Постанова № 48393085, 17.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року

(09 год. 45 хв.)

Справа № 808/2837/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Вільнянськ

до відповідача: Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)», м. Вільнянськ

про: стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Вільнянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач або Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» (далі – відповідач або Підприємство Вільнянської виправної колонії (№ 20), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 50 770,14 грн., з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 8 264,69 грн., з податку на інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 1 210,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 50 770,14 грн., з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 8 264,69 грн., з податку на інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 1 210,10 грн., який виник в результаті несплати відповідачем узгоджених грошових зобов’язань, самостійно задекларованих Підприємство Вільнянської виправної колонії (№ 20) та суми пені, нарахованої контролюючим органом за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань та розстрочених сум податкового боргу на підставі ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 по справі № 2а-313/09/0870. З метою погашення податкового боргу позивачем були сформовані та вручені відповідачу податкові вимоги від 09.10.2001 № 1/1 та від 21.10.2001 № 2/106, які залишились без виконання. Враховуючи, що на сьогодні заборгованість відповідача є несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов від 15.06.2015 № 6/12-2748 (вх. № 24693). Зокрема, відповідач посилається на те, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 по справі № 2а-313/09/0870 податковий борг Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» у розмірі 346 560,89 грн. було розстрочено терміном на шістдесят сім місяців з відстрочкою першого платежу на один рік, починаючи з червня 2012 року по грудень 2016 року, згідно графіка погашення податкової заборгованості. Відповідач стверджує, що розстрочка виконання судового рішення – це передбачений процесуальним законодавством спосіб, який тимчасово позбавляє стягувача права вимагати примусового виконання. Таким чином, судове рішення про розстрочення виконання постанови про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такої постанови на новий строк. Тобто, вищезазначеною ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду перенесені граничні строки сплати податкових зобов’язань. В свою чергу, позивачем застосовано строк для нарахування пені без врахування того, що строки сплати платником податків податкового боргу є перенесеними в порядку ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України. З урахуванням викладеного, посилаючись на ст.ст. 31,32 Податкового кодексу України відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/2837/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.06.2015.

У судове засідання, призначене на 17.06.2015, представники сторін не з’явились. Про дату, час та місце розгляду справи позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

17.06.2015 представником позивача через канцелярію суду подано заяву (вх. № 25177) про розгляд справи за відсутності представника Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача через канцелярію суду 17.06.2015 також подано заяву (вх. № 25178) про розгляд справи за її відсутності. Проти позовних вимог заперечує повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.03.2015, відповідач – Державне підприємство «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» (код ЄДРПОУ 08680069) зареєстроване як юридична особа 22.05.2000, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу – 1 083 120 0000 014286.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Податковий кодекс України) визначено обов’язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Як передбачено п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.02.2015 Підприємством Вільнянської виправної колонії (№ 20) подано до Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 482,00 грн.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов’язань згідно вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість не була сплачена відповідачем у визначені законодавством строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, згідно п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п. 129.5 ст. 129 Податкового кодексу України, зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Судом з’ясовано, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 по справі № 2а-313/09/0870 частково задоволено заяву Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» та розстрочено виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2009 у справі №2а-313/09/0870 в частині стягнення з Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» (вул. Дзержинського, 1, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70000, код ЄДРПОУ 08680069) на користь Державного бюджету Вільнянського району податкової заборгованості, з урахуванням часткової сплати, у розмірі 346560 (триста сорок шість тисяч пятсот шістдесят) грн. 89 коп. терміном на шістдесят сім місяців з відстрочкою першого платежу на один рік шляхом сплати Державним підприємством «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» з червня 2012 року по грудень 2016 року щомісячно суми податкового боргу з червня 2012 року по грудень 2013 року по 6417 (шість тисяч чотириста сімнадцять) грн. 79 коп., з січня 2013 року по грудень 2016 року включно по 6284 (шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 09 коп.

Розстрочені суми податкового боргу згідно карток особового рахунку платника податків вважаються боргом минулих років.

На підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, у зв’язку із несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов’язань та розстрочених сум податкового боргу за попередні періоди (боргу минулих років), в картці особового рахунку платника податків було нараховано пеню з податку на додану вартість на загальну суму 50 288,14 грн.

Також, на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, відповідачу було нараховано пеню на борг минулих років по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, згідно ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 по справі № 2а-313/09/0870 про розстрочення виконання рішення суду на загальну суму 8 264,69 грн.

Крім того, на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, відповідачу було нараховано пеню на борг минулих років по податку на інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища, згідно ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 по справі № 2а-313/09/0870 про розстрочення виконання рішення суду на загальну суму 1 210,10 грн.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України).

