Ухвала суду № 48367968, 28.01.2014, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23875/13-ц

Провадження 2/127/82/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Сичука М. М. ,

при секретарі Гороховій О.В.,

розглянувши у відкритому судововму засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Приватного підприємства "ТК Домострой" до Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", ОСОБА_1 про визнання договорів частково недійсними, -

встановив:

в ході судового розгляду представник ПАТ «Кредитпромбанк» заявила клопотання про заміну відповідача ОСОБА_1 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з тих підстав. що він не є стороною за спірним договором поруки та не може відповідати за правовідносини, стороною яких не являється. Також просила в звязку з цим закрити провадження в справі в частині визнання договору поруки недійсним, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Представники інших осіб заперечили проти задоволення клопотання в звязку з його необгрунтованістю та безпідставністю.

Вислухавши осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази в справі, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається із системного аналізу ст.ст. 27, 31, 33 ЦПК України право вибору відповідача є диспозитивним правом позивача та суд не може самостійно без згоди позивача замінити відповідача, залучити співвідповідача чи змінити процесуальний статус відповідача тощо. Це може бути однією з підстав для відмови в задоволенні позову.

Як вбачається з Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вказує, що оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

За таких обставин суд вважає, що клопотання про закриття провадження в частині визнання договору поруки є передчасним та необґрунтованим, оскільки позивачем юридичною особою оспорюються як пункти договору поруки між юридичними особами, так і кредитного договору між юридичною і фізичною особою, та на даній стадії судового розгляду вбачається доцільність їх сумісного розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 296 ЦПК України,

Ухвалив:

В задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про заміну процесуального статусу відповідача на третю особу та закриття провадження в справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя