Постанова № 48401562, 12.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 р. № 820/5799/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Сагайдака В.В.,

за участю секретаря судового засідання Абояна І.І.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Строма" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Строма", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.08.2014 року №0001052201 у повному обсязі;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.08.2014 року №0001062201 в частині збільшення суми грошового зобовязання за основним платежем на суму 101573,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25393,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки контролюючий орган дійшов хибних висновків про порушення позивачем податкового законодавства, а отже спірні податкові повідомлення рішення винесені незаконно та підлягають частковому скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що висновки контролюючого органу про встановлені позивачем порушення є обґрунтованими, а податкові повідомлення рішення законними.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Строма» ( код ЄДРПОУ 30290469) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. Результати перевірки викладено в акті від 01.07.2014 року № 2304/20-38-22-01-04/30290469 ( а.с. 11-34).

Перевіркою було встановлено наступні порушення :

- п.135.1, 135.4 ст. 135, пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 ПКУ, ст. 216 ЦКУ ТОВ компанія «Строма» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено заниження податку на прибуток у сумі 53331,00 грн., в т.ч. за 2013 рік - 53331,00 грн.;

- п.188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПКУ - ТОВ компанія «Строма» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 108404 грн.,

- пп. 169.2.2 п. 169.2, пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період на суму 1125,86 грн.;

- пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, в частині невиконання зобовязання як податкового агента, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 916,5 грн;

- ст.51, пп.70.16.1 п. 70.16 ст.70, пп. «б» п. 176.2 ст.176 ПКУ, а саме: в наданих до податкового органу звітах за формою 1-ДФ за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. не завжди вірно та в повному обсязі відображались дані щодо нарахованого ( сплаченого) доходу контрагентам постачальникам ФОП.

За висновками акту перевірки, контролюючим органом 14.08.2014 року відносно позивача були винесені податкові повідомлення рішення: № НОМЕР_1, яким підприємству було збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у сумі 133985,00 грн., з яких 107188 грн. за основним платежем, 26797,00 за штрафними ( фінансовими) санкціями; № НОМЕР_2, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 66663,75 грн., з яких 53331,00 грн. за основним платежем, 13332,75 за штрафними ( фінансовими) санкціями ( а.с.9-10).

Судом встановлено, що підставами для прийняття спірних податкових повідомлень рішень контролюючого органу слугував факт реалізації позивачем квартир житлової будівлі з блоком обслуговування за ціною, яка нижче ринкової, повязаній особі, та визнання недійсними податкових накладних.

Перевіряючи законність прийняття спірних податкових повідомлень рішень, судом встановлено наступне.

Між ТОВ компанія "Строма" (надалі підрядник) та виробничим кооперативом «ЖБК СТРОМА» (надалі замовник), 09.07.2007 року було укладено договір будівельного генерального підряду № 1 ( а.с.105-107). Підпунктом 1.1 згаданого договору визначено, що підрядник зобовязується здійснити реконструкцію нежитлової будівлі літ. «А-2» за адресою: м.Харків, вул. Комбайнівська, 4, а замовник прийняти та оплатити обєкт ( а.с.105-107).

За даним договором позивачем ТОВ компанія "Строма" було реалізовано ВК «ЖБК СТРОМА» 3 квартири, а саме за видатковими накладними: від 09.04.2013 року № РН- 0000002 на квартиру площею 193 кв.м. на суму 500000,00 грн., у т.ч. ПДВ 83333,33 грн. ( ціна без ПДВ 416666,67 грн.), від 01.08.2013 року № РН- 0000003 на 2 квартири площею 193 кв.м. на суму 1000000,00 грн., у т.ч. ПДВ 166666,66 грн. ( загальна ціна без ПДВ 833333,34) ( а.с.108-109). На думку податкового органу, дані операції з квартирами були здійснені з перевищенням передбаченої податковим кодексом 20 відсоткової вартості від звичайної ціни між повязаними особами.

Ще одним порушенням, встановленим актом перевірки, є факт включення позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних за грудень 2013 року, отриманих від АК «Харківобленерго» - № 2267/20 від 04.12.2013 р., № 3063/20 від 05.12.2013 р., 4004/20 від 06.12.2012 р., 21345/20 від 23.12.23013 р., № 33400/20 від 30.12.2013 року ( а.с. 124- 128), та ПАТ «Харківміськгаз» - №2949 від 11.12.2013 р. ( а.с.123).

