Ухвала суду № 48404000, 14.08.2015, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2492/15-ц

Провадження 6-61/15

ухвала

Іменем України

14 серпня 2015 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Русанова Ю.А.

представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області подання в.о. начальника відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо затвердження мирової угоди, укладеної в процесі виконання виконавчого провадження №46890031 з примусового виконання виконавчого листа Обухівського районного суду №2-1528/14 від 10.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу за договором позики та понесених судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

12.06.2015 року в.о.начальника відділу державної виконавчої служби звернувся до суду із поданням, щодо визнання мирової угоди на стадії виконання судового рішення, яка складена сторонами виконавчого провадження №46890031 з примусового виконання виконавчого листа Обухівського районного суду №2-1528/14 від 10.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу за договором позики та понесених судових витрат в сумі 1012500 грн.. Боржник та стягувач укласти мирову угоду на стадії виконання рішення суду.

В.о. начальника ВДВС Обухівського МРУЮ в судове засідання не з'явився причин неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1 мирову угоду підтримала, просив суд визнати її, оскільки на майно боржника накладено арешт та іншим шляхом вирішити дане питання неможливо.

Боржник в судове засідання не зявився, про час розгляду подання був повідомлений належним чином. Заяв, клопотань суду не подав.

Вислухавши представника стягувача, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні подання про визнання укладеної в процесі виконання рішення мирової угоди з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно рішення Обухівського районного суду від 17 листопада 2014 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1012500 грн. 00 коп. суми боргу за договором позики та 3654 грн. понесених судових витрат.

За вказаним вище рішенням, 10.03.2015 року представнику позивача судом видано виконавчий лист, який предявлено до Відділу державної виконавчої служби Обухівського МРУЮ, для виконання.

22.05.2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на стадії виконання судового рішення уклали мирову угоду, згідно якої боржник ОСОБА_2 передає, а стягував ОСОБА_3 приймає у власність в рахунок погашення наявної заборгованості належний боржникові на праві власності житловий будинок №1 по вул. Кошового в смт. Козин Обухівського району Київської області , загальною площею 142,3 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 0,0783 га. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

Відповідно до ч. 1ст. 372 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.

Відповідно до положень ч. 2 ст.372 ЦПК України, суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.

З огляду на це, мирова угода в процесі виконання не може стосуватись питань про визначення фактичних обставин та відповідних правовідносин, основною метою такої угоди є встановлення (зміна) способу та порядку виконання ухваленого судового рішення, що може ґрунтуватись на взаємних поступках і, безумовно, стосуватись лише прав та обов'язків сторін й предмета спору.

Така мирова угода не може виходити за межі спірних правовідносин, стосуватися прав та обов'язків осіб, які не є сторонами у спорі, створювати права та обов'язки для них тощо.

Мирова угода, що розглядається, покликана сприяти закінченню виконавчого провадження, зокрема шляхом визначення конкретних заходів, дій, рішень тощо, що сторони беруться вчинити.

Розглядаючи подання в.о. начальника ВДВС в межах ст.372 ЦПК України, суд вважає, що сторони виконавчого провадження укладенням даної мирової угоди фактично створюють нові правовідносини, виходячи за межі тих правовідносин, які вже склалися та існують між ними.

Мирова угода між стягувачем ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_2 укладена на виконання рішення суду про стягнення суми боргу в сумі 1012500 грн. 00 коп., тобто предметом спору були грошові кошти, а не нерухоме майно в виді будинку та земельної ділянки, відносно яих укладено мирову угоду.

На переконання суду, сторони шляхом укладення мирової угоди намагаються здійснити відчуження майна, однак такий порядок укладення угод щодо відчуження та набуття у власність майна суперечить чинному законодавству, оскільки суд не вправі собою підміняти компетенцію інших державних або суспільних інституцій.

Крім того, положення мирової угоди, зокрема, про витрати повязані з виконавчим провадженням, що врегульовані чинним законодавством не можуть змінюватись сторонами мирової угоди.

При укладенні мирової угоди також не визначеними залишаються питання сплати виконавчого збору та інші витрати.

Керуючись ст.372 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у визнанні мирової угоди від 22 травня 2015 року укладеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Віктром Миколайовичем, в процесі виконання виконавчого провадження №46890031 з примусового виконання виконавчого листа Обухівського районного суду №2-1528/14 від 10.03.2015 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя: О.М.Зінченко

.