Постанова № 48407168, 14.08.2015, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3879/15-а

№ 2-а/219/39/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 р. Артемівський міськрайонним суд Донецької області у складі: головуючого: судді Полтавець Н.З., при секретарі Матченков А.В., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій старшого виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_3 щодо ухвалення постанови від 24.04.2015 р. про повернення виконавчого документу, визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України ОСОБА_3 від 24.04.2015 р. про повернення виконавчого документа та зобов»язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист №2а/24/2007 від 06.06.2007 р.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області із заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_3, скасування постанови відділу примусового виконання рішення державної виконавчої служби України від 24.04.2015 р. про повернення виконавчого документа, зобов»язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист № 2а/24/2007 від 06.06.2007 р., виданий Артемівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення на її користь з Міністерства фінансів України грошової компенсації у розмірі 3839, 32 грн, посилаючись на те, що 6.06.2008 р. відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби було відкрите виконавче провадження про стягнення на її користь з Міністерства фінансів України шляхом списання з розрахункового рахунку Головного управління Державного Казначейства грошової компенсації у розмірі 3839.32 грн. Протягом семи років державним виконавцем Кушнір Л.В. не провадилось жодних виконавчих дій щодо виконання вказаного виконавчого документу і постановою державного виконавця Кушнір Л.В. від 1.02.2013 р. виконавчий лист був повернутий. Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03.09.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного суду від 28.11.2013 р. зазначена постанова державного виконавця від 1.03.2013 року визнана незаконною та скасована. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_3 від 02.06.2014 р. поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу 2а-24, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення на її користь з Міністерства фінансів України грошової компенсації у розмірі 3839, 32 грн. 27.06.2014 р. постановою державного виконавця Кушнір Л.В. було закінчено виконавче провадження за зазначеним виконавчим документом у зв»язку із ненаданням оригіналу виконавчого документу, вказана постанова була скасована. Зазначені факти свідчать про нехтування державним виконавцем вимог закону при здійсненні своїх повноважень. Протягом зазначеного терміну вона не отримувала жодних повідомлень, які б свідчили про проведення будь-яких виконавчих дій. 11.05.2015 р. вона поштою отримала постанову державного виконавця Кушнір Л.В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.04.2015 р. на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою для повернення виконавчого документу стало те, що його пред»явлено до виконання неналежній особі та рекомендовано пред»явити виконавчий лист до органів державної служби за місцем знаходження боржника, незважаючи на те, що боржником в даному випадку є Міністерство фінансів і відповідно до ст. 22 КАС України саме на відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС України покладено обов»язок щодо виконання зазначеного виконавчого документу. Зазначену постанову державного виконавця вона отримала 11.05.2015 р., копію конверта надає, але на конверті на штампі відсутня дата отримання листа, дані про отримання листа знаходяться у відповідача в повідомленні про отримання листа. Строк звернення до суду не пропущений. Посилання державного виконавця на вимоги п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» безпідставне, оскільки не ґрунтується на законі. Відповідно до п.9 ч.1 ст. 47 Закону України « Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалось або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Відповідно до ч.4, 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення постанови) про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов»язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядковується. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим законом. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею позбавляє його права повторно пред»явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 цього закону. Відповідно до ч.1,2,7, 8 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна. У разі, якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов»язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій. Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Спори про місце здійснення виконавчих дій між органами державної виконавчої служби не допускаються. Відповідно до ст. 21 зазначеного закону на відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: 1/ боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної республіки Крим, Рада міністрів АРК, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи держави.

Позивач у судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву розглядати справу за її відсутністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постанови КМУ від 3 вересня 2014 р. виконавчий лист повернутий стягувачу на законних підставах, стягувачу необхідно звернутися з необхідними документами до відділу виконавчої служби м. Київа.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2007 року стягнуто з Міністерства фінансів України шляхом списання з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористане службове обмундирування за періоди з 1994 року по 1999 рік включно та з 20.03.2002 року по 04.09.2003 р. включно у розмірі 3839 грн. 32 коп. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2007 р. постанова Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2007 року змінена, в резолютивній частині вказати стягнути на користь ОСОБА_2 з Міністерства фінансів України шляхом списання з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України грошову компенсацію за невикористане службове обмундирування за період з 24.07.1996 року по 1999 рік та з 20.03.2002 р. по 4.09. 2003 р. у розмірі 3839, 32 грн. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 6.06.2008 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-24 від 6.06.2007 р., виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з Міністерства фінансів України шляхом списання з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористане службове обмундирування за період з 24.07.1996 р. по 1999р., та з 20.03.20002 р. по 04.09.2003р. у розмірі 3839, 32 грн. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства України ОСОБА_3 від 24.04.2015 р. виконавчий лист № 2а-24, виданий 06.06.2007 р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення на користь ОСОБА_2 з Міністерства фінансів України грошової компенсації у розмірі 3839, 32 грн., повернутий стягувачу на підставі того, що виконавчий документ видано до 01.01.2013р., відповідно до п.9 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», для пред»явлення його стягувачем до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника, згідно з Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою. Посилаючись на п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не виконані вимоги ч.2 цього закону, яка передбачає, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт. В доданих матеріалах виконавчого провадження такий акт відсутній. Відповідно до ч.4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов»язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Всупереч вимогам закону постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.04.2015р. винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 не містить мотивування обставин, з яких підстав виконавчий лист повертається, в який орган державної виконавчої служби повинна звернутись стягувач, обґрунтування неможливості направити виконавчий лист за належністю до іншого відділу державної служби згідно ч.1, п.10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 01.01.2013 р. виконавчі документі за рішенням суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб»єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Відповідно до п.п.2,3 «Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою» від 03.09.2014 р. рішення-виконавчі документи, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», / в редакції від 14.10.2014 р./, на відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: 1/ боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної республіки Крим, Рада міністрів АРК, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи держави. Оскільки боржником є Міністерство фінансів України, саме на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України покладено виконання вищезазначеного документу.

Вищенаведене свідчить про наявність підстав визнання постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_3 від 24.04.2015 р. незаконною та її скасування.

Керуючись ст.ст. 51, 52 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, ст. 160-163, 105, 106, 181 ,267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій старшого виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_3 щодо ухвалення постанови від 24.04.2015 р. про повернення виконавчого документу, визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України ОСОБА_3 від 24.04.2015 р. про повернення виконавчого документа щодо виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.03.2007 року , на підставі якого видано виконавчий лист про стягнення з Міністерства фінансів України грошової компенсації на суму 3839, 32 грн задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України ОСОБА_3 від 24.04.2015 р. про повернення виконавчого документа щодо виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.03.2007 року , на підставі якого видано виконавчий лист про стягнення з Міністерства фінансів України грошової компенсації на суму 3839, 32 грн. на користь ОСОБА_2.

Зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділ примусового виконання рішень, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 прийняти до виконання виконавчий лист № 2а/24/2007 від 06.06.2007 року, виданий Артемівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення на користь ОСОБА_5 з Міністерства фінансів України грошової компенсації у розмірі 3839, 32 грн.

Відкласти складення постанови у повному обсязі до 17 серпня 2015 р.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.З. Полтавець