Постанова № 484049, 15.03.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.07 р. Справа № 22/54а

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Прядці І. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійного заводу “Істіл (Україна)” м. Донецьк

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 27.10.2006 р. № 0001090812/0/29930/10/15-16-23/1

за участю

прокурора:

представників сторін:

від позивача: Мельник Н. В. – за довір.

від відповідача: Перешивайло О. О., Марчук Н. В., Колбаєв А. В. – за довір.

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 27.10.2006 р. № 0001090812/0/29930/10/15-16-23/1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за липень 2006 р. здійснювався ним відповідно до вимог п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Позивач вважає безпідставним посилання в акті перевірки від 17.10.2006 р. № 209/15-16-23/1-30479040, а також в спірному податковому повідомленні – рішенні на наказ Державної податкової адміністрації України “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” від 30.05.1997 р. № 166, оскільки вказаним нормативним актом не регулюється порядок визначення сум податку, що підлягають сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню), а лише затверджена форма податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення.

Відповідач проти позову заперечує, і наполягає на тому, що підприємством в порушення вимог п. п. 7.7.1, п. п. 7.7.2 п. 7.7, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, зайво зараховані суми податку на додану вартість від здійснених переплат постачальникам товарів (послуг) без включення до податкового кредиту у розмірі 7 652 092,26 грн.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166, до рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування включаються суми податку на додану вартість, фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у попередньому звітному податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), що включені до складу податкового кредиту попереднього періоду.

Таким чином, на думку податкового органу, Закритим акціонерним товариством „Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” м. Донецьк в порушення п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” завищено суму бюджетного відшкодування на 6 040 906,30 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

27.10.2006 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001090812/0/29930/10/15-16-23/1, яким Закритому акціонерному товариству „Мініметалургійному заводу “Істіл (Україна)” м. Донецьк зменшене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 8 933 722 грн., заявлене у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2006 р.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення – рішення став акт виїзної позапланової перевірки Закритого акціонерного товариства “Мініметелургійного заводу “Істіл (Україна)” м. Донецьк з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за липень 2006 р. від 17.10.2006 р. № 209/15-16-23/1-30479040, яким зафіксовано, що в порушення вимог п. п. “а” п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та наказу Державної податкової адміністрації України від 30.06.1997 р. № 166 підприємством завищено заявлену в декларації за липень 2006 р. суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8 933 722 грн. (стор. 29 акту перевірки).

Висновок про порушення підприємством вимог зазначених вище норм, податковий орган зробив на тій підставі, що,

- по перше, Закритим акціонерним товариством “Мініметелургійним заводом “Істіл (Україна)” м. Донецьк до складу бюджетного відшкодування, заявленого у розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2006 р., був включений податок на додану вартість в сумі 7 652 092,26 грн., який за відсутністю податкових накладних не враховувався у складі податкового кредиту червня 2006 р.;

- по друге, Закритим акціонерним товариством “Мініметелургійним заводом “Істіл (Україна)” м. Донецьк до складу бюджетного відшкодування, заявленого у розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2006 р., був включений податок на додану вартість в сумі 6 040 906,30 грн., фактично сплачений в червні 2006 р., але врахований у складі податкового кредиту інших податкових періодів (квітень, листопад, грудень 2005 р., січень – травень 2006 р., перелік контрагентів приведений у додатку 18 до акту перевірки).

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Визначення терміну „бюджетне відшкодування” наведене у п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

За приписами цієї норми бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) встановлений п. 7.7 ст. 7 Закону.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається зі стор. 13, 16, 25, 26 акту перевірки, податковим органом при перевірці правильності визначення Закритим акціонерним товариством “Мініметелургійним заводом “Істіл (Україна)” м. Донецьк суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню (різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом) по деклараціям за червень та липень 2006 р., розбіжностей не встановлено.

Відповідно до п. п. “а” п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Зазначена норма обмежує розраховану за правилами п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону суму бюджетного відшкодування звітного періоду виключно сумою податку на додану вартість фактично сплаченою платником податку в ціні придбаних товарно – матеріальних цінностей (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді.

Разом із тим, Закон не містить вимоги про включення таких фактично сплачених у попередньому податковому періоді сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Зазначена вимога випливає зі змісту рядку “3” форми розрахунку суми бюджетного відшкодування, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 (зі змінами та доповненнями), до якого включається “сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)”.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на наказ Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 (зі змінами та доповненнями) в цій частині, оскільки зазначеним нормативно – правовим актом затверджена лише форма податкової декларації з податку на додану вартість з додатками та порядок її заповнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Враховуючи викладене, суд при вирішенні спору керується положенням п. п. “а” п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” і вважає, що спірне податкове повідомлення – рішення має бути визнане недійсним.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158 – 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійного заводу “Істіл (Україна)” м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 27.10.2006 р. № 0001090812/0/29930/10/15-16-23/1 задольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 27.10.2006 р. № 0001090812/0/29930/10/15-16-23/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійного заводу “Істіл (Україна)” м. Донецьк судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Повний текст постанови складений та підписаний 15.03.2007 р.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Суддя Волошинова Л.В.