Постанова № 48384605, 27.09.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3676/2011

27 вересня 2011 року 10год. 25хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., участю секретаря судового засідання Баглика В.С., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: ОСОБА_1,

представник відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-РА" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у Рівненській області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагуна-РА» (далі - ТзОВ «Лагуна-РА») звернулося з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Рівненській області (далі - Регіонального управління Департаменту САТ ДПА у Рівненській області) про визнання нечинним та скасування рішення від 21.07.2011р. №1711111600/32 про застосування фінансових санкцій в розмірі 3400,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що у відповідача відсутні повноваження щодо здійснення контролю за споживанням громадянами тютюнових виробів, за відведенням та облаштуванням господарюючими субєктами спеціальних місць для куріння чи за наявністю спеціальної наочної інформації, що забороняє куріння в окремих місцях, та щодо застосування фінансових санкцій відповідно до абз.10 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що проведеною Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА у Рівненській області перевіркою встановлено відсутність у нічному клубі «Лагуна» наочної інформації щодо заборони куріння та відсутність наочної інформації у спеціально облаштованих місцях для куріння. Зазначив, що факту порушення вимог ст.15-2 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995р. №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) позивач не заперечує, проте вважає, що відповідачем проведено перевірку та застосовано фінансові санкції поза межами його повноважень. Вказав, що повноваження відповідача, як органу державної влади, визначені Положенням про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженим наказом ДПА України від 10.02.2007р. №71. До визначених вказаним Положенням функцій не належать здійснення контролю за споживанням громадянами тютюнових виробів, за відведенням та облаштуванням господарюючими субєктами спеціальних місць для куріння чи за наявністю спеціальної наочної інформації, що забороняє куріння в окремих місцях. Засади відповідальності за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоровя населення встановлені Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоровя населення» від 22.09.2005р. №2899-IV (далі Закон №2899-IV). Відповідно до ст.20 вказаного Закону санкції до субєктів господарювання за порушення цього Закону застосовує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності. А відтак, застосування відповідачем фінансових санкцій до позивача є неправомірним. Просив позов задовольнити повністю.

Регіональне управління Департаменту САТ ДПА у Рівненській області позовні вимоги не визнало з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача в судовому засіданні суду пояснив, що в ході проведення перевірки позивача встановлено порушення вимог ч.3 та ч.4 ст. 15-2 Закону №481/95-ВР, а саме: встановлено факт відсутності наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту «Куріння заборонено!», а також відсутність у спеціально відведених для куріння місцях наочної інформації, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту «Місце куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю». Відповідальність за дане порушення передбачена абз.10 ч.2 ст.17 №481/95-ВР. За результатами перевірки складено відповідний акт за реєстраційним №177/01/33618822 від 11.07.2011р. Відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. №790 (далі Порядок №790) та на підставі вказаного акта перевірки відповідачем 21.07.2011р. було прийняте рішення №1711111600/32 про застосування до позивача фінансових санкцій штрафу у розмірі 3400,00грн. Вказав, що повноваження відповідача на проведення перевірки та застосування санкцій за вказане порушення передбачено ст.16 Закону №481/95-ВР. Відтак, оспорюване рішення прийнято відповідачем правомірно та в межах його повноважень. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07.07.2011р. працівниками Регіонального управління Департаменту САТ ДПА у Рівненській області відповідно до наказу від 07.07.2011р. №252к (а.с.23), направлення від 07.07.2011р. №181 (а.с.30) проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів господарської одиниці нічного клубу «Лагуна», який розташований за адресою: м.Рівне, вул.Соборна, 191, та належить ТзОВ «Лагуна-РА». За наслідками перевірки складено акт від 07.07.2011р. за реєстраційним №177/01/33618822 (а.а.с.25-26).

У вказаному акті перевірки зафіксовано, що на момент проведення перевірки відсутня наочна інформація щодо заборони куріння та наочна інформація у спеціально відведених для куріння місцях, яка повинна складатися із графічного знака та тексту, передбаченого Законом №481/95-ВР.

За результатами проведеної перевірки та на підставі акта перевірки 07.07.2011р. начальником регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Рівненській області, згідно абз.10 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР прийнято рішення від 21.07.2011р. №1711111600/32 про застосування до ТзОВ «Лагуна-РА» фінансових санкцій - штрафу в розмірі 3400,00грн. за відсутність наочної інформації про заборону куріння в місці, де куріння заборонено, та за відсутність наочної інформації про шкідливість куріння у місці, відведеному для куріння.

Рішення про застосування фінансових санкцій від 21.07.2011р. №1711111600/32 базується на викладених в акті перевірки від 07.07.2011р. порушеннях позивачем вимог ч.3, ч.4 ст.15-2 Закону N481/95-ВР.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв» від 21.01.2010р. №1824-VI (далі Закон №1824-VI) внесено зміни до статті 15-2 Закону N481/95-ВР. Ці зміни, серед іншого, були спрямовані на досягнення соціального ефекту пропагування здорового способу життя шляхом відображення негативного впливу куріння на стан здоровя людини. При цьому, норми Закону №1824-VI спрямовані також на зменшення впливу тютюнового диму на пасивних курців, що вимушені були поглинати цей дим всупереч їх волі у звязку з перебуванням в одному приміщенні разом з курцями.

