Постанова № 48400219, 06.08.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2054/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Колодяжного Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом позивача Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (надалі ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000151555/1392 від 26.05.2015 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 151 489,01 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 513 379,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0000151555/1392 від 26.05.2015, винесене на підставі акта перевірки від 08.05.2015 № 615/16-03-15-02-08/00152299, є неправомірним та таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України. Позивач зазначає, що: реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обовязком продавця; за порушення граничних строків термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН передбачена відповідальність згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України; за фактом порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної від 31.01.2015 № 4243 перевірка продавця НАК "Нафтогаз України" не проводилась; пятнадцятиденний термін з дня складення НАК "Нафтогаз України" податкової накладної від 31.01.2015 № 4243 припадав на неділю вихідний день, зареєстровано зазначену податкову накладну 16.02.2015 у перший робочий (операційний (банківський) день, що настав за вихідним днем. У частині суми ПДВ 902 026,99 грн повідомлення-рішення № 0000151555/1392 від 26.05.2015 не оскаржується у звязку з проведенням коригування, зазначену суму ПДВ не відшкодовано ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю". Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням - рішенням у частині застосування штрафної санкції у розмірі 225 506,74 грн. ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" також не погоджується з висновками контролюючого органу про те, що податкові накладні за електроенергію на суму ПДВ (за січень 2015 року 595 153,13 грн; за лютий 2015 року 556 336,11 грн) складені продавцем ТОВ "Глобал Енерджі" з порушенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки, за твердженням позивача, дані висновки базуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та при неповному встановлені обставин господарських взаємовідносин ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" з ТОВ "Глобал Енерджі".

Представники позивача в судових засіданнях підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позову. У письмових запереченнях проти позовних вимог відповідач просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що податкова накладна від 31.01.2015 № 4243 на суму ПДВ 902 026,99 грн повинна бути включена до складу податкового кредиту лютого 2015 року; ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" порушено вимоги пункту 198.6 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинах з НАК "Нафтогаз України" за січень 2015 року; ТОВ "Глобал Енерджі" у січні, лютому 2015 року виписано податкові накладні з порушенням вимог чинного законодавства, а ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" не мало права на віднесення сум ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту січня, лютого 2015 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (код ЄДРПОУ 00152299) зареєстроване як юридична особа 23.06.1994, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.13); є платником ПДВ з 09.07.1997, про що свідчить витяг з реєстру платників податку на додану вартість № 1516034500254 (а.с. 197).

На підставі направлення Кременчуцької ОДПІ на перевірку від 16.04.2015 № 758/16-03-15-02 та наказу Кременчуцької ОДПІ від 16.04.2015 № 737 згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у період з 16.04.2015 по 29.04.2015 працівником Кременчуцької ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" по питанню правильності, повноти та обґрунтованості декларування суми залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за декларацією за лютий 2015 року.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем на оспорюються.

За наслідками проведеної перевірки ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" відповідачем складено акт від 08.05.2015 № 615/16-03-15-02-08/00152299, яким зафіксовані порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого за декларацією за лютий 2015 року

- сума відємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 22 - рядок 22.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 Д3), зменшується на 556 336 грн та становить 3 945 595 грн замість 4 501 931 грн (рядок 23.2 декларації за лютий 2015 року);

- сума залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 таблиці 2 Д2), зменшується на 1 497 180 грн та становить 2 457 220 грн замість 3 954 400 грн (рядок 30 декларації за лютий 2015 року) /а.с. 18- 39/.

На підставі акта перевірки 08.05.2015 № 615/16-03-15-02-08/00152299 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000151555/1392 від 26.05.2015, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 2 053 516,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 513 379 грн (а.с. 16).

Висновки контролюючого органу вмотивовані наступним:

1) оскільки податкові накладні в січні 2015 року були складені ТОВ "Глобал Енерджі" 31.01.2015, то заповнюватись вони повинні були з урахуванням вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 22.09.2014 № 957 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 (надалі Порядок № 957), тобто ТОВ "Глобал Енерджі" 31.01.2015 повинно було скласти податкові накладні (податкову накладну), в яких (якій) враховуються всі суми коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на поточні рахунки протягом відповідної декади (платіжне доручення № 263 від 22.01.2015, № 454 від 27.01.2015, № 525 від 29.01.2015, № 555 від 30.01.2015);

у лютому 2015 року складені податкові накладні подекадно, але без урахування вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та Порядку № 957;

ТОВ "Глобал Енерджі" у січні, лютому 2015 року виписані податкові накладні з порушенням вимог чинного законодавства, у звязку з чим ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" не мало права на віднесення сум з ПДВ за такими податковими накладними (№ 102 від 31.01.2015 на суму ПДВ 471,63 грн, № 103 від 31.01.2015 на суму ПДВ 594 681,50 грн, № 47 від 20.02.2015 на суму ПДВ 214 538,46 грн, № 97 від 28.02.2015 на суму ПДВ 405,84 грн, № 98 від 28.02.2015 на суму ПДВ 341 391,81 грн) до складу податкового кредиту січня, лютого 2015 року;

таким чином, за доводами відповідача, позивачем порушені вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Глобал Енерджі" у розмірі: січень 2015 року 595 153,13 грн, лютий 2015 року 556 336,11 грн;

2) до складу податкового кредиту січня 2015 року за поставлений газ природний у кількості 706,397 куб.м. включено податкову накладну № 4243 від 31.01.2015 на суму ПДВ 902 026,99 грн, яка була зареєстрована в ЄРПН 16.02.2015, отримана від НАК "Нафтогаз України" і.п.н. 200777226658, тобто з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України;

за твердженням відповідача, згідно з вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податкова накладна № 4243 від 31.01.2015 на суму ПДВ 902 026,99 грн повинна бути включена до складу податкового кредиту лютого 2015 року.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням понять за статтею 14 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Постачання товарів будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Указане закріплено також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з пунктом 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з матеріалами справи, 24.01.2013 між ТОВ "Глобал Енерджі" (постачальник) та ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (споживач) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № 35, відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу за цінами, зазначеними в додаткових угодах до даного договору, а споживач приймає та сплачує за електричну енергію (а.с. 91-95).

На виконання умов даного договору ТОВ "Глобал Енерджі" протягом січня-лютого 2015 року здійснено поставку позивачу електричної енергії. Обсяги спожитої електричної енергії підтверджені актами прийому-передачі електричної енергії від 31.01.2015, 28.02.2015 (а.с. 96, 97).

З листа-звірки розрахунків від 03.01.2015 вбачається, що станом на 31.12.2014 ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" мало заборгованість перед ТОВ "Глобал Енерджі" у сумі 1 914 263,29 грн (а.с. 99).

Згідно з письмовими поясненнями позивача від 03.07.2015 та наявними в матеріалах справи документами, у січні 2015 року ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" перераховані ТОВ "Глобал Енерджі" грошові кошти:

- протягом першої та другої декади січня 2015 року в рахунок погашення зазначеної кредиторської заборгованості сплачено 1 914 263,29 грн за грудень 2014 року: рахунки від 03.01.2015 №№ 15, 16; платіжні доручення від 15.01.2015 № 165 на суму 500 000,00 грн, від 16.01.2015 № 184 на суму 300 000,00 грн, від 19.01.2015 № 203 на суму 200 000,00 грн, від 21.01.2015 № 251 на суму 500 000,00 грн, від 22.01.2015 № 263 на суму 400 208,59 грн, від 27.01.2015 № 454 на суму 11 417,00 грн, від 30.01.2015 № 557 на суму 2 637,70 грн; відповідно до вимог пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України податкові накладні на суми ПДВ у складі вартості електричної енергії, поставленої у грудні 2014 року, включені до складу податкового кредиту грудня 2014 року за першою подією датою отримання товару (а.с. 47-52, 55; 127, 129; 135-136);

- у третій декаді січня 2015 року в рахунок оплати електричної енергії, поставленої у січні 2015 року, сплачено 872 912,10 грн: рахунок від 26.12.2014 № 2033; платіжні доручення від 27.01.2015 № 454 на суму 288 583,00 грн, від 29.01.2015 № 525 на суму 200 000,00 грн, від 30.01.2015 № 555 на суму 384 329,10 грн; за результатами зазначених розрахунків, з урахуванням обсягів електричної енергії, поставленої у січні 2015 року, ТОВ "Глобал Енерджі" складені податкові накладні від 31.01.2015 № 103 на електричну енергію 1 клас на загальну суму 3 568 089 грн, у т.ч. ПДВ 594 681,50 грн, № 102 на електричну енергію 2 клас на загальну суму 2 829,79 грн, у т.ч. ПДВ 471,63 грн (а.с. 42, 43; 52-54; 127, 128; 135-136).

З листа-звірки розрахунків від 03.02.2015 вбачається, що станом на 31.01.2015 ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" мало заборгованість перед ТОВ "Глобал Енерджі" у сумі 2 698 006,69 грн (а.с. 98).

Згідно з письмовими поясненнями позивача від 03.07.2015 та наявними в матеріалах справи документами, у лютому 2015 року ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" перераховані ТОВ "Глобал Енерджі" грошові кошти:

- протягом першої та другої декади лютого 2015 року в рахунок погашення зазначеної кредиторської заборгованості (за поставлену в січні 2015 року електричну енергію) сплачено 2 698 006,69 грн: рахунки від 26.12.2014 № 2034, від 03.02.2015 №№ 219, 220; платіжні доручення від 02.02.2015 № 686 на суму 500 000,00 грн, від 03.02.2015 № 725 на суму 500 000,00 грн, від 09.02.2015 № 817 на суму 500 000,00 грн, від 10.02.2015 № 840 на суму 200 000,00 грн, від 11.02.2015 № 856 на суму 599 430,80 грн, від 11.02.2015 № 870 на суму 2 829,79 грн, від 16.02.2015 № 986 на суму 395 746,10 грн; відповідно до вимог пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні на суми ПДВ, включені до складу вартості електричної енергії, поставленої у січні 2015 року, включені до складу податкового кредиту січня 2015 року, що не заперечується сторонами, у т.ч. за актом перевірки (а.с. 59-65; 130-132; 136-138);

- у другій декаді лютого 2015 року в рахунок оплати електричної енергії, поставленої у лютому 2015 року, сплачено 1 287 230,78 грн: рахунки від 27.01.2015 № № 179, 180; платіжні доручення від 16.02.2015 № 986 на суму 104 253,90 грн, від 17.02.2015 № 990 на суму 401 488,44 грн, від 19.02.2015 № 1029 на суму 500 000,00 грн, від 20.02.2015 № 1059 на суму 281 488,44 грн; за другу декаду лютого 2015 року складена податкова накладна від 20.02.2015 № 47 на електричну енергію клас 1 на загальну суму 1 287 230,78 грн, у т.ч. ПДВ 214 538,46 грн (а.с. 46; 56-59; 133, 134; 136-138);

- у третій декаді лютого 2015 року ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" не були сплачені кошти ТОВ "Глобал Енерджі"; за результатами зазначених розрахунків, з урахуванням обсягів електричної енергії, поставленої у лютому 2015 року, ТОВ "Глобал Енерджі" складені податкові накладні від 28.02.2015 № 97 на електричну енергію 2 клас на загальну суму 2 435,05 грн, у т.ч. ПДВ 405,84 грн, від 28.02.2015 № 98 за електричну енергію 1 клас на загальну суму 2 048 350,86 грн, у т.ч. ПДВ 341 391,81 грн (а.с. 44, 45; 136-138).

Кременчуцькою ОДПІ питання фактичного придбання ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" електричної енергії у ТОВ "Глобал Енерджі" за спірний період не перевірялось; відсутні як в акті перевірки, так і в запереченнях відповідача на позов будь-які доводи щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Натомість, єдиною підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за січень 2015 року в розмірі 595 153,13 грн та лютому 2015 року 556 336,11 грн стало те, що, за висновками контролюючого органу, ТОВ "Глобал Енерджі" 31.01.2015 повинно було скласти податкові накладні (податкову накладну), у яких (якій) враховуються всі суми коштів, що надійшли на рахунок оплати за таку електричну енергію на поточні рахунки протягом відповідної декади (платіжні доручення від 22.01.2015 № 263, від 27.01.2015 № 454, від 29.01.2015 № 525, від 30.01.2015 № 555); у лютому ТОВ "Глобал Енерджі" складені податкові накладні подекадно, проте, без додержання вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, Порядку № 957.

З урахуванням встановлених обставин справи, керуючись приписами статті 86 КАС України щодо оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01.01.2015) внесені зміни, зокрема до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з яким податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця.

Указане кореспондується з положеннями пункту 4 Порядку № 957 (з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України 23.01.2015 № 13).

При цьому, як зазначалося вище, у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначені дати виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг.

Отже, платники податків, які постачають електричну енергію, повинні складати податкові накладні з урахуванням норм як пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, так і пункту 187.1 статті 187 цього Кодексу, що і було виконано продавцем (ТОВ "Глобал Енерджі") у січні, лютому 2015 року.

Крім того, відповідно до вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" мало права на віднесення сум з ПДВ за вищенаведеними податковими накладними до складу податкового кредиту січня, лютого 2015 року, у звязку з чим позивачем податковий кредит з ПДВ у січні, лютому 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ "Глобал Енерджі" сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Щодо взаємовідносин ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" та НАК "Нафтогаз України" суд зазначає наступне.

Так, до складу податкового кредиту січня 2015 року за поставлений НАК "Нафтогаз України" позивачу газ природний у кількості 706,397 куб.м. включено податкову накладну № 4243 від 31.01.2015 (а.с.40) на суму ПДВ 902 026,99 грн.

Ця податкова накладна отримана від НАК "Нафтогаз України" і.п.н. 200777226658 та зареєстрована в ЄРПН 16.02.2015.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дата видачі податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, зазначеною нормою закону визначено, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Виходячи із аналогії закону, суд зазначає, що відповідно до пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Податкова накладна № 4243 складена 31.01.2015. Згідно з вимогами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ця податкова накладна повинна була бути зареєстрована не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, тобто не пізніше 15.02.2015. Проте 14.02.2015 субота, 15.02.2015 неділя, тобто останній день реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних припадав на вихідний день. Податкова накладна від 31.01.2015 зареєстрована 16.02.2015, тобто у перший робочий день, що настав за вихідним днем.

Таким чином, податкова накладна № 4243 від 31.01.2015 зареєстрована без порушення строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, доводи Кременчуцької ОДПІ про те, що податкову накладну № 4243 від 31.01.2015 на суму ПДВ 902 026,99 грн зареєстровано в ЄРПН з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем порушено вимоги пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкового кредиту за січень 2015 року в розмірі 902 026,99 грн, є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на вимогам чинного законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У пункті 123.1 статті 123 вказаного Кодексу передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки судом встановлено, що податкова накладна № 4243 від 31.01.2015 зареєстрована без порушення строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем не завищено суму податкового кредиту за січень 2015 року в розмірі 902 026,99 грн, то і відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі 225 506,74 грн накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України. якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000151555/1392 від 26.05.2015 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 151 489,01 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 513 379,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (код ЄДРПОУ 00152299) витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 серпня 2015 року.

СуддяТ.С. Канигіна