Рішення № 48350688, 12.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/12602/14ц Головуючий у І інстанції Чмрка С.С.Провадження № 22-ц/780/3621/15 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 53 12.08.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Воробйової Н.С., Верланова С.Н.,

за участю секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, зобов'язання нарахувати та виплатити премії та вихідної допомоги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року до суду із даним позовом звернувся ОСОБА_2

Свої вимоги обґрунтував тим, що він по 12 листопада 2014 року працював на посаді директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Підприємство або Концерн РРТ).

Згідно з наказом Підприємства від 12 листопада 2014 р. № 95/ок його звільнено з посади директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну РРТ 12 листопада 2014 року «в зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників».

Вважає, що його звільнено без законної підстави та з порушенням встановленого порядку, а також без законної підстави та з порушенням встановленого порядку не нараховані, нараховані не в повному розмірі та не виплачені одноразові і щомісячні премії та заробітна плата за вимушений прогул, в наслідок чого йому також не донарахована та не повністю виплачена вихідна допомога.

Позивач, згідно до затвердженого Відповідачем штатного розкладу, 23 березня 2010 року був прийнятий на роботу до Концерну РРТ на посаду інженера з нагляду за будівництвом І (першої) категорії сектору головного метролога, 18 березня 2013 року переведений на посаду директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації. За описаний період роботи Позивач не мав жодного дисциплінарного стягнення, неодноразово отримував заохочення у вигляді подяк і грамот та премій за свою сумлінну працю.

В Концерні радіомовлення, радіозв'язку і телебачення створена та діє Об'єднана профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення. До складу Об'єднаної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення входить первинна профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення. Позивач є членом первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення.

Тому відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з Позивачем з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 40 КЗпП України, «може бути проведено лише за попередньою згодою» профспілкового комітету підприємства за результатами розгляду обґрунтованого письмового подання керівника підприємства у присутності Позивача.

Однак, відповідно до листа ППО Концерну РРТ генеральному директору Концерну РРТ від 21.11.2014 № 103 «Про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору», повідомлено, що профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Концерну РРТ розглянуто Подання Концерну РРТ № 5035/1-08 від 23.10.2014р. і прийнято рішення відмовити в наданні згоди на розірвання трудового договору із директором департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну РРТ ОСОБА_2.

Позивач зазначає також, що проведене Концерном РРТ скорочення працівників було необгрунтованим, оскільки відсутнє перевищення запланованих витрат в Концерні РРТ, Концерн РРТ працює і здійснює свої витрати виключно до затвердженого фінансового плану на відповідний рік і фонд заробітної плати по Концерну РРТ в цілому завжди відповідав затвердженому органом управління. В Концерні РРТ не має скрутного фінансового становища.

Вказує також, що адміністрацією Концерну РРТ, в порушення вимог ст. 49-4 КЗпП України, не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення про скорочення штату не проведено консультацій з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Адміністрацією Концерну РРТ взагалі не надано ППО Концерну РРТ інформацію щодо запланованого звільнення працівників.

Також, відповідно до Ухвали Тельманівського районного суду Донецької області від 14.07.2014 року у справі № 246/796/14-а, вхідний номер Концерну РРТ 3102/03 від 29.09.2014 року та Ухвали Тельманівського районного суду Донецької області від 17.07.2014 року у справі № 246/796/14-а генеральному директору Концерну РРТ Півнюку Олександру Володимировичу було заборонено самостійно затверджувати штатний розпис і встановлювати чисельність працівників Концерну РРТ, затверджувати структуру, приймати на роботу і звільняти з роботи працівників Концерну РРТ, укладати з ними трудові договори.

Наказом Концерну РРТ № 448 від 29.09.2014 року, в зв'язку з не дотриманням процедури скорочення передбаченої чинним законодавством, Наказ Концерну РРТ № 378 від 12.08.2014 року «Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну РРТ» скасовано, про що 29.09.2014 року повідомлено всім особам які зазначені в Наказі № 378 від 12.08.2014 року, а отже в зв'язку з цим вся процедура скорочення штатної чисельності працівників Концерну РРТ суперечить чинному трудовому законодавству, оскільки порушено вимоги передбачені статтями 43, 49.2 та 49.4 КЗпП України та статті 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

