Постанова № 48401446, 05.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 серпня 2015 р. № 820/3871/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання Салацької Я.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Центральний парк культури та відпочинку імені ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство «Центральний парк культури та відпочинку імені ОСОБА_3», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області: від 10.04.2015 року форми «В4» №1820302203 про зменшення відємного значення суми податку на додану вартість Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку імені ОСОБА_3» у розмірі 528736,00 грн.; від 10.04.2015 року форми «Р» №1720302203 про збільшення суми грошового зобовязання Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку імені ОСОБА_3» з податку на додану вартість у розмірі 153618,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 122895,00 грн., та за штрафними санкціями - 30723,75 грн.); від 15.04.2015 року форми «Р» №1920302203, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість Комунальному підприємству «Центральний парк культури та відпочинку імені ОСОБА_3» у розмірі 2324998,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 1549999,00 грн., та за штрафними санкціями - 774999,50 грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі актів перевірок №680/20-30-22-03/2220763 від 27.02.2015 року та №1124/20-30-22-03/2220763 від 20.03.2015 року, якими зроблено висновок про встановлені порушення п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Фарт».

Позивач не згоден із зазначеними вище висновками акту перевірки від 27.02.2015 року та з висновками акту перевірки від 20.03.2015 року, і вважає податкові повідомлення-рішення від 10.04.2015 року: №1820302203; № НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення від 15.04.2015 року №1920302203 протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Зазначає, що відображення господарських операцій у податковому обліку здійснювалось відповідно до їх реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Однак, незважаючи на надання позивачем контролюючому органу первинної документації по взаємовідносинах з ТОВ «Фарт» під час проведення обох перевірок, відповідач посилаючись в акті перевірки від 27.02.2015 року на лист Основянської ОДПІ від 24.12.2014 року №8366/7/20-38-22-03-04, та в акті перевірки від 20.03.2015 року на лист Основянської ОДПІ від 29.12.2014 року №8526/7/20-38-22-03-04 вказав, що в ході перевірки та аналізу ЄДРПН по ТОВ «Фарт» за 2013 рік встановлено, що будівельні матеріали, які були використані ТОВ «Фарт» при наданні будівельних робіт на адресу КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» не були придбані протягом 2013 року, а тому в порушення п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Фарт».

Позивач вважає висновки відповідача такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому є протиправними, оскільки не відповідають критеріям визначеним ч.3 ст.2 КАС України. А тому, з прийнятими відповідачем на підставі цих висновків податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає їх хибними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та наданих до суду запереченнях з позовними вимогами не погоджувався, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 10.04.2015 року форми «В4» №1820302203; від 10.04.2015 року форми «Р» №1720302203 та від 15.04.2015 року форми «Р» №1920302203 винесені відповідачем на підставі висновків актів проведених перевірок №680/20-30-22-03/2220763 від 27.02.2015 року та №1124/20-30-22-03/2220763 від 20.03.2015 року, якими встановлено, що підприємство позивача зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 651631,00 грн., в тому числі за вересень 2014 року на суму 122895,00 грн. та листопад 2014 року на суму 528736,00 грн., що призвело до заниження суми зобовязань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 122895,00 грн. за вересень 2014 року та завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19) на суму 528736,00 грн. у листопаді 2014 року по взаємовідносинам із контрагентом - ТОВ «Фарт» та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1549999,00 грн., в тому числі за травень 2014 року на суму 223095,00 грн., за червень 2014 року на суму 770193,00 грн., за липень 2014 року на суму 556711,00 грн., чим порушені вимоги п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своєї позиції відповідач також посилався на те, що ДПІ у Дзержинському районі отримані листи Основянської ОДПІ від 24.12.2014 року №8366/7/20-38-22-03-04 та від 29.12.2014 року №8526/7/20-38-22-03-04, з яких вбачається, що в ході перевірки та аналізу ЄДРПН по ТОВ «Фарт» за 2013 рік, встановлено, що будівельні матеріали, які були використані ТОВ «Фарт» при здійсненні будівельних робіт на адресу КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» цим контрагентом позивача не були придбані протягом 2013 року, а тому в порушення п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Фарт».

Враховуючи викладене, представник відповідача просив суд в задоволенні адміністративного позову КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» відмовити.

