Вирок № 48360781, 16.05.2012, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 1-499-11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого - судді Грабовий П.С.

при секретарі - Маламуж Н.В.

з участю прокурора Щербина М.Ю.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, урож. м. Черкаси, ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово непрацюючого, не одруженого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, гр. України, урож. м. Черкаси, ІНФОРМАЦІЯ_5, тимчасово не працюючого, не одруженого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого, вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 17 березня 2011 року близько 20.00 години, перебуваючи на четвертому поверсі будинку № 30 по вул. Ярославській в м. Черкаси біля квартири № 13, де проживає потерпілий ОСОБА_4І, умисно, з корисливих мотивів, висловив незаконну вимогу, поєднану з погрозами застосування насильства відносно останнього про передачу йому грошей в сумі 250 гривень,. з яких 50 грн. ОСОБА_4 позичив у нього. Почувши погрози ОСОБА_2 потерпілий дверей квартири не відкрив.

В наступний раз, а саме, 19.05.2011 р. близько 13.00 години, перебуваючи в приміщенні магазину АТБпо вул. Тараскова в м. Черкаси, з метою незаконно отримати гроші від ОСОБА_4 знову висловив незаконну вимогу, поєднану з погрозою застосування насильства про передачу йому грошей в сумі 250 гривень. ОСОБА_4, побоюючись фізичної розправи віддав підсудному 200 грн., які були помічені хімічним порошком працівниками міліції.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується, в тому, що 25.03.2011 близько 20.00 години за попередньою змовою та разом з ОСОБА_2, перебуваючи на четвертому поверсі в будинку № 30 по вул. Ярославській ЗО в м. Черкаси, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, висловив незаконну вимогу, поєднану з погрозами застосування насильства відносно потерпілого ОСОБА_4, яку останній сприйняв як реальну та, боячись за своє життя та здоров'я, знову дверей квартири не відкрив, після чого, 12.05.2011 ОСОБА_2 за попередньою змовою та разом з ОСОБА_3, перебуваючи на території школи № 28 по вул. Гайдара в м. Черкаси, висловлюючи незаконну вимогу про передачу грошей і погрожуючи застосуванням насильства, встановив для ОСОБА_4І строк в тиждень, щоб той знайшов гроші в сумі 250 гривень, а 19.05.2011 близько 13.00 години, перебуваючи в приміщенні магазину АТБпо вул. Тараскова в м. Черкаси, куди він прийшов разом з ОСОБА_3 з метою незаконно отримати гроші від ОСОБА_4 та сам запропонував останньому пройти туди, в той час як ОСОБА_3 пройшов до магазину з заднього входу та тримав при собі паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4, знову висловив незаконну вимогу, поєднану з погрозою застосування насильства про передачу йому грошей в сумі 250 гривень, але коли потерпілий ОСОБА_4 запевнив його в тому, що таких грошей немає - незаконно отримав від нього гроші в сумі 200 гривень, які були помічені спеціальним хімічним порошком та вручені останньому працівниками міліції, заволодів ними на свою користь, після чого з місця вчинення злочину зник.

Будучи допитаним в ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю і суду пояснив, що 17 березня 2011 року близько 20.00 години, перебуваючи на четвертому поверсі будинку № 30 по вул. Ярославській в м. Черкаси біля квартири № 13, де проживає потерпілий ОСОБА_4І, висловив вимогу з погрозами відносно останнього про передачу йому грошей в сумі 250 гривень. ОСОБА_4 дверей квартири не відкрив, і він пішов, після чого 25.03.2011 близько 20.00 години він знову перебуваючи у вищевказаному місці, висловив вимогу, поєднану з погрозами застосування насильства відносно ОСОБА_4, останній дверей квартири не відкрив, після чого, 12.05.2011 він перебуваючи на території школи № 28 по вул. Гайдара в м. Черкаси, висловлюючи вимогу про передачу грошей і погрожуючи насильством, встановив для ОСОБА_4І строк в тиждень, щоб той знайшов гроші в сумі 250 гривень, а 19.05.2011 близько 13.00 години, перебуваючи в приміщенні магазину АТБпо вул. Тараскова в м. Черкаси, куди він прийшов з метою отримати гроші від ОСОБА_4 та сам запропонував останньому пройти туди знову висловив вимогу, поєднану з погрозою насильства про передачу йому грошей в сумі 250 гривень, але коли потерпілий ОСОБА_4 запевнив його в тому, що таких грошей немає, отримав від нього гроші в сумі 200 гривень.

ОСОБА_3 знає давно, але не казав останньому, що вимагає у ОСОБА_4 гроші. Злочин скоював один. На досудовому слідстві змінив свої покази і почав оговорювати ОСОБА_3 під тиском правоохоронних органів. Підтверджує покази надані в судовому засіданні.

Будучи допитаним на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині вину не визнав вказавши, що дійсно давно знає ОСОБА_2 25.03.2011 він зустрівся з ОСОБА_2, який попросив з ним піти до будинку № 30 по вул. Ярославській ЗО в м. Черкаси, пояснивши що йому треба зайти до знайомого. Навіщо це треба він не говорив, а останній не питав. Погодившись на це він та ОСОБА_2 підійшли до підїзду. ОСОБА_2 зайшов у підзд та пішов у верх по сходах, а в нього задзвонив телефон і він стояв у підізді та розмовляв по телефону. Потім спустився з поверху ОСОБА_2 і вони пішли. Пізніше ОСОБА_2 попросив його зателефонувати йому, якщо він побачить раптом ОСОБА_4. Побачивши на вулиці ОСОБА_4 він зателефонував ОСОБА_2, останній попросив зустрітися біля 28 школи. Коло школи до них підійшов ОСОБА_2 з хлопцями, а він відійшов,та пішов геть. Коли він був дома, то до нього зателефонував ОСОБА_2 і попросив вийти його до магазину АТБ. Той погодився і підійшов до магазину. ОСОБА_2 попросив його потримати паспорт і почекати його Він чекав, але ОСОБА_2 довго не було і тоді ОСОБА_3 зайшов до магазину, там ОСОБА_2 і потерпілий розмовляли, тоді він знову вийшов на вулицю і чекав на ОСОБА_2 Там його затримали працівники міліції.

Доводячи в судовому засіданні свою невинуватість ОСОБА_3 вказував, що в матеріалах справи відсутні будь-які обєктивні докази його вини.

При цьому зазначав, що ОСОБА_2 не розказував йому, що збирається вимагати гроші у потерпілого, не пропонував йому скоїти злочин, ніяких коштів не обіцяв. Корисливий мотив відсутній. Вважає, що ОСОБА_2 оговорив його, оскільки він ОСОБА_3 ніякого злочину не скоював, винним себе не визнає. Змінив свої покази на досудовому слідстві під тиском правоохоронних органів. Підтверджує свої покази надані в судовому засіданні.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини в скоєному ним злочину, його вина підтверджується показами потерпілого, свідків, висновками експертиз та іншими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_4 як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, пояснив, що в березні 2011 року, він попросив в свого знайомого ОСОБА_2, якого знає протягом двох років, позичити йому гроші в сумі 50 гривень на особисті потреби. Він сказав ОСОБА_2, що наступного дня обов'язково поверне тому гроші та, щоб той в цьому не сумнівався - залишив в заставу свій паспорт громадянина України. Він домовився з ОСОБА_2, що наступного дня ввечері принесе тому гроші 50 гривень. Про те, що якщо він тому не поверне гроші наступного дня, то платитиме більшу суму - вони не домовлялися. Наступного дня ввечері він повертався додому з компанією товаришів. Біля аптеки № 300 по вул. Сумгаїтська, в них виник конфлікт з раніше невідомими йому особами. В результаті чого його та його друзів побили. Того ж вечора він звернувся за допомогою до Черкаської міської лікарні № 3 і на зустріч з ОСОБА_2 він прийти не міг. Про це в нього є відповідні медичні документи, що можуть це підтвердити. Наступного дня, близько 20.00 години він був вдома з мамою та братом. І йому на домашній телефон зателефонував його сусід, який проживає на три поверхи вище від нього, ОСОБА_5 та з яким він товаришує і повідомив йому, що до нього йде ОСОБА_5 з компанією, щоб вибити за нього борг в сумі вже 300 гривень. Про це нібито тому сказав сам ОСОБА_5, який перед цим телефонував. Через певний час, дійсно, до них прийшов ОСОБА_5 та його приятелі ( він бачив їх в глазок) і почали бити в двері, тому що в них на той час не працював дзвоник. При цьому ОСОБА_2 кричав, щоб він вийшов і погрожував його вбити. Він злякався і двері їм не відчиняв. Наступного ранку вони виявили, що в замковій щілині знаходяться сірники, а двері запльовані. Через пару днів біля магазину Еко-маркетвін відпочивав з другом, ОСОБА_6 та його дівчиною Яною. В той час він побачив, що неподалік від нього проходять товариші ОСОБА_2, ОСОБА_7 і два раніше невідомі йому хлопці. ОСОБА_3 сказав, що з ним хотів поговорити ОСОБА_2, який чекає його біля 28 школи. Коли прийшов ОСОБА_2, то ОСОБА_3 пішов геть. В присутності інших хлопців ОСОБА_2 повідомив йому, що він-Хижняк А.І. винен тому 300 гривень - це відсотки за борг. Потерпілий сперечався з ОСОБА_2, говорив, що не проти віддати тому гроші в сумі 50 гривень, але ті 250 гривень, які той йому накинув - він віддавати відмовлявся, але ОСОБА_2 відмовився взяти в нього 50 гривень. Потім ОСОБА_2 сказав йому, що дає термін - тиждень, щоб він віддав гроші в сумі 300 гривень, інакше той йому цього не пробачить Після сплину вказаного терміну, до нього на домашній телефон зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що чекає на гроші, але він сказав тому, що такої суми в нього немає і що він може віддати тому тільки ту суму, яку позичав. ОСОБА_8 вже не хотів брати в нього 50 гривень та наполягав на своєму. Після того до нього ще декілька разів приходив ОСОБА_8 з невідомими хлопцями, грюкав в двері, кричав та погрожував. Він не відчиняв тому, а спостерігав за тими в глазок. Василь натискав тумблери, вимикав світло в його квартирі, також він бачив, як той обірвав проводки від домофона на його поверсі. ОСОБА_9 той телефонував йому на домашній телефон, говорив з його мамою. Він розумів, що ОСОБА_8 не дасть йому спокою, доки він не віддасть тому гроші в сумі 300 гривень, він боявся і тому звернувся до міліції за допомогою.

