Ухвала суду № 48351609, 03.04.2014, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 03.04.2014

ЄУ № 420/228/13-к

Провадження №1-кп/420/2/14

У Х В А Л А

03 квітня 2014 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі: головуючого суддіПроньки В.В., при секретарі Рожковій Л.В, за участю прокурорів Сичова М.М, ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новопсковського районного суду знаходиться об»єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12013030510000136 від 13.02.2013 року, за № 12014130580000106 від 04.02.2014 .

Відповідно до ухвали Новопсковського районного суду від 04 лютого 2014 року обвинуваченому ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 04 квітня 2014 року.

Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, прокурор, зазначив, що обставини та ризики, через які до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали і підстави для зміни запобіжного заходу - відсутні.

Захисник та обвинувачений не заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Потерпіли не заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження приходить до наступних висновків.

Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості та тяжким, обвинувачений не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв»язків, тривалий час переховувався від суду.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала.

На підставі викладеного, у чинність ч.3 ст.331 КПК України суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та для запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, продовжений щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити ще на 2 місяці.

Керуючись ст.177, 178, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без зміни, продовживши строк дії запобіжного заходу до 02 червня 2014 року.

Копію ухвали надіслати до Старобільського СІЗО, для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: