Постанова № 48387260, 07.08.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2015 року Справа № 803/1778/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А. Я.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Крижановської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Волинська митниця ДФС) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/00024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем необґрунтовано та неправомірно було відмовлено у здійсненні митного оформлення товару - яблук свіжих врожаю 2014 року, клас якості II, калібр 65 мм - вагою нетто 20 280 кг за ціною 1,20 польських злотих за 1 кг. на загальну суму 24 336, 00 польських злотих, придбаного позивачем згідно із контрактом купівлі - продажу від 23 лютого 2015 року № 29/2015/PL, укладеного із фірмою «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща), за інвойсом від 26 лютого 2015 року № 47/02/2015.

Для митного оформлення й митного контролю товарів відповідачу було надано усі необхідні документи. В графах 12, 45 митної декларації (далі - МД) від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/8093 позивачем вказано митну вартість товару у розмірі 184 091 грн. 86 коп., що є еквівалентом 24 336 польських злотих, тобто 1,20 польських злотих за 1 кг. При цьому позивачем за правилами статті 58 Митного кодексу України застосовано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) товарів, що імпортуються.

За результатами розгляду 2 березня 2015 року відповідачем була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № 205070000/2015/00024, в зв'язку з невідповідністю заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України та прийняття рішення про визначення митної вартості від 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1 (далі - рішення).

Згідно із рішенням від 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1 митна вартість товару яблук свіжих врожаю 2014 року була визначена за ціною 1,8352 польських злотих за 1 кг, що становить 37 217, 86 польських злотих за партію товару вагою 20 280 кг.

З метою запобігання псуванню товару та понесенню додаткових витрат за транспортні послуги 2 березня 2015 року позивачем було подано нову МД № 205070000/2015/8140 із зазначенням у графах 12, 45 митної вартості товару, наведеної у інвойсі від 26 лютого 2015 року № 47/02/2015. Митне оформлення проведено за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

19 травня 2015 року, відповідно до вимог частини восьмої статті 55 Митного кодексу України, позивачем на адресу митниці було направлено заяву № 127 із документами, які витребовувались, у якій, крім того, надано пояснення щодо неправомірності витребування розрахунку ціни.

Листом від 28 травня 2015 року № 3581/03-70-25-02 позивача повідомлено про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Вважає, що відповідач безпідставно застосував другорядний резервний метод визначення митної вартості товару, так як для митного оформлення товару додатково додані усі необхідні документи для підтвердження митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) товарів, що імпортуються, а прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/00024 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому просить визнати їх протиправними та скасувати.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 4 серпня 2015 року № 03-70-1015-672 пред'явленні позовні вимоги заперечив з наступних підстав.

При здійсненні митного оформлення товару за митною декларацією від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/8093, Волинською митницею ДФС було встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме, ціна товару, що зазначена в експортній декларації (24 149 польських злотих) не відповідає ціні, зазначеній в інвойсі (24 336 польських злотих).

Волинською митницею ДФС у відповідності до частини п'ятої статті 55 Митного кодексу України було проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. Результати даної процедури та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному відображені в графі 33 рішення про коригування митної вартості товару від 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1.

У зв'язку з неможливістю декларанта надати органу доходів і зборів додаткові документи, що були витребувані згідно із статтею 53 Митного кодексу України, небезпеки псування товару та простою транспорту, необхідності дотримання вимог статті 255 Митного кодексу України щодо завершення митного оформлення протягом чотирьох робочих годин, позивачу було відмовлено у митному оформленні товару - яблук свіжих врожаю 2014 року за заявленою ним митною вартістю у відповідності до пункту 2 частини шостої статті 54 та статті 256 Митного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/00024 прийняті у відповідності до вимог Митного кодексу України, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 14 грудня 2004 року.

23 лютого 2015 року між підприємцем ОСОБА_3 (покупець) та фірмою «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) (продавець) укладений контракт № 29/2015/PL за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар яблука свіжі, клас якості ІІ, згідно інвойсу.

Розділами 4, 5 контракту від 14 листопада 2013 року № 55/2013/DE визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок продавця по факту поставки товару або у формі 100% передоплати на підставі інвойсу. Поставка товару здійснюється автотранспортом на територію України на умовах Правил Інкотермс-2010, а саме FCA або СРТ.

2 березня 2015 року позивач ввезла на митну територію України, товар - яблука свіжі врожаю 2014 року, клас якості II, калібр 65 мм - вагою нетто 20 280 кг за ціною 1,20 польських злотих за 1 кг. на загальну суму 24 336, 00 польських злотих, придбаного згідно із контрактом купівлі - продажу від 23 лютого 2015 року № 29/2015/PL, укладеного із фірмою «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща), за інвойсом від 26 лютого 2015 року № 47/02/2015.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом були подані на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС наступні документи: контракт від 23 лютого 2015 року № 29/2015/PL, рахунок-фактура (інвойс) від 26 лютого 2015 року № 47/02/2015, МД від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/8093, декларація митної вартості (ДМВ) від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/8093, міжнародна товаротранспортна накладна від 27 лютого 2015 року CMR А № 088386, сертифікат про походження товару від 26 лютого 2015 року № PL/MF/AK 0084263, карантинний дозвіл від 12 лютого 2015 року № 15/00987, сертифікат якості від 26 лютого 2015 року № КО.8231.1.1.467.2015, лист про не страхування товару від 27 лютого 2015 року № 44, прас-лист від 23 лютого 2015 року, копія декларації про країну відправлення від 27 лютого 2015 року № 15PL302020Е0008880, інші документи, перелічені в графі 44 МД.