Відповідно до ст.15-2 Закону N481/95-ВР у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!". У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів. У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Відповідно до ст.17 Закону N481/95-ВР за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону до субєкта господарювання застосовуються штраф у розмірі 3400грн.

Позивачем не заперечуються обставини щодо порушення ним вимог ст.15-2 Закону N481/95-ВР, неправомірність оспорюваного рішення позивач обґрунтовує лише відсутністю компетенції відповідача на проведення відповідних перевірок та прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за вказане порушення.

Статтею 16 Закону N481/95-ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону N481/95-В рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

На виконання Указу Президента України від 11.07.2001р. №510 «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» Кабінетом Міністрів України постановою від 07.08.2001р. №940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» утворено у складі Державної податкової служби Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі Департамент) як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, мм.Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2007р. №58 «Про реорганізацію Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів», відповідно до Указу Президента України від 11.07.2001р. №510 «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001р. №940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» Державною податковою адміністрацією України згідно з наказом від 10.02.2007р. №71 затверджено Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.02.2007р. за №116/13383 (далі Положення №71).

Відповідно до п.6.1 цього Положення Департаменту підпорядковані регіональні управління, які функціонують у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Положенням №71 за Регіональними управліннями у межах їх компетенції закріплені функції, в тому числі: контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів; контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства з питань зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, зупинення дії та анулювання виданих ними ліцензій; застосування до суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; звернення до суду з позовами, в тому числі про стягнення з суб'єктів господарювання сум фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Таким чином, відповідач Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Рівненській області, є самостійним органом державної податкової служби, функції якого затверджені Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 ПК України, в межах їх повноважень (п.61.2 ст.61 ПК України).

Приписами статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, за змістом вищевказаних норм законодавства Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Рівненській області має необхідний обсяг повноважень на видання наказу та направлення на проведення фактичної перевірки, а також на проведення перевірки за додержанням субєктами господарювання вимог законодавства при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Перевірка - це спосіб здійснення контролю органами державної податкової служби правильності нарахування, своєчасності та повноти сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Перевірки поділяються на такі види: камеральні; документальні - планові невиїзні, планові виїзні, позапланові невиїзні, позапланові виїзні; фактичні.

Фактична перевірка регулюється пп.75.1.3 ст.75, ст.8081 ПК України. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших обєктів права власності такого платника. Така податкова перевірка здійснюється щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Згідно з зазначеними нормами ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, зокрема: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення фактичної перевірки ТзОВ «Лагуна-РА» слугувало отримання відповідачем листа Прокуратури м.Рівне від 05.07.2011р. №66-2661вих-11 з вимогою виділити працівників Регіонального управління для проведення перевірки закладів дозвілля, громадського харчування, компютерних та ігрових залів (а.с.22).

Щодо документальної організації перевірки, висновки якої стали підставою для винесення спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити субєкта (обєкта), перевірка якого проводиться (прізвище, імя, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку (п.81.1 ст.81 ПК України).

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Непредявлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або предявлення направлення, оформленого з порушенням вищевказаних вимог є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення фактичної перевірки.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб субєкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

З матеріалів справи вбачається, що направлення від 07.07.2011р. №181 на проведення фактичної перевірки оформлене з урахуванням всіх вимог, передбачених пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, та предявлене посадовим особам позивача до проведення перевірки, про що свідчить відповідний підпис на направленні директора ТзОВ «Лагуна-РА» ОСОБА_3 (а.с.30). Посадові особи відповідача були допущені позивачем до проведення перевірки.

Зважаючи на те, що перевірка позивача проведена на підставі належним чином оформлених наказу та направлення, повноваження відповідача, як органу державної влади, визначено Положенням №71, яким передбачено його основні функції в сфері виробництва та обігу тютюнових виробів, суд вважає, що посадові особи Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Рівненській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тому оспорюване рішення про застосування фінансових санкцій є правомірним.

Що ж стосується посилань позивача на норми Закону №2899-IV, суд зазначає, що цей Закон визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

За змістом ст.20 Закону №2899-IV спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання саме за порушення норм цього Закону.

Як встановлено в ході судового розгляду та зазначено судом вище, фінансові санкції у розмірі 3400грн. були застосовані відповідачем до позивача відповідно до абз.10 ч.2 ст.17 Закону N481/95-ВР за порушення вимог ст.15-2 цього ж Закону.

Тобто і правило поведінки, і заходи державного примусу за невиконання цього правила встановлені у даному випадку Законом N481/95-ВР, повноваження контролю за дотриманням норм якого покладено, як зазначено судом вище, на відповідача.

Відтак, підстави для застосування фінансових санкцій, передбачених Законом N481/95-ВР, у спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності відсутні.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного рішення про застосування фінансових санкцій від 21.07.2011р. №1711111600/32 доказана повністю.

Відтак, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-РА" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у Рівненській області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 21.07.2011р. №1711111600/32 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.