Свідок ОСОБА_10 як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, показала, що близько пару місяців тому, при яких саме обставинах сказати не може, вона запитала в свого сина де його паспорт. На що той повідомив їй, що позичив в одного хлопця на ім'я ОСОБА_8 гроші в сумі 50 гривень, а паспорт віддав ОСОБА_5 як заставу. Через певний час до них на домашній телефон почав телефонувати хлопець, який називався ОСОБА_5 і сказав, що її син винен тому гроші в сумі 300 гривень. Вона сказала тому, що в справи сина не втручаюся і порадила ОСОБА_5 розбиратися з ОСОБА_9. Декілька тижнів тому, точного дня вона не пам'ятає, близько 20.00 - 20.30 години до них прийшло двоє раніше невідомих їх хлопці. Того дня вони всі були дома. За декілька хвилин до цього на домашній телефон ОСОБА_9 зателефонував його товариш ОСОБА_5 та повідомив, що зараз до нього додому прийдуть якісь хлопці його вбивати. Почувши це, і вона, і ОСОБА_9 злякалися і двері відчиняти не стали. Коли невідомі стояли під дверима, то стукали та кричали, щоб відкривав двері і що вб'ють ОСОБА_9, якщо не поверне гроші. Наступного дня, вранці, вони вийшли з квартири і вона побачила, що в замку вхідних дверей знаходяться сірники, двері запльовані. Після цього вони почати боятися виходити з дому. Її менший син, ОСОБА_1 говорив, що коли він був сам вдома, то до них також приходили ці хлопці, гукали ОСОБА_9 і погрожували. Так як той боявся, то двері не відкрив. Декілька днів тому, вони виявили, що проводки від домофона, що підключені до їх квартири, порізані. Пізніше, від сусідів, їм стало відомо про те, що до них приходили якісь хлопці та гукали ОСОБА_9, а коли той не вийшов, то ті пошкодили проводки. Після цього її син звернувся за допомогою до працівників міліції.

Свідок ОСОБА_11, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, показав, що 19.05.2011 року першій половині дня він прийшов до Соснівського РВ м. Черкаси, щоб написати заяву з приводу викрадення мобільного телефону в його неповнолітнього сина. Та, перебуваючи в РВ його запросив працівники міліції бути присутнім в якості понятого при врученні мічених купюр раніше невідомому йому хлопцю, якого в подальшому було представлено як ОСОБА_4. Він погодився та разом з іншим понятим вони були запрошені до службового кабінету № 214 Соснівського РВ м. Черкаси, де працівники міліції провели огляд гр. ОСОБА_4 та вручили тому купюри в загальній сум 200 гривень, які були помічені спеціальним порошком, що в світлі ультрафіолету світився яскраво- жовтим кольором. Як їм пояснили працівники міліції, то в того хлопця невідомі вимагають гроші в сумі 300 гривень. ОСОБА_9 працівниками міліції було складено відповідний протокол, куди були переписані, номера та номінал купюр, що вручатися ОСОБА_4, який вони засвідчили своїми підписами.

