Постанова № 48400477, 09.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2675/10/1770

09 листопада 2010 року 13год. 22хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Акціонерного товариства відкритого типу "Рівневтормет" < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа > до Державної податкової інспекції у Рівненському районі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа > про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень , -ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство відкритого типу "Рівневтормет" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 09.10.2009р. №0000972351/1 та від 09.10.2009р. №0001012351/0 повністю, та податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0000972351/0 частково - в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 15196грн. за основним платежем та 7598грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позов обґрунтований тим, що працівниками Державної податкової інспекції у Рівненському районі було проведено планову виїзну документальну перевірку АТВТ "Рівневтормет" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено акт від 09.09.2009р. №613/89/23-141/13969919. На підставі акта перевірки податковим органом прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення. Вказані рішення прийняті у звязку з висновками відповідача про порушення підприємством пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.8.1 п.7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що не відповідає фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали та пояснили суду, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом на підставі висновків про порушення АТВТ "Рівневтормет" пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.8.1. п.7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податкові зобовязання з ПДВ в сумі 15430грн., у т.ч. у січні 2007 року на 53грн., у лютому 2007 року на 181грн., у квітні 2007 року на 15196грн., та завищено суму бюджетного відшкодування у квітні 2007 року на 29428грн. Не заперечуючи факту та суті порушення щодо заниження податкових зобовязань за січень-лютий 2007 року, наполягають на безпідставності нарахувань податкових зобовязань та зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень. Зазначили, що підприємство не заявляло до бюджетного відшкодування і не отримувало на розрахунковий рахунок бюджетне відшкодування в сумі 29428грн., а тому і не зобовязане його повертати. В декларації за квітень 2007 року заповнений рядок 25.2 (29428 грн.) у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів. Вказали, що працівники податкового органу повинні були провести перевірку заявлених у декларації даних протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, а саме до 17.06.2007р. Зважаючи на те, що про результати такої перевірки позивач не повідомлявся, то підприємство мало право вважати, що бюджетне відшкодування зараховане в заявленому обсязі без порушень. Позивач, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на дату виникнення відносин) реалізовує своє право на бюджетне відшкодування у квітні 2007 року, оскільки бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Оплата податку постачальнику відбулася у березні 2007 року, наступним податковим періодом є квітень 2007 року, в якому позивач набув права на бюджетне відшкодування. Просили позов задоволити повністю.

Державна податкова інспекція у Рівненському районі позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення, аналогічні письмовим запереченням. Зокрема, вказала, що АТВТ «Рівневтормет» в порушення пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно було прийнято рішення про відшкодування суми податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних періодів в декларації з ПДВ за квітень 2007 року (вх.№211500 від 18.05.2007р.) в сумі 29428грн. та не мало права на отримання суми бюджетного відшкодування, а отже зобовязане було сплатити до бюджету 15196грн. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 12 серпня по 02 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією у Рівненському районі проведено планову виїзну перевірку АТВТ "Рівневтормет" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2009р.. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2009р. Результати перевірки оформлені актом від 09.09.2009р. №613/89/23-141/13969919 (а.а.с.8-26).

Згідно з висновками акта перевіркою встановлено порушення АТВТ "Рівневтормет", зокрема, пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.8.1. п.7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), в результаті чого ним занижено податкові зобовязання з ПДВ в сумі 15430грн., у т.ч. у січні 2007 року на 53грн., у лютому 2007 року на 181грн., у квітні 2007 року на 15196грн., та завищено суму бюджетного відшкодування у квітні 2007 року на 29428грн.

Акт перевірки позивачем підписано із запереченнями. Заперечення подані податковому органу 11.09.2009р. і за результатами їх розгляду висновки акта перевірки, що стосуються нарахування та сплати ПДВ, залишено без змін (а.а.с.27-32).

На підставі акта перевірки та за результатами апеляційного оскарження відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 21.09.2009 р. №0000972351/0 (а.с.33), від 09.10.2009р. №0000972351/1 (а.с.39), якими позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість: за основним платежем 15430,00грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями 7715,00грн.; від 09.10.2009р. №0001012351/0 (а.с.38), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 29428,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14714,00грн.

Податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0000972351/0 було оскаржене АТВТ "Рівневтормет" в адміністративному порядку до ДПІ у Рівненському районі (а.с.35).

