Вирок № 48393613, 27.07.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2586/15-к

Провадження № 1-кп/175/116/15

Вирок

Іменем України

27 липня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

за участю секретаря Перепелиці Я.С.,

прокурора Нероди Д.Д.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12015040440001094 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-технічною освітою, працюючого бригадиром заготовчого відділення на НТЗ «Інтерпайп», удівця, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

23.05.2015 року близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_2 керуючи технічно справним мопедом «Леопард» об'ємом 48 см3 без державного знаку, рухався по автодорозі Дніпропетровськ-Хутірське в сел. Ювілейне зі сторони міста Дніпропетровська в напрямку с. Степне зі швидкістю 40 км/г. В якості пасажира з ним слідувала його дружина ОСОБА_4

В дорозі, в районі бази відпочинку «Озерище» автодороги «Дніпропетровськ-Хутірське» ОСОБА_2 побачив вибоїну та намагався здійснити її об'їзд, однак не вибрав безпечну швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки та свого пасажира, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортного засобу та допустив його опрокидування, в наслідок чого пасажиру ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми (синці на верхніх повіках обох очей, крововиливи у товщу м'яких покривних тканин голови в обох скроневих ділянках з переходом на потиличну, переломи кісток основи черепа у передній та середній черепних ямках. з переходом на склепіння черепа в обох скроневих та потиличних ділянці, крововилив над твердою мозковою оболонкою на зовнішній поверхні лівої півкулі з переходом на основу, крововилив під м'якими мозковими оболонками на всьому протязі більш інтенсивно вогнища забоїв речовини мозку на полюсі лівої лобної частки з переходом на її базальну частину і ліву скроневу частку, на зовнішній поверхні середньої та задньої частини правої скроневої частки; набряк головного мозку), саден в проекції правої лопатки, на тильній поверхні правої стопи по зовнішньому краю у кількості 3-х, перелому 2-го ребра праворуч по лопатковій лінії без ушкодження пристінкової плеври, які призвели до смерті, відповідно до висновку експерта № 1 189/263-Е.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виражається в тому, що водій ОСОБА_2, керуючи мопедом, порушив вимоги п.п.1.3, 1.5, 12.1 Правил дорожнього руху України, які вказують:

п. 1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»,

п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»,

п.12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Невиконання водієм ОСОБА_2, вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо -транспортної пригоди і заподіянням потерпілій ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили її смерть.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи допитаними в судовому засіданні, вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи. У скоєному щиро розкаявся.

Провина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який у суді пояснив, що обвинувачений його зять, що загибла є його дочкою, щодо обставини, які відбулися 23.05.2015 року близько 14 години 00 хвилин йому стало відомо від ОСОБА_2 Просив не позбавляти обвинуваченого волі, оскільки на утриманні залишилася дитина.

Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину обвинувачений вважав недоцільним.

Провина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також роз?яснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК України процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке виразилося в порушенні правил безпеки дорожнього руху. Особою, яка керувала транспортними засобами, що спричинили смерть потерпілої.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_2 - раніше не судимий, і не притягався до кримінальної відповідальності, працює, має на утриманні неповнолітнього сина, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_2, який відповідно до ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин, а також позиції прокурора,та потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, достатнім, відповідати особі обвинуваченого і обставинам вчиненого ними злочину.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із наслідків дорожньо-транспортної пригоди але враховуючи, що обвинувачений не має водійського посвідчення, суд вважає не призначити таке додаткове покарання.

Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 613 (шістсот тринадцять) грн. 80 коп. на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (одержувач платежу УДКСУ у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, номер рахунку 31110115700079, МФО 805012, ЄДРПОУ 37976087, найменування установи банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу за експертизу № 70/27-372 від 22.06.2015 року).

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачений - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.Л. Воздвиженський