Постанова № 48384452, 06.08.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2706/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

представників позивача - Рубан Н.Б., Наливайко Т.С.,

представника відповідача - Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2015 року Комунальне виробниче підприємство "Комсомольськтеплоенерго" (надалі - КВП "Комсомольськтеплоенерго", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 №0003622201/1654, №0003612201/1653.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки № 740/22-01-16-03-08/13940851 від 16.06.2015 щодо порушення ним ст.ст.138,139,198,201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 25 074 грн та податок на додану вартість в розмірі 105 096 грн. Наголошував на тому, що оскаржувані рішення відповідачем винесені безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Таку позицію обґрунтовував тим, що КВП "Комсомольськтеплоенерго" для перевірки податковому органу було надано всі первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ "Ресурс - Метал", ТОВ "Елемар - Україна", ТОВ "Укртеплоенергопостач", ПП "Таір- 1", ТОВ "ТПП "Спектр" у спірних періодах. Як позивач, так і його контрагенти, у період, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в податкових органах. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. З боку позивача виконані всі вимоги бухгалтерського та податкового законодавства, суму податкового кредиту та валових витрат сформовано за рахунок операцій, які мають реальний характер, отриманий товар та послуги були використані у господарській діяльності позивача. Позивач зазначав про індивідуальний характер юридичної відповідальності, а тому останній не може нести відповідальність за можливі порушення норм податкового законодавства його контрагентами. Відтак, оскільки в діях КВП "Комсомольськтеплоенерго" відсутні порушення податкового законодавства, оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, у ході розгляду справи надали додаткові пояснення по суті оподаткованих операцій.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Стверджувала про те, що первинні бухгалтерські документи щодо здійснення господарських операцій, за рахунок яких сформовано спірний податковий кредит та валові витрати, оформлені не належним чином та ставлять під сумнів реальність таких операцій. У ході перевірки встановлено, що операції позивача з ТОВ "Ресурс - Метал", ТОВ "Елемар - Україна", ТОВ "Укртеплоенергопостач", ПП "Таір- 1", ТОВ "ТПП "Спектр" у спірних періодах є недійсними, оскільки полягали лише у їх документальному оформленні. Відтак, як на думку відповідача, встановлені у ході перевірки факти підтверджують правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, які не підлягають скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що КВП "Комсомольськтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 13940851) зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 24.12.2001, перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість /а.с.13-14/.

Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку КВП "Комсомольськтеплоенерго" з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт перевірки № 740/22-01-16-03-08/13940851 від 16.06.2015, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем ст.ст.138,139,198,201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 25 074 грн та податок на додану вартість в розмірі 105 096 грн /а.с.17-51/.

У зв'язку зі встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ 02 липня 2015 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0003612201/1653, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25 074 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12 537 грн, а також податкове повідомлення - рішення №0003622201/1654, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 104 478 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 52 239 грн /а.с.9-12/.

Зазначені податкові повідомлення - рішення не оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями Кременчуцької ОДПІ , позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувані рішення, відповідач посилався як на правову підставу їх винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем ст.ст. ст.ст.138,139,198,201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 25 074 грн та податок на додану вартість в розмірі 105 096 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на момент оформлення спірних господарських операцій ), кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 вказаного Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 вказаного Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що КВП "Комсомольськтеплоенерго" фактично не здійснювало придбання товару та послуг (труби, термоперетворювачі, роботи з заміни конвективної частини при модернізації котлоагрегату, патрон токарний 3- кулачковий, бікроеласт сірий сланець, праймер бітумний Техноніколь ) у ТОВ "Ресурс - Метал", ТОВ "Елемар - Україна", ТОВ "Укртеплоенергопостач", ПП "Таір- 1", ТОВ "ТПП"Спектр" , оскільки, на думку контролюючого органу, такі операції не підтверджені належно оформленими доказами, відповідач стверджує про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 25 074 грн та податку на додану вартість в сумі 105 096 грн.

Суд знаходить вказані висновки податкового органу необґрунтованими та помилковими, не погоджується із наявністю в діях платника порушень норм податкового законодавства, з огляду на наступне.

У ході розгляду справи судом встановлено факт господарських взаємовідносин між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ресурс - Метал", ТОВ "Елемар - Україна", ТОВ "Укртеплоенергопостач", ПП "Таір- 1", ТОВ "ТПП "Спектр" щодо придбання товарно - матеріальних цінностей та робіт з заміни конвективної частини при модернізації котлоагрегату.

Зокрема, встановлено, що між КВП "Комсомольськтеплоенерго" (Покупець) та ТОВ "Ресурс - Метал" (Постачальник) було укладено договір поставки №М1119 від 24.10.2013. За умовами вказаного договору, Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат, асортимент, кількість та ціна якого вказані у договорі (труби) /а.с.59-61/.

Крім того, встановлено, що між КВП "Комсомольськтеплоенерго" (Покупець) та ТОВ "Елемер - Україна" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу №25/04/13 від 25.04.2013, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити промислову продукцію по згоді сторін, на умовах, визначених даним договором /а.с.87-89/.

Встановлено, що між КВП "Комсомольськтеплоенерго" (Замовник) та ТОВ "Укртеплоенергопостач" (Підрядник) було укладено договір №07/06/12 на виконання робіт від 07.06.2012, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи із заміни конвективної частини при модернізації котлоагрегату ПТВМ -50 ст.№2 котельній по вул.Енергетиків, 31 в м. Комсомольську, відповідно до договірної ціни, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи відповідно до умов даного договору /а.с.109-110, 112/.

Встановлено, що між КВП "Комсомольськтеплоенерго" (Замовник) та ТОВ "ТПП "Сектр" (Постачальник) було укладено договір №1 від 20.01.2014, за умовами якого Постачальник передає, а Замовник придбаває на умовах, викладених в договорі, товар, визначений в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, а саме патрон товарний 3х кулачковий 250 7100-0009П /а.с.131-132, 132- зворот/.

Встановлено, що між КВП "Комсомольськтеплоенерго" та ПП "Таір-1" укладено договір №Т/36 від 21.09.2011 щодо придбання будматеріалів.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання вказаних угод представником позивача надано суду податкові накладні, оформлені належним чином, платіжні доручення на підтвердження оплати придбаних товарів та робіт, видаткові накладні, рахунки - фактури, прибуткові ордери та сертифікати відповідності на підтвердження отримання товару, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, товарно - транспортні накладні на підтвердження транспортування придбаних товарно - матеріальних цінностей, картки складського обліку на підтвердження оприбуткування та зберігання купленого товару, акт допуску, акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, підписаний сторонами без заперечень, відомості об'ємів робіт, довідку вартості поточних цін на матеріальні ресурси за даними Замовника. /а.с.58-151/

Як пояснили представники позивача, куплений товар та придбані роботи були використані у господарській діяльності КВП "Комсомольськтеплоенерго".

Крім того, на підтвердження дієздатності контрагентів позивача було надано докази їх державної реєстрації на момент здійснення спірних господарських операцій, та докази, що вони перебували платниками ПДВ.

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді та підтверджує правомірність сформованих витрат.

Суд зазначає про індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. КВП "Комсомольськтеплоенерго" не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентами. Висновки податкового органу щодо сумнівності його контрагентів ніяким чином не можуть стосуватись позивача та впливати на його податкові зобов'язання. З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими посилання податкового органу на акти перевірок контрагентів позивача, що були долучені до матеріалів справи /а.163-176/.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит та має його документальне підтвердження, сформував суми валових витрат на реально придбаний товар та послуги , який був використаний у власній господарській діяльності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірні податкові повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 02.07.2015 №0003622201/1654, №0003612201/1653.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 02.07.2015 №0003622201/1654, №0003612201/1653.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 13940851) витрати зі сплати судового збору в розмірі 388,66 грн (триста вісімдесят вісім гривень шістдесят шість копійок).

Повернути Комунальному виробничому підприємству "Комсомольськтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 13940851) надмірно сплачений, згідно платіжного доручення №1533 від 13.07.2015, судовий збір в розмірі 3 497,90 грн ( три тисячі чотириста дев'яносто сім гривень дев'яносто копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 серпня 2015 року.

Суддя С.С. Бойко