Постанова № 48387652, 04.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 р. Справа № 804/6054/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій А.В. за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Донцова Є.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому позивач, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області від 16.12.2014 р. №0045181703 на загальну суму 9372,00 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області від 16.12.2014 р. №0045171703 на загальну суму 15291,63 грн.;

визнати протиправним та скасувати Рішення від 16.12.2014 р. № 0045191703 Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області на загальну суму 855,52 грн.;

визнати протиправним та скасувати Вимогу Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2014 р. № Ф-0043011703 на загальну суму 17110,46 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт №4535/17-3/НОМЕР_2 від 28.11.2014 року. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 16.12.2014 р. №0045181703, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 6248,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 3124,00 грн., від 16.12.2014 р. №0045171703, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 10194,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 5097,21 грн.; вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску від 28.11.2014 № Ф-0043011703, рішення від 16.12.2014 № 0045191703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 17965,98 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені рішення відповідача підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просили суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 10194,42 грн.

п. 198.1, п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6248,00 грн., в тому числі за період:

липень 2013 - 204,00 грн.; серпень 2013 - 1392,00 грн.; вересень 2013 - 980,00 грн.; жовтень 2013 - 1288,00 грн.; листопад 2013 року - 1228,00 грн.; грудень 2013 - 1156,00 грн.;

п. 4 ч.1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI перевіркою встановлено заниження єдиного соціального внеску, що нараховується на суму чистого оподаткованого доходу на суму 17110,46 грн.

За результатами перевірки складено Акт №4535/17-3/НОМЕР_2 від 28.11.2014 року на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 16.12.2014 р. №0045181703, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 6248,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 3124,00 грн., від 16.12.2014 р. №0045171703, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 10194,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 5097,21 грн.; вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску від 28.11.2014 № Ф-0043011703, рішення від 16.12.2014 № 0045191703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 17965,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2013 року між ФОП ОСОБА_5 (замовник) та ТОВ ВКП «Укрпромпостач» (р.н.о.к. 38530512) (перевізник) укладено договір №16/07 про надання транспортних послуг. На виконання умов вищевказаного договору ТОВ ВКП «Укрпромпостач» (р.н.о.к. 38530512) протягом 2013 року здійснював ФОП ОСОБА_5 транспортні послуги на території України.

На виконання вказаного договору оформлено наступні податкові накладні, що отримані від ТОВ ВКП «Укрпромпостач» (п.н.ю.о. 38530512) щодо отримання транспортних послуг: п/н № 15 від 29.07.2013 року на загальну суму 420,0 грн., у т.ч. ПДВ 70,00 грн.;

п/н № 5 від 31.07.2013 року на загальну суму 800,00 грн., у т.ч. ПДВ 133,33 грн.;

п/н № 26 від 27.08.2013 року на загальну суму 120,00 грн., у т.ч. ПДВ 20,00 грн.;

п/н № 29 від 29.08.2013 року на загальну суму 120,00 грн., у т.ч. ПДВ 20,00 грн.;

п/н № 33 від 03.09.2013 року на загальну суму 180,00 грн., у т.ч. ПДВ 30,00 грн.;

п/н № 34 від 05.09.2013 року на загальну суму 120,00 грн., у т.ч. ПДВ 20,00 грн.;

п/н № 35 від 09.09.2013 року на загальну суму 120,00 грн., у т.ч. ПДВ 20,00 грн.;

п/н № 37 від 19.09.2013 року на загальну суму 120,00 грн., у т.ч. ПДВ 20,00 грн.;

п/н № 74 від 07.11.2013 року на загальну суму 90,00 грн., у т.ч. ПДВ 15,00 грн.;

п/н № 81 від 13.11.2013 року на загальну суму 120,00 грн., у т.ч. ПДВ 20,00 грн.;

п/н № 83 від 15.11.2013 року на загальну суму 120,00 грн., у т.ч. ПДВ 20,00 грн.;

п/н № 88 від 20.11.2013 року на загальну суму 80,00 грн., у т.ч. ПДВ 13,33 грн.;

п/н № 91 від 26.11.2013 року на загальну суму 120,00 грн., у т.ч. ПДВ 20,00 грн.

До перевірки ФОП ОСОБА_5 надані товарно - транспортні накладні, згідно яких встановлено наступне.

Товарно-транспортна накладна б/н від 11.06.2013 року. Автопідприємство - ТОВ ВКП «Укрпромпостач» (р.н.о.к. 38530512), вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_5, але на накладній відсутня жодна печатка підприємства та підписи посадових осіб, які здійснювали перевезення. Перевезення вантажу здійснювалось автотранспортом НОМЕР_4, (водій ОСОБА_6), але згідно АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, автотранспорт з даними номерними знаками не зареєстрований. Також, за ТОВ ВКП «Укрпромпостач» не зареєстровані автотранспортні засоби. У наданій товарно-транспортній накладній зазначено, що пункт розвантаження: м. Дніпропетровськ, але фактично ФОП ОСОБА_5 здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1.

Товарно-транспортна накладна б/н від 29.08.2013 року. Автопідприємство - ТОВ ВКП «Укрпромпостач» (р.н.о.к. 38530512), вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_5, але на накладній відсутня жодна печатка підприємства та підписи посадових осіб, які здійснювали перевезення. Перевезення вантажу здійснювалось автотранспортом НОМЕР_5 (водій ОСОБА_7), але згідно АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, автотранспорт з даними номерними знаками зареєстрований на гр. ОСОБА_8, за ТОВ ВКП «Укрпромпостач» не зареєстровані автотранспортні засоби. У наданій товарно-транспортній накладній зазначено, що пункт розвантаження - м. Дніпропетровськ, але фактично ФОП ОСОБА_5 здійснює підприємницьку діяльність за адресою - АДРЕСА_1.

Товарно-транспортна накладна б/н від 14.02.2013 року. У графі «Автопідприємство» відсутнє найменування перевізника. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_5, пункт навантаження: м. Дніпропетровськ, коли фактично ФОП ОСОБА_5 здійснює підприємницьку діяльність за адресою - АДРЕСА_1. Перевезення вантажу здійснювалось автотранспортом НОМЕР_5 (водій ОСОБА_6), але згідно АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, автотранспорт з даними номерними знаками зареєстрований на гр. ОСОБА_8, за ТОВ ВКП «Укрпромпостач» не зареєстровані автотранспортні засоби.

Товарно-транспортна накладна №30 від 04.07.2013 року. Автопідприємство - ТОВ ВКП «Укрпромпостач» (р.н.о.к. 38530512), вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_5, але на накладній відсутня жодна печатка підприємства та підписи посадових осіб, які здійснювали перевезення. Перевезення вантажу здійснювалось автотранспортом Газель НОМЕР_5 (водій ОСОБА_6.), але згідно АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, автотранспорт з даними номерними знаками зареєстрований на гр. ОСОБА_8, за ТОВ ВКП «Укрпромпостач» не зареєстровані автотранспортні засоби. У наданій товарно - транспортній накладній зазначено, що пункт розвантаження - м. Дніпропетровськ, але фактично ФОП ОСОБА_5 здійснює підприємницьку діяльність за адресою - АДРЕСА_1.

Товарно-транспортна накладна б/н від 07.11.2013 року. Авто підприємство - ТОВ ВКП «Укрпромпостач» (р.н.о.к. 38530512), вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_5, але на накладній відсутня жодна печатка підприємства та підписи посадових осіб, які здійснювали перевезення. Перевезення вантажу здійснювалось автотранспортом НОМЕР_4, (водій ОСОБА_6), але згідно АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, автотранспорт з даними номерними знаками не зареєстрований. За ТОВ ВКП «Укрпромпостач» не зареєстровані автотранспортні засоби. У наданій товарно - транспортній накладній зазначено, що пункт розвантаження - м. Дніпропетровськ, але фактично ФОП ОСОБА_5 здійснює підприємницьку діяльність за адресою - АДРЕСА_1.

Проте, суд зазначає, що згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів вищевказані транспортні засоби зареєстровані належним чином та використовуються ТОВ ВКП «Укрпромпостач» на договірних засадах, що підтверджується матеріалами справи.

Також, з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року ФОП ОСОБА_5 орендував нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3) згідно договору оренди від 03.01.2013 року загальною площею 500,0 м.кв. Приміщення за адресою: АДРЕСА_1 належало ФОП ОСОБА_10 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3) на правах власності, що підтверджується договором купівлі - продажу від 30.11.2004 року.

До перевірки ФОП ОСОБА_5 надані наступні документи:

Акт б/н від 31.08.2013 року, власник електромереж в особі ФОП ОСОБА_10 та споживач в особі ФОП ОСОБА_5, склали цей акт про те, що «споживач» використував за серпень 2013 року активну електроенергію на суму 8114,66 грн. Сума без ПДВ 6762,22 грн., ПДВ-1352,44 грн.; Акт б/н від 30.09.2013 року, власник електромереж в особі ФОП ОСОБА_10 та споживач в особі ФОП ОСОБА_5 склали цей акт про те, обсяг переданої електричної енергії за вересень 2013 року складає 4308кВт. Відшкодування за використану активну електроенергію за вересень складає 5337,10 грн. Сума без ПДВ 4447,58 грн., ПДВ-889,52 грн.; Акт б/н від 31.10.2013 року, власник електромереж в особі ФОП ОСОБА_10 та споживач в особі ФОП ОСОБА_5 склали цей акт про те, обсяг переданої електричної енергії за жовтень 2013 року складає 6240кВт. Відшкодування за використану активну електроенергію за жовтень складає 7730,62 грн. Сума без ПДВ 6442,18 грн., ПДВ-1288,44 грн.; Акт б/н від 30.11.2013 року, власник електромереж в особі ФОП ОСОБА_10 та споживач в особі ФОП ОСОБА_5 склали цей акт про те, обсяг переданої електричної енергії за листопад 2013 року складає 5520кВт. Відшкодування за використану активну електроенергію за жовтень складає 6838,62 грн. Сума без ПДВ 5698,85 грн., ПДВ-1139,77 грн.; Акт б/н від 31.12.2013 року, власник електромереж в особі ФОП ОСОБА_10 та споживач в особі ФОП ОСОБА_5 склали цей акт про те, що «споживач» використовав за серпень 2013 року активну електроенергію на суму 6936,00 грн. Сума без ПДВ 5780,00 грн., ПДВ- 1156,00 грн.;

п/н № 10 від 31.08.2013 року на відшкодування електричної енергії, отримана від ФОП ОСОБА_10 на загальну суму 8114,66 грн., у т.ч. ПДВ 1352,44 грн.; п/н № 8 від 30.09.2013 року на відшкодування електричної енергії, отримана від ФОП ОСОБА_10 на загальну суму 5337,10 грн., у т.ч. ПДВ 889,52 грн.; п/н № 7 від 31.10.2013 року на відшкодування електричної енергії, отримана від ФОП ОСОБА_10 на загальну суму 7730,62 грн., у т.ч. ПДВ 1288,44 грн.; п/н № 6 від 30.11.2013 року на відшкодування електричної енергії, отримана від ФОП ОСОБА_10 на загальну суму 6838,62 грн., у т.ч. ПДВ 1139,77 грн.; п/н № 10 від 31.12.2013 року на відшкодування електричної енергії, отримана від ФОП ОСОБА_10 на загальну суму 6936,00 грн., у т.ч. ПДВ 1156,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.177.2. ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п.177.3).

Згідно з п.177.4. ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Приписами пп.138.1.1. п.138.1 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають: - собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; - витрати банківських установ.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом п.138.11. ст.138 Податкового кодексу України суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та здійснених витрат до складу валових є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, що і було доведено в ході розгляду справи.

Крім того, як було зазначено вище, встановлене податковим органом завищення валових витрат і відповідно заниження чистого доходу вплинуло на правильність визначення бази для нарахування єдиного соціального внеску, в результаті чого позивачу також нараховано штрафні санкції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Ставка єдиного внеску для вказаної категорії платників складає 34,7% від бази оподаткування, визначеної статтею 7 Закону №2464-VI (ч. 11 ст. 8 Закону).

Згідно з пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Враховуючи те, що судом спростовано висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат, заниження бази оподаткування єдиним внеском, суд дійшов висновку про необґрунтованість нарахованих штрафних санкцій за Рішенням від 16.12.2014р. №0045191703 та відповідно винесеної вимоги про сплату боргу від 28.11.2014р. № Ф-0043011703.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області від 16.12.2014 р. №0045181703 на загальну суму 9372,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області від 16.12.2014 р. №0045171703 на загальну суму 15291,63 грн.

Визнати протиправним та скасувати Рішення від 16.12.2014 р. № 0045191703 Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області на загальну суму 855,52 грн.

Визнати протиправним та скасувати Вимогу Лівобережної об'єднаної ДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2014 р. № Ф-0043011703 на загальну суму 17110,46 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 182,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 червня 2015 року

Суддя О.В. Єфанова