У судовому засіданні сторони підтримали свої правові позиції по справі.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Центральний парк культури та відпочинку імені ОСОБА_3» (далі по тексту - КП «ЦПКВ ОСОБА_4 ОСОБА_3») пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстровано Департаментом державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.02.1992 р. № 145-9, код субєкта господарювання ЄДРПОУ НОМЕР_2, перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області. (т. 1 а.с. 94-95, 97). Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова видане 02.10.2006 року відповідне Свідоцтво № 100145916. (т.1 а.с. 96).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 13.02.2015 р. №324, відповідно до пп. 78.1.5. п. 78.1 ст.78, з урахуванням абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, на підставі направлення на перевірку № 344 від 16.02.2015 р., посадовою особою ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «ЦКПВ ім. М.ГОРЬКОГО» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Фарт» за період серпень 2014 року.

Результати перевірки оформлені відповідним актом №680/20-30-22-03/2220763 від 27.02.2015 року (т. 1 а.с.12-29).

Згідно висновків вказаного акту перевіркою КП «ЦКПВ ім. М. ГОРЬКОГО» встановлені порушення п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 651631,00 грн., в тому числі за вересень 2014 року на суму 122895,00 грн. та листопад 2014 року на суму 528736,00 грн., що призвело до заниження суми зобовязань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 122895,00 грн. за вересень 2014 року та завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19) на суму 528736,00 грн. у листопаді 2014 року.

На підставі вказаних висновків відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.04.2015 року: форми «В4» №1820302203 про зменшення відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 528736,00 грн.; форми «Р» №1720302203, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 153618,75 грн., у т.ч.: за основним платежем - 122895,00 грн., та за штрафними санкціями - 30723,75 грн. (т. 1 а.с. 7, 9).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 05.03.2015 р. №525, відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, на підставі повідомлення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки № 27/20-30-22-03-021 від 05.13.2015 р., посадовою особою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «ЦКПВ ім. М.ГОРЬКОГО» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Фарт» (податковий номер 24287638) за період за період травень-липень 2014 року.

Результати перевірки оформлені відповідним актом №1124/20-30-22-03/2220763 від 20.03.2015 року (т. 1 а.с.30-48).

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою КП «ЦКПВ ім. М. ГОРЬКОГО» встановлені порушення п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1549999,00 грн., в тому числі за травень 2014 року на суму 223095,00 грн., за червень 2014 року на суму 770193,00 грн., за липень 2014 року на суму 556711,00 грн.

На підставі вказаних висновків відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.04.2015 року форми «Р» №1920302203, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2324998,50 грн., у т.ч.: за основним платежем - 1549999,00 грн., та за штрафними санкціями - 774999,50 грн. (т. 1 а.с.10).

Судом встановлено, що фактичною підставою для таких висновків слугував той факт, що під час проведення обох перевірок, відповідач посилаючись в акті перевірки від 27.02.2015 року на лист Основянської ОДПІ від 24.12.2014 року №8366/7/20-38-22-03-04, та на лист Основянської ОДПІ від 29.12.2014 року №8526/7/20-38-22-03-04 в акті перевірки від 20.03.2015 року посилався на отримання від Основ'янської ОДПІ дані, з яких вбачається, що в ході перевірки та аналізу ЄДРПН по ТОВ «Фарт» за 2013 рік, встановлено, що будівельні матеріали, які були використані ТОВ «Фарт» при наданні будівельних робіт на адресу КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» не були придбані протягом 2013 року, а тому в порушення п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Фарт».

Крім того, відповідач зазначає про те, що з отриманої інформації встановлено, що ТОВ «Фарт» укладено з ТОВ «БК Прайм» договір постачання № 03/04/14 від 03.04.2014 року, за умовами якого Продавець (ТОВ «БК Прайм») зобовязується продати Покупцеві (ТОВ «Фарт»), а покупець зобовязується купити товар (прийняти і оплатити). Контролюючий орган зазначає, що з наданих до перевірки ТТН вбачається, що перевозився вантаж вагою більшою за можливу вантажопідйомність та місткість автомобіля, оскільки обєм вантажу забагато більший ніж габаритні розміри автомобіля та його допустима вантажопідйомність. Також відповідачем в наданих письмових запереченнях (т.2 а.с. 31 зворот) та у судовому засіданні зазначається, що документи та інформацію, яким саме чином здійснювалось відвантаження/розвантаження ТМЦ, яка кількість працівників була задіяна при цьому, яка техніка була задіяна при навантаженні/розвантаженні не надані. При цьому, від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов акт № 2036/26-55-2/08/38706284 від 24.07.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК Прайм» щодо підтвердження господарських взаємовідносин за період господарської діяльності з 01.04.2014р. по 30.06.2014 р., висновками якого встановлена відсутність обєктів оподаткування по операціям з придбання та постачання товарів за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року.

Контролюючий орган вважає, що оскільки є недоведеним факт придбання товарів ТОВ «Фарт» у ТОВ «БК Прайм», то і використовувати їх не було можливим для виконання робіт на адресу КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3».

На підставі вищезазначеного, податковим органом зроблений висновок про неможливість підтвердження реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, між позивачем та ТОВ «Фарт» у перевіряємих періодах.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено та підтверджується податковим органом в актах перевірок, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошових зобов'язань на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація встановлена при перевірці контрагента позивача по ланцюгу постачання, за наслідками якої встановлено відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Фарт».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, та як наслідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в актах перевірок від 27.02.2015 року №680/20-30-22-03/2220763 та від 20.03.2015 року №1124/20-30-22-03/2220763, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Податковим кодексом України.

Згідно до приписів п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Суд зазначає, що порядок проведення контролюючими органами документальних позапланових перевірок унормований ст. 78 Податкового кодексу України.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 (далі - Порядок). Згідно п. 3 розділу 1 зазначеного Порядку визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктами 4-6 розділу 1 зазначеного Порядку передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 5.2 розділу цього 2 Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Таким чином, податковий орган у разі виявлення під час перевірки порушення податкового, валютного та іншого законодавства, повинен в акті перевірки чітко визначити зміст порушення та зазначити первинний документ, на підставі якого було встановлено порушення.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у ході розгляду справи підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Фарт».

Так, між позивачем та ТОВ "Фарт" укладено договір № 09/01 від 09.01.2013 року, згідно якого КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» (податковий номер 2220763) - Замовник, а ТОВ «Фарт» (податковий номер 24287638) - Виконавець. За умовами договору Виконавець зобовязується у січні - грудні 2013 року виконати роботи зазначені в пропозиції конкурсних торгів - Здійснення реконструкції Центрального парку культури та відпочинку ім. М.Горького м. Харкова. Виконання робіт з благоустрою території парку в частині. пішохідно-транспортної мережі, а Замовник - прийняти й оплатити такі роботи. Договір від КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» підписано директором ОСОБА_5 та від ТОВ «Фарт» директором ОСОБА_6 (т.1 а.с. 144-146).

Матеріали справи містять копії документів, що посвідчують на момент укладення вказаного правочину дієздатність та правоздатність позивача, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію КП «ЦПКтВ ім. М. ГОРЬКОГО» Серія А01 №087696, свідоцтво платника ПДВ №100145916 від 17.10.2008 року; та його контрагента ТОВ «Фарт», а саме: виписка з ДРЮОтФОП про державну реєстрацію ТОВ «ФАРТ» 17.09.1997 року, 26.10.2005 року № запису 14801200000016753, Свідоцтво платника ПДВ 28995899 від 10.10.1997 року, Ліцензією ДАБІ України Серія АД №040124(т.2 а.с. 53-59).

На виконання умов зазначеного договору від 09.01.2013 року № 09/01 виписані податкові накладні № 7 від 11.08.2014 року на суму ПДВ 122895,08 грн., № 12 від 18.08.2014 року на суму ПДВ 366132,64 грн. та № 22 від 28.08.2014 року на суму ПДВ 282421,85 грн.

Суми по податковим накладним за серпень № 7 від 11.08.2014 року на суму ПДВ 122895,08 грн. включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 року, суми податкових накладних № 12 від 18.08.2014 року на суму ПДВ 366132,64 грн. та № 22 від 28.08.2014 року на суму ПДВ 282421,85 грн. включено до реєстру податкових накладних за листопад 2014 року (т.1 а.с. 161-163).

На виконання умов договору сторонами укладались додаткові угоди: №1 від 01.03.2013 року щодо зміни строків виконання договору; №2 від 09.12.2013 року щодо зміни обсягів фінансування (т. 1 а.с. 183; 197).

Судовим розглядом також зясовано, що правочин від 09.01.2013 року № 09/01 був укладений за наслідками проведення конкурсних торгів за процедурою державних закупівель за бюджетні кошти (роздрукована копія протоколу від 13.12.2012 року з сайту: www.tender.me.gov.ua міститься в матеріалах справи).

Роботи за договором №09/01 від 09.01.2013 року були виконані ТОВ «ФАРТ» протягом 2013 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів приймання будівельних робіт за травень 2013 року №№1, 2, 3, 4, 5, 6 та за грудень 2013 року №№1, 2, 3, 4, 5, 6.

Як вбачається з акту перевірки від 20.03.2015 року Підприємство КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» (податковий номер 2220763) мало взаємовідносини з ТОВ «Фарт» (податковий номер 24287638) згідно договору від 09.01.2013 року № 09/01, суми по податковим накладним за травень № 3 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 56538,81 грн. та № 4 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 166556,46 грн. включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2014 року, суми податкових накладних № 9 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 322685,74 грн., № 8 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 214868,34 грн. та №5 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 222639,31 грн. включено до реєстру податкових накладних за червень 2014 року; суми податкових накладних № 6 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 223771,03 грн. та № 7 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 332940,32 грн. включено до реєстру податкових накладних за липень 2014 року (т.1 а.с. 153-160).

Судом зясовано, що у звязку із затримкою бюджетного фінансування у КП «ЦПКтВ ім. М.ГОРЬКОГО» виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ «ФАРТ» за виконані будівельні роботи за договором №09/01 від 09.01.2013 року.

Рішенням Харківської міської ради від 22.01.2014 року №1429/14 (т.1 а.с. 116-124) затверджено кошторис в рамках якого, позивачем були здійснені виплати за виконані ТОВ «ФАРТ» будівельні роботи за договором №09/01 від 09.01.2013 року, та відповідно до п.187.7 ст.187 Податкового кодексу України були виписані податкові накладні в момент перерахування коштів.

Матеріалами справи підтверджено, що з урахуванням приписів п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, вказані накладні були вписані КП «ЦПКтВ ім. М.ГОРЬКОГО» в Додаток №5 до декларацій з ПДВ за відповідні періоди, а саме:

1) суми по податковим накладним за травень № 3 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 56538,81 грн. та № 4 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 166556,46 грн. включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2014 року, суми податкових накладних № 9 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 322685,74 грн., № 8 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 214868,34 грн. та №5 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 222639,31 грн. включено до реєстру податкових накладних за червень 2014 року; суми податкових накладних № 6 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 223771,03 грн. та № 7 від 28.05.2014 року на суму ПДВ 332940,32 грн. включено до реєстру податкових накладних за липень 2014 року; Підприємством КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» (податковий номер 2220763) до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було надано наступну податкову звітність за травень 2014 року: № НОМЕР_3 від 19.06.2014 за травень 2014 року «Податкова декларація з податку на додану вартість»; №9035150636 від 19.06.2014 за травень 2014 року «Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»; підприємством КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» (податковий номер 2220763) до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було надано наступну податкову звітність за червень 2014 року: № НОМЕР_4 від 21.07.2014 за червень 2014 року «Податкова декларація з податку на додану вартість»; №9042000988 від 21.07.2014 за червень 2014 року «Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)». Підприємством КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» (податковий номер 2220763) до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було надано наступну податкову звітність за липень 2014 року: № НОМЕР_5 від 20.08.2014 за липень 2014 року «Податкова декларація з податку на додану вартість»; №9048430910 від 20.08.2014 за липень 2014 року «Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)».

2) суми по податковим накладним за серпень № 7 від 11.08.2014 року на суму ПДВ 122895,08 грн. включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 року, суми податкових накладних № 12 від 18.08.2014 року на суму ПДВ 366132,64 грн. та № 22 від 28.08.2014 року на суму ПДВ 282421,85 грн. включено до реєстру податкових накладних за листопад 2014 року. суми по податковим накладним за серпень №7 від 11.08.2014 року на суму ПДВ 122895,08 грн. включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 року, суми податкових накладних № 12 від 18.08.2014 року на суму ПДВ 366132,64 грн. та № 22 від 28.08.2014 року на суму ПДВ 282421,85 грн. включено до реєстру податкових накладних за листопад 2014 року.