За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0000972351/0 залишено без змін, а з урахуванням того, що актом перевірки було також встановлено порушення у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування у квітні 2007 року на 29428грн., яка станом на день перевірки відшкодована платнику в рахунок платежів майбутніх податкових періодів повністю та відповідно до пп.1 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 02.03.2001р. №82 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за №238/5429, прийнято рішення про винесення податкового повідомлення-рішення за формою В1 на зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 29428грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 14714грн. (а.а.с.36-37).

На виконання рішення про результати розгляду первинної скарги, ДПІ у Рівненському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 09.10.2009р. №0000972351/1 на ту ж суму податкового зобовязання, що й аналогічне рішення з дробом "0" з визначенням нового граничного терміну узгодження та сплати податкового зобовязання (а.с.39) і податкове повідомлення-рішення від 09.10.2009р. №0001012351/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2007 року на 29428грн. та у звязку з тим, що її повністю відшкодовано на момент перевірки, покладено зобовязання по сплаті такої суми податку та застосовано штрафні санкції в розмірі 14714грн.(а.с.64).

Висновки, на підставі яких винесено спірні податкові повідомлення-рішення зводяться до наступного.

1. Позивачем завищено податковий кредит в сумі 234грн., у тому числі у січні 2007 року на 53грн., у лютому 2007 року - на 181грн., за рахунок того, що до його складу включено ПДВ по податковій накладній №5 від 19.01.2007р., виписаній Здолбунівською філією "Укрзооветпромпостач" (ПДВ 53,03грн.), в якій відсутня номенклатура, кількість і ціна товару та по податковій накладній №000341 від 22.02.2007р., виписаній ДП Сарни ЛГ (ПДВ 181,24 грн.), в якій відсутні індивідуальний податковий номер покупця, номер свідоцтва платника ПДВ, адреса, підпис посадової особи, відповідальної за відпуск товару. Оскільки вказані податкові накладні не оформлені належним чином, включення їх до складу податкового кредиту суперечить вимогам пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Позивачем вказане порушення визнається, та відповідна сума нарахування зобовязань з цього приводу - 234грн., як і сума штрафної санкції 170грн., не оспорюється.

2. Позивач безпідставно прийняв рішення про відшкодування суми ПДВ у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних періодів в декларації з ПДВ за квітень 2007 року в сумі 29428грн. та не мав права на отримання суми бюджетного відшкодування, а отже повинен був сплатити до бюджету 15196 грн., з огляду на таке.

Відповідно до пп.4.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. N166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за N702/10982 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5 та 6 до цього Порядку.

Якщо платником виявлені податкові накладні, отримані і оплачені у минулих податкових періодах і помилково не включені до податкового кредиту того звітного періоду, в якому вони отримані, то платник може подати уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому платник податку мав право на включення сум ПДВ по зазначених податкових накладних до податкового кредиту. Платником виявлено помилки, допущені в податковій декларації за березень 2007 року.

В уточнюючому розрахунку за той звітний період, коли платник мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, повинні бути заповнені рядки 3.2 і 3.3 по коду 10.1 зі знаком «+», рядок 5 зі знаком «-», рядок 6.2 по коду 21, рядок 6.4 по коду 22.2, рядок 7.2 по коду 21, рядок 7.4 по коду 22.2 і рядок 8.5. Значення рядка 8.5 уточнюючого розрахунку переноситься зі знаком «+» до рядка 23.4 податкової декларації з ПДВ за звітний період, наступний за періодом, у якому здійснено виправлення самостійно виявленої помилки і подано уточнюючий розрахунок.

Позивач у декларації з ПДВ №11500 від 18.05.2007р. відобразив в рядках 23 та 23.4 суму в розмірі 44624грн. з рядка 8.5 уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого до ДПІ у Рівненському районі 16.05.2007р., чим зменшив суму позитивного значення в розмірі 15196грн., та відобразив в рядках 24, 25 та 25.2 суму відємного значення та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 29428грн., чим порушив Порядок заповнення та подання декларації з податку на додану вартість (а.а.с. 47-50). Згідно з вказаним Порядком, значення рядка 8.5 уточнюючого розрахунку має зміст: "збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду). Оскільки, в обхід вказаному положенню та нормі пп.7.8.1 п.7.8. ст.7 Закону №168/97-ВР, яка визначає податковим періодом календарний місяць, позивач вказав значення рядка 8.5 уточнюючого розрахунку за березень 2007 року, поданого як додаток 5 декларації з ПДВ за травень 2007 року (звітний період 2), в рядку 23.4 декларації з ПДВ за квітень 2007 року, зменшивши тим самим, позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду квітня 2007 року та визначивши собі суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за наслідками цього ж поточного податкового періоду квітня 2007 року (15196+29428=44624), податковий орган констатував вказане порушення Порядку заповнення декларації саме як таке, що призвело до заниження податкового зобовязання та до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Наведені обставини доводяться звітністю позивача деклараціями з ПДВ за квітень-травень 2007 року, уточнюючим розрахунок (а.а.с.47-53).