Свідок ОСОБА_12, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, показав, що в нього є сусід ОСОБА_4, який проживає в його під'їзді на четвертому поверсі. Тривалий час вони підгримують з тим дружні відносини. Одного разу, точного часу він сказати не може, вони з ОСОБА_4 говорили в під'їзді і в той час до будинку зайшло чотири хлопці. Коли ті піднімалися сходами, то ОСОБА_4, побачивши їх через перила, сказав йому, що ці хлопці йдуть до нього і швидко попрощався та пішов до своєї квартири і закрився там. Він піднявся до себе на поверх та чув як хлопці кричали ОСОБА_4, щоб вийшов до тих, стукали в двері та погрожували, що поб'ють. Після того хлопці приходили до ОСОБА_4 ще декілька разів та постійно погрожували. Кожного разу приходили різні, але постійно він бачив ОСОБА_2. Він запитав в ОСОБА_4 що трапилося, тому що чув як ті йому погрожували і бачив, що ОСОБА_4 реально боїться тих хлопців, і ОСОБА_4 йому пояснив, що позичив у ОСОБА_2 гроші в сумі 50 гривень, а наступного дня мав віддати, але його побили невідомі, тому той перебував в лікарні. Після того ОСОБА_2 почав вимагати з нього нібито відсотки в сумі 250 гривень та 50 гривень боргу, тобто в загальному 300 гривень. Як йому відомо, ОСОБА_4 звернувся до працівників міліції.

Свідок ОСОБА_13, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні показав, що 19.05.2011 року близько 12.45 години він разом з сином пішли гуляти в лісопосадку по вул. Руставі в м. Черкаси. Коли вони проходили біля магазину АТБ, що по вул.. Тараскова, 18 в м. Черкаси, то близько 13.15 години їх з сином працівники Соснівського РВ м. Черкаси, які показали свої службові посвідчення, запросили бути понятими під час проведення особистого огляду в раніше невідомого хлопця, якого їм працівники міліції представили як ОСОБА_2. Вони погодилися та їх запросили пройти до першого під'їзду будинку № 16 по вул. Тараскова 16, де мав відбутися огляд цього хлопця. На момент огляду той був одягнений в чорну чоловічу футболку, чорні спортивні чоловічі штани, шкарпетки, кросівки. Той хлопець не був проти, щоб в нього проводили огляд. Під час цього в того було вилучено мобільний телефон Нокіа 3510, сім-картка оператора Лайф, з правого карману - гроші в сумі 200 гривень, купюрами по 50, 20 та 10 гривень. Працівники міліції при вилученні переписали номера цих купюр до протоколу, який вели. В ході огляду вилучені купюри та руки ОСОБА_2 були просвічені ультрафіолетовою лампою і вони світилися. На запитання працівників міліції звідки в того ці гроші, то той пояснив, що вимагав їх у хлопця на ім'я ОСОБА_4 та отримав біля магазину АТБпо вул. Тараскова 18 в м. Черкаси. Відповідно після того, як його руки були засвічені, то працівники міліції зробили з них змиви на марлеві тампони.

Свідок ОСОБА_14В дав аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_15 як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні показав, що, в нього є товариш, ОСОБА_4, якого він знає добре та вони з тим спілкуються. Одного дня, точно сказати не може, він гуляв з ОСОБА_4 та дівчиною Яною на території школи № 27 в м. Черкаси. Коли вони сиділи на лавках, то ОСОБА_4 гукнув якийсь раніше невідомий йому хлопець, зовнішність його він описати не може, тому що не звернув на того уваги. Антон пішов до того хлопця, той, здається, був не сам, а вони з Яною сиділи на лавках. Коли ОСОБА_4 повернувся, то розповів йому, що в нього ОСОБА_2 вимагає гроші в сумі 300 гривень та тримає в себе ОСОБА_4 паспорт. Потім ОСОБА_4 розповів, що неодноразово до нього додому приходив ОСОБА_2, стукав в двері та погрожував розправою. ОСОБА_9 говорив, що позичав в ОСОБА_2 гроші в сумі 50 гривень, а ОСОБА_2 вимагає в нього 300 гривень. В травні 2011 року він дізнався від працівників міліції, що ОСОБА_2 затримано під час отримання грошей від ОСОБА_16, після чого в нього відібрали пояснення.

Крім показів вищевказаних свідків вина ОСОБА_2 підтверджується і іншими зібраними по справі доказами, а саме:

Протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин гр. ОСОБА_4 від 19.05.2011 року (а.c. 6).