З урахуванням викладених у позові обставин просив суд:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 листопада 2014 р. № 95/ок про звільнення ОСОБА_2 з посади директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 12 листопада 2014 року «в зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України»;

2) поновити Позивача на попередній роботі на посаді директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення;

3) стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до моменту поновлення Позивача на роботі, виходячи з його середньоденної заробітної плати в розмірі 523,82 гривень;

5) зобов'язати Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення нарахувати та виплатити Позивачу незаконно не нараховану та не виплачену премію в розмірі 5590,00 гривень до Дня Незалежності України та 5590,00 гривень до Дня працівників радіо, телебачення і зв'язку;

6) зобов'язати Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Інд. №01190043) нарахувати та виплатити Позивачу не нараховану та не виплачену премію за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності за червень-вересень 2014 року в розмірі 4663,24 гривень;

7) допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі Позивача;

8) зобов'язати Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до нарахувати та виплатити Позивачу вихідну допомогу в розмірі 1616,40 гривень.

9) стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у звязку з його незаконним відстороненням від роботи в розмірі 6360,86 грн., виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 523,82 гривень;

11) стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на користь Позивача середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні по день фактичного розрахунку, виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 523,82 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, зобов'язання нарахувати та виплатити премії та вихідної допомоги - відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач у своїй апеляційній скарзі просить його скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі, суд першої інстнації дійшов висновку, що процедура звільнення відповідача відповідала вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, з огляду на наступне.

По справі встановлено, що позивач 23 березня 2010 року був прийнятий на роботу до Концерну РРТ на посаду інженера з нагляду за будівництвом І (першої) категорії сектору головного метролога, а 18 березня 2013 року переведений на посаду директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 серпня 2014 року № 378 передбачено з 12 листопада 2014 року скорочення штатної одиниці та виведення із штатного розпису посади директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. На даному наказі міститься відмітка про те, що ОСОБА_2 ознайомлений з ним 18 серпня 2014 року. (т. 1 а.с. 150-152)

Згідно копії повідомлення Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 серпня 2014 року без вихідного номеру директору департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_2, яким дирекція Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення попереджає останнього про те, що наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 серпня 2014 року № 378 з 12 листопада 2014 року скорочується посада директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, яку він обіймає і він підлягає звільненню. Водночас, ОСОБА_2 запропоновано роботу на підприємстві відповідно до його спеціальності на вільних посадах згідно з переліком вільних посад який додається. (т. 1 а.с. 168)

Згідно копії акту від 18 серпня 2014 року про те, що 18 серпня 2014 року генеральний директор Концерну РРТ Півнюк Олександр Володимирович надав директору департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_2 для ознайомлення письмове повідомлення про скорочення з переліком вакантних посад та пропозицію перевести його на іншу роботу на підприємстві відповідно до її спеціалізації. Від пропозиції переведення на іншу роботу Концерні радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_2 відмовився. (т. 1 а.с. 167)

Наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 29 вересня 2014 року № 448 скасовано наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 серпня 2014 року № 378.

Наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 30 вересня 2014 року № 444 скасовано наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 29 вересня 2014 року № 448.

Пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

23.04.2014 р. конференцією трудового колективу Концерну РРТ було затверджено Колективний договір про взаємні обов'язки між адміністрацією.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.

З матеріалів справи вбачається, що в Концерні радіомовлення, радіозв'язку і телебачення створена та діє Об'єднана профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення. До її складу входить первинна профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення, членом якої є позивач.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що 23.10.2014 року первинній профспілковій органцізації (ППО) Концерну РРТ направлено подання № 5035/1-08 про надання згоди на звільнення ОСОБА_2, яке отримане ППО 24.10.2014 року за допомогою спец. пошти. 24.10.2014 року Голові ППО Концерну РРТ ОСОБА_4 було направлено телеграму про надходження від адміністрації Концерну РРт вищезазначеного листа. Крім того, відповідачем подано суду копію Акту від 27.10.2014 року про відмову члена ППО Концерну РРТ ОСОБА_6 від отримання повідомлення на ім'я голови профспілки та від отримання листів № з 5023/1-08 по 5035/1-08 від 23.10.2014 року. Посаду позивача було скорочено 12 листопада 2014 року, тоді як ППО Концерну РРТ надано листа № 103 про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору лише 21.11.2014 року. Таким чином, на думку відповідача, з якою погодився суд першої інстанції, у зв' язку з пропуском ППО Концерну РРТ визначеного ст. 43 КЗпП України строку для надання згоди або не надання згоди на звільнення позивача, відповідач провів звільнення у відповідності до вимог чинного законодавства, вважаючи, що така згода була надана.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, подання № 5035/1-08 про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 від 23.10.2014 року, було отримане 24.10.2014 року не ППО Концерну РРТ, а відділом докуметозабезпечення та контролю, директором якого направлено повідомлення на ім'я Голови ППО ОСОБА_4 щодо необхідності отримання даного листа. (т. 1 а.с. 160).

Щодо Акту від 27.10.2014 року про відмову члена ППО Концерну РРТ ОСОБА_6 від отримання повідомлення на ім'я голови профспілки та від отримання листів № з 5023/1-08 по 5035/1-08 від 23.10.2014 року, колегія суддів оцінює його критично, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що члено ППО Концерну РРТ ОСОБА_6 була уповноважена отримувати звернення чи повідомлення, направлені до ППО Концерну РРТ.

У будь-якому випадку, з зазначених вище документів вбачається, що ні 24.10.2014 року, ні 27.10.2014 року подання № 5035/1-08 про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 профспілковою організацією отримано не було.

Як вбачається з відмітки на поданні, воно отримане лише 07 листопада 2014 року, що також підтверджується Протоколом № 24 від 21.11.2014 року (т.2 а.с. 51-112), листами ППО Концерну РРТ до генерального директора Концерну РРТ від 10.11.2014р. № 86, від 11.11.2014р. № 87 та від 20.11.2014 р. № 94 (т. 2 а.с. 114-119). При цьому, як вбачається із зазначених листів, голова первинної профспількової організації ОСОБА_4 неодноразово звертався до генерального директора Концерну РРТ з метою забезпечення належної організації засідані ППО та дотримання строків проведення такого заходу.

Відповідно до матеріалів справи, рішенням профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 21 листопада 2014 року відмовлено в наданні згоди на згоди на звільнення директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну РРТ у зв'язку зі скороченням штату та чисельності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. З 4 членів профспілкового комітету у вказаному засіданні брало участь три члени комітету: ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які одноголосно проголосували за це рішення.

Відповідно до листа первинної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення на ім'я генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення від 21.11.2014 № 103 «Про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору» (Т.1 а.с. 77-79), відповідач був повідомлений, що профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Концерну РРТ розглянуто Подання Концерну РРТ № 5035/1-08 від 23.10.2014 і прийнято рішення відмовити в наданні згоди на розірвання трудового договору із начальником відділу внутрішнього аудиту Концерну РРТ Босим Ю.М.

Відповідно до ч.6 ст.39 КЗпП України рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтованої відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Суд приймає до уваги вказаний лист, так як він є обґрунтованим, оскільки з метою захисту конституційного права працівника на працю профспілкова організації правомірно піддала аналізу наведені в подані відповідача доводи щодо необхідності скорочення та звернула увагу адміністрації підприємства на відсутність будь-якої доказової бази, щодо наведених в подані адміністрації доводів необхідності скорочення, адже обов'язковість щодо обґрунтованості встановлена законом. Крім того було вказано відповідачу на порушення вимог ст.ст.43,49-2 та 49-4 КЗпП України. Порушень у виготовленні та аргументації листа суд не вбачає.

Апеляційний суд не погоджується з позицією відповідача, що до того, що в згаданому листі профспілки повинна міститись інформація виключно щодо характеристик позивачу, як фахівцеві, з урахуванням періоду його роботи, адже як вбачається з наведених вище норм трудового законодавства кваліфікаційні характеристики та наявність пільг у працівників, чиї посади заплановано скоротити повинні були бути предметом розгляду під час консультацій між адміністрацією підприємства та профспілкою.

Таким чином звільнення директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну РРТ ОСОБА_2 здійснено відповідачем за відсутності згоди виборного органу первинної профспілкової організації, що є порушенням ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України.

Рішення профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 21 листопада 2014 року, яке прийняте після звільнення директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну РРТ ОСОБА_2, і яким відмовлено в наданні згоди на його звільнення, належним чином обґрунтовано.