Не заперечуючи вказане порушення по суті, позивач вважає висновки податкового органу протиправними з огляду на те, що у позивача виникло право на нарахування податкового кредиту з моменту отримання податкових накладних від ЗАТ «Ілліч-Сталь» №1528 від 20.03.2007р. та №1443 від 16.03.2007р. в наступному податковому періоді квітні 2007 року. Крім того, зазначає, що камеральна перевірка позивача проведена не до 16.06.2007р. (протягом 30 днів за днем подачі декларації), а лише 20.07.2007р., тому позивач правомірно вважав, що сума переплати з ПДВ 33576грн. врахована відповідачем по особовому рахунку позивача з ПДВ.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що значення рядка 8.5 уточнюючого розрахунку переноситься зі знаком "+" до рядка 23.4 податкової декларації з ПДВ за звітний період, наступний за періодом, у якому здійснено виправлення самостійно виявленої помилки і подано уточнюючий розрахунок. Однак, підприємством не було перенесено значення рядка 8.5 уточнюючого розрахунку (поданого 16.05.2007р.) до рядка 23.4 податкової декларації з ПДВ за звітний період, наступний за періодом, у якому здійснено виправлення самостійно виявленої помилки і подано уточнюючий розрахунок.

Крім того, порушення порядку проведення перевірки не є підставою для висновку про визнання неправомірним визначення платнику податків податкового зобовязання та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.1 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.1998р. №817/98 (далі Указ №817/98), органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності субєктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки. Як вбачається з акта попередньої перевірки позивача від 20.07.2007р. (а.с.66), така проведена відповідачем перевірка не є плановою чи позаплановою, а є камеральною перевіркою. Відповідно до пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (далі Закон №2181-III), камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що дія Указу №817/98 не розповсюджується на проведення камеральних перевірок.

Поряд з цим, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів) згідно з п.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-ХІІ (далі Закон №509-ХІІ) є однією з функцій, покладених на державні податкові інспекції.

Відповідно до пп.2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону №2181-III ДПІ у Рівненському районі є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Підпунктом 2.2.1 п.2.2 ст.2 Закону №2181-III відповідачу, як контролюючому органу, надано право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти зарахування та сплати стосовно тих податків і зборів (обовязкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Вказане право відповідача, як органу державної податкової служби України деталізовано положеннями п.1 ст.11 Закону №509-ХІІ, згідно з якими податкові органи наділені правом здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Згідно п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до абз.2 підпункту "в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до розділу 3 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 (далі Примірний порядок №266), всі податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платником ПДВ до податкової інспекції, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку. Метою проведення камеральної перевірки податкової звітності є виявлення та упередження на першій стадії можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання. Пунктом 3.4 Примірного порядку визначено, що основними задачами (напрямами) камеральної перевірки є: перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податку, що підлягають сплаті до бюджету, бюджетному відшкодуванню; перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок); перевірка своєчасності представлення звітності до органу ДПС; логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду); перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.04.2010р. у справі №2а-8067/09/1770, предметом позову в якій були податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 09.10.2009р. №0001012351/0 та від 21.09.2009р. №0000972351/0, а підставою - протиправність проведення податковим органом повторної перевірки позивача, в задоволенні позову АТВТ "Рівневтормет" відмовлено повністю.

В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У той же час згідно з ч.2 ст.71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні відповідачем надано достатні аргументи та докази, які свідчать, що оспорювані податкові повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0000972351/0, від 09.10.2009р. №0000972351/1 та від 09.10.2009р. №0001012351/0 є правомірними, прийнятими у межах повноважень державного органу та у спосіб, встановлений законом. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх позовних вимог, у звязку з чим суд і прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України на користь позивача не стягуються. < Текст >

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства відкритого типу "Рівневтормет" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.

Постанова складена в повному обсязі 15.11.2010 року.