Постанова № 48381366, 19.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р. Справа № 804/3019/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнка Ю.В., за участю представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська

про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів та

зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Дніпропетровська, в якому просить:

- визнати рішення № 358 від 22.01.2015 р. КЕВ м. Дніпропетровська, таким, що порушує право згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_2 на приватизацію займаної квартири;

- скасувати рішення № 385 від 22.01.2015 р.;

- відшкодувати позивачу витрати на суди та моральну шкоду в обсязі 3000 (три тисячі) гривень;

- зобов'язати КЕВ м. Дніпропетровська прийняти рішення згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та вжити заходів передбачених цим законом щодо приватизації квартири, яку я займаю на підставі ордера № 140 від 01.08.1997 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що бездіяльність відповідача (відмова начальника КЕВ м. Дніпропетровська ОСОБА_3.) щодо розгляду по суті заяви позивача № 2535 від 13.10.2014 р. про передачу їй в приватну власність 2-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (лист відповідача від 17.10.2014 р. № 3078) рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (постанова від 19.11.2014 р. № 804/17984/14) визнана протиправною та зобов'язано начальника КЕВ м. Дніпропетровська розглянути заяву ОСОБА_2 в порядку передбаченому ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» та розглянути питання щодо видачі розпорядження приватизації квартири, яку ОСОБА_2 займає на підставі ордеру № 140 від 01.08.1997 р. в порядку передбаченому ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Рішенням № 358 від 22.01.2015 р. начальник КЕВ м. Дніпропетровська відмовив по суті в задоволенні заяви позивача № 2535 від 13.10.2014 р. щодо приватизації займаної квартири, пославшись на Постанову КМУ від 29.08.2002 р. № 1282 «Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил» згідно п. 15 якої право органу, уповноваженого управляти державним майном, самоврядної установи і організації або органу місцевого самоврядування, яким передається військове майно, на управління переданим майном або право власності на нього настає з дня затвердження акта приймання-передачі. Оскільки на даний час житловий будинок смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області належним чином не переданий до комунальної власності територіальної громади, то заява ОСОБА_2 щодо приватизації займаної квартири задоволенню не підлягає.

Позивач вважає зазначену відмову протиправною, оскільки нею порушено право позивачки згідно ст. 47 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 3, 5, 6, 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», Наказу МО України № 1 від 03.01.1993 р. та № 569 від 15.09.2011 р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване перебуванням представника відповідача у іншому судовому засіданні, проте суд у задоволенні зазначеного клопотання відмовив, оскільки відповідачем не надано суду доказів відсутності інших представників відповідача як юридичної особи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 на підставі ордера № 140 від 01 серпня 1997 р. займає квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

13.10.2014 року ОСОБА_2 звернулась до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (вх. 2535) № в якій просила оформити їй передачу в приватну власність квартиру АДРЕСА_2.

На вищевказану заяву відповідач відповів листом від 17.10.2014 р. № 3078, в якому зазначив, що житловий фонд військових містечок селищ Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано. Згідно Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України», військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська. Управління військовим майном, здійснює Міністерство оборони. Згідно листа квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України №303/22/1/850 від 05.09.2013 року, військове містечко в якому мешкає позивач включено до числа закритих і які не підлягають під приватизацію житлового фонду. Інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м. Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом військових містечок не надходило.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (постанова від 19.11.2014 р. по адміністративній справі № 804/17984/14) визнана протиправною бездіяльність начальника КЕВ м. Дніпропетровська, яка виразилася в не розгляді заяви № 2535 від 13.10.2014 р. ОСОБА_2 по суті, в порядку передбаченому Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та зобов'язано начальника КЕВ м. Дніпропетровська розглянути заяву ОСОБА_2 в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та розглянути питання щодо видачі розпорядження, приватизації квартири, яку позивач займає на підставі ордеру № 140 від 01.08.1997 року в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Постановою від 19.11.2014 р. по адміністративній справі № 804/17984/14 суд визнав необґрунтованими причини відмови начальника КЕВ м. Дніпропетровська в розгляді заяви ОСОБА_2 щодо приватизації квартири, а саме те, що житловий фонд військових містечок селищ Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано та те, що військове містечко в якому мешкає ОСОБА_2 включено до числа закритих і які не підлягають під приватизацію житлового фонду.

Рішенням № 358 від 22.01.2015 р. начальник КЕВ м. Дніпропетровська відмовив по суті в задоволенні заяви позивача № 2535 від 13.10.2014 р. щодо приватизації займаної квартири, пославшись на Постанову КМУ від 29.08.2002 р. № 1282 «Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил» згідно п. 15 якої право органу, уповноваженого управляти державним майном, самоврядної установи і організації або органу місцевого самоврядування, яким передається військове майно, на управління переданим майном або право власності на нього настає з дня затвердження акта приймання-передачі. Оскільки на даний час житловий будинок смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області належним чином не переданий до комунальної власності територіальної громади, то заява ОСОБА_2 щодо приватизації займаної квартири задоволенню не підлягає.

Надаючи правову оцінку рішенню № 358 від 22.01.2015 р. судом були досліджені наступні документи Наказ Міністра Оборони України №1 від 03.01.1993 р., Наказ Міністра Оборони України № 569 від 15.09.2011р з додатками, Доручення Президента України від 12.10.2010 р., Ордер № 140 від 01 серпня 1997 р. на ім'я ОСОБА_2

Пунктом 35 Наказу Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 р. №75 визначено поняття закритого військового містечка.

Наказом Міністра оборони Украйни № 215 від 21.04.2011 р., було затверджено Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України та визначено, що Наказ Міністра оборони СРСР № 75 від 22.02.1977 р. вважається таким, що не застосовується в Збройних Силах України.

Згідно п. 1.2 Положення, військове містечко це майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об'єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Територія військового містечка - частина земельної ділянки що використовується для розквартирування військових частій та розміщення військовослужбовців і працівників ЗС України.

У положенні № 215 від 21.04.2011 р., відсутнє поняття закрите військове містечко та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок виключені.

03 вересня 2010 р. Начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних сил України ОСОБА_4 був затверджений останній чинний "Перелік закритих військових містечок, які мають в своєму складі житловий фонд. Селище міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської обл. не були включені до цього переліку.

Згідно із ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Правовий режим власності визначається виключно законами (п.7 ч.1 ст.92 Конституції України).

Правовідносини з приводу приватизації державного майна регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Абзацом 2 преамбули Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду України» визначено, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Відповідно до ч.1 ст.1 вказаного Закону, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачений порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом на законних підставах, з обмеженням на приватизацію, визначеним ч.2 ст.3 цього Закону.

Так, згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації квартири-музеї, квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень.

Статтею 3 вказаного Закону визначено спосіб приватизації, згідно до якої приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Частиною 5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Згідно до наказу Міністра оборони України № 1 від 03.01.1993 р. «Про приватизацію житлового фонду військовослужбовцями і іншими особами, які мешкають у будинках Міністерства оборони України, обов'язки органів, які здійснюють приватизацію квартир (будинків) фонду Міністерства оборони України, покладено на квартирно-експлуатаційні частини на обліку яких перебувають квартири.

15 вересня 2011 р. видано Наказ Міністра оборони України № 569 "Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад" з Переліком майна, що безоплатно передається у комунальну власність територіальної громади смт Черкаське та смт Гвардійське (додаток № 4), в який включений в тому числі і житловий фонд.

Згідно Наказу Головне КЕЧ Збройних сил України зобов'язано організувати безоплатне вилучення з балансу Гвардійської КЕЧ району військового майна та його безоплатну передачу в комунальну власність територіальних громад з Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, що визначене у додатку 1 до Наказу.

Директивою МО України від 01.07.2013 р. 322/1/02 Гвардійська КЕЧ району розформована 30.12.2013 р. Наказом начальника південно-Східного територіального КЕУ від 09.08.2013 р. № 93 правонаступником Гвардійської КЕЧ визначено КЕВ м. Дніпропетровська.

Згідно п.4 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, затвердженого наказом Начальника Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління № 61 від 15.04.2013р. до повноважень начальника КЕВ м. Дніпропетровська належать, зокрема, підготовка пакетів документів щодо вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, комунальної власності територіальних громад.

Відтак начальник КЕВ м. Дніпропетровська наділений повноваженнями розгляду заяв громадян щодо приватизації державного житлового фонду у строки та у порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

На підставі встановлених судом обставин та на підставі зазначених нормативних актів, беручи до уваги висновки ДОАС в постанові від 19.11.2014 р. № 804/17984/14, суд встановив протиправність відмови начальником КЕВ м. Дніпропетровська (Рішення № 358 від 22.01.2015 р.) ОСОБА_2 в приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоду в обсязі 3000 (три тисячі) гривень задоволенню не підлягають, оскільки позивачем на надано жодних доказів спричинення моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати рішення № 358 від 22.01.2015 р. КЕВ м. Дніпропетровська, таким, що порушує право згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_2 на приватизацію займаної квартири.

Скасувати рішення № 385 від 22.01.2015 р.

Зобов'язати КЕВ м. Дніпропетровська прийняти рішення згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та вжити заходів передбачених цим законом щодо приватизації квартири, яку я займаю на підставі ордера № 140 від 01.08.1997 р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 25.05.2015 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 25.05.2015р. Суддя З оригіналом згідно Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко П.О.Борисенко