Відповідач не надав суду докази, які спростовують наведені в рішенні профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Дирекції Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 21 листопада 2014 року обставини.

Тому є підстави для визнання незаконним та скасування наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 листопада 2014 р. № 95/ок Про звільнення ОСОБА_2 з посади директора департаменту розвитку інфраструктури, будівництва та експлуатації Концерну РРТ 12 листопада 2014 року «в зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України».

Статтею 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.11.2014 до 12.08.2015, а саме відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, у випадку вимушеного прогулу середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню з роботи.

Відповідно до пп. 3 п. 1 Порядку цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу. Таким чином, відповідно до абз. 3, 4 п. 2 Порядку середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

При цьому, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання позивача на небхідність здійснення розрахунку, виходячи з заробітної плати, отриманої ним за вересень 2014 року, без урахування плати за жовтень оскільки в жовтні 2014 року він був відсторонений від роботи та жодного дня не працював.

Розмір середньомісячної заробітної плати слід вираховувавти, виходячи з виплат, проведених за останні два місяці роботи. Відповідно до довідки Концерну РРТ від 11.02.2015 року, наданої ОСОБА_2, за вересень 2014 року ним було отримано 5088,45 грн., а за жовтень 2014 року - 10 278,77 грн., середньоденна заробітна платат складає 451,98 грн. (т. 1 ас. 206) Позивач при цьому не заперечував, що виплату заробітної плати за жовтень 2014 року з ним було проведено, не дивлячись на відсторонення від роботи, а тому колегія суддів вважає правильним вказаний у довідці розрахунок.

Таким чином, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати в сумі 451, 98 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача з 12.11.2014 року по 12.08.2015 року становить: 451,98 х 187 робочих днів = 78 250,90 гривень.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктом 2 частини першої цієї статті.

Таким чином вимога про поновлення на роботі підлягає судовому захисту.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог суд вірно виходив з того, що відповідно до п. 5.17. колективного договору премія з нагоди Дня Незалежності та Дня працівників радіо, телебачення і зв'язку надається за наявності фінансової можливості з урахуванням трудового внеску працівника Концерну РРТ.

Таким чином, питання виплати чи невиплати вищевказаних премій відноситься виключно до компетенції адміністрації Концерну РРТ. Враховуючи відсутність трудового внеску позивача та фінансову можливість відповідач не вбачав підстав для виплати йому вищезазначеної премії з нагоди Дня Незалежності, Дня працівників радіо, телебачення і зв'язку.

Посилання позивача на те, що відповідачем зменшено розмір щомісячної премії за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності, яка передбачена колективним договором Концерн РРТ, а в жовтні та листопаді взагалі не нарахована та не виплачена суд першої інстанції вірно вважав необгрунтованими з наступних підстав.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Таким чином, працівник не позбавляється частково або повністю премії, а керівнику надано право визначати для кожного працівника конкретний розмір преміювання, як із зменшенням, так і із збільшенням від основного розміру.

Також твердження позивача щодо розрахунку вихідної допомоги гарантованих колективним договором 100% щомісячної премії суперечить колективному договору, оскільки його умовами передбачено, що розмір премії може бути зменшено до 50%, а змінами до колективного договору які вступили в дію з 01 жовтня 2014 може бути зменшено до 100% , що і було зроблено по відношенню до позивача і не можуть бути враховані судом при ухваленні рішення.

Відповідно до розрахункового листка за листопад 2014 року, позивачу ОСОБА_2 нарахована та виплачена вихідна допомога в порядку визначеному постановою Кабінетом Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 в розмірі 10169,55 грн. (т. 1 а.с. 25)

Таким чином, в цій частині висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та обставинам справи.

З огляду на вказане, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині відмови в задоволенні вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 315, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2015 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 12 листопада 2014 р. № 95/ок Про звільнення ОСОБА_2 з посади директора департаменту розвитку інфраструтури, будівництва та експлуатації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення 12 листопада 2014 року «в зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України».

Поновити ОСОБА_2 на посаді директора департаменту розвитку інфраструтури, будівництва та експлуатації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з 05 серпня 2015 року.

Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Ідент.№01190043) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.11.2014 до 12.08.2015 в сумі 78 250,90 (сімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят) гривень 90 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді директора департаменту розвитку інфраструтури, будівництва та експлуатації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: