Постанова № 48400470, 12.08.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/807/15

12 серпня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О. при секретарі судового засідання Лютко М.В. за участю сторін:

представник позивача: Троянчука Д.М.

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Селянського (фермерського) господарства "Верес"

до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області провизнання протиправним рішення - , -ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Селянське (фермерське) господарство "Верес" з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про визнання протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області викладеного у формі листа від 20.01.2015року № 431/02.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.05.2015 року вх.8784 позивач просив:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області, викладеного у формі листа від 20.01.2015року № 431/02 та доданого до нього Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року в частині покладення на Селянське (фермерське) господарство "Верес" обов'язку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що відповідно до абз.5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Тобто, з системного аналізу даної норми випливає, що особам, яким призначені пенсії відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку. Разом з тим, позивач зазначив, що відповідач зробив неправильний розрахунок, поклавши обов'язок відшкодовувати 100% витрат на виплату пенсій пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 З урахуванням вищенаведеного, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області, викладене у формі листа від 20.01.2015року № 431/02 та доданого до нього Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не прибув, просив розглядати справу без участі представника управління. Крім того, 13.05.2015 року вх.8051 подав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зазначив, що заборгованість відповідача із січня по лютий 2015 року у сумі 4278,20грн. позивачем - не сплачена. Разом з тим, наголосив, що у зв'язку із зміною законодавчого регулювання, така система оподаткування, як "фіксований сільськогосподарський податок" втратила своє існування. Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах чинним законодавством - не пердбачено.

Таким чином, посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, з таких підстав.

Селянське(фермерське) господарство "Верес" як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії пенсіонерів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Так, спірним рішенням Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області, викладеним у формі листа від 20.01.2015року № 431/02 та доданого до нього Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, зазначено, що сума відшкодувань на січень 2015 року складає 2139,10грн., щомісячні витрати по пільгових пенсіях з лютого 2015 року складатимуть 2139,10грн.

Вищезазначені пенсіонери працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах, перебувають на пенсійному обліку у позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом четвертим пункту 1 частини 2 цього Закону передбачено, що для платників збору, визначених пунктом першим та пунктом другим статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Водночас, Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015 року, Главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України виключено, натомість пункт 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, тобто з 01.01.2015 року сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, набувають статусу платника єдиного податку 4 групи. Це означає, що вищезазначені виключення щодо зобов'язання проводити відшкодування органу пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачені абзацом четвертим пункту 1 частини 2 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.01.2015 року таких платників не стосується.

Згідно з частиною другою Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", що затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 16.01.2004 року (надалі - Інструкція №21-1).

Відповідно до підпункту 6.1. пункту 6 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) підлягають відшкодуванню 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для роботодавців, де працівники були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, розміри відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлені диференційовано, в залежності від того, в якому календарному році призначено та/або виплачено пенсію, зокрема, 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з підпунктом 6.4. пункту 6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відтак, враховуючи відповідні зміни щодо підстав відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії на момент розгляду справи у суді, відповідач зобов'язаний проводити відповідні відшкодування позивачу до досягнення пенсіонерками пенсійного віку згідно статті 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 6.7. пункту 6 Інструкції №21-1 (в редакції після внесення вищезгаданих змін) передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідачем було направлено для позивача розрахунок фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року по пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що Селянське (фермерське) господарство "Верес" 04.02.2015 року та 18.02.2015 року зверталося до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області із відповідними запитами на надання інформації по пенсіонерах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Так, листами від 11.02.2015 року №951/02, від 11.02.2015 року №950/02 відповідач повідомив, що відповідно до норм чинного законодавства Селянське (фермерське) господарство "Верес" зобов'язане відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Як вбачається з доданих позивачем матеріалів, відповідно до картки особового рахунку за Селянським (фермерським) господарством "Верес" обліковується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Крім того, в матеріалах справи наявний витяг на зарахування пенсій, соціальних допомог на поточні рахунки в установах банків по ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 04.01.2015 року-25.01.2015 року, 04.02.2015 року-25.02.2015 року.

Довідками виданими Городоцькою сільською радою Рівненського районі Рівненської області від 18.08.2009року № 1765, від 20.08.2009 року №1780 стверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народили і виховали до 14-річного віку п'ятеро і більше дітей.

Крім того, довідкою виданою ОСОБА_3 №2 від 25.08.2009року зазначено, що вона дійсно працює з 01.06.2009 року згідно із наказу № 2 від 01.06.2009 року на постійній роботі робітницею зернотоку, та зайнята на у сільськогосподарському виробництві. Довідкою виданою ОСОБА_2 №1 від 25.08.2009року зазначено, що вона дійсно працює з 01.06.2009 року згідно із наказу № 1 від 01.06.2009 року на постійній роботі робітницею зернотоку, та зайнята на у сільськогосподарському виробництві.

Судом встановлено, що пенсіонерки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримують пенсію як жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей. Даний факт підтверджується також протоколами про призначення пенсії № 882602 від 07.09.2009року, № 882612 від 03.09.2009року.

Відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Право на пенсію на вказаних пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що пенсіонерки працювали в сільськогосподарському виробництві, народили та виховали до 14-річного віку п'ятеро дітей, та мають право на призначення дострокової пенсії за віком в силу пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отже витрати на виплату і доставку виплачених їм пенсій повинні відшкодовуватися роботодавцем.

Разом з тим, суд погоджується із висновками пенсійного органу щодо зобов'язання Селянського (фермерського) господарство "Верес" відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Оскільки, у зв'язку із набранням чинності Закону України від 28.12.2014 №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", така система оподаткування, як "фіксований сільськогосподарський податок" втратила своє існування. Разом з тим, до четвертої групи платників єдиного податку віднесено сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не перебдбачено.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, Селянське (фермерське) господарство "Верес" не надало суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Натомість рішення Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області, викладене у формі листа від 20.01.2015року № 431/02 та доданого до нього Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року - є обґрунтоване та таке, що ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, під час подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 182,70 грн. судового збору згідно квитанції №0.0.365098185.1 від 23.03.2015 року, що, враховуючи норми частини другої статі 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір", становить 10 відсотків ставки мінімального розміру судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру. Таким чином, решта суми судового збору підлягає стягненню з позивача, що складає 1644,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн. = 1644,30 грн.).

Керуючись статтями 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Стягнути з позивача - Селянського (фермерського) господарства "Верес" на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 серпня 2015 року.