Ухвала суду № 48371920, 10.08.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/755/15-ц Провадження № 22-ц/772/2164/2015Головуючий в суді першої інстанції Саландяк О. Я.Категорія 27Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Ковальчука О.В.,

суддів : Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення авансового платежу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу, визнання переданих коштів завдатком та стягнення безпідставно набутого майна,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 8 червня 2015 року у цій справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 з позовом про стягнення авансового платежу, мотивуючи тим, що в липні 2014 року він домовився із ОСОБА_3 про купівлю квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. Згідно угоди вартість квартири склала 12 500 доларів США, та ці кошти мали бути внесеними трьома авансовими платежами: 28.07.2014 року - 6000 доларів США, до 01.09.2014 року - 3000 доларів США, до 01.09.2015 - 3500 доларів США. Вказану угоду оформили у письмовій формі у вигляді розписки, написаної власноручно відповідачкою 28.07.2014 року. Також відповідачка дозволила вселитись позивачу у вказану квартиру та розпочати ремонт, надала дозвіл на здійснення будівельних робіт. На виконання угоди 28.07.2014 року позивач надав ОСОБА_3 перший платіж у розмірі 6000 доларів США, а другий не зміг сплатити у термін встановлений угодою - до 01.09.2014 року у зв'язку з підвищенням курсу долару США. Відповідачка почала вимагати, щоб позивач звільнив квартиру та привів її у попередній стан. З того часу у сторін склались взаємно неприязні стосунки при яких жодна угода між ними у подальшому не є можливою. Повернути перший авансовий платіж у розмірі 6000 доларів США позивачка відмовилась, так як вважає його завдатком. На письмове звернення позивача ОСОБА_3 - не відреагувала. Оскільки договору між сторонами укладено не було, а вони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, то передана позивачем відповідачу сума є авансом, який підлягає поверненню позивачу, тому просив стягнути з відповідачки на свою користь авансовий платіж в сумі, що еквівалентна 6000 США.

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_2 із зустрічним позовом про визнання попереднього договору купівлі-продажу дійсним, визнання переданих коштів за попереднім договором завдатком та стягнення безпідставно набутого майна, мотивувавши тим, що ОСОБА_2 звернувся до неї з наміром придбати вказану вище квартиру. З цією метою 28.07.2014 року між сторонами була досягнута домовленість про ціну та всі істотні умови договору купівлі-продажу даної квартири. ОСОБА_3 було отримано завдаток від ОСОБА_2 за купівлю квартири в сумі 6000 доларів США, а решту коштів ОСОБА_2 зобов'язувався виплатити частинами, як наведено вище. ОСОБА_3 в свою чергу надала ОСОБА_2 розписку, у якій було зазначено про факт отримання завдатку за квартиру та надання права на вселення покупця з 01.08.2014 року та здійснення ремонтних робіт. Покупець ОСОБА_2 не дотримався домовленості: не сплатив решту коштів, які він зобов'язувався виплатити за попереднім договором купівлі-продажу в сумі еквівалентній 6500 доларів США та відмовився від його виконання в односторонньому порядку, чим порушив умови укладеного попереднього договору купівлі-продажу квартири. З 01.08.2014 року ОСОБА_2 користувався та продовжує безпідставно користуватись квартирою, відмовляється повернути ключі власнику. У зв'язку із такими обставинами виникла необхідність стягнення коштів із ОСОБА_2 за користування безпідставно набутим майном, виходячи із середньої вартості орендної плати по м. Жмеринка - 1000 грн. в місяць, тобто сума стягнення в період використання квартири з 01.08.2014 року по 28.04.2015 року (9 місяців) безпідставно нерухомого майна складає 9000 грн. Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просила визнати дійсним попередній договір купівлі-продажу, визнати передані за цим договором кошти завдатком та стягнути вартість безпідставно набутого майна за користування вказаною у сумі 9000 грн.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 8 червня 2015 року первісний позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено, вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням, позивач за зустрічним позовом, посилаючись не неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у первісному позові відмовити, зустрічний - задовольнити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що в липні 2014 року сторони у справі домовились, що ОСОБА_2 придбає у ОСОБА_3 (згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 прізвище ОСОБА_3 змінено на - ОСОБА_3 (а.с. 52)) за 12 500 доларів США, належну їй квартиру АДРЕСА_1 яку вона згідно договору купівлі-продажу від 11 липня 2001 року придбала у ОСОБА_4 (а.с. 39).

Сторони досягли домовленості про сплату вартості квартир частинами. 28 липня 2014 року ОСОБА_3, в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2, надала ОСОБА_2 розписку про те, що вона отримала від нього завдаток у сумі 6 000 доларів США, а решту коштів ОСОБА_2 зобов'язується виплатити з 28 липня по 1 вересня 20014 року - 3 000 доларів США, з 1 вересня 2014 року по 1 вересня 2015 року - 3 500 доларів США, а вона дозволяє йому з 1 серпня 2014 року вселитись у зазначену вище квартиру та проживати у ній й робити ремонт (а.с. 42). 28 липня 2014 року в присутності тих же свідків ОСОБА_2 була надана розписка про те, що він зобов'язується виплатити кошти за купівлю квартири в початковій сумі 6 000 доларів США - 28 липня 2014 року, 3 000 доларів США - 1 вересня 2014 року і 3 500 доларів США - 1 серпня 2014 року (а.с. 53). Сторони підтвердили, що останній платіж повинно було бути здійснено 1 вересня 2015 року.

27 лютого 2015 року ОСОБА_3 від ОСОБА_2 було направлено претензію, в якій останній зазначив, що сплатив ОСОБА_3 авансовий платіж у розмірі 6 000 грн., у зв'язку з тим, що між сторонами договору купівлі-продажу в установленому законом порядку укладено не було і остання не бажає цього робити, тому просив повернути йому авансовий платіж у десятиденний термін (а.с. 8).

У своїй відповіді від 13 березня 2015 року ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_2 про те, що сплачені останнім кошти є завдатком, а не авансом, і запропонувала оформити нотаріального договір купівлі-продажу вказаної квартири, але за умови сплати їй 6 500 доларів США, згідно домовленості (а.с. 40).

Згідно довідки від 19 березня 2015 року, наданої КК «Південно-Західний», за адресою зазначеної квартири кілька місяців проживали ОСОБА_2 з дружиною, зробили ремонт, проживали без реєстрації (а.с. 33).

Згідно довідки про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги за період з 1 серпня 2014 року по 14 травня 2015 року природний газ за адресою вказаної квартири не споживався (а.с. 51). Згідно рахунку за електроенергію від 6 травня 2015 року за квітень 2015 року за адресою даної квартири спожито 2 кВт електроенергії (а.с. 55).

Встановивши вказані обставини та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 11, 203, 207, 220, 533, 546, 570, 626, 635, 655, 657, 1212 ЦК України, дійшов вірного висновку про задоволення первісного позову і про відмову у зустрічному позові, оскільки внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири). Оскільки договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, тому передана ОСОБА_2 відповідачу грошова сума в розмірі 6000 доларів США є авансом, який підлягає поверненню. Позивач за зустрічним позовом, всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не довела ті обставини, на які вона посилалась як на підставу свої вимог.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, які зводяться до іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом, та до індивідуального тлумачення норм права, однак не дають підстав для висновку про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України вказану апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 8 червня 2015 року - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити, рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 8 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.В. Ковальчук

Судді : І.В. Міхасішин

Ю.Б. Войтко