Справа № 286/2870/15-ц
УХВАЛА
11 серпня 2015 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Першко О. О. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Державної нотаріальної контори Овруцького нотаріального округу м. Овруча, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності на грошові вклади та стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1, в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Державної нотаріальної контори Овруцького нотаріального округу м. Овруча про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності на грошові вклади та стягнення коштів.
Зазначена заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.
Відповідно до ч.2-5 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
3) зміст позовних вимог;
4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Так, в позовній заяві позивач просить суд визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 04 березня 1997 року Овруцькою державною нотаріальною конторою відповідачам: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на грошовий вклад по рахунку №1567 після смерті ОСОБА_7, а саме в 1/4 частині; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 04 березня 1997 року Овруцькою державною нотаріальною конторою відповідачам: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на грошовий вклад по рахунку №1657 після смерті ОСОБА_8; визнати за нею та її неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину грошового вкладу на рахунку №1567, що належав ОСОБА_7 (спадщину від якого в 1/4 частині прийняла ОСОБА_8, а після неї ОСОБА_9І.) та грошовий вклад на рахунку №1657, що належав ОСОБА_8 (спадщину від якої прийняв ОСОБА_9І.) після смерті ОСОБА_9 в рівних долях; стягнути з відповідачів на її користь та на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 17 986 грн. 26 коп., тобто по 5995 грн. 42 коп. з кожного.
Відповідачем у вказаній заяві зазначено Державну нотаріальну контору Овруцького нотаріального округу м. Овруча, проте жодних позовних вимог до неї не предявлено, крім останньої позовної вимоги про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 та на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 17 986 грн. 26 коп., тобто по 5995 грн. 42коп. з кожного, яка жодних чином не обґрунтована.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 26 ЦПК особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи та їх представники. Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві. Субєкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу, предявивши позов щодо предмета спору з метою захисту особистих субєктивних матеріальних прав чи охоронюваних законом інтересів, є третіми особами, які заявляють самостійні вимоги (ст. 34 ЦПК). Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є субєкти цивільних процесуальних правовідносин, які беруть участь у справі на стороні позивача або відповідача з метою захисту своїх субєктивних прав та інтересів (ст. 35 ЦПК). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат це система органів і посадових осіб, на які покладено обовязок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм, слід зробити висновок, що при вирішенні справ, які стосуються оспорювання прав і обовязків сторін, набутих на підставі вчинених нотаріальних дій посвідчення договорів, угод (крім справ за скаргами на нотаріальні дії чи відмову в їх вчиненні), нотаріуси в розумінні статей 30, 34, 35 ЦПК не є особами, прав і обовязків яких стосується спір сторін, оскільки відсутня їх юридична заінтересованість у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення.
У п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (Постанова ВСУ № 9) зазначено: «Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса».
У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» (Постанова ВСУ № 7) зазначено: «У справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі».
Крім того, в порушення п.2 ч.2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не зазначено правильне найменування нотаріального органу.
Також, даний позов не відповідає вимогам ч.5 ст.119 ЦПК України.
Так в даній позовній заяві обєднуються чотири позовні вимоги, тобто обєднано для розгляду в одному процесі різні предмети (обєкти) спору, а саме: визнання недійсними двох свідоцтв про право на спадщину (немайновий характер), визнання права власності на грошові вклади та стягнення грошових коштів (майновий характер).
У відповідності до ст.118 ЦПК України, позивач вправі обєднати в позовній заяві декілька позовних вимог, які повязані між собою. Вимоги вважаються такими, що повязані між собою, якщо вони випливають із одного правовідношення та мають спільні підстави.
При обєднанні позовних вимог, кожна із них має самостійне значення, і щодо кожної з заявлених вимог суд зобовязаний зробити висновок, виклавши і мотивувавши його у своєму рішенні.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» зазначається, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.
В ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір» зазначається, що судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі обєднання в одне провадження кількох однорідних вимог.
У відповідності до п.13 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
У відповідності до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позовна заява, яка обєднує в собі вимоги: визнання права власності на майно та стягнення грошових коштів - ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та немайнового характеру (визнання свідоцтв недійсними) - ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.), які позивач повинен сплатити за подання до суду заяви.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить1218,00 грн.
Таким чином, з урахуванням вище наведеного, розмір судового збору по даній заяві становить 974 грн. 40 коп.
Позивачем додана квитанція про сплату судового збору в загальній сумі 243,60 грн. Зі сплаченого позивачем розміру судового збору вбачається, що він сплачений лише за одну позовну вимогу.
Таким чином, залишився несплачений судовий збір за інші вимоги, які позивач самостійно обєднав в один позов, у сумі 730 грн. 80 коп., а тому слід виправити недолік та в разі, якщо позивач не має пільг щодо сплати судового збору, судовий збір має бути доплачений в розмірі 730 грн. 80 коп. та перерахований за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Овруцькому районі, 22030000 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37940663; банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області ; код банку отримувача (МФО) 811039; рахунок отримувача - 31215206700426; код класифікації доходів бюджету 22030000; призначення платежу - судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Овруцький районний суд Житомирської області, код ЄДРПОУ 02896176.
За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху для виправлення недоліків.
Керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Державної нотаріальної контори Овруцького нотаріального округу м. Овруча, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності на грошові вклади та стягнення грошових коштів залишити без руху і надати позивачу строк для виправлення недоліків протягом 5 днів з дня отримання нею копії ухвали судді.
Копію ухвали направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ : О. О. Першко
Судове рішення № 48347224, Овруцький районний суд Житомирської області було прийнято 11.08.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 286/2870/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: