлення товару позивач повинен був отримати від продавця оригінали таких документів: товарно-вантажна накладна/авіанакладна/коносамент, рахунок у шести екземплярах, пакувальний лист, копія експортної декларації, сертифікат походження, сертифікат якості.

У п. 6.1. Контракту передбачалось, що оплата товару проводиться у фунтах стерлінгах шляхом банківського переказу грошових коштів після митного оформлення товару в Україні протягом 30 днів з дати рахунку-фактури.

Після прибуття вказаних товарів на митну територію України позивач звернувся до митних органів, а саме до виїзної групи митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів, для здійснення митного оформлення імпорту. З врахуванням витребуваних та самостійно наданих позивачем документів, загалом на перевірку було надано::

1 поставка від 20.02.2015: зовнішньоекономічний контракт № 14/02 від 13.05.2013 та додаткові договори до нього № 1 від 17.07.2013, № 2 від 14.10.2013, № 4 від 01.10.2014; додатки № 8, 9 від 11.02.2015 до контракту; ліцензія на виробництво тютюнових виробів № 508 від 21.03.2011; Інвойс № НОМЕР_1 від 12.02.2015 з перекладом; лист-калькуляція постачальника з перекладом; експортна декларація країни відправлення 15GВ02Х75992841012 від 12.02.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна № 470170 від 12.02.2015; експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ПК-27 від 18.02.2015 про підтвердження контрактних цін на товар; прайс-листи, каталоги, прейскуранти виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; калькуляцію ціни товару; копія виписки з бухгалтерської документації з доданими до неї документами;

2 поставка від 19.03.2015: зовнішньоекономічний контракт № 14/02 від 13.05.2013 та додаткові договори до нього № 1 від 17.07.2013, № 2 від 14.10.2013, № 4 від 01.10.2014; додаток № 11 від 11.03.2015 до контракту; рахунок-фактура (інвойс) № НОМЕР_2 від 13.03.2015; митна декларація країни відправлення 15GВ03Х81977953014 від 13.03.2015; пакувальний лист; міжнародна автомобільна накладна № 0027243 від 13.03.2015; інформація щодо дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі а утилізації використаних тари та пакувальних матеріалів; експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ПК-27 від 18.02.2015 про підтвердження контрактних цін на товар; лист-калькуляцію постачальника; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати на ідентичні товари;

3 поставка від 02.04.2015: зовнішньоекономічний контракт № 14/02 від 13.05.2013 та додаткові договори до нього № 1 від 17.07.2013, № 2 від 14.10.2013, № 4 від 01.10.2014; додаток № 11 від 11.03.2015 до контракту; рахунок-фактура (інвойс) від 28.03.2015 № НОМЕР_3; митна декларація країни відправлення 15GВ04Х85419033019 від 28.03.2015; пакувальний лист; товарно-транспортна накладна № 493547 від 28.03.2015; експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ПК-27 від 18.02.2015 про підтвердження контрактних цін на товар; лист-калькуляцію постачальника; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати на ідентичні товари;

4 поставка від 23.04.2015: зовнішньоекономічний контракт № 14/02 від 13.05.2013 та додаткові договори до нього № 1 від 17.07.2013, № 2 від 14.10.2013, № 4 від 01.10.2014; додаток № 11 від 11.03.2015 до контракту; рахунок-фактура (інвойс) від 16.04.2015 № НОМЕР_4; експортна декларація країни відправлення 15GВ04Х89457721018 від 16.04.2015; пакувальний лист; міжнародна автомобільна накладна № 00225274; калькуляція постачальника; виписка з бухгалтерської документації, висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями; експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ПК-53 від 23.04.2015 про підтвердження контрактних цін на товар; лист-калькуляцію постачальника; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати на ідентичні товари;

5 поставка від 28.04.2015: зовнішньоекономічний контракт № 14/02 від 13.05.2013 та додаткові договори до нього № 1 від 17.07.2013, № 2 від 14.10.2013, № 4 від 01.10.2014; додаток № 11 від 11.03.2015 до контракту; рахунок-фактура (інвойс) від 23.04.2015 № НОМЕР_5; експортна декларація країни відправлення 15GВ04Х90889642013 від 23.04.2015; пакувальний лист; міжнародна товарно-транспортна накладна № 468507 від 23.04.2015; експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ПК-53 від 23.04.2015 про підтвердження контрактних цін на товар; лист-калькуляцію постачальника; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати на ідентичні товари; лист-калькуляція постачальника;

6 поставка від 29.04.2015: зовнішньоекономічний контракт № 14/02 від 13.05.2013 та додаткові договори до нього № 1 від 17.07.2013, № 2 від 14.10.2013, № 4 від 01.10.2014; додаток № 11 від 11.03.2015 до контракту; рахунок-фактура (інвойс) від 24.04.2015 № НОМЕР_6; експортна декларація країни відправлення 15GВ04Х90991689016 від 24.04.2015; пакувальний лист; міжнародна товарно-транспортна накладна № 468530 від 24.04.2015; експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ПК-53 від 23.04.2015 про підтвердження контрактних цін на товар; лист-калькуляцію постачальника; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати на ідентичні товари; лист-калькуляція постачальника.

Повідомленнями № 20679 від 20.02.2015 та № 21467 від 02.04.2015 відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України митним постом «Прилуки» Чернігівської митниці було запропоновано ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товар (а.с. 43, 96).

Повідомленнями № 49291 від 20.02.2015, від 19.03.2015 № 49666, від02.04.2015 № 49828, від 23.04.2015 № 50049 та № 50123 від 29.04.2015 позивачу було повідомлено про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана, а саме: наявна у електронному виді копія митної декларації країни відправлення не містить цінової інформації про товари. В наявному у електронному вигляді листі-калькуляцїї відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру. Цінова інформація в листі-калькуляцїї виглядає як витяг з іншого документу. Наявний у електронному виді експертний висновок від 18.02.2015 № ПК-27 (від 23.04.2015 № ПК-52) ґрунтується на документах, які надавались при митному оформленні товарів. В експертному висновку від 18.02.2015 № ПК-27 (від 23.04.2015 № ПК-52) відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру. При проведенні експертного дослідження експертом використовувалась калькуляція планувальника експорту, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості. Отже, дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості. При проведені аналізу митних оформлень «Фільтропаличок для виробництва сигарет, потрійні вугільні фільтропалички з повітряною камерою, країна походження Великобританія», імпортованих на митну територію України встановлено, що рівень митної вартості становить 20,75 дол. США/кг, МД № 102040000/2014/046803 від 07.11.2014 (а.с. 60, 77, 95, 112, 126).

Чернігівською митницею МП «Прилуки» було винесено рішення про коригування митної вартості товарів:

рішення про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000065/1 від 20.02.2015;

рішення про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000082/1 від 19.03.2015 ;

рішення про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000088/1 від 02.04.2015;

рішення про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000101/1 від 24.04.2015;

рішення про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000106/1 від 28.04.2015;

рішення про коригування митної вартості товарів № 102040000/2015/000110/1 від 29.04.2015.

Відповідач у своїх рішеннях зазначає причини здійснення коригування, а саме: під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів на підставі ст. 54 МКУ орган доходів і зборів встановив, що в наявному у електронному вигляді листі-калькуляції відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру. Наявна у електронному виді копія декларації країни відправлення не містить цінової інформації про товари. Наявний у електронному виді експертний висновок від 18.02.2015 № ПК-27 (від 23.04.2015 № ПК-52) ґрунтується на документах, які надавались при митному оформленні товарів. При проведенні експертного дослідження експертом використовувалась калькуляція, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення і, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної і товарів. Даний висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості

Відповідно до частини 5 статті 55 та частини 4 Статті 57 МК України з декларантом проведено консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару, визначення основи вартості та обміну наявною у кожного з них ціновою інформацією щодо імпорту на митну територію України ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

Декларантом, на думку митного інспектора, не надано на стадії проведення консультації з митним органом цінової інформації щодо імпорту на митну територію України ідентичних, подібних (аналогічних) товарів» (а.с. 35-36, 57, 71-72, 89-90, 106-107, 120-121).

Митним постом «Прилуки» Чернігівської митниці було складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

№ 102040000/2015/05072, якою відмовлено у прийнятті митної декларації № 102040000.2015.045314 від 20.02.2015 (а.с. 37-39);

№ 102040000/2015/05087, якою відмовлено у прийнятті митної декларації № 102040000.2015.045435 від 19.03.2015 (а.с. 58);

№ 102040000/2015/05094, якою відмовлено у прийнятті митної декларації № 102040000.2015.045500 від 02.04.2015 (а.с. 73-74);

№ 102040000/2015/05107, якою відмовлено у прийнятті митної декларації № 102040000.2015.045597 від 23.04.2015 (а.с. 91-92);

№ 102040000/2015/05112, якою відмовлено у прийнятті митної декларації № 102040000.2015.045619 від 28.04.2015 (а.с. 108-109);

№ 102040000/2015/05118, якою відмовлено у прийнятті митної декларації № 102040000.2015.045639 від 29.04.2015 (а.с. 122-123).

В рішеннях про коригування митної вартості товарів Чернігівською митницею МП «Прилуки» зазначено, що перший метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано, оскільки декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості.

Другий метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товар, що оцінюється за всіма ознаками ідентичних товарів:

а)фізичні характеристики;

б)якість та репутація на ринку;

в)країна виробництва;

г)виробник.

