ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/1631/15
12 серпня 2015 року м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О. при секретарі судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
представника позивача: Коритнюка В.О.,
представника відповідача: Босик Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Інформаційно-консалтингова група" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Інформаційно-консалтингова група" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2015 року №0002061501, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 102 143,48грн., в тому числі за основним платежем 81714,78грн. та штрафними(фінансовими) санкціями в сумі 20428,7грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Приватне підприємство "Інформаційно-консалтингова група" не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки від 17.04.2015року № 15/17-16-15-01/35776584 щодо порушення п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, як наслідок прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 30.04.2015 року №0002061501. В підтвердження своїх обґрунтувань представник позивача зазначив, що на момент подачі декларації спірні податкові накладні були належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Факт реєстрації податкових накладних 20.03.2015 року, а саме на момент подачі декларацій, підтверджується висновками контролюючого органу викладеними в акті камеральної перевірки. З таких підстав позивач просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Відповідач подав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позовні вимоги не визнав, та зазначав, що Приватне підприємство "Інформаційно-консалтингова група" порушило норми податкового законодавства, а саме порушило терміни реєстрація податкових накладних. Оскільки, відповідно до Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Крім того, представник податкового органу зазначив, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За таких обставин вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року Приватного підприємства "Інформаційно-консалтингова група"(код ЄДРПОУ 36171099)
За результатами перевірки складено акт від 17.04.2015року № 15/17-16-15-01/35776584, у відповідності до якого зроблено висновок, щодо порушення податкового законодавства в тому числі:
- порушення п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, що за результатами звітного(податкового) періоду (лютий 2015 року) підлягає сплаті платником податку до бюджету(р.25) на 81714,78грн.(а.с.7-8).
На підставі висновків акту перевірки від 17.04.2015року №15/17-16-15-01/35776584, Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 року №0002061501, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 102 143,48грн., в тому числі за основним платежем 81714,78грн. та штрафними(фінансовими) санкціями в сумі 20428,7грн.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 30.04.2015 року №0002061501, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 102 143,48грн., суд зазначає наступне.
Згідно із податкової накладної від 27.02.2015року № 14, відповідно до договору купівлі-продажу від 27.02.2015 року, покупцем - Приватним підприємством "Інформаційно-консалтингова група" отримано дизпаливо, бензин А-92 на загальну суму з ПДВ 263 982,65грн., в тому числі ПДВ 43997,11грн. Згідно із податкової накладної від 27.02.2015року № 5 покупцем - Приватним підприємством "Інформаційно-консалтингова група" отримано дизпаливо, бензин А-92 на загальну суму з ПДВ 226 306,02грн., в тому числі ПДВ 37717,67грн. (а.с.30, 31).
З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством "Інформаційно-консалтингова група" було надіслано податковому органу 20.03.2015року:
- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року (а.с.32-35);
- додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) (а.с.36).
Дані документи були отримані за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, підтвердженням чого є отримана квитанція № 1 з позначкою про те, що документ доставлений до Державної фіскальної служби України 20.03.2015р. в 21:42:35, отримана квитанція № 2 з позначкою про те, що документ доставлений до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській 20.03.2015р. в 21:42:37.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абз. 11 ст.1 цього Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п.198.1, 198.2. ст. 198 цього Кодексу зазначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Так, згідно із п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду
Разом з тим, в осонову своїх заперечень відповдач посилається на порушення позивачем п.198.6 Податкового кодексу України, де заначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Також, згідно п.201.10 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Варто зазначити, що факт порушення п.201.10 Податкового кодексу України, а саме терміну реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, не заперечувалося сторонами у судовому засіданні.
Так, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Разом з тим, суду необхідно зазначити, що 20.03.2015 року на момент подачі податкової декларації з податку на додану вартість, виписані податкові накладні від 27.02.2015року № 14, від 27.02.2015року № 5, покупцем товарів Приватним підприємством "Інформаційно-консалтингова група" були зареєстровані 20.03.2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Таким чином, варто наголосити, що умовою для віднесення сум податку на додану вартість сплаченого в ціні придбаного товару є належним чином оформлені податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає суб'єкт владних повноважень не подав суду жодних доказів в обґрунтування обставин, покладених в основу спірного рішення суб'єкта владних повноважень, як і не навів жодних доводів правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у загальній сумі 102(сто дві)грн..70 коп., доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 102 (сто дві) гривні 70 коп. підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 року №0002061501, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вроблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у сумі 102143,48 грн., з яких: 81714,78 грн. - за основним платежем; 20428,70 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, що визначено на підставі акта перевірки від 17.04.2015 року №15/17-16-15-01/36171099.
Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Інформаційно-консалтингова група" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 102 (сто дві) гривні 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кравчук Т.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 серпня 2015 року.
Судове рішення № 48400442, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 12.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/1631/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: