Постанова № 48383170, 12.08.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 року Справа № №813/3873/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши у м. Львові у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС до Державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС до Державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення податкового боргу в сумі 11 721 913,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу. Зокрема, зазначає, що на даний час ДП "Львіввугілля" має податкову заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 11 721 913,00 грн. Вказана сума є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу платника податків.

Скорочене провадження у справі відкрито 23.07.2015 року.

Поштова кореспонденція, направлена відповідачу на адресу зазначену у довідці з ЄДРПОУ, отримана представником відповідача 29.07.2015 року.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Відповідно до статуту ДП "Львіввугілля", підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку та бланки зі своїм найменуванням.

ДП "Львіввугілля" перебуває на обліку в СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 22.07.2015 року №993/1528061400104.

Згідно з довідкою про розрахунок суми податкового боргу з податку на додану вартість, сума заборгованості ДП "Львіввугілля" за період з 30.06.2015 року по 01.07.2015 року (за узгодженими податковими зобов'язаннями) складає 11 721 913,00 грн. (граничний термін сплати - 30.06.2015 року).

Вищевказана заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати податкового боргу з податку на додану вартість згідно з декларацією № 9128268634 від 30.06.2015 року.

Позивачем вживались заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, зокрема виставлено першу податкову вимогу від 17.06.2003 року та другу податкову вимогу від 22.07.2003 року, однак вони не мали позитивного характеру.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, оскільки такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з припису норми ст. 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У відповідності до п.п.54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Положеннями п.57.3 ст.57 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В порядку п.59.3. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями п. 95.3. ст. 95 Податкового Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Як встановлено судом, з моменту надіслання податкової вимоги на адресу відповідача минуло 60 календарних днів, однак суму податкового боргу відповідачем сплачено не було.

Пунктом 6.4.статті 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено порядок відкликання податкових вимог.

Так, згідно з підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а)сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б)контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в)рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г)податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс;

д)податковий борг визнається безнадійним.

Згідно з підпунктами 6.4.2, 6.4.3, 6.4.4, 6.4.5, 6.4.6 пункту 6.4 статті 6 Закону у випадках, визначених підпунктом "а" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення або податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

У випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

У випадках, визначених підпунктом "в" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день отримання платником податків відповідного рішення суду.

У випадках, визначених підпунктом "г" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкові вимоги вважаються відкликаними у день прийняття податковим органом рішення про розстрочення або відстрочення податкового боргу чи про досягнення щодо нього податкового компромісу.

У випадках, визначених підпунктом "д" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкові вимоги вважаються відкликаними у день прийняття податковим органом рішення про визнання податкового боргу безнадійним.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ діяв до набрання з 01.01.2011 року Податкового кодексу України і на час дії Закону визначених цим Законом підстав для відкликання податкових вимог від 17.06.2003 року № 1/171 та від 22.07.2003 року № 2/175 - не було.

Податковий борг відповідача в сумі 11 721 913,00 грн. виник у період часу дії Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковим кодексом України не передбачена процедура скасування податкової вимоги, а також визначено поняття "відкликання податкової вимоги".

Відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з підпунктом 60.5 статті 60 Кодексу у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Але з матеріалів справи вбачається, що після виставлення ДП "Львіввугілля" податкових вимог у 2003 році, податковий борг вказаного платника податків збільшився.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 60.2 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом (пп. 20.1.28).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями п. 95.3 ст.95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана ним сума податкових зобов'язань є не узгодженою, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи, суд дійшов до висновку, що згадане податкове зобов'язання є податковим боргом. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також беручи до уваги те, позивачем було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-165, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з рахунків Державного підприємства "Львіввугілля" (80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. Богдана Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) у тому числі і з його відокремлених підрозділів, на користь державного бюджету кошти в розмірі 11 721 913,00 грн. (одинадцять мільйонів сімсот двадцять одна тисяча дев'ятсот тринадцять гривень).

3.Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Постанова виконується негайно відповідно до п.9 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сакалош В.М.