Протоколом огляду та вручення грошових купюр гр. ОСОБА_4 від 19.05.2011 року. (а.c. 9).

Протоколом особистого огляду гр. ОСОБА_2 від 19.05.2011 року (а.c. 17).

Протоколом добровільної видачі від 19.05.2011 року (а.c. 26).

Протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 28.07.2011. (а.c. 118-119).

Протоколом огляду предметів і грошей в сумі 200 гривень, купюрами номіналом 50, 20 та 10 гривень, вилучених протоколом особистого огляду в ОСОБА_2 від 19.05.2011 та постановою про визнання речовим доказом і приєднання до справи в якості речового доказу від 28.05.2011 року; (а.c. 69-70).

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.2 ст.189 КК України, з кваліфікуючою ознакою злочину за попередньою змовою групою осіб. Відповідно до ст..28 КК України попередня змова групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) субєктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його обєктивної сторони. Домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину ( узгодження обєкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій, тощо). Для наявності такої ознаки, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, необхідно, щоб учасники вчинення злочину діяли як співвиконавці.

Судом встановлено відсутність такої кваліфікуючої ознаки даного злочину за попередньою змовою групою осібтому суд перекваліфіковує дії ОСОБА_2 з ч.2 на ч.1 ст.189 КК України вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання).

Обираючи підсудному ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь та характер суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, обставини, що помякшують їх відповідальність. Обставин, що обтяжують їх відповідальність суд не вбачає.

Обставинами, що помякшують відповідальність ОСОБА_2 є чистосердечне визнання своєї вини та щире каяття, сприяння слідству в розкритті злочину.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, обєктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3., у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, не знайшла свого підтвердження добутими та дослідженими у ході розгляду справи доказами, а тому є недоведеною.

Так, суд при розгляді справи в межах пред'явленого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення, безпосередньо допитавши підсудних, потерпілого, свідків, вивчивши всі матеріали справи, заслухавши міркування і доводи прокурора, захисника, приходить до переконання, що дані судового слідства підтверджують вину підсудного ОСОБА_2 , але не підтверджують пред'явленого підсудному ОСОБА_3 обвинувачення в тому, що він,за попередньою змовою з ОСОБА_2, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, висловив незаконну вимогу, поєднану з погрозами застосування насильства відносно потерпілого ОСОБА_4 про передачу йому грошей.

Надані суду досудовим слідством докази не доводять вини ОСОБА_3. у вчиненні інкримінованого йому злочину з наступного.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив що в березні 2011 року, він попросив в свого знайомого ОСОБА_2, якого знає протягом двох років, позичити йому гроші в сумі 50 гривень на особисті потреби. Він сказав ОСОБА_2, що наступного дня обов'язково поверне тому гроші та, щоб той в цьому не сумнівався - залишив в заставу свій паспорт громадянина України. Він домовився з ОСОБА_2, що наступного дня ввечері принесе тому гроші 50 гривень. Про те, що якщо він тому не поверне гроші наступного дня, то платитиме більшу суму - вони не домовлялися. Наступного дня ввечері він повертався додому з компанією товаришів. Біля аптеки № 300 по вул. Сумгаїтська, в них виник конфлікт з раніше невідомими йому особами. В результаті чого його та його друзів побили. Того ж вечора він звернувся за допомогою до Черкаської міської лікарні № 3 і на зустріч з ОСОБА_2 він прийти не міг. Про це в нього є відповідні медичні документи, що можуть це підтвердити. Наступного дня, близько 20.00 години він був вдома з мамою та братом. І йому на домашній телефон зателефонував його сусід, який проживає на три поверхи вище від нього, ОСОБА_5 та з яким він товаришує і повідомив йому, що до нього йде ОСОБА_5 з компанією, щоб вибити за нього борг в сумі вже 300 гривень. Про це нібито тому сказав сам ОСОБА_2, який перед цим телефонував. Через певний час, дійсно, до них прийшов ОСОБА_2 та його приятелі ( він бачив їх в глазок) і почали бити в двері, тому що в них на той час не працював дзвоник. При цьому ОСОБА_2 кричав, щоб він вийшов і погрожував його вбити. Він злякався і двері їм не відчиняв. Наступного ранку вони виявили, що в замковій щілині знаходяться сірники, а двері запльовані. Через пару днів біля магазину Еко-маркетвін відпочивав з другом, ОСОБА_6 та його дівчиною Яною. В той час він побачив, що неподалік від нього проходять товариші ОСОБА_2, ОСОБА_7 і два раніше невідомі йому хлопці. ОСОБА_3 сказав, що з ним хотів поговорити ОСОБА_2, який чекає його біля 28 школи. Коли прийшов ОСОБА_2, то ОСОБА_3 пішов геть. В присутності інших хлопців ОСОБА_2 повідомив йому, що ОСОБА_4 винен тому 300 гривень - це відсотки за борг. Потерпілий сперечався з ОСОБА_2, говорив, що не проти віддати тому гроші в сумі 50 гривень, але ті 250 гривень, які той йому накинув - він віддавати відмовлявся, але ОСОБА_2 відмовився взяти в нього 50 гривень. Потім ОСОБА_2 сказав йому, що дає термін - тиждень, щоб він віддав гроші в сумі 300 гривень, інакше той йому цього не пробачить. Після сплину вказаного терміну, до нього на домашній телефон зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що чекає на гроші, але він сказав тому, що такої суми в нього немає і що він може віддати тому тільки ту суму, яку позичав. ОСОБА_8 вже не хотів брати в нього 50 гривень та наполягав на своєму. Після того до нього ще декілька разів приходив ОСОБА_8 з невідомими хлопцями, грюкав в двері, кричав та погрожував. Він не відчиняв тому, а спостерігав за тими в глазок. Василь натискав тумблери, вимикав світло в його квартирі, також він бачив, як той обірвав проводки від домофона на його поверсі. ОСОБА_9 той телефонував йому на домашній телефон, говорив з його мамою. Він розумів, що ОСОБА_8 не дасть йому спокою, доки він не віддасть тому гроші в сумі 300 гривень, він боявся і тому звернувся до міліції за допомогою.

Пояснив, що на його думку ОСОБА_3 не знав, що ОСОБА_2 вимагає в нього кошти, оскільки ні разу ОСОБА_3 не був присутній при їх розмовах, йому особисто не погрожував і грошей в нього не вимагав. Звернувся до органів міліції з заявою про вимагання тільки відносно ОСОБА_2 Змушений був змінити свої покази на досудовому слідстві і оговорити ОСОБА_3 під тиском органів міліції. Оскільки він є раніше судимий і ходить відмічатися до міліції, то боявся що якщо не буде оговорювати ОСОБА_3, то погрози працівників міліції щодо його реального відбування покарання справдяться. Свої покази дані в судовому засіданні підтримує. Просить виправдати ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що близько пару місяців тому, при яких саме обставинах сказати не може, вона запитала в свого сина де його паспорт. На що той повідомив їй, що позичив в одного хлопця на ім'я ОСОБА_2 гроші в сумі 50 гривень, а паспорт віддав ОСОБА_5 як заставу. Через певний час до них на домашній телефон почав телефонувати хлопець, який називався ОСОБА_5 і сказав, що її син винен тому гроші в сумі 300 гривень. Вона сказала тому, що в справи сина не втручаюся і порадила ОСОБА_5 розбиратися з ОСОБА_9. Декілька тижнів тому, точного дня вона не пам'ятає, близько 20.00 - 20.30 години до них прийшло двоє раніше невідомих їх хлопці. Того дня вони всі були дома. За декілька хвилин до цього на домашній телефон ОСОБА_9 зателефонував його товариш ОСОБА_5 та повідомив, що зараз до нього додому прийдуть якісь хлопці його вбивати. Почувши це, і вона, і ОСОБА_9 злякалися і двері відчиняти не стали. Коли невідомі стояли під дверима, то стукали та кричали, щоб відкривав двері і що вб'ють ОСОБА_9, якщо не поверне гроші. Наступного дня, вранці, вони вийшли з квартири і вона побачила, що в замку вхідних дверей знаходяться сірники, двері запльовані. Після цього вони почати боятися виходити з дому. Її менший син, ОСОБА_11 говорив, що коли він був сам вдома, то до них також приходили ці хлопці, гукали ОСОБА_9 і погрожували. Так як той боявся, то двері не відкрив. Декілька днів тому, вони виявили, що проводки від домофона, що підключені до їх квартири, порізані. Пізніше, від сусідів, їм стало відомо про те, що до них приходили якісь хлопці та гукали ОСОБА_9, а коли той не вийшов, то ті пошкодили проводки. Після цього її син звернувся за допомогою до працівників міліції. Пояснила також, що хлопців які були з ОСОБА_2 вона не бачила і впізнати нікого не може.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що в нього є сусід ОСОБА_4, який проживає в його під'їзді на четвертому поверсі. Тривалий час вони підгримують з тим дружні відносини. Одного разу, точного часу він сказати не може, вони з ОСОБА_4 говорили в під'їзді і в той час до будинку зайшло чотири хлопці. Коли ті піднімалися сходами, то ОСОБА_4, побачивши їх через перила, сказав йому, що ці хлопці йдуть до нього і швидко попрощався та пішов до своєї квартири і закрився там. Він піднявся до себе на поверх та чув як хлопці кричали ОСОБА_4, щоб вийшов до тих, стукали в двері та погрожували, що поб'ють. Після того хлопці приходили до ОСОБА_4 ще декілька разів та постійно погрожували. Кожного разу приходили різні, але постійно він бачив ОСОБА_2. Він запитав в ОСОБА_4 що трапилося, тому що чув як ті йому погрожували і бачив, що ОСОБА_4 реально боїться тих хлопців, і ОСОБА_4 йому пояснив, що позичив у ОСОБА_2 гроші в сумі 50 гривень, а наступного дня мав віддати, але його побили невідомі, тому той перебував в лікарні. Після того ОСОБА_2 почав вимагати з нього нібито відсотки в сумі 250 гривень та 50 гривень боргу, тобто в загальному 300 гривень. Як йому відомо, ОСОБА_4 звернувся до працівників міліції. ОСОБА_9 пояснив, що йому не відомо чи вимагав гроші у ОСОБА_4 ОСОБА_3, оскільки він не бачив останнього.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що, в нього є товариш, ОСОБА_4, якого він знає добре та вони з тим спілкуються. Одного дня, точно сказати не може, він гуляв з ОСОБА_4 та дівчиною Яною на території школи № 27 в м. Черкаси. Коли вони сиділи на лавках, то ОСОБА_4 гукнув якийсь раніше невідомий йому хлопець, зовнішність його він описати не може, тому що не звернув на того уваги. Антон пішов до того хлопця, той, здається, був не сам, а вони з Яною сиділи на лавках. Коли ОСОБА_4 повернувся, то розповів йому, що в нього ОСОБА_2 вимагає гроші в сумі 300 гривень та тримає в себе ОСОБА_4 паспорт. Потім ОСОБА_4 розповів, що неодноразово до нього додому приходив ОСОБА_2, стукав в двері та погрожував розправою. ОСОБА_9 говорив, що позичав в ОСОБА_2 гроші в сумі 50 гривень, а ОСОБА_2 вимагає в нього 300 гривень. В травні 2011 року він дізнався від працівників міліції, що ОСОБА_2 затримано під час отримання грошей від ОСОБА_16, після чого в нього відібрали пояснення. Пояснив також, що про вимагання грошей ОСОБА_2 знає тільки зі слів потерпілого ОСОБА_4

Твердження обвинувачення про те, що ОСОБА_3 причетний до скоєння інкримінованого йому злочину спростовується матеріалами кримінальної справи:

-протоколом усної заяви - повідомлення про злочин потерпілого ОСОБА_4 (а.с.6), в якій вказано, що грошові кошти в нього вимагає малознайомий йому хлопець ОСОБА_2.

- поясненням потерпілого ОСОБА_4 ( а.с.7) в яких йде мова про вимагання в нього грошей ОСОБА_2

-поясненням підсудного ОСОБА_2 ( а.с.22) в яких вказує, що ОСОБА_3 не було відомо, про те, що він вимагає кошти у ОСОБА_4

- пояснення свідка ОСОБА_6 ( а.с.23) в яких він вказує, що знає зі слів ОСОБА_4, що ОСОБА_2 вимагав у нього грошові кошти.

- поясненням свідка ОСОБА_5 ( а.с.24) який вказував, що ОСОБА_2 звонив йому з тим, щоб той передав ОСОБА_4 його погрози та те, що б останній повернув йому кошти які в нього позичив.

- протоколом добровільної видачі ОСОБА_3 паспорту ОСОБА_4 працівникам міліції ( а.с.26) де він пояснив, що паспорт дав йому ОСОБА_2, щоб той його потримав, поки він піде в магазин.

- поясненням ОСОБА_3П.( а.с.27) де він вказує, що ОСОБА_17 запропонував йому зустрітись та підійти до магазину АТБ,щоб з кимось зустрітись але з ким та з яких причин не розповідав. По дорозі дав йому паспорт, та попросив, щоб він у нього побув поки той сходить до магазину. Він був на вулиці коли до нього підійшли працівники міліції і попросили проїхати з ними. В райвідділі сказали, щоб він віддав їм паспорт який йому передав ОСОБА_2П, що він і зробив. Там він взнав, що це був паспорт ОСОБА_4

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_17 ( а.с.32) де він дає покази, що ОСОБА_4 був винен йому гроші та не віддавав і він разом з ОСОБА_18 та Гуріненко Славіком ходив до квартири ОСОБА_4, щоб забрати гроші. 19.05.2011 року йому зателефонував потерпілий і сказав що готовий повернути борг. ОСОБА_17 попросив ОСОБА_3 піти з ним до магазину АТБтой погодився. ОСОБА_2 не казав ОСОБА_3 що йому ОСОБА_4 повинен віддати гроші. Віддав йому паспорт і попросив, щоб він поки побув у нього, поки він зустрінеться з одним хлопцем. Вину визнав і щиро каявся.

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_3 ( а.с.46) де він вказує, що не знав про те, що ОСОБА_2 вимагає кошти у ОСОБА_4

- постановою про притягнення в якості обвинуваченого від 28.05.2011 року ОСОБА_2 ( а.с.63) в якій не вказано, що даний злочин він скоїв разом з ОСОБА_3. В.П.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ( а.с.81) де останній вказує, що зі слів потерпілого ОСОБА_4 йому відомо що ОСОБА_2 вимагав у останнього грошові кошти.

- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с.72) даною слідчою дією не були усунуті протиріччя між показами підсудних. ОСОБА_2 суду пояснив, що оговорив ОСОБА_3 під тиском правоохоронних органів. В даному злочині ОСОБА_3 не винен.

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с.83) де також не усунуті протиріччя між показами. Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що не вважає винним в даному злочині ОСОБА_3 Оговорив його під тиском правоохоронних органів.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 (а.с.105). Дані покази свідок спростував в судовому засіданні пояснивши, що про злочин йому відомо тільки зі слів потерпілого ОСОБА_4, але останній не казав йому, що в нього вимагає кошти ОСОБА_3

- протоколами допиту в якості підозрюваного ОСОБА_3 ( а.с. 114) та в якості обвинуваченого ( а.с.181) в яких останній вказує, що вимагав разом з ОСОБА_17 кошти у потерпілого ОСОБА_4 Як пояснив в судовому засіданні оговорив себе під тиском правоохоронних органів. Покази дані в якості підозрюваного та обвинуваченого не підтримує оскільки вони не правдиві.

Ці зібрані по справі докази свідчать на користь відсутності в діях ОСОБА_3 складу злочину.

Аналізуючи законодавчу та доказову базу по справі, вбачається, що в діях підсудного ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.189 КК України.

Так, обєктивна сторона злочинів проти власності полягає у вимаганні майна (ст.189). Як було встановлено судом ОСОБА_3 не вимагав у потерпілого грошових коштів.

Субєктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом і корисливою метою. Судом встановлено, що в діях підсудного ОСОБА_3 відсутній корисливий мотив, т.я. ОСОБА_2 заздалегідь не обіцяв ОСОБА_3 винагороди за скоєний злочин та не давав йому ніяких коштів.

Судом також встановлено, що в діях підсудного ОСОБА_3 також відсутня така кваліфікуюча ознака даного злочину як попередня змова групою осіб, оскільки, відповідно до ст..28 КК України попередня змова групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) субєктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його обєктивної сторони. Домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину ( узгодження обєкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій, тощо). Для наявності такої ознаки, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, необхідно, щоб учасники вчинення злочину діяли як співвиконавці.

Інших доказів, які б прямо чи побічно вказували на причетність ОСОБА_3 до скоєння інкримінованого йому діяння у ході досудового слідства зібрано не було. До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача, про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів не надійшло. Суд обмежений у праві збору доказів вини підсудного за власною ініціативою та залишаючись об'єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно до ч.1,ч.3 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах одержаних незаконним шляхом.

Таким чином, суд приходить до висновку, про необхідність постановлення відносно ОСОБА_3 виправдувального вироку у звязку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину та відсутністю у його діях складу злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст..323, 324, 327 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 189 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженного ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням один рік.

На підставі ст.76 КК України зобовязати засудженного ОСОБА_2 протягом строку випробування не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Виправдати ОСОБА_3 в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України у звязку з відсутністю в його діях складу злочину.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про невиїзд залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Забіжний захід ОСОБА_3 - скасувати.

Речові докази: гроші в сумі 200 грн., що належать ОСОБА_4 повернути йому за належністю. Марлевий відрізок та зразок спеціальної хімічної речовини, аркуш паперу, що знаходяться в матеріалах справи залишити у справі.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення по справі судових експертиз в сумі 338 грн 40 коп.. Кошти перерахувати: одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 31254272210063, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб.

Головуючий