Рішення № 48343922, 13.08.2015, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/13998/13-ц

(2/199/1017/14)

РІШЕННЯ

іменем України

„14" лютого 2014 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Спаї В.В.,

секретар - Шахназарян М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторська Компанія «Вердикт», до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 18.06.2007 р. між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем - 1 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11171575000, відповідно до якого банк надав, а позичальник отримав кредит в сумі 18 715,00 дол. США у порядку та на умовах, визначених законом.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2.2, 3.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язався повентуи банку кредит у повному обсязі, сплатити нараховані проценти, комісії та інші платежі у порядку, терміни та розмірах, що встановлені кредитним договором, але в будь-якому випадку не пізніше 17.06.2014 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 6 кредитного договору.

Утім, попри взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованими за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 20.08.2010 р. складає 229 143,92 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 18 715,00 дол. США (147 666,96 грн.), заборгованість за процентами по користуванню кредитом - 7 699,80 дол. США (60 753,73 грн.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1 377,68 дол. США (10 870,30 грн.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 1 248,74 дол. США (9 852,93 грн.).

Разом з тим, 09.11.2007 р. між банком та відповідачем - 2 (надалі поручитель) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання позичальником усіх зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути майбутньому.

Зазначаючи у позові про те, що попри взяті на себе зобов'язання останні не виконані, зазначене й стало приводом для цього звернення до суду та заявлення у розвої вимоги про стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, заборгованості за договором та про вирішення питання про розподіл судових витрат тощо.

ПАТ «УкрСиббанк» відступив право вимоги за зазначеним вище кредитним договором ПАТ «Дельта Банк» за договором купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011 р., представник якого в окремо поданій суду заяві просив суд розглядати справу у його відсутності та задовольнити позов повністю.

У судове засідання відповідачі повторно не з'явилися, причини неявки не повідомили, не надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не скористалися правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів (за ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється).

Врахував заяву представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.

Як встановлено судом, 18.06.2007 р. між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем - 1 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11171575000, відповідно до якого банк надав, а позичальник отримав кредит в сумі 18 715,00 дол. США у порядку та на умовах, визначених законом.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2.2, 3.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язався повентуи банку кредит у повному обсязі, сплатити нараховані проценти, комісії та інші платежі у порядку, терміни та розмірах, що встановлені кредитним договором, але в будь-якому випадку не пізніше 17.06.2014 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 6 кредитного договору.

Утім, попри взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованими за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 20.08.2010 р. складає 229 143,92 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 18 715,00 дол. США (147 666,96 грн.), заборгованість за процентами по користуванню кредитом - 7 699,80 дол. США (60 753,73 грн.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1 377,68 дол. США (10 870,30 грн.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 1 248,74 дол. США (9 852,93 грн.).

Разом з тим, судом встановлено, що 09.11.2007 р. між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем - 2 (надалі поручитель) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання позичальником усіх зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути майбутньому.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів, як солідарних боржників.

Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, та зважаючи на те, що договір містить умову про неустойку та остання належним чином обчислена, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та про стягнення солідарно з відповідачів, як солідарних боржників, на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11171575000 від 18.06.2007 р., розмір якої станом на 20.08.2010 р. складає 229 143,92 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 18 715,00 дол. США (147 666,96 грн.), заборгованість за процентами по користуванню кредитом - 7 699,80 дол. США (60 753,73 грн.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1 377,68 дол. США (10 870,30 грн.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 1 248,74 дол. США (9 852,93 грн.).

Разом з тим, частково задовольняючи позов та відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача судових витрат, суд виходить з того, що при розподілі судових витрат солідарного обов'язку боржників не виникає.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 18.06..04.2008 р. №11171575000 в розмірі 229 143,92 грн., яка склалася станом на 20.08.2010 р., з яких: заборгованість за сумо кредиту - 147 666,96 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 60 753,73 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 10 870,30 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 9 852,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі в розмірі 850,00 грн. з кожного з відповідачів окремо, та пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 60,00 грн. з кожного з відповідачів окремо.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В.Спаї