Ухвала суду № 48403224, 12.08.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5108/15-ц

провадження № 6/361/171/15

12.08.2015

УХВАЛА

12 серпня 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Селезньової Т.В.

при секретарі - Лустіній Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бровари заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на предявлення до виконання виконавчого напису, виданого нотаріусом,

встановив:

Заявник просить поновити їй строк предявлення виконавчого напису до виконання, посилаючись на те, що строк пропустила з тих причин, що надіялась на добровільну сплату боржником боргу, а в останні дні строку, з 18 по 28 травня 2015 року знаходилась у відрядженні в м. Ужгород, після чого захворіла, тому не встигла вчасно предявити виконавчий напис до відділу ДВС.

В судовому засіданні заявник (стягувач) пояснила, що не пред,являла виконавчий напис до виконання, надіючись на добровільну сплату боргу, потім знаходилась у відрядженні, а після того захворіла, але ніяких доказів на підтвердження цього подати не може. Також заявник пояснила, що протягом всього строку , визначеного законом для предявлення виконавчого напису до виконання, вона не мала можливості його подати, оскільки постійно була зайнята на роботі, але ніяких документів на підтвердження цього заявник суду не подала.

Боржник ОСОБА_2 подав заперечення проти заяви стягувача, просив відмовити у заяві, посилаючись на відсутність у стягувача поважних причин пропуску строку. Пояснив, що весь час протягом вказаного строку вони спілкувались і він ніколи не обіцяв сплатити дану суму, а до нотаріуса пішов, аби не накладати арешт на квартиру, що домовленості між сторонами були інші, і що в дійсності заявник не працює у вказаному нею підприємстві і не виїжджала у відрядження, не хворіла і мала можливість предявити до виконання виконавчий напис у строк.

Судом встановлено:

10.01.2014р. нотаріусом ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, за яким підлягала стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сума боргу за позикою 65612грн., пеню 42582,19грн., плату за вчинення виконавчого напису 1500грн., всього 108194грн. 19коп.

Виконавчий напис стягувач подавала до відділу ДВС Броварського МРУЮ у лютому 2014р.

Постановою державного виконавця від 27.02.2014р. зупинено виконавче провадження за даним виконавчим написом у зв,язку зі зверненням державного виконавця до суду з заявою про затвердження мирової угоди. Дану постанову стягувач отримала, чого не заперечує, - вчасно.

Постановою державного виконавця від 3.06.2014р. виконавчий напис було повернуто стягувачу з підстав ст..47,50 Закону «Про виконавче провадження», у звязку з тим, що стягувач відмовилась авансувати витрати на реалізацію майна боржника. Дану постанову стягувач отримала вчасно, чого не заперечує.

В даній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно предявлено для виконання в строк до 3.06.2015р.

Даних про подання виконавчого напису до відділу ДВС після цього заявник суду не представила, слід вважати, що виконавчий напис на даний час нею не подано до відділу ДВС.

З дати подання заяви про поновлення строку видно, що вказану заяву до суду стягувач подала 21 липня 2015р. В самій заяві зазначено дату її складення 15.07.2015р., але ніяких доказів на підтвердження звернення до суду раніше, ніж 21.07.2015р., заявник суду не надала.

Таким чином, заявником пропущено строк звернення виконавчого напису до виконання, виходячи з строку, зазначеного у постанові про повернення виконавчого напису стягувачу (3.06.2015р.).

Заявник на підтвердження поважних причин пропуску строку подала посвідчення про її відрядження від 18.05.2015р. строком на 12 днів до міста Ужгород, два проїзних документи в напрямку Київ-Ужгород від 18.05.2015р. і в зворотному напрямку від 28.05.2015р.

Суд вважає доведеним той факт, що у заявника дійсно була поважна причина в період з 18 по 28 травня 2015р.

Заявник не надала ніяких доказів на підтвердження наявності у неї поважних причин протягом перебігу строку в інші дні, коли могла пред,явити виконавчий напис до виконання.

Заявник не надала доказів на підтвердження у неї поважних причин, через які вона була позбавлена можливості предявити виконавчий документ до відділу ДВС перед виїздом у відрядження, знаючи про закінчення строку, або через які причини вона не відправила виконавчий лист поштою, кур,єром, через представника , тощо.

Заявник не надала доказів на підтвердження у неї поважних причин, через які вона не здала виконавчий напис до відділу ДСВ протягом трьох робочих днів (1-3 червня 2015р.). Її посилання на захворювання заперечується боржником, і заявник його нічим не підтвердила. Тому суд не вбачає підстав для визнання того, що строк у вказані дні заявник пропустила з поважних причин.

Так само заявник не змогла пояснити (окрім нічим не підтвердженої зайнятості на роботі) причини, через які вона не подала виконавчий напис до відділу ДВС протягом червня і липня 2015року, і через які причини вона не подала заяву про поновлення строку до суду раніше, ніж 21.07.2015р.

Тому суд вважає, що строк протягом червня і липня 2015 року (до звернення з заявою до суду) заявник також пропустила без поважних причин.

Відповідно до ст..24 Закону України «Про виконавче провадження » стягувач, який пропустив строк предявлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку предявлення до суду, який видав виконавчий документ , або до суду за місцем виконання- щодо інших виконавчих документів.

Відповідно до ст..371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Такі самі норми закріплені і в ст..72,73 ЦПК України.

При таких обставинах суд не вбачає підстав для поновлення даного строку , пропущеного з поважних причин, оскільки стягувач не довела наявності у неї таких поважних причин, через які вона пропустила цей строк так надовго.

При розгляді даної заяви суд не дає оцінку правильності вчинення виконавчого напису і постановам державного виконавця, що є поза межами розгляду даної заяви.

При розгляді даної заяви суд також враховує норми Закону «Про нотаріат», «Про виконавче провадження» щодо визначеного законом строку предявлення виконавчого напису до виконання в 1 рік.

При таких обставинах, враховуючи надані заявником докази у їх сукупності, і розглядаючи заяву в межах зазначених заявником підстав, суд не знаходить підстав для поновлення строку предявлення виконавчого напису до виконання.

Керуючись ст.371 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Відмовити заявникові ОСОБА_1 в заяві про поновлення строку на предявлення до викання виконавчого напису, виданого нотаріусом ОСОБА_3 10.01.2014р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за позикою 65612грн., пені 42582,19грн., плати за вчинення виконавчого напису 1500грн., всього 108194грн. 19коп.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня оголошення ухвали.

Суддя Т.В. Селезньова