Третій метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів; якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку, країна виробництва, виробник.

Четвертий метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.

П'ятий метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.

У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, при здійсненні митної оцінки застосований шостий (резервний) метод.

Крім того, присутній свідок ОСОБА_3 (провідний інспектор Чернігівської митниці, яка проводила перевірку відповідності товару та ціни) зазначила, що основною підставою прийняття оскаржуваних рішень та карток відмови стала невідповідність поданих документів вимогам МК України, а саме: інформація в них неконкретизована, зі змісту на можливо ідентифікувати товар. Основні документи, необхідні для перевірки, позивачем було надано.

Нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI (Митний кодекс України, МК України).

Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із статтею 52 вказаного Кодексу, зявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено обовязок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 53 МК України статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозвязок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями ст.. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. ст. 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості стали висновки Митного посту "Прилуки" про відсутність у поданих позивачем документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, як вбачається з умов контракту, поставка товару відбувалась за правилами Інкотермс 2010, на умовах DAP.

Відповідно до Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, які витрати несе кожна із сторін) термін DAP (Delivered at Place, Поставка в пункті) означає, що продавець зобовязаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця.

З урахуванням зазначеного, поставка товару на умовах DAP передбачає, що в фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

За таких обставин, будь-які складові митної вартості, що повинен підтвердити позивач, обґрунтовано відсутні.

Окрім того, відповідно до п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Виходячи зі сказаного, суд критично ставиться до позиції відповідача, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять усіх складових митної вартості, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи прийняті рішення, відповідач посилається на недоліки листа-калькуляції, митних декларацій країни відправлення та експертного висновку, у звязку з чим було неможливо застосувати основний та додаткові методи 2а-2г визначення митної вартості товару.

Відповідач також звертає увагу на недоліки експертних висновків Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 18.02.2015 № ПК-27 та від 23.04.2015 № ПК-53 (не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар), при цьому вказує, що цей документ не відповідає нормам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013.

Однак, частиною 1 зазначеного Національного стандарту, даний стандарт є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі -майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. При цьому, відповідно до змісту даного нормативно-правового акту, до об'єктів оцінки належать: нерухоме майно (нерухомість), рухоме майно, а також об'єкти оцінки у нематеріальній формі - об'єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об'єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки, паї, акції), опціони, інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права.

Одночасно, відповідно до статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислові палати мають право, серед іншого, проводити на замовлення українських та іноземних підприємств експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (в тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Таким чином, Чернігівська регіональна торгово-промислова палата є спеціалізованою організацією, яка має встановлені законом повноваження проводити експертизи вартості товарів.

Виходячи з наведеного, вимоги вказаного Національного стандарту не є обовязковими для застосування до експертних висновків, що готують спеціалізовані експертні організації, які не є суб'єктами оціночної діяльності.

Тому, враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав Митному посту «Прилуки» належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору, а документи не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню, суд вважає, що Митним постом «Прилуки» прийнято рішення та оформлено картки відмови за не обґрунтованих підстав. Тому митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Зазначена позиція відповідає практиці Верховного Суду України, що викладена у постанові від 31 березня 2015 року у справі №21-53а15.

Окрім цього, Чернігівська митниця МП «Прилуки» при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначила у спірних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом при її визначенні, а саме не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Судом встановлено, що підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митних деклараціях поданих позивачем, стала цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС). Враховуючи те, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар. Враховуючи наведене, суд вважає, що Чернігівською митницею протиправно надано перевагу шостому (резервному) методу визначення митної вартості товару замість основного методу, за ціною визначеною в договорі, визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.12.2014 року К/800/45807/14.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митних декларацій, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої ст.. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, суд приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації є протиправними, оскільки винесенні без врахування всіх обставин, за відсутності підстав для відмови в прийнятті митної декларації та підстав вважати, що митна вартість товару визначена ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» з порушенням вимог митного законодавства, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, керуючись ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 20.02.2015 № 102040000/2015/000065/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні(випуску) товарів № 102040000/2015/05072.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 19.03.2015 № 102040000/2015/000082/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні(випуску) товарів № 02040000/2015/05087.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 02.04.2015 № 102040000/2015/000088/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів № 102040000/2015/05094.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 24.04.2015 № 102040000/2015/000101/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні(випуску) товарів № 102040000/2015/05107.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 28.04.2015 № 102040000/2015/000106/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні(випуску) товарів № 102040000/2015/05112.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 29.04.2015 № 102040000/2015/000110/1.

Скасувати картку відмови в митному оформленні(випуску) товарів № 102040000/2015/05118.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного акціонерного товариства ''А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" (код ЄДРПОУ 3414333202593872) судові витрати в сумі 1315,44 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна