Постанова № 48393154, 10.08.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 809/2919/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

За участю секретаря Драгомирецького І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 10 878,24 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося до суду з адміністративним позовом до суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 10 878, 24 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Григоріq Троянович є суб`єктом підприємницької діяльності і відповідно до ч.1 ст. ст. 14, 15 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є страхувальником і платником страхових внесків. Відповідачем, в порушення статті 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування не погашено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, яка станом на час розгляду справи складає 10 878, 24 грн.

Сума несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є узгодженою та підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча завчасно та належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованим), яке повернулося на адресу суду з відміткою Укркур`єра за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно поданої інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою, вказаною у адміністративному позові.

На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час їх дії.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно вимог частини першої та третьої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно вимог частини 6 статті 19 вказаного Закону страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідач у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

В силу п. 6, ч. 2, ст. 17 Закону України №1058-IV та розділу 4 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663, у відповідача виникає обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в розмірі 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці і 2% від суми доходу у вигляді заробітної плати.

Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем, в порушення статті 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування не погашено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, яка станом на час розгляду справи складає 10 878, 24 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування боржнику надсилалася рекомендованими листом з повідомленням про вручення вимога про сплату боргу №Ф 825/3 від 21.08.2013 року.

Відповідачем вказані зобов'язання у встановлений законом строк в повному обсязі не сплачені і на момент розгляду справи заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 10 878, 24 грн.

Згідно ч. 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доводи позивача про зобовязання відповідача за страховими внесками на суму 10 878, 24 грн. підтверджуються розрахунком суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті (а.с. 6-15), карткою особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи) (а.с. 20-28), вимогою про сплату боргу (а.с. 16) та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов такими, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційнеий код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійеного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість в сумі 10 878 (десять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 24 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 14.08.2015 року.