Постанова № 48353710, 13.08.2015, Новосанжарський районний суд Полтавської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Справа № 542/95/15-а

2а/542/12/15

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Івка В.М.,

при секретарі Зимівець Ю.А.,

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Нові Санжари, вул. Леніна, 32, Полтавської області, справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області, державного виконавця Ткаченка Сергія Володимировича, про визнання неправомірними та нечинними постанов державного виконавця та їх скасування, -

встановив:

29.01.2015 року позивачка звернулася з адміністративним позовом до суду, де прохає визнати неправомірними, нечинними та скасувати постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 20.01.2015 року, про накладення на неї штрафу та постанови від цього ж числа про стягнення з неї виконавчого збору, стягнути судові витрати з відповідачів в звязку з цим.

Позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивачки позовні вимоги підтримала та надала відповідні пояснення з цього приводу.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, надали письмові заперечення проти позову, прохають розглядати справу за їх відсутності

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, не позбавлений права щодо надання доказів і позивач.

Судом встановлено що, державним виконавцем Ткаченко С.В. 20.01.2015 року винесена постанова про накладення на боржника ОСОБА_2, позивачку у справі, штрафу за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця у ВП №36011716, в сумі 680 гривень.

Як зазначено в постанові, починаючи з листопада 2014 року, боржником не виконується рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31.10.2012 року про визнання за бабою ОСОБА_4 права на спілкування з онуком ОСОБА_5, який є сином позивачки, з 09 до 18 години кожної першої та третьої суботи і неділі кожного календарного місяця, з передачею дитини бабі.

Вказано в постанові, що дані факти підтверджуються актами державного виконавця від 2012.2014 року, 212.12.2014 року, 03.01.2015 року 04.01.2015 року, та що на вимоги держвиконавця, ОСОБА_6 не реагує.

Цього ж дня, державним виконавцем, з вищезазначених підстав, винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1360 грн., який є за поясненням представника відповідача санкцією відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для самостійного виконання.

На спростування доводів відповідачів щодо законності прийнятих ними рішень, позивачкою надані підтверджуючі медичні документи щодо захворювання дитини на алергічний дерматит, що з приводу цього вони відвідували різні лікувальні установи такого профілю та було призначене лікування, зокрема специфічними мазями, яке потребує уважного догляду, з урахуванням зимових температур.

Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, позивачка інформувала про це завчасно телефоном державного виконавця, однак з невідомих причин, ним були проігноровані її заяви.

Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження», на яку посилається державний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу на позивача, надає йому таке право лише в разі невиконання боржником рішення суду без поважних причин.

Однак доказів щодо існування таких підстав державним виконавцем суду не надано, і при розгляд справи судом не встановлено, навпаки позивачкою доведено існування поважних причин щодо непередачі нею дитини бабі у визначені рішенням суду день та час.

Звідси безпідставною є і обгрунтування державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору.

Судові витрати у справі підлягають розподілу, згідно ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 161, 163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області ОСОБА_3 від 20.01.2015 року у ВП №36011716, про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2, в розмірі 680 грн., за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця, визнати незаконною та скасувати.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області ОСОБА_3 від 20.01.2015 року у ВП №36011716, про стягнення з боржника ОСОБА_2, виконавчого збору в розмірі 1 360 грн., за невиконання рішення суду в добровільному порядку, визнати незаконною та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки ОСОБА_2 судові витрати у справі 1 (одна) тис. грн. за надання правової допомоги адвоката та 73 грн. 08 коп. судового збору.

Апеляція на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії до Харківського Апеляційного адміністративного суду, через Новосанжарський районний суд.

Суддя (підпис)

З оригіналом вірно

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_7