Постанова № 48388887, 27.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/1863/11 ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Тимцунік Ю.В.

за участю: представника позивача не зявився

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ланкастор»до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ланкастор»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомленнь-рішеннь Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції № 0001461720/0/30817 від 27.07.2010р., № 0001461720/1/30817 від25.08.2010р., № 0001461720/2/від 10.11.2010р., та № 0001461720/3/ від 24.12.2010р.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце проведення повідомлений належно. Причини неявки суду невідомі. Додаткових пояснень та доказів до матеріалів справи не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечує, посилається на законодавчі підстави своїх дій та діяльність в межах повноважень, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Ланкастор»(далі відповідач) зареєстроване Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради (а.с.69).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків відповідач перебуває на податковому обліку у Нікопольській обєднаній державній податковій інспекції від 24.07.1993р. за №34 (а.с.66).

Отже, позивач належним чином зареєстрований, як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Так, 15 липня 2010р. Нікопольською об'єднаної державною податкової інспекцією, далі - відповідач, було проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «ЛАНКАСТОР», далі - позивач, з питань правильності обчислення податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати ОСОБА_3 за період з 01.07.2001р. по 30.06.2010р. В результаті проведення перевірки відповідачем було складено акт №1444\172.31980570 від 15 липня 2010р.,

З 06.07.2010р. по 12.07.2010р. фахівцями Нікопольської ОДШ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Ланкастор" з питань правильності обчислення та повноти і своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати ОСОБА_3 за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. (Акт №1444/172.31980570 від 15.07.2010р.).

Перевіркою встановлено порушення:

- пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України № 889-ІУ Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб'", а саме в період з 01.09.2007р. по 29.02.2008р. ПП „Ланкастор" недоутриманий податок з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати найманому працівнику ОСОБА_3, в результаті чого^іідлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб в сумі 16128,46 грн., у тому числі: *

вересень 2007р. - 2664,99 грн.;

жовтень 2007р. - 2662,03 грн.;

листопад 2007р. - 2662,03 грн.;

грудень 2007р. - 2662,03 грн.;

січень 2008р. - 2738,69 грн.;

лютий 2008р. - 2738,69 грн.

Підставою для таких висновків перевірки відповідач в акті наводить на те, що згідно інформаційного листа МВС Нікопольського МВ від 27.04.2010р. №8888 встановлено, що фактично ОСОБА_3 за період - вересень 2007р. - лютий 2008р. нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі 109000грн. Окрім вказаного інформаційного листа МВС інших підстав, або первинних документів, на підставі яких було зроблено такі висновки перевірки відповідач не вказав.

Згідно складеного вищевказаного акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0001461720\0\30817 від 27.07.2010р. за формою «Р», згідно якого позивачу визначив суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в

За результатами проведеної перевірки Нікопольською ОДПІ було прийнято податкове зідомлення-рішення №0001461720/0/30817 від 27.07.2010р., яким Позивачу визначено даткове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 48 385,38 грн. (основний тіж - 16128,46 грн., фінансова санкція - 32256,92 грн.)

Оскільки директором ПП „Ланкастор" ОСОБА_4А була власноручно написана заява про проведення перевірки в приміщенні Нікопольської ОДШ та те, що підприємством були надані усі необхідні документи та пояснення для проведення позапланової виїзної перевірки, твердження Позивача про те, що Нікопольскою ОДПІ було порушено процедуру проведення позапланової виїзної перевірки щодо ПП "Ланкастор" є безпідставним та необґрунтованим

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на той факт, що штрафна санкція в сумі 16825,00грн. застосована безпідставно, оскільки застосована за порушення, які актом перевірки не встановлені і які не можуть мати до позивача відношення, так як він працює на спрощеній системі оподаткування.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно ч.4 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

У судовому засіданні позивач стверджує, що його не було повідомлено про проведення перевірки в зазначений строк, про що свідчить відсутність у відповідача підтвердження направлення такого повідомлення позивачу та отримання його останнім.

Також згідно ч.3 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами. Тобто, на думку позивача, враховуючи наведену вимогу, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими і проводяться за рішенням керівника податкового органу, яке оформляться наказом, що не відповідає проведеній відповідачем стосовно позивача перевірки 06.08.2008 року.

Таким чином, прийняте за результатами такої перевірки рішення ДПІ у Кіровському районі ОСОБА_1 №0001052303/2-199227/5/23-325 від 10.10.2008р. про застосування по позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16825грн.00коп., на дз^лку позивача, підлягає скасуванню.

Одночасно, позивач посилається на ст.ст.5, 6, 8 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність" та звертає увагу суду, що інспектори відповідача не мали права здійснювати закупівлю товарів, тобто, на його думку, в протилежному - має місце перевищення повноважень, наданих податківцям діючим законодавством України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що згідно перевірки позивачем не оприбуткована готівка в сумі 4800грн. 00коп. в день її фактичного надходження (06.08.2008р.) у книзі обліку доходів та витрат №1-5214/171-13.

Також, зазначає, що органи ДПІ при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, а саме вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", провадяться перевірки на підставі Закону України „Про державну податкову службу в Україні" у межах повноважень, наданих зазначеними законами.

Відповідач вказує, що посилання позивача на ч.4 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" якою передбачено, що працівники ДПІ повинні були попередити позивача за 10 днів до початку проведення перевірки, є недоречним, оскільки Законами не пов'язаними з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), є Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який регулює правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюються розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тобто, порядок проведення даних перевірок щодо розрахунків за товари (послуги), визначено спеціальним законодавством, яке визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій і не є Законом про оподаткування, і тому попередження про початок проведення перевірки за 10 днів не потребує.

Відповідач, також, звертає увагу, що перевірка позивача від 06.08.2008р. з питання контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу проведена посадовими особами у відповідності до затвердженого начальником ДПІ у Кіровському районі ОСОБА_1 плану проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій на серпень 2008 року та згідно направлень на право проведення перевірок.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що лише частина придбаного товару за чеком належить до асортименту його магазину, інша частина придбаного товару належить іншому підприємцю, з яким вони поділяють приміщення та лише на прохання покупців були зазначені продавцем разом у товарному чеку.

Однак, пояснення позивача не знайшли свого підтвердження.

Крім того, книга обліку доходів і витрат підприємця ОСОБА_5 розграфована із щоденним зазначенням дати та місяця. В тому числі, згідно наданого витягу - з 07.07.2008 року по 26.08.2008 включно. Проте, заповнена до 06.08.2008 р. включно. Заповнення здійснено послідовно, без виправлень.

За 06.08.2008 р. здійснений запис суми «1435»(а.с.39).

На вимогу суду, позивачем у судове засідання надано оригінал книги обліку доходів і витрат підприємця та копії титульних, останньої сторінок і сторінки № 7 з 07.07.2008 р. по 26.08.2008 р. З яких вбачається, що на дату 06.08 здійснено запис «1435 + 4800», а на дату 07.08 - запис «800 - 4800». Інші виправлення відсутні, (а.с.74-76)

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, із змінами та доповненнями, передбачено, що вся готівка, що надходять до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до СТ.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюється Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби (ст.ст. 2,3 Указу).

Для платника єдиного податку - фізичної особи порядок ведення Книги обліку доходів і витрат визначено Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, який розроблено та затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року № 5989, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999року за №752/4045.

Отже, оскільки оприбуткування готівки, що надійшла за день, здійснюється наприкінці дня на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій, а позивачем на день перевірки за 06.08.2008 р. здійснено оприбуткування лише суми 1435грн. Таким чином, сума 4800грн. 00коп. не була внесена суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_5 до книги обліку доходів і витрат підприємця у день її надходження, а дописана пізніше.

Твердження позивача щодо належності йому лише частини товару, придбаного за товарним чеком від 06.08.08 р. (а.с.37), спростовується матеріалами справи, а саме: витягом з книги обліку доходів і витрат підприємця - сторінки 7. Оскільки, здійснивши дописування до 1435грн. суми у розмірі 4800грн. за 06.08.2008 р. (а.с.75), позивач тим самим підтвердив належність йому всіх товарів, придбаних за товарним чеком від 06.08.08 р.

Одночасно, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна копія постанови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетрвоська про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.І ст. 164-1, ст.. 164-2 КУпАП зі стягненням в дохід держави штрафу у розмірі 255 гривень.

Зазначеною постановою ОСОБА_6 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.І ст. 164-1, ст. 164-2 КУпАП, яке виразилося у порушенні порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат та у порушенні законодавства з фінансових питань.

Постанова набрала чинності 01.10.2008 року.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд, згідно СТ.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

з урахуванням викладеного, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення по суті.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Ч.1 СТ.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до Ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи правильність дій та рішень відповідача, а також те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідні докази суду надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та спростовані матеріалами справи і поясненнями представників сторін.

За викладених обставин, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд.

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Ланкастор»до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 08.08.2011 р.

СуддяГ.В. Потолова