Оскільки у передбачені податковим законодавством строки, відповідачем не сплачено до бюджету нарахована контролюючим органом суму пені, то вона набула статусу податкового боргу.

Підсумовуючі вищенаведені, встановлені судом, обставини, за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 50 770,14 грн., з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 8 264,69 грн., з податку на інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 1 210,10 грн., що підтверджується наданими позивачем картками особового рахунку платника податків за спірні періоди та довідкою про податковий борг.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На момент виставлення відповідачу податкових вимог, порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, процедура оскарження дій органів стягнення, визначався Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 2181-ІІІ).

Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ, податкова вимога – це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Пунктом 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ встановлено наступний порядок надсилання податкових вимог, зокрема:

- перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

- друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З матеріалів справи судом встановлено, що 09.10.2001 позивачем сформовано першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/1 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями у розмірі 2 268,84 грн., яка отримана уповноваженою особою відповідача 21.10.2001, що підтверджується підписом даної особи на корінці податкової вимоги.

Друга податкова вимога форми «Ю1» від 19.11.2001 № 2/106, яка сформована на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями в розмірі 13 485,67 грн., отримана уповноваженою особою відповідача 21.11.2001, що підтверджується підписом даної особи на корінці податкової вимоги.

На даний час податкові вимоги від 09.10.2001 № 1/1 та від 21.10.2001 № 2/106 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликані, оскільки з моменту їх виставлення заборгованість, яка обліковується за відповідачем, залишається не погашеною до бюджету, що підтверджується наявними в матеріалах справи картками особового рахунку платника податків за спірні періоди та довідкою Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 07.05.2015 № 1358/10/08-06-2300-017.

Згідно з пп. 95.1 – 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства, заборгованість відповідача залишається не погашеною до бюджету, суд вважає позовні вимоги Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача про те, що оскільки граничні строки сплати грошових зобов’язань (податкового боргу) були перенесені за рішенням суду, яке набрало законної сили, то у контролюючого органу були відсутні підстави для початку нарахування пені, визначені п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України суд дослідивши до уваги не приймає з огляду на таке.

Як, зазначалося вище, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)/

За приписами п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов’язку.

Порядок надання розстрочки чи відстрочки грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків визначено ст. 100 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 100.1 ст. 100 розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Отже, лише надання розстрочки чи відстрочки в порядку визначеному ст. 100 Податкового кодексу України, є підставою для зміни строку сплати податку.

Дійсно, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 по справі № 2а-313/09/0870 відповідачу було розстрочено сплату податкового боргу у розмірі 346560,89 грн. терміном на шістдесят сім місяців з відстрочкою першого платежу на один рік.

Однак, в даному разі, мова йде про розстрочення виконання відповідачем судового рішення у справі № 2а-313/09/0870, а саме розстрочення сплати податкової заборгованості в порядку передбаченому ст. 263 КАС України.

Отже, відповідач плутає поняття розстрочення сплати податкового зобов’язання в розумінні ст.ст. 31, 32 Податкового кодексу України та розстрочення виконання судового рішення (сплати податкового боргу), які є різними за змістом та наслідками застосування.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було здійснено нарахування пені на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 у зв’язку із несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених податкових зобов’язань, в тому числі по податковому боргу минулих періодів.

Суд зазначає, що надання Запорізьким окружним адміністративним судом 30.06.2011 по справі № 2а-313/09/0870 відповідачу розстрочки сплати податкового боргу не звільняє платника податків від такого виду відповідальності за прострочку сплати податкового зобов’язання, у вигляді нарахування пені.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що нарахування контролюючим органом пені було здійснено у розмірі та порядку, визначеному Податковим кодексом України, відтак заперечення відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи та дослідженими судом.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 11, 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Дзержинського, буд. 1, код ЄДРПОУ 08680069) на користь Державного бюджету (одержувач – УК у Вільнянському районі (Вільнянський район), код ЄДРПОУ 37997149, р/р 31113029700079, код бюджетної класифікації 14010100, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 50 770,14 (п’ятдесят тисяч сімсот сімдесят гривень 14 коп.) грн., на користь УК у Вільнянському районі (м. Вільнянськ), код ЄДРПОУ 37997149, р/р 33214807700080, код бюджетної класифікації 12020100, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 8 264,69 (вісім тисяч двісті шістдесят чотири гривні 69 коп.) грн., на користь УК у Вільнянському районі (м. Вільнянськ), код ЄДРПОУ 37997149, р/р 33112329700080, код бюджетної класифікації 19050200, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти з податку на інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 1 210,10 (одна тисяча двісті десять гривень 10 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко