Постанова № 48350619, 11.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/9820/14-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 33/780/569/15 Доповідач у 2 інстанції ЗімінаКатегорія 147 11.08.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2015 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ Зіміної В.Б., з участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року; -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року на

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк два роки.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 01.09.2014 року о 06.05 год. на 19 км. а/д ПСО м. Києва керував автомобілем марки «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням вимог процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе стягнення. Постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

Апелянт зазначає, що при призначенні стягнення, судом не було враховано того, що він працює водієм і керування транспортним засобом безпосередньо пов'язане з його роботою. Втрата права керування позбавляє його можливості заробітку та засобів до існування його та його сім'ї.

В зв'язку з цим ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку зі сплином строків накладення адміністративного стягнення.

Крім того, ОСОБА_2 заявлено клопотання про поновлення строку на подачу даної скарги, оскільки про час та місце розгляду справи він належним чином не був повідомлений.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою скаргу підтримав і підтвердив її доводи, просив поновити строк на подачу апеляційної скарги та задовольнити її, а провадження у справі закрити. Також пояснив, що він дійсно 01.09.2014 року о 06.05 год. керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та був зупинений працівниками ДАІ. Свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнає і щиро кається. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він помилково повідомив працівникам ДАІ адресу, за якою проживав раніше, а тому не знав про час і місце розгляду справи та не приймав участі під час її розгляду. Тривалий час він працював водієм в «ОСОБА_3 ФОП», де позитивно харатеризується, а зараз працює там же, але слюсарем, і в подальшому хоче знову працювати водієм.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги визнаються судом поважними, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне цей строк поновити.

Висновки судді, які викладенні у постанові підтверджуються зібраними у справі доказами на підставі яких суддя дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення за цією статтею.

Але поряд із цим, при вирішенні питання про вид стягнення суддя не в повній мірі врахував обставини справи, пом'якшуючі вину обставини та дані про особу правопорушника.

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, працює, позитивно характеризується з місця роботи, обставини, які пом'якшують його відповідальність, якими є: визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні правопорушення та щире каяття, суд вважає за можливе пом'якшити строк накладеного на ОСОБА_2 стягнення, застосувавши щодо нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд; -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк ОСОБА_2 на подачу апеляційної скарги на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити чпстково.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити в частині стягнення. Накладене на ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП стягнення пом'якшити та застосувати до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В іншій частині постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Зіміна