З приводу порушення щодо продажу квартир суд встановив наступне.

Відповідно до пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.71 п. 14.1 ст.14 ПКУ звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до п.135.1 ст. 135 ПКУ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються зокрема з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає в себе зокрема: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу ( пп. 135.4.1 п. 135.4 ст.135 ПКУ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пп.153.2.1 п. 153.2 ст. 153 ПКУ ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( п. 198.1-198.3 ст.198 ПКУ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ( п. 198.6 ст.198 ПКУ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту ( п. 201, п. 201.10 ст. 201 ПКУ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так на стор.7 Акту перевірки органом ДПІ зазначено, що позивачем порушено п. 153.2 Податкового кодексу України, яка викладена в наступній редакції: 153.2. Оподаткування операцій із пов'язаними особами. 153.2.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Це стало в результаті операцій з продажу квартир.

Крім того, операції з операції з продажу квартир призвели до нарахування ПДВ на суму 56138 грн., що визначено на стор. 23 акту перевірки.

Отже, донарахування податкових зобовязань контролюючим органом сталось внаслідок реалізації позивачем у 2013 році квартир ВК «ЖБК Строма» по ціні нижче собівартості повязаній особі, що призвело, на думку відповідача, до заниження податку на прибуток та ПДВ.

Проте суд вважає безпідставною таку позицію з огляду на наступне.

При перевірці органом ДПІ було визначено собівартість вищевказаних проданих квартир, а саме на сторінках 6 та 23 акту перевірки, яка становить 09.04.2013 року 496421,09 грн., 01.08.2013 року 1034267,7 грн.

Квартири були продані 09.04.013 року за ціною 416666,67 грн, та 01.08.2013 року 833333,34 грн., загальна різниця ціни, визначена органом ДПІ, становить 280688,8 грн., ПДВ -56138,00 грн.

Загальна сума реалізації, на думку органу ДПІ, викладена в таблиці на стор. 6 акту, становить 280688 грн., що є перевищенням встановлених законом 20 відсотків від звичайної ціни.

Але розрахунок 20% від собівартості, яка встановлена відповідачем за реалізовані квартири на загальну суму 1530689 грн., становить 306137,8 грн. (розрахунок 1530689*20%=306137,8) Отже, позивач не перевищив встановлені законом 20 відсотків від звичайної ціни, оскільки сума різниці фактично склала лише 280688 грн.

Таким чином, договірна ціна на реалізовані позивачем квартири є у рамках норм, встановлених приписами пп. 153.2.1 п. 153.2 ст.153 ПКУ.

Крім того, до складу спірних податкових повідомлень-рішень органом ДПІ було включено суму ПДВ податкових накладних від 31.12.2013 року №№ 6,10,15,53,67,14, виданих АК «Харківобленерго» та ПАТ «Харківміськгаз» на загальну суму ПДВ 45050 грн. (аркуш акту 30). Підставою встановлення порушення щодо цих накладних стало ненадання їх до перевірки. Судом зазначені податкові накладні досліджені, копії знаходяться в матеріалах справи (а.с. 123-128). Підстав вважати ці податкові накладні не дійсними судом не встановлено. Податкове повідомлення рішення в частині виключення ПДВ по операціям з квартирами на суму 56138, та податкових накладних від 31.12.2013 року №№ 6,10,15,53,67,14 підлягає скасуванню.

Отже відповідач дійшов при перевірці помилкових висновків щодо перевищення встановлених законом 20 відсотків від звичайної ціни, тому спірне ППР від 14.08.2014 року № НОМЕР_2, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 66663,75 грн., з яких 53331,00 грн. за основним платежем, 13332,75 за штрафними ( фінансовими) санкціями підлягає скасуванню.

Спірне ППР від 14.08.2014 року № НОМЕР_1, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 107188 грн. за основним платежем, 26797 за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 72 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень рішень, натомість розглядом справи було встановлено протилежне, з огляду на що, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. 94, ст. 158-163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Строма" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.08.2014 року №0001052201 у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.08.2014 року №0001062201 в частині збільшення суми грошового зобовязання за основним платежем на суму 101188,00 грн. та за штрафними ( фінансовими) санкціями на суму 25297,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Строма" ( код ЄДРПОУ 30290469, пр.Гагаріна, 20-А, м.Харків, 61001) судові витрати у розмірі 182,70 грн. ( сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 13.08.2015 року

Суддя В.В.Сагайдак