В графах 12, 45 МД від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/8093 було вказано митну вартість товару яблук свіжих врожаю 2014 року у розмірі 184 091 грн. 86 коп., що є еквівалентом 24 336 польських злотих, тобто 1,20 польських злотих за 1 кг.

За вказаною МД від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/8093 позивачу було відмовлено у прийнятті митної декларації, у зв'язку із невідповідністю заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України, неподанням додаткових відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості і прийняттям рішення 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/00024.

У картці відмови відповідач роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідність до рішення про визначення митної вартості від 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1.

У рішенні від 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1 Волинською митницею ДФС визначено митну вартість товару яблук свіжих врожаю 2014 року за ціною 1,8352 польських злотих за 1 кг, що становить 37 217, 86 польських злотих за партію товару вагою 20 280 кг, посилаючись на цінову інформацію ЄАІС Державної митної служби України.

Отже, різниця між митною вартістю задекларованою позивачем за основним методом та митною вартістю визначеною Волинською митницею ДФС товару яблук свіжих врожаю 2014 року становить 12 881, 86 польських злотих за всю партію товару.

Як встановлено частиною третьою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контролюючим органом у графі «Для відміток митного органу» МД від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/8093 було зроблено запис про необхідність надання документів для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, зокрема: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією; банківські платіжні документи про оплату товару; розрахунок ціни (калькуляцію).

Уповноважена особа декларанта, ознайомившись з вимогою митного органу про надання додаткових документів здійснила запис: «Буду приймати рішення, згідно положень Митного кодексу України. На даний момент таких документів немає. Прошу випустити товар у вільний обіг.»

Частиною третьою статті 52 Митного кодексу України визначено право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до вимог вказаної норми 2 березня 2015 року позивачем подано нову МД № 205070000/2015/8140, вказавши у ній в графах 12, 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведену в інвойсі від 26 лютого 2015 року № 47/02/2015, розрахунок митних платежів здійснювався, виходячи із митної вартості, визначеної органом доходів і зборів. Митне оформлення проводилося за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань грошової застави.

Згідно із частинами восьмою і дев'ятою статті 55 Митного кодексу України 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні МД від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/8093, уповноважена особа декларанта вказала на відсутність витребовуваних митним органом документів, та дала згоду на випуск товарів у вільний обіг, порядок здійснення якого передбачений статтею 55 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. (частина перша статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування..

Згідно із приписами частини першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Судом встановлено, що визначення митної вартості товару, який ввозився в Україну згідно з МД від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/8093, позивачем здійснювалось за основним методом - за ціною договору (контракту) від 23 лютого 2015 року № 29/2015/PL.

Згідно із приписами статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, врегульовано статтею 58 Митного кодексу України.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 Митного кодексу України). Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).

Позивачем на підтвердження ціни товару та обґрунтування його митної вартості було надано митному органу експертний висновок Волинської торгово-промислової палати від 18 травня 2015 року № В-366/1, який містить відомості про якісні характеристики яблук, а також дані з інтернет-сайтів, які містять інформацію щодо реалізації аналогічного товару на території України.

Проте, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30 жовтня 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Тому при проведенні контролю заявленої декларантом митної вартості товару Волинською митницею ДФС не застосовувалися ціни внутрішнього ринку та товарів українського походження

У зв'язку із наведеним, суд дійшов висновку що Волинською митницею ДФС обґрунтовано не було взято до уваги експертний висновок Волинської торгово-промислової палати від 18 травня 2015 року № В-366/1 при перевірці визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем в Україну на підставі контракту від 23 лютого 2015 року № 29/2015/PL.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано, з урахуванням приписів статті 58 Митного кодексу України було відмовлено у митному оформлені товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки судом було достовірно встановлено, що подані документи на підтвердження митної вартості товару містили розбіжності, у зв'язку з чим фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було занижено митну вартість товарів, що переміщувались через митний кордон України.

Згідно із частинами другою - восьмою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що застосуванню другорядного методу передувала процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості.

Результати даної процедури та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості, що передують резервному відображені в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1.

Відповідно до частини другої статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена на основі резервного методу, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних (визначених) митними органами вартостях.

Тому при здійсненні митного оформлення товару за МД від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/8093 Волинською митницею ДФС було використано цінову інформацію ЄАІС Державної митної служби України та митні декларації від 2 лютого 2015 року № 205070000/2015/3734, від 20 лютого 2015 року № 10025002/2015/53807.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не надано обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження щодо підстав визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 2 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 2 березня 2015 року № 205070000/2015/00024, а тому у задоволенні адміністративного позову підприємцю ОСОБА_3 слід відмовити.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України несплачений судовий збір у розмірі 1 315 (одна тисяча триста п'ятнадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 12 серпня 2015 року.