Постанова № 48383236, 12.08.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 року Справа № 813/3921/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сакалоша Володимира Миколайовича, розглянувши у м. Львові у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про стягнення коштів з рахунків у банках,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про стягнення коштів з рахунків у банках в розмірі 2 488 226,86 грн.

Скорочене провадження у справі відкрито 28.07.2015 року.

Поштова кореспонденція, направлена відповідачу, отримана ним особисто 07.08.2015 року.

11.08.2015 року на адресу суду надійшли пояснення від Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", з яких вбачається, що відповідач фактично визнає вищезазначений борг, проте через важкий фінансовий стан, викликаний тривалою дією Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», даний борг сплатити не може.

У відповідності до вимог ч. 4, 5 ст.183-2 КАС України суд вважає за можливе, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

ПАТ "Львівська вугільна компанія", код ЄДРПОУ 35879807, зареєстроване за адресою: 80086, Львівська область, Сокальський район, с. Сілець.

Відповідно до довідки позивача № 197/13-29-25-00-10-23/7 від 13.07.2015 року станом на 01.07.2015 року за ПАТ "Львівська вугільна компанія" рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2 211 934,00 грн. та по земельному податку (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в сумі 276 292,86 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла в зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання, самостійно визначеного податковими деклараціями від 20.04.2015 року № 9073840741, від 20.05.2015 року № 9101590874, від 22.06.2015 року № 9129588596.

Заборгованість з земельного податку виникла в зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання, самостійно визначеного податковими деклараціями від 20.02.2014 року № 9019880400 та № 9019854142.

На підтвердження права звернення до суду про стягнення з відповідача даного боргу, позивачем долучено копії корінців податкових вимог № 1/184 від 09.11.2010 року, № 2/211 від 09.12.2010 року з квитанціями про їх відправлення відповідачу.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України визначено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

У п. 57.1 ст.57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У відповідності до п. 1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 ПК України.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки про наявність боргу станом на 01.07.2015 року, сума податкового боргу ПАТ "Львівська вугільна компанія" з податку на додану вартість та земельного податку становить 2 488 226,86 грн.

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана ним сума податкових зобов'язань є не узгодженою, оспорювалась в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи, суд дійшов до висновку, що згадане податкове зобов'язання є податковим боргом.

У поясненнях на позовну заяву, поданих через канцелярію суду, під вх.№ 26159 від 11.08.2015 року, відповідач посилається на те, що на даний час немає можливості погасити заборгованість через важке фінансове становище, викликане тривалою дією Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Однак, суд не бере такі доводи відповідача до уваги, оскільки стягнення податкового боргу здійснюється незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-165, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з банківських рахунків публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" (код ЄДРПОУ 35879807, що зареєстроване за адресою: 80086, Львівська область, Сокальський район, с. Сілець) на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 2 488 226,86 грн. (два мільйони чотириста вісімдесят вісім тисяч двісті двадцять шість гривень вісімдесят шість копійок).

3.Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України не стягуються.

Постанова виконується негайно відповідно до п.9 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сакалош В.М.