Постанова № 48393079, 08.07.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року (11 год. 20 хв.) Справа № 808/2548/15 № м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВ-ДВА», м. Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі позивач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВ-ДВА» (далі відповідач або ТОВ «АДВ-ДВА»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з розрахункових рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВ-ДВА» у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 123 160,83 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 109 250,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 123 160,83 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 109 250,00 грн., який виник в результаті несплати відповідачем узгоджених грошових зобовязань, самостійно задекларованих ТОВ «АДВ-ДВА», а також грошових зобовязань донарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень. Крім того, позивач вказує, що у звязку із несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобовязань відповідачу було нараховано пеню з податку на додану вартість, залишок якої становить 14,37 грн. Зазначає, що позивачем вживались, визначені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з ТОВ «АДВ-ДВА» податкового боргу. Однак, направлена на адресу відповідача податкова вимога від 30.04.2014 № 6536-25, залишились без виконання. Враховуючи те, що заборгованість відповідача є несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/2548/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 08.07.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 08.06.2015, не зявився. Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

08.07.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 28659) про розгляд справи без участі представника ДПІ у Шевченківському ГУ ДФС у м. Києві. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача також не прибув. Поштова кореспонденція, направлена за адресою місця реєстрації відповідача, повернулась до суду 02.07.2015 без вручення адресату з відміткою відділення поштового звязку «за зазначеною адресою не зареєстроване; за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АДВ-ДВА» (код ЄДРПОУ 32348363) зареєстроване як юридична особа 15.01.2003, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 1 074 120 0000 016034.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України) визначено обовязок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Як передбачено п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «АДВ-ДВА» були подані до ДПІ у Шевченківському ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість за наступні звітні періоди:

- податкова декларація від 18.03.2013 за лютий 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 742,00 грн.;

- податкова декларація від 17.06.2013 за травень 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 944,00 грн.;

- податкова декларація від 19.10.2013 за вересень 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 255,00 грн.;

- податкова декларація від 19.11.2013 за жовтень 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 049,00 грн.;

- податкова декларація від 14.12.2013 за листопад 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 978,00 грн.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобовязань згідно вищезазначених податкових декларацій з податку на додану вартість не була сплачена відповідачем в повному обсязі у визначені законодавством строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «АДВ-ДВА» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Онікс Компані Лтд» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результати якої складено акт перевірки від 29.05.2013 № 1597/22-90/32348363.

Даною перевіркою встановлені порушення відповідачем:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у загальній сумі 72 011,00 грн., в тому числі по періодах: за січень 2012 року в сумі 6 655,00 грн., за березень 2012 року в сумі 19 602,00 грн., за квітень 2012 року в сумі 2 575,00 грн., за травень 2012 року в сумі 34 598,00 грн., за червень 2012 року в сумі 8 590,00 грн.;

- п.п. 139.1.9 п. 139.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, щодо заниження податку на прибуток в загальній сумі 90 297,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2011 року в сумі 14 685,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 27 570,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 48 042,00 грн.

На підставі акту перевірки від 29.05.2013 № 1597/22-90/32348363 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 № НОМЕР_1, згідно якого відповідачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 110 598,00 грн., з яких за основним платежем 91 694,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18 904,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 № НОМЕР_2, згідно якого відповідачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 107 494,00 грн., з яких за основним платежем 85 955,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 21 499,00 грн.

За приписами п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із відповідним адміністративним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 у справі № 826/18203/13-а (судді Добрянської Я.І.) у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВ-ДВА» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2013 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 у справі № 826/18203/13-а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВ-ДВА» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 без змін.

З урахуванням положень ст. 254 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 у справі № 826/18203/13-а набрала законної сили.

Таким чином, з моменту набрання судовими рішеннями в адміністративній справі № 826/18203/13-а законної сили, грошові зобовязання, донараховані контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 14.06.2013 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, вважаються узгодженими та підлягають сплаті до бюджету, в порядку та строки визначені п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Оскільки сума узгоджених грошових зобовязань, згідно вищевказаних податкових повідомлень-рішень, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, вона набула статусу податкового боргу.

Також, на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту ОСОБА_1 проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року. В ході перевірки встановлено, що відповідачем уточнюючим розрахунком з податку на додану вартість за серпень 2012 року (від 12.10.2013 № НОМЕР_3), розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за серпень 2012 року (від 12.10.2013 № НОМЕР_4) та уточнюючим розрахунком з податку на додану вартість за вересень 2012 року (від 12.10.2013 № НОМЕР_5), розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток) за вересень 2012 року (від 12.10.2013 № НОМЕР_6), наданими засобами телекомунікаційного звязку, невірно сформовано податковий кредит за серпень та вересень 2012 року з ПДВ у розмірі 9 560,00 грн. (рядок 17), чим порушено п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України.

За результатами даної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 16.01.2014 № 10/22-03-84/32348363, примірник якого отримано уповноваженою особою відповідача 27.01.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі акту перевірки від 16.01.2014 № 10/22-03-84/32348363 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 07.02.2014 № 000189/22-03, яким відповідачу збільшено суму грошового забезпечення з податку на додану вартість на загальну суму 11 111,00 грн., з яких за основним платежем 9 560,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4 780,00 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення вручене уповноваженій особі відповідача 13.02.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 07.02.2014 № 000189/22-03, отже грошові зобовязання за ним вважаються узгодженими.

Враховуючи те, що сума узгоджених грошових зобовязань, донарахованих ТОВ «АДВ-ДВА» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 07.02.2014 № 000189/22-03, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, на підставі п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України головним державним інспектором відділу моніторингу сплати податкових зобовязань управління оподаткування та контролю обєктів та операцій ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_2 проведено камеральну перевірку ТОВ «АДВ-ДВА» (код 32348363) податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2014 року, в ході якої встановлено порушення платником податків строків подання (не подання) податкових декларацій з податку на додану вартість за травень 2014 року, передбачених п.п. 49.18.1 п. 49.18, ст. 49 Податкового кодексу України.

За результатами даної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 21.08.2014 № 147/26-59-15-03-85.

На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.09.2014 № НОМЕР_7, яким відповідачу збільшено суму грошового забезпечення з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170,00 грн.

Судом зясовано, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення разом з розрахунком штрафних санкцій направлено відповідачу 05.09.2014 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, поштова кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків з відміткою відділення поштового звязку «інші причини, що не дали змоги виконати обовязки щодо пересилання поштового відправлення».

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.09.2014 № НОМЕР_8 вважається врученим відповідачу належним чином.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, отже грошові зобовязання за ним вважаються узгодженими.

Оскільки сума штрафних санкцій, застосованих до ТОВ «АДВ-ДВА» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.09.2014 № НОМЕР_7, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, вона набула статусу податкового боргу.

Також, на підставі п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України головним державним інспектором відділу моніторингу сплати податкових зобовязань управління оподаткування та контролю обєктів та операцій ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_2 проведено камеральну перевірку ТОВ «АДВ-ДВА» (код 32348363) податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року, в ході якої встановлено порушення платником податків строків подання (не подання) податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2014 року, передбачених п.п. 49.18.1 п. 49.18, ст. 49 Податкового кодексу України.

За результатами даної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 22.08.2014 № 156/26-59-15-03-85.

На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.09.2014 № НОМЕР_8, яким відповідачу збільшено суму грошового забезпечення з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 020,00 грн.

Судом зясовано, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення разом з розрахунком штрафних санкцій направлено відповідачу 05.09.2014 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, поштова кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків з відміткою відділення поштового звязку «інші причини, що не дали змоги виконати обовязки щодо пересилання поштового відправлення».

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.09.2014 № НОМЕР_8 вважається врученим відповідачу належним чином.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, отже грошові зобовязання за ним вважаються узгодженими.

Оскільки сума штрафних санкцій, застосованих до ТОВ «АДВ-ДВА» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.09.2014 № НОМЕР_8, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, згідно приписів п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом зясовано, що за відповідачем рахується залишок несплаченої пені в розмірі 14,37 грн.

Отже, з урахуванням наявної на рахунку ТОВ «АДВ-ДВА» переплати та часткового погашення податкових зобовязань, заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 123 160,83 грн., що підтверджується наданими ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві картками особового рахунку платника податків за спірний період.

Також, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 109 250,00 грн., який виник в результаті несплати ТОВ «АДВ-ДВА» в повному обсязі узгоджених грошових зобовязань, донарахованих контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 14.06.2013 № НОМЕР_1, мова про яке йшла вище.

Зокрема, згідно даного податкового повідомлення-рішення відповідачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 110 598,00 грн., з яких за основним платежем 91 694,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18 904,00 грн.

Як вбачається з картки особового рахунку платника податків за спірний період, на рахунку відповідача існувала переплата в розмірі 1 348,00 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної у відповідача переплати, заборгованість ТОВ «АДВ-ДВА» з податку на прибуток приватних підприємств складає 109 250,00 грн.

Підсумовуючи вищенаведені, встановлені судом, обставини, за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 123 160,83 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 109 250,00 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання.

Судом встановлено, що позивачем направлено на адресу відповідача рекомендованим листом податкову вимогу форми «Ю» від 30.04.2014 № 6536-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями у розмірі 130 871,46 грн.

Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, рекомендоване відправлення, яке містило вищезазначену податкову вимогу, повернулось на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

З урахуванням положень ст. 58 Податкового кодексу України, вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 30.04.2014 № 6536-25, в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України, позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка рахується за відповідачем, залишається не погашеною, що підтверджується картками особового рахунку платника податків за спірний період та розрахунком заборгованості станом на 03.07.2015.

Згідно пп. 95.1 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно розрахунку ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, станом на момент розгляду справи в суді за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 123 160,83 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 109 250,00 грн.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача.

На підставі викладеного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи те, що заборгованість відповідача залишається не погашеною до бюджету, суд вважає позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВ-ДВА» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВ-ДВА» (69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Тбіліська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32348363) у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету (одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37995466, р/р 31119029700011, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 123 160,83 (сто двадцять три тисячі сто шістдесят гривень 83 коп.) грн. та на користь Державного бюджету (одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37995466, р/р 33118318700011, код платежу 11021000, банк ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019) кошти за податковим боргом з податку на прибуток в сумі 109 250,00 (сто девять тисяч двісті пятдесят гривень 00 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛ.Я. Максименко