Вирок № 48376741, 11.08.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

11.08.2015

Справа №1-кп/359/334/2015р.

359/6879/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючий суддя Гончаров О.М.

за участі прокурора Горбань В.В.

захисник ОСОБА_1

при секретарі Вітківському Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110100001522 від 13.07.2015 року за обвинуваченням відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації місця проживання, раніше неодноразово судимий: 07.07.2005 Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч. 3, 121 ч. 2, 263 ч.1, 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнений 05.02.2008 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 1 місяць 6 днів; 01.04.2009 Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст. 296 ч. 2, 71 КК України до покарання у виді 2 років 4 місяці 6 днів позбавлення волі, звільнений 17.04.2011 по відбуттю строку покарання; 11.10.2011 Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч.2, 187 ч. 1, 70 КК України до покарання у виді 4-ьох років позбавлення волі, 22.06.2015 звільнений з Бучанської виправної колонії № 85 Київської області по відбуттю строку покарання.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ

13.07.2015, приблизно о 15 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на вул. Гагаріна в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, неподалік продуктового магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, та побачив раніше незнайомих йому двох жінок ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проводили свій вільний час в альтанці неподалік вищезазначеного магазину. У ОСОБА_3 він помітив на шиї золотий ланцюжок з хрестиком, у зв'язку з чим у нього виник злочинний умисел, направлений на його відкрите викрадення.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_2 підійшов до альтанки та сів на лавочку, яка знаходилась навпроти іншої лавочки, на якій всередині альтанки сиділи ОСОБА_3 та її подруга ОСОБА_4 Потім ОСОБА_2 різко встав з лавочки, підійшов з правого боку до ОСОБА_3, яка сиділа на лавці, схопив правою рукою за золотий ланцюжок, на якому знаходився золотий хрестик, та одним ривком зірвав їх з шиї.

Після цього, ОСОБА_2, тримаючи в руках золотий ланцюжок, намагався втекти з місця вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим побіг в напрямку продуктового магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2. Однак, ОСОБА_2, помітивши потерпілу ОСОБА_3, яка почала бігти за ним, викинув вказаний золотий ланцюжок з рук на асфальтове покриття поблизу пішохідного переходу навпроти продуктового магазину, після чого був зупинений мешканцями села.

Своїми протиправними діями ОСОБА_2 намагався заподіяти потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 7371,54 грн. Під час досудового розслідування викрадене вилучено та повернуто потерпілій.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, кається в скоєному, підтвердив всі факти викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок, і на відстані біля 20 м від місця скоєння викинув його на землю, тому що зрозумів наслідки скоєного. Чому не повернув викрадене добровільно потерпілій сказати пояснити не взмозі.

Крім повного визнання своєї провини, винність ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину також підтверджується іншими доказами щодо обставин провадження, які не оспорюються жодним з учасників судового розгляду, тому суд, керуючись ст. 349 КПК України, визнав недоцільним їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України,- як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно,

ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння належним ОСОБА_3 золотим ланцюжком довжиною 55 см та вагою 6,5 грамів 585 проби (вартість 1 г. золота 585 проби на момент вчинення кримінального правопорушення становила 819,06 грн.) вартістю 5323,89 грн., на якому знаходився золотий хрестик 585 проби вагою 2,5 грам та вартістю 2047,65 грн., та вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення вказаного умислу до кінця, не закінчив злочин з причин, що не залежали від його волі.

Винуватість підсудного у вчиненні зазначеного злочину повністю доведена.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому пом`якшуючою обставиною суд визнає щире каяття; обтяжуючою обставиною суд визнає рецидив злочинів та скоєння злочину в стані алкогольного сп;ягніння..

Приймаючи до уваги, що обвинувачений раніш судимий за корисливі навмисті злочини, і знову вчинив умисний корисливий злочин протягом 1 місяці після звільнення з місць позбавлення волі, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки дане покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення обвинуваченому покарання нижче нижчої межі або більш м'якого, суд не вбачає.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди потерпілій не завдано.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрати на залучення під час досудового розслідування експертів відсутні.

У кримінальному провадженні маються речові докази: золотий ланцюжок 585 проби довжиною 55 сантиметрів та вагою 6,5 грами - передано під розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_3; чоловіча футболка червоного кольору з написом «SAN FRANCISCO», фрагмент скла - передано до кімнати зберігання речових доказів Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, і призначити покарання 4 ( чотири) роки позбавлення волі , з відбуванням в кримінально виконавчій установі.

Строк відбування покарання рахувати з 13 липня 2015 року.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_2 залитити тримання під вартою в СІЗО ДПС в м.Києві та Київській області.

Речові докази: золотий ланцюжок 585 проби довжиною 55 сантиметрів та вагою 6,5 грами - передані під розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_3 залишити у власності ОСОБА_3.; чоловіча футболка червоного кольору з написом «SAN FRANCISCO», фрагмент скла , передані до кімнати зберігання речових доказів Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області- знищити.

Копію вироку вручити негайно, після його проголошення прокурору та обвинуваченому, іншим учасникам судового провадження - в порядку ч. ч. 6,7 ст. 376 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд впродовж 30-ти діб з моменту проголошення вироку, а засудженим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок вступив в закону силу ___

Суддя О.М. Гончаров