Судом встановлено, що позивачем до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надавалась наступна податкова звітність за вересень 2014 року: № НОМЕР_6 від 17.10.2014 за вересень 2014 року «Податкова декларація з податку на додану вартість»; № НОМЕР_7 від 17.10.2014 за вересень 2014 року «Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)». Також, КП «ЦПКВ ІМЕНІ ОСОБА_3» (податковий номер 2220763) до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була надана наступна податкову звітність за листопад 2014 року: № НОМЕР_8 від 18.12.2014 за листопад 2014 року «Податкова декларація з податку на додану вартість»; № НОМЕР_9 від 18.12.2014 за листопад 2014 року «Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (копії вказаних податкових накладних, та декларацій з ПДВ з додатком №5 до них містяться в матеріалах справи).

За надані ТОВ «Фарт» послуги підприємство позивача здійснювало розрахунки, що підтверджується копіями виписок з рахунку позивача (т.1 а.с. 125-143), посвідчені управлінням Державної казначейської служби України в Дзержинському районі, що підтверджують перерахування грошових коштів за виконання умов укладеного між сторонами договору № 09/01 від 09.01.2013 року.

З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» можна зробити висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента - ТОВ Фарт , спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), у відповідача немає і відповідачем такі докази в акті перевірки також наведені не були.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно до приписів п.п. "а" п. 198.1. ст. 198 Подактового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше,: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Приєднані до матеріалів справи копії виписаних ТОВ Фарт податкових накладних відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Надані позивачем первинні документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак повинні сприйматись як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, обставини викладені у позовній заяві, повністю підтверджені матеріалами справи. Крім того, представником відповідача, у судовому засіданні року було зазначено, що жодних зауважень до первинної бухгалтерської документації КП «ЦПКтВ ім. М. ГОРЬКОГО» у податкового органу не має.

Наведене свідчить про те, що при укладанні та виконанні згаданих вище договорів дії господарюючих субєктів були направлені на реальне настання юридичних наслідків за укладеними правочинами та відсутність у них ознак їх нікчемності.

Суд зазначає, що в акті перевірки в суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання контрагентом позивача господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, про несумісність предмету укладеного договору із напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального здійснення операцій або невідповідності закону вчинених господарських операцій.

З приводу судження суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій у ТОВ "Фарт" суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи (кримінального провадження) відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо посилань відповідача на «дефектність» документів ТОВ «ФАРТ», то суд вважає за необхідне зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент ТОВ Фарт є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

ОСОБА_7 адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Фарт» мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Між тим, судовим розглядом з'ясовано, що суб'єкт владних повноважень ані в ході проведення перевірок, ані в ході розгляду справи судом не подав жодних доказів на підтвердження факту відсутності у позивача об'єктивної потреби в укладанні спірного договору та у відсутності факту здійснення закупівлі робіт за укладеним правочином та відсутності факту дійсного виконання робіт в межах господарської діяльності позивача.

Проведена господарська операція з ТОВ «Фарт» узгоджується з господарською діяльністю підприємства позивача.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом договір та додаткові угоди до нього не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст.71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, мав би довести суду правомірність свого рішення.

Суд зазначає, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ, або на несумісність зазначених в документах товарів чи послуг з власною господарською діяльністю позивача. У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагентів.

При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по договорам позивача з контрагентами, відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовані спірні податкові повідомлення-рішення, не довів. У той час, як позивачем доведено факт закупівлі робіт, які полягали у здійсненні контрагентом ТОВ «Фарт» реконструкції Центрального парку культури та відпочинку ім. М. Горького та виконанні робіт з благоустрою території парку в частині пішохідно - транспортної мережі.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в актах перевірок позивача № 680/20-30-22-03/02220763 від 27.02.2015р. та № 1124/20-30-22-03/02220763 від 20.03.2015р. про відсутність реальності господарських операцій з ТОВ «Фарт» необґрунтованими.

З огляду на встановлені в судовому засіданні фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.04.2015 року: №1820302203; № НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення від 15.04.2015 року №1920302203 - правомірна та така, що ґрунтується на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними податкових повідомлень рішень, суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, крім того, з урахуванням приписів ч.3ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України саме скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства Центральний парк культури та відпочинку імені ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області: від 10.04.2015 року №1820302203, №1720302203; від 15.04.2015 року №1920302203.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 10.08.2015 р.

СуддяРубан В.В.